Резюме


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 

Загрузка...

Аналіз ризику є початковим етапом процесу управління ризиком. Його ціль полягає в одержанні необхідної інформації про структуру, властивості об’єкта і наявні ризики. Зібраної інформації повинно бути досить для того, щоб приймати адек-ватні рішення на наступних стадіях. Аналіз складається з ви-явлення ризиків і їхньої оцінки. При виявленні ризиків (якісна складова) визначаються всі ризики, що притаманні досліджуваній системі.

Головне завдання якісного аналізу полягає в одержанні інформації про структуру, властивості об’єкта і наявних ри-зиків, у визначенні факторів ризику й обставин, що приводять до ризикових ситуацій. Шляхом якісного аналізу виявляють-ся джерела, причин, факторів ризиків, установлюються по-тенційні зони ризиків, його види.

Багато заходів для збереження і передачі ризику є по своїй суті фінансовими механізмами і ніяк не впливають на частоту виникнення несприятливих подій і масштаби збитків. При-значення аналізу ризику — дати потенційним партнерам не-обхідні дані для прийняття рішень про доцільність участі в проекті і передбачити заходи для захисту від можливих фінан-сових утрат.

При кількісному аналізі ризику можуть використовувати-ся різні методи оцінювання. Найбільш поширені три групи ме-тодів: статистичні, експертних оцінок та розрахунково-аналітичні.

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання

Статистичний метод полягає у вивченні статистики втрат і прибутку, що мали місце на даному чи аналогічному підприємстві, з метою визначення імовірності події, установ-лення величини ризику. Імовірність означає можливість одер-жання певного результату.

Ризик — категорія імовірнісна, тому в процесі оцінювання невизначеності і кількісного визначення ступеня ризику вико-ристовують імовірнісні розрахунки. Кількісне оцінювання підприємницького ризику проводиться за допомогою методів математичної статистики. Головними інструментами цього методу оцінювання є: імовірність появи випадкової величини; математичне очікування чи середнє значення досліджуваної випадкової величини (наслідків якої-небудь дії, наприклад до-ходу, прибутку і т.ін.); дисперсія; стандартне (середньоквадра-тичне) відхилення; коефіцієнт варіації; розподіл імовірності досліджуваної випадкової величини.

Одним із розрахунково-аналітичних є метод аналізу доцільності витрат. Цей метод орієнтований на ідентифікацію потенційних зон ризику і покликаний звести до мінімуму розмір капіталу, що піддається ризику. Аналіз засобів, що піддаються ризику, може допомогти прийняти рішення про припинення інвестицій.

Особливістю методу експертного оцінювання є відсутність строгих математичних доказів оптимальності рішень. Загальною спрямованістю цього методу є використан-ня людини як “вимірювального” приладу для одержання кількісних оцінок процесів і суджень, що через неповноту і невірогідність наявної інформації не піддаються безпосеред-ньому виміру. У практичній діяльності застосовуються як індивідуальні, так і групові експертні оцінки.

Весь спектр діяльності підприємства розкладається на ок-ремі види ризику з урахуванням притаманної йому специфіки, наприклад майнової, особистої і цивільної відповідальності. Кожний з них може бути розкладений на окремі події, імовірність яких розраховується виходячи з минулого досвіду

або на основі побудови ланцюжка послідовних кроків, що ве-дуть від вихідних інцидентів до головних подій. Кожен такий ланцюжок зветься сценарієм.

Набір головних подій може бути безупинним за розміром збитку, однак на практиці ми маємо справу з дискретною вибіркою з окремих ситуацій, що відомі чи з минулої історії діяльності підприємства, чи отримані теоретичним шляхом на підставі сценарного підходу. Найбільш простий набір із трьох сценаріїв — це песимістичний, середній і оптимістичний про-гнози. Іноді цього буває достатньо для грубого інтегрального оцінювання ризику.

Інтегральне оцінювання ризику — це одержання із сукуп-ності головних подій деяких кількісних параметрів, що мо-жуть схарактеризувати розглянутий ризик у цілому, не оперу-ючи окремими, ситуаціями. Найважливішими з погляду пла-нування процесу управління є середні і граничні характерис-тики ризику. Середнє значення величини втрат дає знання то-го, які втрати понесе підприємство в середньому за тривалий проміжок часу. Це важливо для стратегічного планування діяльності підприємства.

Ризик може виявлятися різними способами: від складного аналізу в моделях дослідження операцій до чисто інтуїтивних здогадів. У сьогоденні українські підприємці в управлінні ри-зиками звичайно спираються на інтуїцію, чийсь авторитет і на попередній досвід. Лише незначний відсоток керівників здат-ний оцінювати ризик із застосуванням математичних методів.

Найбільших успіхів досягає той підприємець, який може одночасно прорахувати чи інтуїтивно визначити ступінь ризи-ку, і, незважаючи на можливість невдачі, піти на ризик.

Л.І. Донець. Економічні ризики та методи їх вимірювання