Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_758aa0601ea06d0b1e65df35db700577, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
3.4. Причини невизначеності : Еекономічні ризики та методи їх вимірювання : Бібліотека для студентів

3.4. Причини невизначеності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 

Загрузка...

Процес прийняття рішень обов’язково містить у собі еле-менти передбачення майбутнього. Прогнозування необхідне для з’ясування внутрішніх та зовнішніх умов функціонування керованої системи, а також для передбачення наслідків ре-

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

алізації управління. Якщо прийняти постулат про наявність невизначеності  в  знаннях  про  майбутнє,  що  прогноз імовірнісне твердження, то прийдемо до висновку про невиз-наченість як обов’язковий атрибут прийняття рішень.

Ступінь невизначеності в знаннях про майбутнє, який можна ототожнити з точністю прогнозування, залежить від ха-рактеру невизначених параметрів та від терміну прогнозуван-ня. Ступінь невизначеності зростає зі збільшенням терміну прогнозування:

•          збільшення надійного інтервалу при сталій імовірності перебування в ньому;

•          зменшення імовірності при сталому інтервалі;

•          імовірність того, що прогнозований показник міститься в надійному інтервалі Ах (т).

Таким чином, невизначеність особливо відчутна у пер-спективному плануванні. У поточному плануванні сила про-гнозів може різко спадати також при збільшенні терміну про-гнозування.

Важливим фактором виникнення невизначеності є науко-во-технічний прогрес. Створення нової техніки, нових техно-логій, з одного боку, спирається на результати наукових досліджень, які передбачити абсолютно точно неможливо, а з іншого — здійснює потужний вплив на виробничі сили, що відображається в змінах коефіцієнтів витрат та випуску, тру-домісткості, ефективності, продуктивності тощо.

Тобто науково-технічний прогрес призводить до того, що масиви первісної інформації, які використовуються при прий-нятті рішень, мають невизначений характер. Розробка та виго-товлення техніки нових поколінь, безумовно, повинні спирати-ся на результати фундаментальної науки і пошукових досліджень, які мають недетермінований характер. З іншого бо-ку, як свідчить світовий досвід, вкладення в науку в своїй масі - безумовно ефективні. Взаємостимулювання та взаємовплив економічних процесів і науково-технічних досягнень дають можливість зробити висновок про те, що невизначеність у

прийнятті економічних рішень повинна розглядатись як нор-мальне явище, яке присутнє як при розробці стратегічних рішень, так і при розв’язуванні поточних питань. Тому, як і в природничих науках (фізика, біологія), фактор невизначеності в економіці необхідно розглядати як фундаментальний.

На розвиток національних економік впливають їхні сто-сунки з міжнародним ринком. Експорт та імпорт у певні періоди також мають істотні непередбачені коливання.

В економіко-математичному моделюванні використо-вується поняття виробничої функції, яка встановлює зв’язок витрат деяких ресурсів х = (хь..., хп) з випуском продукції у, тобто

у = f(xi,...,xn, а),          (3.1)

де a = («!,..., ат) — вектор параметрів.

Параметризація функції/полягає в знаходженні вектора a за статистикою витрат Xs ( s -I,N ) та відповідних їм випусків ys( s = 1,N ). При досить великій кількості спостережень N вектор а знаходять з умов мінімуму деякої функції

Ф(/(х\ a), f(x2, a),..., f(x", a), yb...,yN) —> min.         (3.2)

Для цього, як правило, мінімізують суму квадратів різниць теоретичних і фактичних значень випусків (метод найменших квадратів);

N

Ô(а) - Z^((х ,a)~ys)    >тіп.    /q q\

 ^         '

5-1

У подальшому аналізі використовується значення f(х,аn), як оцінка випусків y. У зв’язку з цим виникає питання про можливість заміни у на f(х,аn). Адже навіть при а = аn величи-на Ф(an) може мати досить велике значення. Фактично це оз-начає, що реальний випуск у пов’язаний з витратами не співвідношенням (3.1), а іншим –

y = f(x, an) + є ,           (3.4)

де є — випадкова складова.

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

Таким чином, при оцінці параметрів виробничих функцій є змога використовувати функції, які є лише статистичною оцінкою реальних випусків.

Аналогічно при прогнозуванні зміни показників у часі у= f(t, а) + єt, де t — час; єt — випадкова складова, що залежить від t.

Наведені приклади стосуються не лише виробничих функцій та оброблення динамічних рядів. Майже при кожній спробі застосувати кореляційно-регресійний аналіз наявний статистичний ансамбль. Використання лише функції регресії без урахування випадкової складової може призвести до істот-ного спотворення процесу, що досліджується.

Звернено увагу на різницю між точковим та інтервальним прогнозами. Під точковим розуміють деяку числову оцінку показника, на який складається прогноз, а під інтервальним — визначення границь зміни показника. Очевидно, що інтер-вальний прогноз містить у собі невизначеність, а наявність ли-ше точкового не означає, що невизначеність відсутня. У ви-падку точкового прогнозу вся множина можливих змін показ-ника замінюється однією числовою характеристикою, напри-клад, очікуваним значенням, найбільш імовірним або най-менш сприятливим. Точковий прогноз отримати простіше, але він менш інформативний, ніж інтервальний. Економічні рішення, пов’язані з цими показниками, можуть бути різними, незважаючи на однакові точкові прогнози. Зазначимо, що ду-же часто точковий прогноз без достатніх підстав ототож-нюється із самим показником, на який складається прогноз.

Велику частку невизначеності вносить в економічні розра-хунки необхідність урахування кон’юнктури світового ринку, наявності корисних копалин, взаємодії економіки та навко-лишнього середовища, випадкових змін попиту на товари на-родного споживання. Існування невизначеності не завжди є фактором, який призводить до зменшення ефективності ви-робництва. Наприклад, з двох ситуацій: на підприємстві А протягом року можливі раціоналізаторські пропозиції, на підприємстві В протягом року напевне не будуть запропоно-вані раціоналізаторські пропозиції — при інших рівних умовах більш привабливою є перша, яка містить невизначеність. Еле-менти невизначеності генерують такі позитивні фактори, як ініціатива, творчий пошук, господарська самостійність, мож-ливості, для розвитку яких створює ринок.

Зараз можна говорити про новий сектор економіки індустрію інформатики, яка є домінуючою в економічно роз-винутих країнах і відіграє роль одного з найпотужніших ка-талізаторів сучасного науково-технічного прогресу. Дослі-дження ефективності і використання інформації можливе ли-ше при вивченні ситуацій, пов’язаних з її дефіцитом, тобто при наявності невизначеності.

Таким чином, фактор невизначеності, який є необхідною умовою виникнення ризику, — невід’ємний атрибут прийнят-тя рішень та планування і є конкретною формою діалектично-го зв’язку, необхідного та випадкового. Причини невизначе-ності різноманітні: невизначений характер науково-технічно-го прогресу; випадкові помилки при прогнозуванні: динамічні зміни внутрішніх та зовнішніх умов розвитку економіки; не-минучі похибки при аналізі складної системи “природа— суспільство—колектив—людина”; ймовірнісний характер важ-ливих економічних параметрів (врожайність сільськогоспо-дарських культур, запаси корисних копалин); розвиток і роз-ширення творчої активності працездатного населення; не-обхідність проектування потужних інформаційних потоків на сучасній комп’ютерній базі.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_758aa0601ea06d0b1e65df35db700577, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0