Розділ 3 НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ТА РИЗИК 3.1. Поняття невизначеності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 

Загрузка...

Рішення, прийняте підприємцем, майже завжди поєднане з економічним ризиком, що обумовлений наявністю ряду фак-торів невизначеності, заздалегідь не передбачених. Діада “не-визначеність—ризик” є визначальною у системі понять, пов’язаних з ризиком. Невизначеність — досить широке по-няття, яке відображає об’єктивну неможливість отримати аб-солютне знання про внутрішні та зовнішні умови їх функціонування, неоднозначність параметрів.

Невизначеність це неповноцінність чи неточність інформації про умови реалізації розроблювальних підприємством проектів (програм), у тому числі пов’язаних з ними витратах і результатах. Невизначеність, пов’язана з мож-ливістю виникнення в ході реалізації конкретного проекту не-сприятливих ситуацій і наслідків, характеризується наявністю економічного ризику і потребує свого урахування.

Урахування невизначеності здійснюється трьома спосо-бами:

•          перевіркою стійкості розробленого проекту (програ-ми);

•          коригуванням параметрів проекту (програми) і еко-номічних нормативів;

•          формалізованим описом невизначеності.

Спосіб перевірки стійкості передбачає розробку сценарію реалізації проекту (програми) у найбільш імовірних чи найбільш небезпечних умовах. По кожному сценарію з’ясо-вується, як буде діяти організаційно-економічний механізм реалізації проекту, які будуть доходи і втрати.

Проект вважається стійким, якщо в усіх розглянутих си-туаціях дотримуються інтереси всіх його учасників, а можливі

несприятливі наслідки усуваються за рахунок створених за-пасів і резервів. Ступінь стійкості проекту характеризують по-казники граничного рівня обсягів виробництва, цін виробле-ної продукції. Граничні значення параметрів проекту для дея-кого і-того року його реалізації визначаються як такі значення цього параметра в і-тому році, при якому чистий прибуток підприємства в цьому році стає нульовим.

Одним з найважливіших показників даного типу є точка беззбитковості (обсяг продажів, при якому виручка від ре-алізації продукції збігається з витратами виробництва). При її визначенні мається на увазі, що витрати на виробництво і ре-алізацію продукції можуть бути розділені на умовно-постійні (не змінюються при зміні обсягу виробництва) -- витрати Зпос і умовно-перемінні, що змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва, ~ витрати Зпер. Точка беззбитковості визначається за формулою:

Тб = Зпос: (Ц - Зпер),

де Ц — ціна одиниці продукції.

Для підтвердження працездатності проекту необхідно, щоб точка беззбитковості була менша від значень номінальних обсягів виробництва і продаж: чим далі від них точка беззбит-ковості (у відсотковому відношенні), тим стійкіше проект.

Управління параметрів проекту і застосування у розра-хунку економічних нормативів, заміна їхніх проектних зна-чень на очікувані також враховують невизначеність реалізації проекту і полягають у наступному:

•          терміни будівництва і виконання інших робіт збільшу-ються на середню величину можливих витрат;

•          враховується середнє збільшення вартості будівництва, зумовлене помилками проектної організації, перегля-дом проектних рішень у ході будівництва і непередба-чених витрат;

•          враховуються запізнювання платежів, неритмічність постачань сировини і матеріалів, позапланові відмов-лення устаткування;

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

• до складу витрат включаються очікувані утрати від ри-зику, непередбачені страхуванням.

Спосіб формалізованого опису невизначеності найбільш точний, але й найбільш технічно складний. Він включає два етапи. По-перше, опис усієї множини можливих умов ре-алізації проекту і витрат, що відповідають цим умовам, резуль-татів і показників ефективності. По-друге, перетворення вихідної інформації і факторів невизначеності в інформацію про імовірності окремих умов реалізації і відповідних показ-ників ефективності проекту в цілому з урахуванням невизна-ченості умов його реалізації — показників очікуваної ефектив-ності.

Основними показниками, які використовуються для порівняння різних варіантів рішення по проекту і вибору кра-щого з них є показник очікуваного інтегрального ефекту. Цей показник використовується і для обґрунтування раціональних розмірів і форм резервування і страхування.