Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
5.4. Новації у розвитку платіжних інструментів та платіжних систем : Банківські інновації навчальний посібник : Бібліотека для студентів

5.4. Новації у розвитку платіжних інструментів та платіжних систем


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

магниевый скраб beletage

В останні десятиліття у контексті розвитку роздрібного банків-ського бізнесу кредитні інститути все активніше звертають увагу на ринковий сегмент, в якому здійснюються дрібні за сумами плате-жі, що пов’язані з поточними витратами фізичних осіб. Враховуючи зниження операційних затрат на оброблення значних обсягів пла-тіжної інформації, що відбулося завдяки впровадженню сучасних технологій, цей ринок має високий потенціал для подальшого роз-витку банківської діяльності та забезпечення кредитних інститутів стабільними доходами.

Оскільки одним з контрагентів при здійсненні роздрібних пла-тежів обов’язково є людина, то інноваційна діяльність банків у цієї сфері залежить не тільки від розробки передових технологій, наяв-ності нових платіжних рішень та відповідної регулятивної бази, а

Банківські інновації

і від готовності споживачів користуватися новими платіжними ін-струментами, впевненості в їх зручності та надійності.

Спектр платіжних інструментів, що характерний для роздрібних платіжних систем, є достатньо широким і у різних країнах може сут-тєво розрізнятися. Перш за все, до них відноситься готівка, у тому числі і електронна, що є універсальним засобом платежу. Для опла-ти покупок у підприємствах торгівлі та сервісу використовуються чеки та платіжні картки, для здійснення періодичних платежів, вне-сків, оплати рахунків застосовуються кредитові перерахування та прямі дебети (див. рис. 5.1).

Загальною тенденцією для всіх розвинутих країн є збільшення частки електронних платіжних інструментів (див. табл. 5.1, що складена за даними Банку міжнародних розрахунків), а також ство-рення можливості автоматичної обробки інструментів на паперових носіях. Останнє положення можна проілюструвати декількома при-кладами, що пов’язані з впровадженням банками інноваційних тех-нологій.

Проблема обробки великої кількості паперових чеків особливо гостро відчувається у США, де вони залишаються традиційним за-собом роздрібних розрахунків. Тому у цій країні протягом 1990-х років була запроваджена так звана транкація чеків (від англ. truncation – безпаперовий документообіг), тобто зупинка у банку подальшого руху паперового чеку і перетворення його або на елек-тронну дебетову трансакцію, або на скановану копію; при цьому обидва варіанти вважаються легітимними. Наприкінці ХХ сто-ліття набула поширення транкація чеків у точках продажу (англ. point-of-sale (POS) truncation), коли інформація за чеками безпо-середньо з торговельного підприємства передається в автоматизо-вану клірингову палату, а сам чек повертається людині, що його виписала. Для подальшого зниження операційних витрат, Феде-ральна резервна система США у 2003 році прийняла нормативний документ, що дозволяв повністю замінювати рух паперових чеків передачею їх електронних субститутів, та була запроваджена елек-тронна система чекового клірингу Check21. Все це дозволило сут-тєво знизити операційні витрати, прискорити процес розрахунків, скоротити обсяги «флоуту», тобто безоплатного кредиту чекодав-цям до моменту списання коштів з їх рахунків, та шахрайства з че-ками.

Таблиця 5.1. Структура розрахунків у деяких розвинутих країнах світу (у відсотках)

 

Країна Чеки    Кредитові трансферти         Прямі дебети Платіжні картки        Перекази е-грошей

 

            за кіль-кістю   за сумою        за кіль-кістю   за сумою        за кіль-кістю   за сумою        за кіль-кістю   за сумою за кіль-кістю   за сумою

 

            2004    2007    2004    2007    2004    2007    2004    2007    2004    2007    2004    2007    2004    2007    2004            2007    2004    2007    2004    2007

Канада           18,9     14,8     38,2     33,4     10,8     11,9     54,2     58,7     8          8,1       4,3       4,5       62,3     65,2            3,3       3,4                                         

Фран-ція        29,7     23,8     1,9       8,9       18,6     17        97,2     85,6     18,2     19        0,7       4,2       33,4     40            0,2       1,3       0,1       0,2       0          0

Німеч-чина    0,8       0,6       1,7       0,7       42,2     36,2     87,3     83        41,4     48,3     10,5     16,1     15,3     14,5            0,5       0,2       0,3       0,4       0          0

Сінга-пур       4,6       4,7       74,2     78,1     1          1,4       15        15,4     2,5       2,9       6,5       6,3       6,4                   4,1                   85,3     90,8     0,2       0,2

Велика Брита-нія      15,9     10,7     2,2       1,5       19,6     21        96,5     97,3     19,7     19,9     0,9       0,8       44,8            48,4     0,4       0,4                                         

США   41,4     28,6     60        52,4     5,9       6,5       19,9     25,1     6,8       10,4     16,7     18,3     45,9     54,5     3,4            4,2                                         

 

 

Банківські інновації

1997    2001    2005    2010 П

□ Платіжні картки      НГотівка       НЧеки        Пінші

Рисунок 5.1. Динаміка застосування різних засобів розрахунків та платіжних інструментів у сфері роздрібних послуг у розвинутих країнах

Іншим шляхом вдосконалення роботи з паперовими документами є запровадження електронного представлення рахунків за товари і по-слуги та їх онлайнова оплата - EBPP (англ. Electronic Bill Presentation and Payment). Замість надсилання споживачам паперових рахунків, підприємства торгівлі та комунальних послуг зараз мають можливість виставляти їх на своєму сайті або відправляти клієнтам електронною поштою. Зразок такого рахунку представлений на рис. 5.2.

Клієнти банків, що використовують інтернет-банкінг, мають можли-вість сплачувати ці рахунки в автоматичному режимі шляхом прямих кредитових переказів. Існують декілька моделей проведення цих плате-жів, одна з яких на початку 2000-х років була розроблена консорціумом трьох американських банків - J.P. Morgan Chase, First Union та Wells Fargo. Якщо кредитор не має можливості отримувати електронні пере-кази, то банк на підставі документа клієнта може сформувати паперовий чек та надіслати його одержувачу. Крім того, банки пропонують юридич-ним та приватним особам управління оплатою рахунків, інтеграцію цих операцій з системою бухгалтерського обліку та надання різноманітних звітів. Послуга користується значним попитом у споживачів.

 

 

Розділ 5. Інноваційні технології банківського обслуговування

Рисунок 5.2. Електронний рахунок на сплату послуг телефонної компанії

До числа платіжних інструментів, що найбільш активно роз-виваються в останні десятиліття, відносяться, безумовно, платіж-ні картки. Не слід забувати, що це поняття є доволі широким та об’єднує дві великі групи карток. До першої, яка виникла значно раніше, відносяться платіжні картки, котрі використовуються дер-жателями для розрахунків за послуги, що надаються їх емітентами (торговельними, транспортними організаціями, автозаправними станціями тощо). За механізмом своєї дії вони, як правило, є кре-дитними та дисконтними.

Банківські платіжні картки (БПК), які вперше були емітовані у 1958 році, передбачають ведення поточних рахунків клієнтів і при-значені для отримання готівки у банкоматах та різноманітних за способами розрахунків за товари і послуги. Кількість БПК у всьому світі постійно зростає. За даними Банку міжнародних розрахунків, серед розвинутих країн лідерами за кількістю карток, що припадає на одного мешканця, у 2007 році стали США (5,3), Велика Британія (2,32), Швеція (1,65) та Бельгія (1,64).

Банківські інновації

Цікавою тенденцію, певним чином пов’язаною з інноваціями банків у сфері карткового бізнесу, стало збільшення останнім ча-сом частки дебетових карток у загальній кількості БПК. Це можна пояснити, по-перше, появою наперед оплачених карток, які можна дуже швидко оформити, а використовуються вони тільки із введен-ням PIN- коду, що підвищує їх захищеність, – Maestro Prepaid, Visa Electron Instant Issue, Visa Travel Money Cash Passport тощо. По-друге, з метою розширення своєї діяльності банки почали звертати увагу на сегмент населення, який раніше не мав доступу до банків-ського обслуговування – іммігранти, низькооплачувані працівники, сільські мешканці; призвичаювання їх до користування банківськи-ми послугами починається саме з відкриття базових поточних ра-хунків і оформлення дебетових карток. По-третє, банки країн з пе-рехідною економікою, що нещодавно вийшли на ринок платіжних карток, в основному, надають своїм клієнтам, які, як правило, не мають кредитних історій, саме дебетові картки.

В Україні розвиток карткового бізнесу розпочався з другої поло-вини 1990-х років, а лідерами виступали такі банки, як Приватбанк, Аваль, Правекс, Надра. Слід відзначити, що зацікавленість у цьому банківському продукті виявили перш за все люди, що часто виїзди-ли за кордон. Зрештою, основною сферою застосування платіжних карток стала виплата у безготівковій формі заробітної плати, пенсій, соціальної допомоги тощо приватним особам, а не здійснення роз-дрібних розрахунків та збільшення платоспроможного попиту на-селення за рахунок кредиту, як це було у розвинутих країнах. Тому в Україні розвиток еквайрінгу та мережі терміналів для прийому карток у підприємствах торгівлі та послуг і зараз значно відстає від темпів їх емісії.

З технологічної точки зору, в останні п’ятнадцять років у світі спостерігається поступовий перехід від карток з магнітною смугою на чип- або смарт-картки (від англ. smart – розумний, інтелекту-альний), які можуть використовуватися у режимі як дебетової, так і кредитної картки. Вперше технологія смарт-карт була використа-на у Франції для оплати телефонів-автоматів (тоді застосовувалися найпростіші «картки з пам’яттю», що діяли до повного витрачання вміщених на них коштів), а у 1992 році там же з’явилися перші бан-ківські карти з мікрочипами.

Банківські смарт-карти ще називають мікропроцесорними, ін-телектуальними, оскільки вони зберігають інформацію про пере-Розділ 5. Інноваційні технології банківського обслуговування

несені в «електронний гаманець» кошти, надають відомості про рух коштів, можуть бути у будь-який момент поповнені тощо. Крім того, на одній такій картці допустиме розміщення декількох різнофунк-ціональних додатків. Розрахунки смарт-картками дозволяється авторизувати у межах ліміту, записаного на мікропроцесорі, тобто у режимі оффлайн, без необхідності зв’язку з процесинговим цен-тром. Цим долається основний недолік системи, що базується на використанні карток з магнітною смугою, а саме: великі витрати на телекомунікаційні мережі і не завжди достатня швидкість виконан-ня операцій. Проте самі чип-карти є значно дорожчими за звичайні, що є однією з причин повільного їх впровадження.

Міжнародний стандарт виготовлення і використання смарт-карт був розроблений у середині 1990-х років спільними зусиллями пла-тіжних асоціацій Europay, MasterCard та Visa, тому має назву EMV. Такі карти набули значного поширення у Європі та Японії, проте на США припадає лише два відсотка світового обсягу їх використан-ня. Фахівці пояснюють це задоволеністю споживачів вже існуючою системою та небажанням банків вкладати кошти у переобладнання платіжних терміналів.

В Україні першу смарт-картку MasterCard випустив у 2003 році банк Аваль. Проте поширення вони набули тільки у межах Націо-нальної системи масових електронних платежів (НСМЕП), що була створена на початку 2000-х років і діяльність якої концептуально і фінансово забезпечується Національним банком України. На серед-ину 2008 року до складу НСМЕП входили 44 члена (42 банки та 2 небанківські установи), ними було встановлено 5,3 тис. терміналів, саме тоді була емітована двохмільйонна карта цієї системи. Лідера-ми з емісії карток НСМЕП є такі банки, як Експрес-Банк, Імексбанк, Мегабанк, Банк Демарк.

Подальше вдосконалення технічної бази викликало появу но-вого покоління смарт-карт, що забезпечують здійснення безкон-тактних платежів за допомогою технології RFID (Radio Frequency Identification). Для здійснення платежу ці картки потребують тіль-ки піднесення до приймаючого пристрою. Особливого поширення вони набули в азійських країнах – Південній Кореї, Гонконзі, Сін-гапурі, Японії; у Великій Британії їх пропонують банки Barclays і Halifax, у Сполучених Штатах – J.P. Morgan Chase, в Австралії – Commonwealth Bank of Australia. Безконтактні смарт-карти можли-во використовувати для платежів на невеликі суми, оскільки нор-Банківські інновації

мативно встановлюється певний ліміт розрахунку (наприклад, в Австралії це 35 австралійських доларів). Проте споживачів турбує проблема збереження коштів, оскільки використання цих карт не потребує введення PIN – коду, а тому вони є потенційно привабли-вими для злочинців.

Слід зазначити, що в Україні вже теж знаходяться на етапі до-слідного тестування картки НСМЕП з «двохконтурним» чипом, який підтримує два інтерфейси: контактний та безконтактний. Се-ред додаткових можливостей таких карток – функція електронно-цифрового підпису.

Абсолютно новим методом здійснення розрахунків є біоме-тричні платежі, що передбачають біометричну аутентифікацію для ідентифікації платника та надання дозволу на списання коштів з банківського рахунку. Найчастіше для аутентифікації застосовують відбитки пальців людини, проте можливо використання зображен-ня сітківки ока або особливостей голосу.

Для отримання можливості здійснення розрахунків «за відбит-ком пальцю» людині потрібно зареєструватися на спеціальному тер-міналі, вказати номер свого банківського рахунку та зняти відбиток вказівного пальцю. Надалі розрахунки за товари і послуги клієнт може здійснювати простим прикладанням пальцю до скануючого пристрою у торговельному закладі. Ініційовані таким чином плате-жі розглядаються як автоматичне дебетування поточного рахунку.

Даний вид платежів був вперше застосований у супермаркеті в американському місті Сіетлі у 2002 році, а у 2006 році у США ним користувалося вже більше двох мільйонів осіб. З компаніями, що розробляють обладнання для здійснення біометричних платежів, активно співпрацюють Citibank та Bank of America.

На рисунку 5.3 представлена перспективна структура роздріб-них платежів у розвинутих країнах за даними прогнозів, зроблених аналітичними компаніями на рубежі 2004-2005-го років. Виходячи з наведених даних, експерти прогнозують поступове зростання част-ки платежів, пов’язаних з новітніми технологіями, з одночасним зменшенням частки вже достатньо традиційних – з використанням кредитних та дебетових карток.

Наступною сферою інноваційної діяльності банків у плані пла-тіжних технологій є розвиток систем переказів приватних осіб, або за міжнародною термінологією – платежів Р2Р (person-to-person, тобто від фізичної особи фізичній особі). Вважається, що світовий

Розділ 5. Інноваційні технології банківського обслуговування

ринок грошових переказів визначають, у першу чергу, такі традицій-ні гравці як Western Union, MoneyGram, Vigo тощо. Тому для того, щоб банки могли конкурувати з цими системами, вони повинні за-пропонувати клієнтам високотехнологічне та економічно ефектив-не рішення, яке б надавало додаткові зручності користувачам.

 

2004        2005 п       2007 п       2009 п       2011 п       2013 п       2015 п

Ш Смарт-картки       Н RFID           0 Мобільні платежі

■ Біомстричні платсжі Ш Кредитні картки        В Дебетові картки

Рисунок 5.2. Динаміка обсягів використання платіжних інструментів

З’ясувалося, що у розвинутих країнах групою населення, що найбільш потребує таких послуг, є іммігранти, які схильні пере-силати кошти собі на батьківщину. Зокрема, у США – це великий контингент мешканців, що говорять іспанською мовою, у Франції та інших європейських країнах – вихідці з арабських країн тощо. Як правило, вони не мають банківських рахунків, тому здійснення звичайних переказів для них є неможливим. Тарифи небанківських платіжних систем для іммігрантів теж виявляються зависокими, тому дуже часто вони вимушені користуватися достатньо ненадій-ними так званими неформальними системами переказу коштів, що представлені операторами, які знаходяться у різних країнах та здій-снюють передачу коштів через особисті зв’язки. Оскільки світовим співтовариством вважається, що вищезазначені системи можуть використовуватися для фінансування тероризму, діяльність банків із запровадження систем транскордонних переказів знаходиться у руслі боротьби з цим загрозливим явищем.

Американський банк Wells Fargo розробив одну з найбільш ефективних у країні систем грошових переказів, що передбачає ба-гато варіантів пересилання грошей: відправка готівкою – отримання

Банківські інновації

готівкою або на рахунок; відправка з рахунку – отримання на раху-нок або готівкою. Постійні клієнти банку користуються знижками на оплату послуг, тарифи на які є більш вигідними, порівнюючи з небанківськими системами переказів. Достатньо широкою є і гео-графія регіонів світу, куди можна надіслати переказ за даною систе-мою – Сальвадор, Китай, В’єтнам, Індія, Філіппіни та інші.

Bank of America працює з мешканцями США, що говорять іс-панською, пропонуючи їм послуги з переказу коштів до Мексики на основі самостійно розробленого технологічного продукту під на-звою SafeSend. Клієнтам видається спеціальна картка, що викорис-товується для безпечної відправки коштів за межі США через кіос-ки самообслуговування. У Мексиці отримати ці гроші можна через банкомати. Аналогічну систему переказів запровадив банк Harris (штат Іллінойс), який взагалі характеризується інноваційними під-ходами до розвитку власної діяльності. Якщо тариф за звичайними міжнародними платежами складає у цьому банку 45 доларів, то пе-реказ системою Envios de Dinero Harris коштує тільки 10 доларів, з можливістю одержання коштів у двох тисячах відділень у Мексиці.

Роздрібні банки бачать у розвитку систем міжнародних пере-казів перспективи залучення клієнтів, що користуються цими по-слугами, до банківського обслуговування на постійній основі, що, до речі, дуже часто і відбувається. Фахівці вважають, що для утри-мання цього сектору ринку фінансових послуг банкам необхідно ак-тивніше співпрацювати з небанківськими платіжними системами, а також розвивати асоціативну діяльність між собою, що дозволить зекономити час та ресурси на розробку індивідуальних технологіч-них платформ. Активну діяльність в останньому напрямку демон-струє, наприклад, один з найвідоміших банків США Bank of New York Mellon, який виступає провайдером відповідних послуг для регіональних банків через власну систему Remit Worldwide SM.

Українські банки теж останнім часом розробляють та запрова-джують так звані системи прискорених переказів приватних осіб, серед яких «АвальЕкспрес», «ПравексТелеграф», «СОФТ» Ук-рсоцбанку, «Укрпромінь» Укрпромбанку, «Аверс» банку «Фінанси та кредит», «PrivatMoney» Приватбанку тощо. Разом з тим, між-народні перекази поки що можна здійснити тільки через систему «PrivatMoney» та, певним чином, СОФТ. Проте слід зазначити, що комерційні банки України наприкінці 2008 року були членами два-дцяти банківських та небанківських систем міжнародних переказів.

Розділ 5. Інноваційні технології банківського обслуговування

Говорячи про роздрібні платіжні системи, не слід забувати, що технологічні інновації постійно відбуваються і на рівні державних та приватних міжбанківських платіжних систем у напрямку підви-щення безпеки та ефективності грошового обігу, що забезпечує ста-більні умови функціонування банківських систем. Ці нововведення безпосередньо не випливають з інноваційної діяльності окремих комерційних банків; як правило, вони запроваджуються централь-ними банками і тому є зовнішніми до інших фінансових інститутів, проте вимагають в останніх постійної перебудови внутрішніх техно-логічних процесів.

У цьому плані особливої уваги заслуговує практика функціо-нування та розвитку української Системи електронних платежів (СЕП), ініціатором та розробником якої є Національний банк Укра-їни. Робота СЕП, що є однією з небагатьох єдиних загальнонаціо-нальних платіжних систем, була розпочата з січня 1994 року. Необ-хідно зазначити, що існуючі в інших країнах системи, як правило, обслуговують або певні сектори фінансового ринку, або певні види розрахункових операцій.

З моменту свого створення СЕП НБУ виконувала міжбанківські перекази у файловому (або пакетному) режимі, забезпечуючи при цьому швидкість отримання коректного переказу у термін не біль-ше, ніж за дві години. Зарахування коштів банку-одержувачу при цьому здійснюється тільки після того, як він підтвердить отримання файлу платежів відповідною квитанцією. З 2001 року у рамках СЕП була введена у дію система термінових переказів (СТП), що працює у режимі реального часу. Основною відмінністю цих платежів є те, що кошти зараховуються на кореспондентський рахунок одержува-ча негайно, у момент надходження платежу від відправника до СЕП. Саме це є головною ознакою нового покоління платіжних систем класу RTGS, згідно з міжнародною класифікацією (англ. Real Time Gross Settlement)

З 2006 року вищезазначені системи були об’єднані в єдиний комплекс під назвою СЕП-2. Здійснення будь-яким банком почат-кових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу – за його вибором. Разом з тим, банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у ре-жимі реального часу. Більшість банків (біля 90%) здійснюють поки що платежі у пакетному режимі і не використовують систему тер-мінових переказів, підключення до якої є добровільним і залежить

Банківські інновації

від готовності банку до роботи за онлайновими технологіями. Така ситуація підтверджується статистичними даними Національного банку України за 9 місяців 2008 року: у файловому режимі за цей час було здійснено 259,5 млн початкових платежів, у режимі реаль-ного часу – тільки 526 тис.

Разом з тим, у світовому масштабі найбільш цікаві процеси роз-витку платіжних систем зараз відбуваються в Європейському Со-юзі, конкретніше – у межах Європейського валютного союзу. Для здійснення платежів у євро з 1999 року там почала діяти міжнародна система TARGET (англ. Trans-European Automated Real-time Gross Settlement Express Transfer), яка забезпечує здійснення розрахун-ків у режимі реального часу. TARGET можна розглядати як аналог системи FedWire у США як за структурою, так і за призначенням, зокрема, тому що вона призначена для сприяння Європейському центральному банку у проведенні грошово-кредитної політики у зоні євро. Розрахунки проводяться через регіональні розрахунко-ві центри, роль яких грають національні платіжні системи країн – учасниць.

Система TARGET може використовуватися для здійснення будь-яких кредитових переказів в євро – між центральними банка-ми, між національними платіжними системами, міжбанківських та клієнтських платежів. Проте її використання є обов’язковим тільки для платежів, що пов’язані з проведенням грошово-кредитної полі-тики.

Наступним кроком у розвитку платіжних систем Європейського Союзу стало створення концепції SEPA (англ. Single Euro Payments Area – єдина зона платежів в євро), у межах якої передбачається лік-відувати всі відмінності між внутрішніми та міжнародними плате-жами в євро.

SEPA була спроектована згідно з прийнятою Європейським пар-ламентом у квітні 2007 року Директивою про платіжні послуги, яка поставила за мету забезпечити, щоб міжнародні платежі в ЄС, осо-бливо кредитні перекази, прямі дебетові платежі та платежі за бан-ківськими платіжними картками, були такими ж простими, ефек-тивними і надійними, як внутрішні платежі у державах-учасниках. SEPA включає всі країни Європейського Союзу, а також Ісландію, Норвегію, Ліхтенштейн і Швейцарію.

У кінці січня 2008 року європейськими країнами була реалізо-вана перша частина концепції – гармонізація виконання кредитових

Розділ 5. Інноваційні технології банківського обслуговування

переказів на підставі платіжних доручень. Автоматичну оплату ра-хунків планується запровадити з 1 листопада 2009 року, тоді клієн-ти банків отримують можливість безперешкодно оплачувати товари і послуги постачальникам в інших країнах. Нарешті, з кінця 2010 року будуть повністю уніфіковані умови випуску та використання платіжних карток, але вже з 2008 року всі банки в ЄС зобов’язані видавати клієнтам тільки ті чип-карти, що відповідають стандартам EMV.