3.6. Перспективні сфери інноваційної діяльності банків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

Загрузка...

Останнім часом зарубіжні аналітики приходять до висновку, що, незважаючи на важливість, постійність і динамічність процесу створення продуктових банківських інновацій, цей шлях є принци-пово обмеженим, оскільки створює тільки тимчасові конкурентні переваги. Час, на протязі якого конкуренти імітують нововведення, постійно скорочується, що не дозволяє лідерам забезпечити достат-ньо стабільну диференціацію на ринку. Вихід бачиться у переході на принципово новий рівень розвитку – реалізацію інноваційних змін у бізнес-моделях. Зараз практично неможливо окреслити всі потен-ційні напрями трансформації бізнесу банків, проте деякі сфери вже доволі чітко окреслилися.

На думку фахівців, банки будуть продовжувати та поглиблюва-ти своє співробітництво зі страховими компаніями. Слід згадати,

Банківські інновації

що в умовах наявності у багатьох країнах заборони або законодав-чого обмеження страхової діяльності комерційних банків у 70-80-х роках ХХ століття у Франції сформувалася концепція банківсько-го страхування Bancassurance. Вона полягає в інтеграції діяльнос-ті банків і страхових компаній з метою отримання синергетичного ефекту від координації продаж, поєднання страхових і банківських продуктів, спільного використання каналів їх збуту, обопільного розширення клієнтської бази. У результаті формується додатковий попит на комплексні фінансові продукти, що створюються «на сти-ку» банківських та страхових послуг.

Взаємодія банків і страхових компаній почалася з реалізації працівниками банку страхових полісів як додатків до типово бан-ківських продуктів, але суттєво поглибилася у 1980-х роках з розви-тком системи накопичувального страхування, зокрема, страхування життя. Продаючи ці поліси через мережу своїх відділень, кредитні інститути збільшували свої доходи за рахунок агентської винаго-роди, підвищували рівень обслуговування та лояльності своїх клі-єнтів, зміцнювали ресурсну базу. Найбільший розвиток інтеграція банківських та страхових послуг набуває у моделі фінансового су-пермаркету.

Проте банки здатні аґреґувати й інші суміжні сфери діяльнос-ті, тому у сучасних умовах у розвинутих країнах перспективною вважається співпраця банківських установ, страхових компаній і медичних закладів у сфері забезпечення охорони здоров’я насе-лення. Справа у тому, що обсяг медичного страхування не завжди буває достатнім для оплати реальних витрат на медичні послуги, що зростають, зокрема, у США щорічно на 8%. За статистичними даними, у 2006 році американці витратили на лікування 350 млрд доларів власних коштів. Оптимізувати ці затрати дозволяє накопи-чення заощаджень на спеціальних банківських рахунках, що мають назву Health Savings Accounts та Flexible Spending Accounts (англ. рахунки для накопичення на охорону здоров’я, рахунки з можливіс-тю гнучкого використання). Використання залишків цих рахунків можливо тільки на чітко визначені цілі, пов’язані з наданням різно-манітних медичних послуг.

Зарахування коштів на такі рахунки дозволяє фізичним особам звільнити певну частку доходу від оподаткування, крім того, банки нараховують на них вищі відсотки, ніж за звичайними ощадними рахунками, а залишки, зрозуміло, переносяться на кожен наступний

Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг

рік. Для роботодавців ці відрахування є теж вигідними, оскільки зменшують загальне податкове навантаження. Тож очікується, що з 17,3 млн доларів у 1998 році вкладення на рахунки, що забезпе-чують медичні витрати, зростуть у 2010 році до більш ніж 75 млрд доларів.

Крім ведення накопичувально-медичних рахунків, банки, на думку фахівців, можуть запропонувати закладам медицини ство-рення страхових медичних планів та управління ними, організацію платежів, здійснення обліку та звітності, що значно спростить робо-ту цих установ.

В Україні інтеграція банківських та страхових послуг знахо-диться на початковому етапі розвитку, хоч деякі банки активно рекламують концепцію Bancassurance. Взаємодія кредитних та страхових установ здійснюється, в основному, по лінії страхування заставленого майна та життя позичальника, страхування кредитних ризиків при споживчому кредитуванні та продажу страхових по-лісів з обов’язкових видів страхування (зокрема, цивільної відпо-відальності власників автотранспорту; для осіб, що виїжджають за кордон). Спеціалісти відмічають, що для масових та диверсифікова-них продажів необхідно створити масову потребу у страхових про-дуктах, а культура страхування у широких мас населення поки ще не розвинута. Зарано говорити і про будь-яку участь банків у про-грамах медичного страхування, поки останнє питання не буде ви-рішено на державному рівні.

Необхідно зазначити, що в останнє десятиліття у розвинутих країнах почала поступово формуватися концепція соціально від-повідального банківського бізнесу, у рамках якої інноваційна активність комерційних банків спрямовується на впровадження продуктів та послуг, що сприяють забезпеченню стабільного та без-печного соціально-економічного розвитку суспільства. Створення соціально-орієнтованих інновацій відкриває для банків унікаль-ні можливості позиціонування на ринку та позитивно впливає на імідж кредитних установ.

Зокрема, у середині 2003 року дев’ять найбільших банків із семи країн світу ухвалили, за участю Світового банку, так звані «Прин-ципи Екватора», що містять основні засади соціально відповідаль-ного фінансування проектів. Відповідно до цих принципів, банки зобов’язувалися безпосередньо не кредитувати проекти, в яких по-зичальники не погоджувалися або були не в змозі дотримуватися

Банківські інновації

екологічних та соціальних політик цих банків. А у середині 2006 року британська газета Financial Times об’явила перших лауреатів заснованої нею премії «Соціально відповідальний банк року». Це почесне звання було присвоєно британській фінансовій групі HSBC як банку, що успішно поєднував досягнення бізнес-цілей із захис-том навколишнього середовища та соціальних прав населення при фінансування промислових проектів.

В усьому світі фінансові інститути все частіше цікавляться можливістю називатися «зеленими» банками, що впроваджують екологічну ідею у свою діяльність. Вони кредитують своїх клієнтів на покупку «гібридних» авто, що використовують альтернативне паливо, фінансують побудову «екологічного» житла. Крім того, де-кілька великих банків ухвалили рішення про будівництво своїх но-вих відділень, спираючись на екологічні стандарти. Учасники ринку фінансових послуг помітили, що проекти із захисту навколишнього середовища та надання пов’язаних з ними банківських послуг підви-щують довіру клієнтів і громадськості.

Провідні банки у сфері private banking пропонують своїм замож-ним клієнтам формування інвестиційних портфелів з цінних папе-рів компаній, діяльність яких пов’язана з протидією глобальним кліматичним змінам. Слід зазначити, що одночасно такі «екологіч-ні» інвестиції приносять власникам значні прибутки, про що свід-чить суттєве зростання, порівнюючи з іншими фондовими показ-никами, створених самими банками «кліматичних» індексів: Global Warming Index швейцарського банку Credit Suisse, Global Climate Change Index британського HSBC тощо.

Широкі інноваційні перспективи відкриває перед банками, при-чому не тільки регіональними, а і глобальними, співпраця з місце-вими громадами. Зокрема, Sun National Bank (штат Нью-Джерсі) сформулював свою місію як фінансового інституту наступним чи-ном: «Ми віримо, що здійснення бізнесу у місцевій громаді означає бути її часткою. Різноманітними зусиллями банк підтримує органі-зації та програми, що сприяють змінам у громадах, які ми обслуго-вуємо», а один зі світових банківських лідерів HSBC вибрав своїм слоганом слова «The world’s local bank», що можна перекласти як «Місцевий банк для всього світу».

У цьому плані цікавою є практика роботи невеликого американ-ського банку Chittenden Bank з Вермонту, який запровадив власну програму соціально відповідального банківського бізнесу, до якої

Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг

активно підключає своїх клієнтів. Пропонуючи вкладникам, серед інших, два види депозитів з невеликими відсотками, він роз’яснює, що ці кошти будуть використані безпосередньо для надання недоро-гих кредитів у розвиток місцевих громад. Банк визначив п’ять осно-вних напрямків соціально відповідального інвестування: доступне житло, економічний розвиток, сільське господарство, відродження та розвиток громади, освіта, і щоквартально у спеціальних інформа-ційних випусках звітується перед вкладниками про загальні суми інвестованих коштів та конкретні приклади успішних проектів. Крім того, банк на своєму сайті роз’яснює клієнтам зміст «соціаль-ного інвестування» та історію становлення цього феномену.

Ще одним поштовхом до розвитку інноваційної банківської ді-яльності останнім часом стало залучення до активного фінансового життя значних мас мусульманського населення, якому канони релі-гії забороняють користуватися звичайними банківськими продук-тами, що передбачають отримання або сплату відсотків. Згідно норм ісламської етики, прибуток є нагородою за ризик, що супроводжує будь-який бізнес, тому дохід власнику капіталу не повинен бути га-рантованим поза залежністю від успішності вкладення.

Останній постулат докорінним чином змінює механізм надання базових банківських послуг, пов’язаних із залученням та розміщен-ням ресурсів. У кредитному та депозитному договорах забороняється закладати умову про виплату позичальником відсотків за кредит або отримання вкладником процентів за депозитом незалежно від резуль-тату заходу, що кредитується. Замість депозитного відсотка, банки мо-жуть запропонувати клієнту право на участь у доходах підприємства, в яке вкладені його гроші, при однієї обов’язковій умові – вкладник по-винен розділити і можливі збитки. Разом з тим дозволено нарахування комісійних за надання послуги, а також сплату винагороди власнику депозиту частиною одержаного прибутку.

Всі ці особливості викликали появу у середині 1970-х років мо-делі «ісламського банкінгу», яка поступово розвивалася і в якій ко-жен продукт або послуга були абсолютно інноваційними та створю-валися під пильним наглядом мусульманського духовенства. У 2007 році у світі існувало 315 ісламських банків з загальними активами у 500 млрд доларів США, причому, за прогнозами, до 2013 року вони повинні зрости до 1 трлн доларів.

У наш час спостерігається феноменальний інтерес до ісламсько-го банкінгу та його продуктів, оскільки з’ясувалося, що вони несуть

анківські інновації

значно менше ризиків і часто виявляються прибутковішими, ніж традиційні. Розділяючи з банком фінансові втрати від невдалих ін-вестиційних проектів, вкладники значно знижують можливість його банкрутства. Застосування цього механізму стає дуже актуальним на фоні світової фінансової кризи.

Тому банки зарубіжних країн – таких, як Велика Британія, Швейцарія, Австрія, Німеччина, ПАР – інтенсивно розробляють і пропонують ісламські банківські продукти не тільки правовір-ним мусульманам, а і своїм звичайним клієнтам. Найбільш актив-ні на цьому сегменті ринку такі фінансово-кредитні інститути, як Citigroup, британські HSBC, Lloyds TSB, Standard Chartered Bank, французький BNP Paribas, нідерландський ING Bank та інші.