1.4. Ризики інноваційної діяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

Загрузка...

Діяльність будь-якого господарюючого суб’єкта в умовах ринко-вої економіки пов’язана з невизначеністю, зі змінами економічного середовища, з політичною та соціальною нестабільністю, а тому за-вжди ризикована. Закони ринкового середовища такі, що існування у ньому неризикованого бізнесу неможливо.

Ризик завжди пов’язаний з невідомістю, з невизначеністю май-бутньої ситуації. Проте, на думку багатьох науковців, ризик не за-вжди означає негативний результат подій; ризикуючи, підприємець дуже часто як нагороду отримує більший, ніж очікувалося, прибу-ток. У цьому плані доцільно поділяти всі ризики на безпосередні ризики з негативними наслідками та шанси, що несуть потенційно позитивний результат. Таким чином, ризик можна визначити як можливість будь-якого розв’язування ситуації, яка склалася, що веде до відхилення реальних доходів від запланованих. Таке тлу-мачення ризику не надає однозначної відповіді, чи буде результат позитивним або негативним, одночасно точно вказуючи на природу ризику. Дійсно, якщо наслідки ситуації відомі, то ризик відсутній; якщо можливі різні результати, то ризик існує.

Банківські інновації

Нововведення завжди пов’язані з ризиком, проте відмова від них є ще більш ризикованою. Стосовно інноваційної діяльності, доречно згадати вислів, що не ризикуючи, ви ризикуєте ще більше. Дуже часто необхідність оновлення продукції, технології, системи управління або організації виробництва виникає саме тоді, коли фінансові результати підприємства виглядають добре і складаєть-ся помилкове враження, що воно ще тривалий час зможе існувати у традиційному режимі.

Основні проблеми вивчення ризику в інноваціях полягають у необхідності формування уявлення про ризик конкретних нововве-день, виявлення меж допустимого ризику, розробки методів його оцінки, аналізу та управління.

У загальному вигляді ризик в інноваційній діяльності можна визначити як ймовірність втрат, що виникають при вкладенні орга-нізацією коштів у розробку нової техніки і технологій, виробництво нових товарів та послуг, що, можливо не знайдуть очікуваного по-питу на ринку, а також при вкладенні коштів в розробку управлін-ських, організаційних, маркетингових інновацій, які не принесуть очікуваного ефекту. При кількісній оцінці інноваційних ризиків до-цільно використовувати методи математичної статистики та теорії ймовірностей, що дозволяють передбачати виникнення несприят-ливої ситуації та, за можливістю, знижувати її негативний вплив.

Ілюструючи ризикованість інноваційної діяльності, американ-ський діловий журнал «Businessweek» наводить дані про те, що част-ка «вдалих» інновацій у сегменті споживчих товарів і послуг є най-більшою у фармацевтиці, але становить всього 7,5%, у виробництві комп’ютерних програм та комплектуючих складає 4%, у мобільному зв’язку і фінансових послугах – 3%, у авіаліній та в бакалії – 2%. За іншими даними, результативно закінчуються не більше 5% іннова-ційних проектів.

Розробка нового продукту може зазнати невдачі на будь-якому з етапів інноваційного циклу. При цьому, чим пізніше це відбудеться, тим більшими будуть втрати, оскільки, за існуючою інформацією, витрати за етапами інноваційного процесу (фундаментальні дослі-дження, прикладні дослідження, конструкторські роботи, впрова-дження/освоєння) співвідносяться як 1:4:16:250.

Слід відмітити, що ризик інноваційного проекту фактично яв-ляє собою сукупність ризиків, елементами якої є специфічні ризики даного інноваційного проекту, що реалізується у середовищі кон-

кретного економічного суб’єкта, та ризиків, характерних для тра-диційних бізнес-процесів. Ризик інноваційної діяльності буде тим вищим, чим більше локалізованим є інноваційний проект; якщо ж таких проектів декілька і вони диверсифіковані, то ризик мінімізу-ється і ймовірність успіху підвищується. При цьому прибуток від успішних проектів повинен перекривати втрати за всіма невдали-ми.

Природа інноваційних ризиків в умовах формування ринкової еко-номіки визначається наступними факторами:

-          неповнотою та нестабільністю законодавчого регулювання інно-ваційної діяльності;

-          залежністю організації від зовнішнього середовища, яке є більш динамічним, ніж внутрішнє;

-          конкурентною боротьбою, яка іноді набуває форми недобросо-вісної;

-          недостатньою інноваційною орієнтованістю власників та вищих менеджерів компанії;

-          недостатнім рівнем компетентності персоналу та відсутністю ін-новаційної атмосфери в організації тощо.

Для прогнозування негативних факторів при реалізації іннова-ційних проектів необхідна ідентифікація та класифікація ризиків за видами і базовими ознаками. У процесі здійснення інноваційної ді-яльності можуть виникати наступні основні види ризиків:

-          ризик помилкового вибору інноваційного проекту. Причинами ви-никнення даного ризику може бути хибність самої інноваційної ідеї, некоректне визначення конкурентної стратегії організації, співвідношення тактичних та довгострокових цілей її розвитку та пріоритетності різних видів інновацій. Крім того, можливим варіантом може бути суб’єктивна переоцінки практичної значи-мості та ефективності інноваційного проекту, якщо він є резуль-татом власних досліджень;

-          ризик незабезпечення інноваційного проекту достатнім рівнем фінансування, що взагалі ставить під загрозу його виконання. Це може бути неможливість залучення сторонніх інвесторів; не-стача коштів, що виникла на певному етапі реалізації проекту, у разі самостійного його фінансування; перевищення реального бюджету проекту над прогнозованим тощо;

-          маркетингові ризики, які, у свою чергу, поділяються на ризики

незабезпечення реалізації проекту специфічними матеріальни-

Банківські інновації

ми ресурсами, які складно знайти на ринку, та ризики збуту ін-новаційної продукції. Останні є особливо суттєвими, оскільки неможливість комерціалізації інновації означає невдачу іннова-ційного проекту, не зважаючи на потенційно високі, на думку розробника, споживчі якості товару. До маркетингових ризиків включаються ризик невдалої сегментації ринку, помилкового вибору його цільового сегменту, політики ціноутворення, ризик проведення неефективної рекламної кампанії та невдалого ви-бору стратегії продаж;

-          ризики посилення конкуренції, коли у процесі виконання інно-ваційного проекту на ринку несподівано можуть з’явитися або компанії-конкуренти, що займаються аналогічними розробками, або вже готові функціональні замінники інноваційної продукції;

-          ризики, що пов’язані із забезпеченням прав інтелектуальної влас-ності на результати інноваційної діяльності. Наявність великої кількості варіантів інноваційних ризиків

свідчить про те, що сукупний ризик інноваційного проекту є вели-чиною динамічною і може змінюватися у часі.

Одним з методів зниження інноваційного ризику вважається диверсифікація інноваційної діяльності, що полягає у розподілі зусиль розробників та фінансових ресурсів на здійснення різних інноваційних проектів, безпосередньо не пов’язаних один з одним. Проте зрозуміло, що така стратегія діяльності під силу тільки фінан-сово міцним компаніям з розгалуженою науково-технічною базою, у противному разі диверсифікація інноваційної діяльності може при-звести до розпорошення ресурсів і ще більшому зростанню ризиків. Варіантом вищезазначеного підходу може бути розробка декількох варіантів проектів для наступного їх конкурсного відбору.

Незважаючи на існування ще декількох методів мінімізації ри-зиків (передавання їх шляхом укладання певних видів контрактів, хеджування, страхування, розподіл ризику за частками відпові-дальності за нього тощо), останнім часом поширюється думка про те, що найбільш ефективною можливістю уникнути негативних на-слідків в інноваційній діяльності є прямий управлінський вплив на організацію та хід інноваційного процесу. Він повинен включати об’єктивний аналіз та оцінку інноваційного проекту, перевірку по-тенційних партнерів, планування та прогнозування інноваційної ді-яльності, відбір персоналу та методів його стимулювання, контроль за ходом виконання проекту.

Розділ 1. Інновації та інноваційний процес