3.2. Інноваційна діяльність банків у сфері залучення коштів клієнтів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 

Загрузка...

Як вже раніше відмічалося, проявом зростаючої інноваційнос-ті банківського бізнесу стало не тільки проникнення банків у нові нетрадиційні сфери фінансових операцій, а й модернізація їх тра-диційної діяльності як фінансових посередників. Причиною остан-нього стало посилення конкуренції у залученні ресурсів з боку не-банківських інститутів, таких як кредитні спілки, ощадні установи тощо, бажання приватних осіб отримувати більші доходи шляхом інвестування власних коштів через відповідні фінансові інститути, а також відкриття для нефінансових корпорацій можливостей здій-снювати самостійне зовнішнє ресурсне забезпечення.

Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг

Якщо проаналізувати розвиток банківського бізнесу у зарубіж-них країнах за останні п’ятдесят років, то можна зробити висновок, що радикальні, або базисні, інновації у сфері залучення коштів від-бувалися нечасто. У 1961 році у США з’явився перший обіговий де-позитний сертифікат. На початку 1970-х років, також у Сполучених Штатах, був винайдений NOW – рахунок, який поєднував можли-вості здійснення розрахунків та сплати відсотків, що поступово по-вернуло кошти приватних клієнтів до комерційних банків. Остаточ-но ці рахунки були узаконені у 1981 році. Цього ж року комерційні банки отримали право вести «рахунки автоматичного перерахуван-ня коштів» (англ. ATS – automatic transfer service), механізм дії яких сприяє акумуляції коштів приватних осіб: клієнт має одночасно трансакційний і ощадний рахунки, і з останнього можуть здійсню-ватися щоденні перекази на рахунок до запитання для оплати чеків, але тільки на їх суму; залишок по трансакційному рахунку на кінець дня повинен дорівнюватися нулю.

У 1982 році були введені депозитні рахунки грошового ринку (англ. MMDA – money market deposit accounts), головна відмінність яких від звичайних ощадних рахунків полягає у тому, що процентна ставка за ними корегується щотижня, виходячи зі змін відсотка за іншими інструментами грошового ринку.

Поліпшуючі, або модифікуючі інновації існуючих депозит-них продуктів відбуваються значно частіше, практично постійно, і пов’язані із бажанням банку створити унікальну додаткову цінність для клієнтів, яка б дозволила одержати перевагу у конкурентній бо-ротьбі. У літературі з інноваційного менеджменту існує думка, що модифікуючі інновації використовуються для продовження життє-вого циклу продукту, який фактично вже є морально застарілим, і тому вони певним чином можуть гальмувати прогрес. Думається, що це твердження не відноситься до основоположних видів діяль-ності комерційних банків, що пов’язані з їх функціями як фінансо-вих посередників, оскільки різні види депозитних рахунків та депо-зитні сертифікати залишаються поки що єдиними продуктами для клієнтів у сфері ресурсного забезпечення банків.

Якщо аналізувати практику роботи банків розвинутих країн, то модифікуючими інноваціями можна вважати появу у 1970-х роках так званих «свіп»- рахунків (англ. sweep – вимітати), тобто рахунків комерційних структур, залишки яких на кінець дня вкладаються у прибуткові активи, такі як угоди репо або взаємні фонди грошового

Банківські інновації

ринку. Ведення цих рахунків є взаємовигідним для банків та їх клієн-тів, оскільки перші таким чином знижують вимоги за обов’язковим резервуванням, а другі отримують відсотки, нарахування яких за комерційними трансакційними рахунками не дозволяється.

Відомо, що обсяги залучення поточних та строкових вкладів впливають на стабільність ресурсної бази банків і одночасно можуть слугувати показником довіри до них з боку клієнтів. Що стосуєть-ся депозитів фізичних осіб, то в Україні на середину 2008 року за структурою вони на три чверті складалися зі строкових коштів, а одну чверть становили кошти до запитання. Зрозуміло, що останні є нестійкими пасивами, проте багатьма дослідженнями доведено, що мінімум третина з них постійно знаходиться у банку і тому може бути використана для здійснення строкових активних операцій з максимальною відсотковою маржею. Крім того, людина, яка має по-точний рахунок у банку і активно ним користується, є потенційним споживачем багатьох інших банківських послуг. Саме тому банки в усьому світі намагаються підтримувати певні обсяги поточних зобов’язань клієнтів, хоч це і має негативний вплив на показники ліквідності.

Українськими банками залучення коштів приватних осіб на ра-хунки до запитання забезпечується програмами, що зовсім недавно були інноваційними на вітчизняному ринку, – зарплатними, пенсій-ними, соціальними проектами, які передбачають зарахування дохо-дів різних груп населення на карткові рахунки.

На стимулювання утримання фізичними особами коштів на по-точних рахунках спрямована розробка умов так званих «гнучких» депозитів, ідея яких одним з перших була сформульована «ПроКре-дит Банком» у 2004 році. Механізм їх функціонування базується на наявності прийнятного розміру відсотків при можливості поповне-ння вкладу, часткового або повного зняття коштів без втрати від-сотків і сплати штрафних санкцій, що психологічно дуже важливо для вкладників. Пізніше такі вклади з певними варіаціями умов (необхідність першого внеску, незнижувального залишку, немож-ливість зняття коштів протягом першого місяця дії договору тощо) під різними назвами запропонували майже всі провідні українські банки: «Активні гроші» Укрсиббанку, «Ощадний» Укрсоцбанку, «Приват-вклад» Приватбанку, «Кишеня» та «Універсал» Кредобан-ку, «Заощадження» «Ерсте Банку», «Вільний рух» банку «Форум» тощо. Така ситуація є ще одним свідченням того, що період існу-Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг

вання інноваційної монополії у банківському бізнесі є дуже малим, що спонукає банки до постійного творчого пошуку в усіх сферах ді-яльності.

У розвинутих країнах люди сьогодні вже не уявляють свого жит-тя без поточних, чекових рахунків, що використовуються для зара-хування різноманітних доходів, оплати рахунків, здійснення поку-пок та інших операцій. Дуже часто наявність у людини банківського рахунку є обов’язковою умовою при прийнятті на роботу. Тому для зарубіжних банків відкриття та ведення таких рахунків – це одна з найбільш масових операцій. Умови обслуговування поточних ра-хунків є практично стандартними, проте конкуренція за клієнтів змушує банки створювати цим рахункам своєрідні індивідуальні «обличчя» відповідно до потреб певних соціально-демографічних груп. Наприклад, є рахунки для підлітків, що привчають їх до корис-тування банківськими послугами, фінансової акуратності та відпо-відальності. Можливості здійснення операцій за ними дуже обмеже-ні, проте вони надають власникам певні бонуси у вигляді отримання квитків на концерти, комп’ютерних дисків тощо.

Студентські рахунки пристосовані до потреб студентів і про-понують невеликі овердрафти з низькими відсотковими ставками, зниження ставок за кредитами на навчання, страхування на період подорожей та інші пільги. Спільні рахунки призначені для користу-вання сімейними парами. Англійський банк HSBC пропонує спеці-альні рахунки з назвою «Паспорт» для осіб, що приїхали до Великої Британії для роботи або навчання. Ці рахунки призначені для по-легшення іноземцям процесу адаптації і передбачають можливість одержання цілодобової консультаційної допомоги.

Особливий клас – «прем’єр – рахунки» – відкриваються людям з високими доходами, наприклад рахунок Chase Premier CheckingSM американського банку J.P. Morgan Chase. Їх обслуговування по-єднується з операціями за ощадними рахунками, інвестиційними, кредитними та іпотечними операціями, вони надають різноманітні знижки на банківські послуги, а також страховки, дисконти на пу-тівки тощо. Тому вони ще мають назву комплексних рахунків (англ. packaged accounts) і, з точки зору класифікації, представляють со-бою комбінаторні інновації.

Що стосується строкових вкладів, то слід відмітити, що депозитні програми українських банків останнім часом стають все більш іннова-ційними, у тому числі і за рахунок впровадження зарубіжного досвіду.

Банківські інновації

Просліджується тенденція виокремлення структури private banking, тобто обслуговування найбільш заможних клієнтів із ви-значенням ексклюзивних умов та механізмів дії депозитних рахун-ків. Деякі банки запропонували строкові депозити, що поєднуються з відкриттям овердрафту, який може використовуватися клієнтом при терміновій потребі у коштах без розірвання договору банківсько-го вкладу. Прикладом може служити вклад «Комбі» Приватбанку, кредитний ліміт за яким встановлюється у розмірі до 65% від суми депозиту, а відсоткова ставка перевищує депозитну на 4 пункти. Роз-витком цієї ідеї можна вважати інновацію, яку запровадив, викорис-товуючи зарубіжний досвід, Укрсоцбанк, запропонувавши власникам депозитних карток послугу cash-back (від англ. – повернення частини витрачених коштів). Вона передбачає зарахування на поточний ра-хунок клієнта знижки у розмірі 0,5% від суми операції, здійсненої у торговельно-сервісній мережі за рахунок кредитного ліміту.

Цікава інновація з’явилася останнім часом на російському бан-ківському ринку. Невисокі відсоткові ставки за строковими депози-тами, які, як правило, не перевищують облікову ставку Централь-ного банку Росії, що пов’язано з особливостями оподаткування процентних доходів фізичних осіб, зумовили пропозицію банками структурованих депозитів, або по-іншому – депозитів, пов’язаних з грошовим ринком (англ. market linked deposits).

Структурованими вони називаються тому, що для подальшого використання банком поділяються на дві частини: більша, порядку 80-90%, вкладається у традиційні фінансові інструменти зі стабіль-ною фіксованою дохідністю, яка б забезпечувала повернення інших 20-10% вкладу та мінімальну прибутковість на рівні 0,25-0,5% річ-них. Решта депозиту інвестується в опціони на який-небудь базовий актив, як то нафта, золото, фондові індекси тощо. Саме ця частина приносить клієнту підвищений дохід, порівнюючи зі звичайним де-позитом. Таким чином, ці вклади поєднують гарантію повернення усіх коштів з потенційною можливістю отримання додаткових до-ходів, що відповідає вимогам консервативних інвесторів.

Піонером на російському ринку структурованих депозитів став Сітібанк, що запропонував цю послугу ще у 2003 році. З того часу було розміщено більше 30 випусків депозитного продукту, оскільки вклади потрібно збирати у «пули» для досягнення хоча б мінімаль-ної суми, що необхідна для інвестицій на міжнародних ринках. Ба-зою для інвестиційної частини депозиту спочатку був курс долар/

Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг

євро, потім індекс Dow Jones EuroStoxx 50 і, зрештою, індекс аме-риканського фондового ринку Dow Jones Industrial Average. Про-понують структуровані депозити і дочірні банки інших зарубіжних структур – Дойче банк, Райффайзенбанк тощо.

Подібний структурований продукт під назвою «фьюжн» (від англ. fusion – сплав) є і у спектрі послуг Юніаструм банку. Його дохідність пов’язана з динамікою базового активу: для «Oil-фьюжн» – це нафта, для «Gold-фьюжн» – золото, для «NASDAQ-фьюжн» – відповідний біржовий індекс, для «Газпром-фьюжн» – акції «Газпрому». Щоправ-да, цей продукт існує у вигляді не депозиту, а векселю, що робить його інструментом переважно корпоративного фінансування.

Разом з тим, масове поширення зазначеного виду депозитів стримується, в основному, двома факторами. По-перше, банку необ-хідно бути активним учасником міжнародних фінансових ринків, мати відповідний досвід та технології роботи. По-друге, для клієнтів встановлюється мінімальний розмір вкладу, що може коливатися від 50 тисяч рублів до десятків, а то і сотень тисяч доларів.

Необхідно зазначити, що проблема залучення коштів населення на вклади існує і у країнах з розвинутими фінансовими ринками. Так, за статистичними даними, обсяг вкладень на ощадних рахун-ках у США поступово скорочується, а малозабезпечені верстви на-селення взагалі не використовують банківські рахунки з метою на-копичення. Тому зарубіжні банки теж застосовують нетрадиційні рішення, що базуються на інноваційній методиці виконання.

Так, Bank of America (США) запропонував вкладникам нову схе-му заощадження коштів під гаслом «Збирай дріб’язок» («Keep the Change»). У своїй рекламі банк справедливо зазначає, що найбільш просто накопичення здійснюються, коли людина цього не помічає. Тому банк пропонує при кожному розрахунку клієнта за допомо-гою чеку чи платіжної картки списувати з його поточного рахунку не точну суму, а заокруглену у більшу сторону до 1 дол., при цьому різницю зараховувати на депозитний рахунок. Більш того, Bank of America зобов’язується на протязі перших трьох місяців зараховува-ти на цей рахунок суму власних коштів, що дорівнює накопиченням, а в подальшому додавати до суми рахунку 5% накопичень (макси-мально 250 дол. за рік). Слід відмітити, що банк запатентував свою депозитну інновацію у лютому 2007 року, проте ще у грудні 2006 р. англійський банк Lloyds TSB запровадив аналогічну послугу, трохи змінивши назву – «Заощаджуй дріб’язок» («Save the Change»).

Банківські інновації

Разом з тим, цей банк має і власні цікаві рішення, наприклад, програму «Savvy Saver» (англійською тут використовується гра слів, які перекладаються як «кмітливий вкладник»). Вона мов би і не має прямого відношення до депозитів, але надає людям конкретні поради, як в умовах фінансової нестабільності заощадити кошти і, відповідно, розмістити їх у банку (наприклад, миття машини вдома економить 120 ф.ст. на рік, зниження температури у помешканні на один градус економить 10% витрат на опалення тощо).

Для того, щоб індивідуалізувати умови депозитних програм, про-відні зарубіжні банки пропонують як молоді, так і людям середнього та старшого віку в інтерактивному режимі складати власні плани за-ощаджень, в яких вони повинні визначити конкретну мету акуму-ляції коштів, придумати назву цієї програми, визначити остаточну суму вкладу та розмір щомісячних внесків. У процесі накопичення коштів вкладнику демонструється у вигляді діаграми на сайті банку ступінь виконання програми. Причому перерахування з чекових або поточних рахунків здійснюється, як правило, в автоматичному ре-жимі з використанням постійних доручень (англ. standing orders).

В Україні інноваційні рішення фінансових установ, що спрямо-вані на стимулювання вкладання коштів фізичними особами на три-валі терміни, також враховують потреби та інтереси клієнтів. Так, Укрсоцбанк запропонував довгострокові вклади «Цільовий» та «До 18-річчя», які можна достроково вилучити при певних життєвих об-ставинах без перерахування відсотків за зниженою ставкою. Укра-їнські банки активно запроваджують програми лояльності у сфері депозитних операцій, підвищуючи на 0,5–1 п.п. відсоткові ставки у разі пролонгації депозиту; закладають в умови депозиту бонуси за строки розміщення коштів у банку (наприклад, вклад «Рантьє» Кредобанку терміном на 20 років); для мінімізації наслідків інфля-ції пропонують вклади з можливістю вільної конвертації у різні ва-люти (депозит «Мультивалютний» Приватбанку).

Довгострокові депозити формуються і за рахунок розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, механізми обслу-говування якої поки що є новацією на українському банківському ринку, оскільки реально пенсійний фонд банківського управління створений тільки у банку «Аркада» (за інформацією офіційного сайту, розглядається можливість запровадження аналогічних про-грам і у VABБанку).

Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг

Необхідно зазначити, що в плані залучення коштів суб’єктів гос-подарювання, українські банки демонструють значно меншу іннова-ційну активність, обмежуючись диверсифікацією умов депозитних вкладів з точки зору можливості довкладення та часткового зняття коштів, механізму нарахування та виплати відсотків, можливості роз-міщення коштів у межах єдиної генеральної угоди тощо. Іноді депо-зитні продукти поєднуються з можливостями отримання кредитних послуг – овердрафту, звичайного кредиту за зниженою відсотковою ставкою або авалювання векселів (акція «Депозит + 100% векселями» Укрсоцбанку). Додатковій мобілізації коштів юридичних осіб сприяє і освоєння українськими банками технології кеш– менеджменту.