3.5. Види втрат в умовах невизначеності і ризику


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 

Загрузка...

Центральне місце в оцінці економічного ризику займають аналіз і прогнозування можливих утрат ресурсів при здійсненні підприємницької діяльності. Тут мова йде не про витрату ресурсів, яка об’єктивно зумовлена характером і мас-штабом підприємницьких дій, а про випадкові, непередбачені, але потенційно можливі утрати, що виникають внаслідок відхилення реального ходу діяльності підприємства від заду-маного сценарію.

Щоб оцінити імовірність утрат, зумовлених розвитком подій за непередбаченим варіантом, слід перш за все знати усі види втрат, які пов’язані із підприємницькою діяльністю, і вміти заздалегідь вичислити їх чи розрахувати як ймовірні прогнозні величини. При цьому природним є бажання оціни-ти кожен вид втрат у кількісному вимірі і вміти звести їх воєдино, що, на жаль, далеко не завжди вдається зробити.

Утрати, що можуть бути в підприємницькій діяльності, доцільно розділяти на матеріальні, трудові, фінансові, утрати часу, спеціальні втрати.

Матеріальні втрати виявляються в непередбачених підприємницьким проектом додаткових витратах чи прямих втратах обладнання, майна, продукції, сировини, енергії і т.ін. Стосовно кожного окремого з перерахованих видів утрат ви-користовуються свої одиниці виміру. Найбільш природно виміряти матеріальні втрати в тих самих одиницях, у яких вимірюється кількість даного виду матеріальних ресурсів, тоб-то у фізичних одиницях ваги, обсягу, площі й ін. Звести воєди-но втрати, вимірювані в різних одиницях, і виразити їх однією величиною неможливо, оскільки не можна складати кілогра-ми і метри. Тому практично неминуче числення втрат у вартісному вираженні (у грошових одиницях).

У розглянутих видах діяльності приходиться мати справу з використанням і звертанням матеріальних, трудових, фінан-Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

сових, інформаційних (інтелектуальних) ресурсів, тому ризик зв’язаний з погрозою повної чи часткової втрати цих ресурсів. Маючи оцінку ймовірних утрат по кожному виду матеріаль-них ресурсів у вартісному вираженні, можна звести їх воєдино, дотримуючись при цьому правила дій з випадковими величи-нами та їх імовірностями.

Трудові втрати — це втрати робітником часу; вони спри-чинені випадковими, непередбаченими обставинами і виража-ються в людино-годинах чи людино-днях, просто в годинах робочого часу. Переведення трудових утрат у вартісне вира-ження здійснюється шляхом умноження людино-годин на вартість (ціну) однієї години.

Фінансові втрати — це прямий грошовий збиток, який пов’язаний з непередбаченими платежами, виплатою штрафів, сплатою додаткових податків, утратою коштів і цінних па-перів. Крім того, фінансові втрати можуть виникнути в ре-зультаті недоодержання грошей з передбачених джерел, при неповерненні боргів, несплаті покупцем поставленої йому продукції, зменшенні виручки внаслідок зниження цін на ре-алізовані продукцію і послуги.

Поряд з остаточними, безповоротними можуть бути і тим-часові фінансові втрати, зумовлені заморожуванням рахунків, несвоєчасною видачею засобів, відстрочкою виплати боргів. Утрати часу існують тоді, коли процес підприємницької діяль-ності йде повільніше, ніж було намічено. Пряма оцінка таких утрат здійснюється в годинах, днях, тижнях, місяцях запізнен-ня в одержанні наміченого результату. Щоб перевести оцінку втрат часу у вартісний вимір, необхідно встановити, до яких утрат доходу, прибутку від підприємницької діяльності здатні приводити випадкові втрати часу.

Спеціальні види втрат виявляються у вигляді нанесення збитку здоров’ю і життю людей, навколишньому середовищу, престижу підприємця, а також внаслідок інших несприятли-вих соціальних і морально-психологічних наслідків. Най-частіше спеціальні види втрат украй важко визначити в

кількісному, а тим більше у вартісному вираженні. Природно, що для кожного виду утрат вихідну оцінку можливості їхньо-го виникнення і вагу варто робити за певний час, що охоплює місяць, рік, термін здійснення підприємницької діяльності.

Перш ніж оцінювати ризик, що зумовлений дією сугубо випадкових факторів, украй бажано відокремити система-тичні втрати від випадкових. Це необхідно і з позицій матема-тичної коректності, тому що процедури дій з випадковими ве-личинами істотно відрізняються від процедур дій з детерміно-ваними величинами.

Розглянемо більш детально структуру втрат залежно від виду підприємницької діяльності, тобто виробничої, ко-мерційної і фінансової діяльності. Знання факторів ризику доз-воляє вживати завчасних заходів, що послаблюють їхню дію.

Розглядаючи випадкові втрати, укажемо на деякі спе-цифічні їхні джерела і фактори, що впливають на їх виникнен-ня. До них варто віднести втрати від дії непередбачених політичних факторів. Такі втрати породжують політичний ри-зик. Він виявляється у формі несподіваних, зумовлених політичними розуміннями і подіями змін умов господарської діяльності, що створюють несприятливий для підприємця фон і тим самим здатні привести до підвищених витрат ресурсів і втрати прибутку. Типові джерела такого ризику — збільшення податкових ставок, введення примусових відрахувань, зміна договірних умов, трансформація форм і відносин власності, відчуження майна і коштів за політичними мотивами. Величи-ну можливих втрат і ступінь ризику в цьому випадку дуже важ-ко передбачати. Досить близькі по непередбаченості втрати, що зумовлені стихійними лихами, а також злодійством і рекетом.

Дуже специфічні можливі втрати, спричинені недоско-налістю методології і некомпетентністю осіб, що формують бізнес-план і здійснюють розрахунок прибутку і доходу. Якщо в результаті дії цих факторів величини очікуваних значень прибутку і доходу від підприємницького проекту будуть зави-щені, а реально одержані результати виявляться нижчими, то різниця сприймається як утрати.

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

Особливе місце займають утрати підприємця, що зумов-лені несумлінністю чи неспроможністю компаньйонів. Ризик виявитися обманутим в угоді чи зіштовхнутися з неплатос-проможністю боржника, безповоротністю боргу, на жаль, до-сить реальний.

Охарактеризуємо втрати, потенційна можливість яких по-роджує економічний ризик.

3.5.1 Втрати у виробничому підприємництві

До основних втрат у виробничому підприємстві відно-сяться такі:

1.         Зниження намічених обсягів виробництва і реалізації продукції внаслідок зменшення продуктивності праці, про-стою устаткування чи неповного використанням виробничих потужностей, утрат робочого часу, відсутності необхідної кількості вихідних матеріалів, підвищеного відсотка браку ве-де до недоодержання запланованої виручки.

2.         Зниження цін, за якими намічається реалізувати про-дукцію, у зв’язку з недостатньою якістю, несприятливою зміною ринкової кон’юнктури, падінням попиту, ціновою інфляцією призводить до ймовірних утрат.

3.         Підвищені матеріальні витрати, зумовлені перевитра-тою матеріалів, сировини, палива, енергії на одиницю про-дукції, ведуть до втрат.

4.         Інші підвищені витрати, що можуть виникнути

внаслідок високих транспортних витрат, торгових витрат, на-

кладних та інших побічних витрат.

5.         Перевитрата наміченої величини фонду оплати праці внаслідок перевищення розрахункової чисельності або випла-ти більш високого, ніж заплановано, рівня заробітної плати окремим працівникам.

6.         Сплата підвищених відрахувань і податків, якщо в про-цесі здійснення бізнес-плану ставки відрахувань і податків зміняться в несприятливу для підприємця сторону.

7. Не слід упускати з виду і можливості втрат у вигляді штрафів, природних збитків, а також утрат, зумовлених стихійними лихами, хоча врахувати такі втрати розрахунками неможливо.

3.5.2. Втрати в комерційному підприємництві

Причинами, що призводять до втрат внаслідок ризику підприємства, що займається комерційним видом підприємництва є такі.

1.         Несприятлива зміна (підвищення) закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту і не блоковане умовами договору про закупівлю призводить до ймовірних утрат.

2.         Непередбачене зниження обсягу закупівлі порівняно з наміченим викликає зменшення обсягу реалізації, тобто мас-штабу всієї операції. Утрата прибутку (доходу) обчислюється як добуток зниження обсягу закупівлі на величину прибутку (доходу), що припадає на одиницю об’єму реалізації товару. Слід враховувати, що зменшення обсягу закупівлі і реалізації може супроводжуватися зниженням витрат, тому що крім умовно-постійних розходів існують витрати, пропорційні об-сягу операції.

3.         Утрати товару в процесі обертання (транспортування, збереження) чи втрати якості, споживчої цінності товару, що призводять до зниження його вартості. Рівень такого збитку встановлюється як добуток кількості загубленого товару на закупівельну ціну чи добуток зіпсованої кількості товару на зниження відпускної ціни.

4.         Збільшення витрат обертання порівняно з наміченими призводить до адекватного зниження доходу, прибутку. Серед можливих причин підвищення витрат можуть бути непередба-чені мита, відрахування, штрафи, додаткові витрати.

5.         Зниження ціни, по якій реалізується товар, порівняно з проектною спричинює втрати в розмірі обсягу реалізації, по-множеного на зменшення ціни.

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

6. Зниження обсягу реалізації, зумовлене непередбачува-ним падінням попиту чи потреби в товарі, витисненням його конкуруючими товарами, здатне викликати втрати доходу і прибутку, які вимірюються добутком об’єму непроданої про-дукції на відпускну ціну.

3.5.3. Втрати у фінансовому підприємництві

Як відзначалося раніше, фінансове підприємництво за своєю суттю — це те саме комерційне підприємництво, але то-варом тут є гроші, цінні папери, валюта. Отже, утрати, в ціло-му характерні для комерційного підприємництва, притаманні і фінансовому підприємництву.

І все-таки при оцінюванні фінансового ризику необхідно враховувати такі специфічні фактори, як неплатоспроможність одного з агентів фінансової угоди, зміна курсу грошей, валюти, цінних паперів, обмеження на валютно-грошові операції, мож-ливі вилучення певної частини фінансових ресурсів у процесі здійснення підприємницької діяльності. Форма функції роз-поділу витрат, їх середні і граничні характеристики відіграють важливу роль для вироблення стратегії, управління ризиком на підприємстві. З цих позицій розглянемо різні несприятливі події, що можуть виникати на підприємстві.

Події, що характеризуються невеликими і частими витра-тами, можуть виникати як наслідок дрібних неполадок чи по-точних коливань фінансових показників. Такі витрати, як пра-вило, легко передбачувані, і їхня величина в конкретний рік досить близька до середнього значення. Тому кошти на їхню компенсацію можуть бути зарезервовані в бюджеті підприємства на черговий фінансовий рік у розмірі їхнього се-реднього значення.

Події, які характеризуються середніми і відносно рідкими витратами, виникають істотно рідше. До випадків такого роду зазвичай призводять серйозні, але тимчасові і переборні ушко-дження технічних систем чи, наприклад, невиконання до-говірних зобов’язань згідно контрактів.

При стратегічному плануванні розвитку фірми на 5–10 років уперед для урахування таких витрат також може бути використана їхня середня величина. Однак при поточному плануванні необхідно зробити виправлення і на їх максималь-ну величину, що коли-небудь, мала місце чи може бути перед-бачена теоретично.