5.3. Система управління ризиками


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 

Загрузка...

Кожне підприємство має свої переваги і на основі цього виявляє ризики, яким може бути піддане. Вирішує, який рівень ризику для нього прийнятний, і шукає способи уникну-ти небажаних ризиків. Подібні дії в економічній науці назива-ються системою управління ризиками. Це особливий вид діяльності, спрямований на пом’якшення впливу ризиків на кінцеві результати діяльності підприємства.

Система управління ризиками, як показано на рис. 5.2, складається з двох підсистем: об’єкта управління і суб’єкта уп-равління.

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

Система управління ризиками

 

Суб’єкт управління

 

Об’єкт управління

 

 

Спеціалісти з ризиків;

Менеджери;

Особи що приймають рішення

 

Ризикові вкладення капіталу Відносини між господарюючими суб’єктами

 

Рис. 5.2. Підсистеми управління ризиками

Об’єкт управління — це безпосередньо ризик, ризиковані вкладення капіталу й економічні відносини між суб’єктами в процесі підприємницької діяльності. До них належать, напри-клад, відносини між страховиком і страхувальником, пози-чальником і кредитором, між підприємцями (партнерами, конкурентами) і т.ін.

Суб’єкт управління — це спеціальна група людей (фінан-сові менеджери, фахівці зі страхування й ін.), що здійснює цілеспрямоване функціонування об’єкта управління, викорис-товуючи різні прийоми і способи управлінського впливу

До основних функції об’єкта управління ризику нале-жать:

•          дозвіл ризику;

•          ризиковане вкладення капіталу;

•          робота зі зниження величини ризику;

•          страхування ризиків;

•          економічні відносини і зв’язки між підприємцями. До основних функцій суб’єкта управління належать:

•          прогнозування;

•          організація;

•          регулювання;

•          координація;

•          стимулювання;

•          контроль.

Прогнозування — це здатність передбачати певну подію. Прогнозування потребує від менеджера певного почуття рин-кового механізму й інтуїції, а також уміння знаходити гнучкі негайні вирішення.

Організація в управлінні ризиками — це об’єднання лю-дей, що спільно реалізують програму ризикованого вкладення капіталу на основі певних правил і процедур. До них можна, наприклад, віднести: створення органів управління, установ-лення взаємозв’язку між управлінськими підрозділами, роз-робку норм, нормативів, методик і т.ін.

Регулювання являє собою певний механізм впливу на об’єкт управління для досягнення стійкості цього об’єкта в ситуації непевності і ризику.

Координація — це дії, за допомогою яких можна узгодити роботу всієї системи управління ризиком, апарату уп-равління і фахівців.

Стимулювання в ризику-менеджменті — це спонукання фахівців до зацікавленості в результаті своєї роботи.

Контроль — це збір інформації про ступінь виконання на-міченої програми по управлінню ризиком, прибутковості ри-зикованих вкладень капіталу, співвідношенні прибутку і ризи-ку. Заключний етап контролю — аналіз результатів заходів щодо зниження ступеня ризику.

Очевидно, що процес управління, тобто процес впливу суб’єкта на об’єкт управління, може здійснюватися тільки за умови циркулювання певної інформації між керівною і керо-ваною (рис. 5.3) підсистемами.

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

 

 

Інформація зворотного зв’язку (інформація про стан об’єкта керування)

 

Рис.5.3. Процес обміну інформацією в системі управління ризиком

Процес управління, незалежно від йо конкретного змісту, завжди припускає одержання, передачу, переробку і викорис-тання інформації. При цьому одержання надійної і достатньої в даних умовах інформації відіграє головну роль, оскільки во-но дозволяє підприємцю прийняти конкретне рішення по діях в умовах ризику.