4.2. Реалізація прийомів зниження ступеня ризику


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 

Загрузка...

До прийомів зниження ступеня ризику відносять:

•          уникнення ризику;

•          прийняття ризику;

•          запобігання ризику;

•          зниження ризику.

Уникнення ризику означає відмову від реалізації заходу (проекту), пов’язаного з ризиком. Таке рішення приймається у випадку невідповідності принципам управління ризиками. Наприклад: рівень можливих утрат, а також додаткові витра-ти, пов’язані зі зменшенням ризику чи передачею ризику іншій особі, неприйнятні для підприємця; рівень можливих утрат значно перевищує очікувану віддачу (прибуток) і т.ін. Уникнення ризику є найбільш простим і радикальним напря-мом у системі управління ризиком. Воно дозволяє цілком уникнути можливих втрат і непевності. Разом з тим, як прави-ло, уникнення ризику означає для підприємця відмову від прибутку. Тому при необґрунтованій відмові від заходу (про-

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

екту), пов’язаного з ризиком, мають місце втрати від невико-ристаних можливостей.

Прийняття ризику означає залишення всього ризику чи його частини на відповідальності підприємця. У цьому випад-ку приймається рішення про покриття можливих утрат вла-сними засобами.

Запобігання ризику означає просте відхилення від заходу, пов’язаного з ризиком. Однак запобігання ризику для особи, що приймає рішення, найчастіше означає відмову від прибутку

Зниження ризику — це скорочення імовірності й обсягу втрат. Для зниження ступеня ризику застосовуються різні прийоми. найпоширеніші з них:

•          профілактика господарських ризиків;

•          диверсифікація;

•          лімітування;

•          самострахування;

•          страхування;

•          страхування від валютних ризиків;

•          хеджування;

•          одержання додаткової інформації про вибір і результат;

•          одержання контролю над діяльністю в пов’язаних галу-зях;

•          урахування   і   оцінка   частини   використання   спе-цифічних фондів компанії в її загальних фондах та ін.

Докладніше ці прийоми розглянемо далі.