ГЛОСАРІЙ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 

Загрузка...

Абсолютний прибуток — це дохід, який одержує банк від реаліза-ції всіх елементів продуктового портфеля, за відрахуванням витрат.

Авізування — офіційне повідомлення банку про відкриття, зміну або анулювання акредитива, надіслане на паперовому носії або за до-помогою електронних засобів зв'язку. Акредитив — це грошове зо-бов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

Агентства — це територіально відокремлений структурний підроз-діл банку, що здійснює широкий спектр операцій, окрім прийняття вкладів. Агентства створюються у країнах, де створення відділень забо-ронено.

Адміністративні методи ціноутворення — встановлення цін шля-хом орієнтації на ціни основних конкурентів або одного конкурента-лідера.

Адресні перекази Анелік — міжнародні перекази між фізичними особами із чітко визначеними країною, містом і конкретним пунктом призначення переказу.

Аналітична система (система бізнес-інтелекту) {business intelligence, BI) — OLAP-сисіеми (On-Line Analytical Processing), засоби формуван-ня запитів і побудови відповідних звітів {Query&Reporting), засоби інте-лектуального отримання даних {Data Mining).

Аналітичні доповнення {analytic applications) — це інформаційні системи, що забезпечують потреби організації в автоматизації процесів обробки, аналізу інформації та оптимізації бізнес-процесів.

Аналітичні таблиці змін — таблиці, які відображають зміни ситуа-цій на ринку в результаті зміни сполучення окремих факторів і показ-

ників; містять опис клієнтів і їх запитів, характеристику продуктового портфеля банку, опис основних конкурентів, тенденції реалізації еле-ментів продуктового портфеля банку тощо.

Андеррайтинг — купівля на первинному ринку цінних паперів з подальшим їх перепродажем інвесторам; укладання договору про га-рантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з подальшим перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були про-дані.

Асоційована особа — юридична особа, в якій керівником є батьки, брати й сестри, дружина, чоловік або діти тих керівників і контролерів банку, а також установ — акціонерів (учасників) банку, які є власника-ми істотної участі в банку.

Атака з оточенням — стратегія, яка припускає атаку за всіма на-прямками діяльності банку-лідера, що змушує його тримати багатопла-нову оборону; застосовується, коли банк-претендент намагається (і має можливість) за короткий термін зломити волю лідера до опору.

Атакуюча стратегія — конкурентна стратегія, що використовуєть-ся банком-претендентом для досягнення ринкових позицій лідера.

Атрибут банківського продукту чи послуги — характеристики продукту чи послуги, характеристики способу застосування продукту чи послуги, вигоди клієнтів, особливості клієнтів.

Аутсорсинг (англ. outsourcing) — це передавання сторонній органі-зації визначених бізнес-функцій, які не є частиною основної діяльності компанії, але необхідні для функціонування бізнесу цієї компанії.

Афілійована особа банку — будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку.

Багатоканальна система збуту — це «пул каналів збуту», який міс-тить усі канали збуту: front-офіси, банкомати, системи електронних пла-тежів у місцях продажу товарів і послут, системи електронного зв'язку, банківські послуги на дому, Інтернет-банкінг, еквайрінг, телебанкінг, мо-більний банкінг, непрямі канали збуту.

Багатокутник конкурентоспроможності — модель, яка дозволяє аналізувати ринкові позиції та стратегічні перспективи банків-конкурентів за окремими елементами їх продуктових портфелів.

Багатомірне шкалування — дослідження, в ході якого, за допомо-гою обраних атрибутів, визначаються позиції продуктів і послуг банків-конкурентів, їх імідж за кожним елементом продуктового портфеля.

База розподілу витрат — кількісний вимір певного фактору, який чинить найбільший вплив на обсяг відповідних витрат.

Базовий зразок при аналізі конкурентоспроможності банківсь-ких продуктів чи послуг — найкращий продукт або послуга банків-конкурентів, більш досконалий зразок, поява якого очікується в най-ближчому майбутньому, або деякий абстрактний еталон.

Банер — рекламний плакат; рекламна картинка на web-сторінці, за допомогою якої користувач може потрапити на web-сайт рекла-модавця.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцен-зії Національного банку України здійснювати у сукупності такі опера-ції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 %.

Банк, що знайшов вільну ринкову нішу, — банк, що обслуговує незначні цільові сегменти, які конкуренти або не помітили, або не взяли до уваги.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фі-зичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення бан-ківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Банківська операція є сукупністю аналітичних, фінансових, тех-нічних, бухгалтерських і комунікаційних процедур, які відображаються у технології створення та реалізації банківської послуги.

Банківська послуга — це коло банківських операцій з визначени-ми функціональними ознаками, за допомогою яких забезпечується об-слуговування клієнтів з метою отримання прибутку.

Банківський кредит — будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке на-дано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з та-кої суми.

Банківський маркетинг — це організаційно-управлінська страте-гія пошуку засобів задоволення потреб клієнтури банку та самого банку за допомогою створення системи ефективного управління грошима, кредитами, відсотками, валютами, розрахунками з урахуванням особ-ливостей маркетингового оточення та існуючої кон'юнктури ринку по-зичкового капіталу.

Банківський метал — золото, срібло, рідше — паладій і платина.

Банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізи-ти, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він вико-ристовується, та, зазвичай, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів фор-муються відповідні документи за операціями, що здійснені з викорис-танням банківських платіжних інструментів, на підставі яких прово-диться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів.

Банківський продукт є сукупністю банківських послуг, згрупова-них за певною ознакою.

Банківський ризик — вартісний вираз ймовірної події, яка призво-дить до збитків.

Банківські картелі — угоди, що обмежують самостійність окремих банків і вільну конкуренцію між ними шляхом узгодження і встанов-лення однакових процентних ставок, проведення однакової дивідендної політики тощо.

Банківські концерни — об'єднання багатьох банків, які формально зберігають самостійність, але перебувають під фінансовим контролем одного великого банку, що скупив контрольні пакети їхніх акцій.

Банківські об’єднання — банки-гіганти, які грають пануючу роль у банківському секторі.

Банківські послуги з мобілізації грошових доходів і заощаджень та перетворення їх у реальний позиковий капітал — це коло депозит-них, міжбанківських, емісійних і комісійних операцій комерційного банку.

Банківські послуги посередництва при платежах і розрахунках —

це коло розрахунково-касових і посередницьких операцій комерційного банку.

Банківські послуги щодо створення кредитних засобів — це

коло кредитних, інвестиційних і засновницьких операцій комерційно-го банку.

Банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кош-ти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою бан-ківських платіжних інструментів.

Банківські синдикати, або консорціуми — угоди між декількома банками щодо спільного проведення великих фінансових операцій.

Банківські трести — об'єднання, що виникають шляхом повного злиття декількох банків, причому відбувається об'єднання капіталів цих банків і здійснюється єдине управління ними.

Безпосереднє маркетингове оточення складають активні сили, на відносини з якими банк може чинити вплив, а саме: конкуренти, клієн-ти, фінансово-кредитні посередники.

Бенчмаркинг — це дослідження технологічних процесів і методів організації виробництва і збуту основних конкурентів з метою підви-щення ефективності власної діяльності.

Бізнес-план — це тактичний план заходів для досягнення конк-ретних цілей діяльності, який розробляється на основі стратегічного плану.

Бонус — це премія, надана клієнту за обсяг придбаних продуктів чи послуг за конкретний період часу або, інакше кажучи, накопичу-вальна знижка; має прояв у додатковій невеликій знижці на всі ми-нулі платежі та враховується в чергових платежах за конкретний пе-ріод часу.

Брутто-підхід передбачає умовний продаж кожним центром відпо-відальності комерційної діяльності всіх залучених ним коштів центру прибутку з управління трансфертними (внутрішніми) коштами та умов-ну купівлю у цього центру прибутку всього обсягу коштів, необхідних для розміщення, з використанням трансфертних цін, які мають встано-влюватися Комітетом з управління пасивами і активами за валютами та строками погашення відповідних активів та пасивів з урахуванням рин-кових індикаторів.

Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення діяльності банку протягом бюджетного періоду (за-звичай, року).

Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і поза-балансових) та зобов'язань (балансових і позабалансових) банку в кож-ній іноземній валюті та в кожному банківському металі.

Валютний ризик є небезпекою валютних втрат при проведенні зо-внішньо-торгівельних, кредитних, валютних операцій, операцій на фо-ндових та товарних біржах унаслідок зміни вартості активів, пасивів та грошових вимог і зобов'язань у зв'язку з коливанням обмінних курсів.

Вартість торгової марки — це капітал банку, який може бути ви-значений як сукупна вартість атрибутів торгової марки, що роблять іс-тотний вплив на вибір клієнтів.

Вексель — письмове боргове зобов'язання, надане позичальником грошей (векселедавцем) своєму кредиторові (векселедержателеві) і пра-во останнього вимагати після закінчення визначеного терміну сплати векселедавцем грошової суми, зазначеної у векселі. Вексель є грошо-вим зобов'язанням; як борг можуть виступати тільки національні гроші або іноземна валюта. Вексель має строго встановлену законом форму; виписується на спеціальному бланку і містить визначений набір рекві-зитів. Невідповідність установленій формі позбавляє вексель юридич-ної чинності. Важливими особливостями векселя є його абстрактність (у векселі не вказуються обставини, що викликали його появу) і безпе-речність (наказ про сплату не може оскаржуватися боржником, навіть якщо кредитор не виконав своїх договірних зобов'язань).

Розмір попиту — стан попиту, обумовлений тривалістю і стадіями життєвого циклу банківських продуктів і послуг. Можливі такі види попиту: негативний, відсутній, схований, падаючий, нерегулярний, по-вноцінний, надмірний.

Випереджаюча оборона — стратегія, заснована на випереджаючих діях, які роблять потенційну атаку банків-конкурентів неможливою або істотно послаблюють її.

Виробнича складова потенціалу комерційного банку — потуж-ність виробничої бази, що характеризує обсяги випуску, можливість трансформації продуктового портфеля банку, нарошування обсягів ви-пуску інноваційних продуктів і послуг (кількість зайнятих працівників і рівень їх кваліфікації, оснащеність основними фондами, рівень сучас-ності та ефективності використання основних фондів, структура витрат

із урахуванням фактору економії залежно від обсягів і темпів освоєння випуску інноваційних продуктів і послуг).

Витрати комерційного банку — це витрати, пов'язані з прове-денням комерційним банком у звітному періоді фінансових та гос-подарських операцій, які зменшують активи або збільшують забор-гованість.

Витратний метод ціноутворення — встановлення цін на основі ви-трат та цільового для банку прибутку; передбачає аналіз інформації про повні, прямі, посередницькі, стандартні та граничні витрати; враховує політику цільової ціни та цільової норми прибутку.

Відділ маркетингу і клієнтської політики — це підрозділ, діяль-ність якого спрямована на підвищення ефективності комерційного бан-ку шляхом розробки та реалізації заходів продуктової, цінової, збутової та комунікаційної політики.

Відносний прибуток — прибуток, розрахований на окремий еле-мент продуктового портфеля.

Відсотковий ризик викликається розбіжністю обсягу зобов'язань та вимог банку з фіксованою відсотковою ставкою, що мають однакові терміни виконання.

Вітрини даних — структуровані та предметно-орієнтовані інфор-маційні масиви, доступні для обробки в реальному часі.

Вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вклад-нику відповідно до законодавства України та умов договору.

Внутрішній банк — це спеціальний «віртуальний» підрозділ комер-ційного банку, створений для акумулювання всіх доходів/витрат, пов'язаних із фондуванням; джерело засобів для операцій всіх інших підрозділів банку.

Внутрішньоорієнтована стратегія розвитку банку полягає в на-рошуванні обсягів кредитування вітчизняних позичальників.

Вріз — абзац тексту рекламного повідомлення.

Географічна сегментація — спосіб розподілу існуючих і потенцій-них клієнтів на групи за географічною ознакою.

Геодемографічна сегментація — спосіб розподілу існуючих і по-тенційних клієнтів на групи, виходячи зі статистичних даних щодо чи-сельності населення в регіональному розрізі.

Глобалізація — процес всесвітньої економічної, політичної і куль-турної інтеграції, основними характеристиками якого є світовий поділ праці, міграція у світових масштабах грошових, людських і виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних і технологічних процесів, а також зближення культур різних країн. Для економічних ас-пектів глобалізації характерні вільна торгівля, вільний рух капіталу, зниження податків на прибуток підприємств, простота переміщення га-лузей промисловості між різними державами в інтересах зменшення витрат на працю і природні ресурси тощо.

Гнучкий депозит — депозит, що надає можливість одночасно на-копичувати заощадження та мати постійний доступ до грошей; є ре-зультатом поєднання двох банківських продуктів — вкладу до запитан-ня та звичайного термінового вкладу.

Гнучкий строковий депозит — це можливість розміщення вкладу з гнучкими умовами дострокового розірвання.

Гнучкі депозити без вказаного терміну функціонують до того ча-су, доки клієнт здійснює за ними активні операції.

Гомонізація — уніфікація інформації, отриманої в процесі марке-тингових досліджень.

Дезінтермідація (від англ. desintermidation — вимивання посеред-ництва) — відмовлення від посередників (брокерів, банків, спеціалізо-ваних фінансово-кредитних інститутів) — наслідок розвитку фінансових технологій і лібералізації міжнародного фінансового ринку загалом. Дез-інтермідація дозволяє обом сторонам фінансової угоди зменшити свої витрати, відмовившись від платежів комісій та інших зборів фінансо-вим посередникам. Процеси відмовлення від посередників супро-воджуються активним проникненням небанківських установ у сферу фінансово-кредитних відносин. Дезінтермідація посилюється, коли держава намагається ввести прямий контроль над банківською систе-мою. У відповідь на такі державні заходи ринок провокує створення нових інститутів, що не підпадають під її прямий контроль.

Декодування — розшифрування звернень до реальних чи потен-ційних клієнтів.

Демографічна сегментація — спосіб розподілу існуючих і потен-ційних клієнтів на групи за ознаками статі, віку, складу родини, річного доходу, віросповідання тощо.

Депозитний продукт овернайт дозволяє вкладникові розмістити кошти на добу. Оформлення цього продукту можливе у формі депо-зитної лінії або депозитної лінії плюс і відбувається шляхом відкриття окремого додаткового траншу у формі встановлення незнижуваного залишку на поточному рахунку. Процентна ставка встановлюється щодо валют або визначається на підставі ринкових ставок у день роз-міщення.

Депозитні операції — це сукупність процедур із залучення тимча-сово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунки різних ти-пів: поточні, бюджетні, вкладні, ощадні, кодовані.

Державна реєстрація банку — надання банку статусу юридичної осо-би відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяль-ність».

Державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Джерело інформації (відправник) — комерційний банк, який про-понує банківські продукти і послуги, надає відповідну інформацію про них, адресно спрямовуючи інформаційні потоки цільовому ринку.

Дзеркальний імідж банку — уявлення вищого менеджменту про імідж банку.

Динамізм впливу факторів зовнішнього маркетингового ото-чення визначається мінливістю факторів, причому, чим більше вони мінливі, тим вище міра динамізму.

Динамічна ліквідність — ліквідність банку визначена на конкрет-ний час, але з урахуванням прогнозу стану ліквідності на наступний пе-ріод.

Ділова репутація — сукупність підтвердженої інформації про осо-бу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінсь-кі здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності ви-могам закону.

ДКЦПФР — Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Добре капіталізований банк — банк, в якого: розмір регулятивно-го капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам; співвідно-шення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за мірою ризику (норматив адекватності ре-гулятивного   капіталу   Hi),   перевишує   його   нормативне   значення

і становить не менше 17 %; співвідношення основного капіталу до за-гальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н^) більше, ніж його нормативне значення і становить 8 % та більше.

Довгострокове доручення (Standing Order) — розпорядження клі-єнта про автоматичне і регулярне перерахування коштів з його поточ-ного рахунка на заздалегідь вказані реквізити рахунків одержувачів.

Договірне списання кредитної заборгованості (Direct Debit) —

доручення клієнта банку, що дозволяє автоматичне і регулярне списан-ня з поточного рахунка клієнта його кредитної заборгованості.

Документаційне забезпечення процесу управління містить три основні завдання щодо програмних систем автоматизації: документу-вання, організація документообігу, систематизація архівного збережен-ня документів.

Документообіг — рух документів в межах документаційного забез-печення процесу управління.

Доміциляція векселів — призначення особливого місця платежу за векселем, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка визначена як платник за векселем, шляхом надання доміциляційної формули. При складанні векселя векселедавець може визначити не тільки місце пла-тежу, але й особу, що сплатить цей вексель у місці доміциляції.

Доповнення для аналізу операційної/виробничої діяльності — тип

аналітичних доповнень, призначених для аналізу та оптимізації процесів виробництва і/або постачань продукції і послут (наприклад, планування попиту, оптимізація роботи персоналу, оптимізація цінової політики).

Дорожній чек — це розрахунковий документ, виражений в інозем-ній валюті, який використовується як спосіб міжнародних розрахунків неторгового характеру та є грошовим зобов'язанням чекодавця випла-тити зазначену у чекові суму чекодержателю (отримувачу, власнику), підпис якого проставляється у вказаному місці під час продажу.

Дослідження ринку банківських продуктів і послуг — це збір, систематизація й аналіз кон'юнктурних показників і кон'юнктуроутво-рюючих факторів.

Достатньо капіталізований банк — банк, в якого: розмір регуля-тивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам; спів-відношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за мірою ризику (норматив адек-ватності регулятивного капіталу Hi), відповідає його нормативному

значенню і становить не менше 8 % або наближається до 17 %; співвід-ношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив аде-кватності основного капіталу Щ) становить не менше 4 % або наближа-ється до 8 %.

Економічна природа банківського маркетингу полягає у вияв-ленні потреб, запитів і переваг споживачів та, в зв'язку з цим, — ви-значення сегментів ринку, на якому може бути знайдена ніша для реа-лізації нових банківських продуктів та послуг в умовах конкуренції з іншими банками.

Економічні нормативи — показники, що встановлюються Націо-нальним банком України і дотримання яких є обов'язковим для банків.

Економічні показники конкурентоспроможності банківських продуктів чи послуг — ціна банківського продукту або послуги і ви-трати, пов'язані з його (її) використанням, що загалом складає ціну споживання.

Експансія (економічна) — розширення в економічному просторі ді-яльності та господарських зв'язків суб'єктів господарювання.

Еластичність попиту — це міра чутливості попиту до дії цінових або нецінових факторів. Чим вища чутливість, тим вища міра еластич-ності попиту.

Електронний (Е) маркетинг (e-marketing) — маркетингова діяль-ність банку, основою якої є структурована електронна інформація, тех-нології, логістика/розподіл, комерційний і людський потенціал співро-бітників банку.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) — су-купність процесів складання, оброблення, передавання, одержання, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності, справжності та, за необхідності, з підтвердженням факту одержання таких документів.

Емісійні операції — це сукупність процедур з формування власного капіталу та недепозитного залучення фінансових ресурсів, що здійсню-ється через випуск банківських акцій, облігацій, векселів та інших бор-гових зобов'язань.

Емісійні різниці (емісійний дохід) — сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпо-ративних прав).

Ефективність — співвідношення між отриманим результатом (ефек-том) і значенням фактору (ресурсу), який використаний з метою досяг-нення цього результату.

Задовільна ліквідність банку — стан ліквідності, при якому банк порушує зобов’язання тільки по платежах, пов’язаних з адміністратив-но-господарськими витратами. Усі інші види порушень свідчать про незадовільну ліквідність.

Закордонне представництво банку — територіально відокремле-ний структурний підрозділ, що не здійснює банківської діяльності.

Закордонний дочірній банк — це територіально відокремлений структурний підрозділ банку, який здійснює загальну банківську діяль-ність та може створюватися як нове підприємство або шляхом погли-нання діючого банку.

Зарубіжне відділення — це юридична форма розширення операцій «батьківського» банку, яка використовується для отримання доступу до місцевого капіталу та уникнення залежності від кореспондентських від-носин.

Засновницькі операції — це сукупність процедур із безпосер’дньої участі комерційного банку у створенні нових господарюючих субєктів.

Зберігальний вклад — депозит із виплатою відсотків наприкінці строку та з їхньою капіталізацією.

Збутова політика — комплекс заходів, спрямованих на підвищення торгово-операційної ефективності банку, тобто вдосконалення каналів просування банківських продуктів і послуг.

Звертання — це набір символів, слів, зображень, чисел та момент їх передавання цільовому ринку.

Зворотна реакція — відгуки клієнтів та особливості їх поведінки у відповідь на отримання і декодування інформаційних потоків банку.

Зворотний зв’язок — частина зворотної інформації, яка стає відо-мою маркетологам комерційного банку.

Злиття банків є повним об’єднанням двох структур з утворенням нової юридичної особи.

Значними є операції, якщо безготівкові розрахунки за угодами на суми, що перевишують еквівалент 50 000 євро, або угоди з готівкою на

суми, що перевищують еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом грив-ні до іноземної вапюти, встановленим Національним банком України.

Значно недокапіталізований банк — банк, в якого: розмір регуля-тивного капіталу менше встановленого мінімального розміру регуляти-вного капіталу, але не більше 20 % установленого мінімального розміру регулятивного капіталу; співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за мірою ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2) менше, ніж його нормативне значення і перебуває в межах від 6 % до 2 %; співвід-ношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив аде-кватності основного капіталу Н3) менше, ніж його нормативне значення і перебуває в межах від 3 % до 1,3 %; обсяг активів з негативною кла-сифікацією 5 (з урахуванням сформованих резервів під активні опера-ції) перебуває в межах від 45 % до 60 % регулятивного капіталу банку.

Зовнішнє маркетингове оточення складають активні сили, які банк не може контролювати, а саме: економічні, соціальні, демографіч-ні, політичні, науково-технічні.

Зовнішньоорієнтована стратегія розвитку банку полягає в аку-мулюванні дешевих ресурсів корпоративного сектору, переважно екс-портерів, і їх розміщенні в низькоризикові іноземні активи, які прино-сять невеликий, але стабільний дохід (депозити, кредити, державні цінні папери тощо).

Ідентифікація особи — встановлення на підставі документа, що посвідчує особу власника, та фіксація у письмовій формі прізвища та імені, дати народження та адреси особи, яка здійснює угоду, а також найменування, номера і дати видачі пред'явленого документа, на-йменування установи, що його видала.

Імітатор позик — програма, яка моделює реальну ситуацію надан-ня позики і передбачає виконання експериментів з метою передбачення можливої зміни цієї ситуації.

Інвестиційний клас — кредитний рейтинг банку, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (ІВСА, Standard & Poor's, Moody's), який свідчить про низьку ймовірність не-виконання зобов'язань.

Інвестиційний фонд — це спеціалізована форма накопичення коштів з метою подальшого інвестування. Фонд збирає кошти інвесторів, нако-пичує суму і потім інвестує у дохідні активи для отримання прибутку. За рахунок цього прибутку формується дохід клієнта як інвестора фонду.

Інвестиційні операції — це сукупність процедур з вкладання фі-нансових ресурсів у різноманітні корпоративні та державні цінні папе-ри, інші боргові зобов'язання шляхом придбання цих фондових ціннос-тей на фондових біржах й організованому позабіржовому ринку.

Інноваційна політика банку є частиною внутрішньої політики, ме-тою якої є досягнення довгострокового комерційного успіху, пов'яза-ного з впровадженням інноваційних методів роботи, нових банківських продуктів і послуг, що, своєю чергою, забезпечує стійкі конкурентні позиції банку та його імідж.

Інноваційний потенціал комерційного банку — це стратегічна здатність банку до реалізації невикористаних можливостей інновацій-них ресурсів.

Інноваційні ресурси — це технологічні, інтелектуальні та інформа-ційні ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності банку.

Інновація — прибуткове використання нових технологій, видів продуктів і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень технологічного, фінансового, комерційного характеру.

Іноземний — пов'язаний з громадянином або юридичною особою будь-якої країни, крім України.

Інституціоналізація — упорядкований процес із визначеною струк-турою відносин, ієрархією влади, дисципліною, правилами поведінки.

Інтегрована модель Інтернет-банку передбачає створення нового підрозділу існуючого банку, діяльність якого спрямована на забезпе-чення банківського обслуговування шляхом використання переваг ме-режі Інтернет. Ця модель інтегрує on-line-операції з традиційною діяль-ністю банків.

Інтернаціоналізація (англ. internationalization) — процес адаптації продукту (програмного або апаратного забезпечення) до мовних і культу-рних особливостей регіону (регіонів), відмінного від того, де розроблявся продукт. В англійській мові для слова «internationalization» прийняте ско-рочення «іі 8п». При цьому число 18 означає кількість пропущених між «і» і «п» букв. Існує суттєва різниця між інтернаціоналізацією і локалізацією. Інтернаціоналізація — це адаптація продукту для потенційного викорис-тання майже будь-де, тоді як локалізація — це додавання спеціальних функцій ддя використання в певному визначеному регіоні.

Інтернет-атака банку — розсилання електронного листа з інфор-мацією про проблеми певного банку.

Інтернет-банкінг — надання банківських послуг через комп'ютер-ну мережу.

Інтернет-трейдинг — це інтерактивна інформаційна система, в якій взаємодія учасників ринку побудована на ідеології on-line доступу до торговельного майданчику Першої фондової торговельної системи (ПФТС).

Інформаційна забезпеченість дослідження є результатом комплекс-ної реалізації таких напрямків дослідження: методологічного — наяв-ність методик обчислення стану комерційного банку; статистичного — наявність звітної інформації про банк; системного — наявність орієнти-рів прогресу, стагнації чи регресу, ідентифікації станів функціонування та розвитку банку.

Інфраструктура ринку банківських продуктів і послуг містить систему державних, приватних і громадських інститутів (банків, фон-дових і валютних бірж, страхових та інвестиційних компаній, фондів профспілок та інших громадських організацій, науково-дослідних ін-ститутів, інформаційно-консультаційних центрів, підприємств, фірм, організацій, установ), споживачів, сукупність інформаційно-технічних та організаційних засобів, призначених для розробки, реалізації і спо-живання банківських продуктів і послуг з метою обслуговування інтересів суб'єктів ринкових відносин та забезпечення їх ефективної взаємодії.

Істотна участь — пряме або опосередковане, самостійно або спіль-но з іншими особами володіння 10 % і більше статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керів-ництво чи діяльність юридичної особи.

Кадрова складова потенціалу комерційного банку — рівень ква-ліфікації співробітників банку відповідно до посад, досвід роботи, на-явність зарубіжного профільного практичного досвіду, вікова структура тощо.

Канал збуту комерційного банку — сукупність філій, відділень, технічних засобів, посередників, які беруть участь у процесі доведення банківських продуктів і послуг до клієнта.

Канал комунікацій — засіб або носій поширення інформаційних потоків.

Капітал банку — залишкова вартість активів банку після вираху-вання всіх його зобов'язань.

Капітал під ризиком (економічний капітал) — капітал, необхід-ний для покриття неочікуваних втрат унаслідок сукупних ризиків, при-таманних банку або відповідному об'єкту управління.

Капітал підписний — розмір капіталу, на який отримані письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпи-скою на акції (паї).

Капітал регулятивний (власні кошти) — складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються норма-тивно-правовими актами Національного банку України.

Капітал статутний — сплачений та зареєстрований підписний ка-пітал.

Карта позиціювання банку — графічна модель, яка ілюструє за-лежність у комбінаціях цілей і показників діяльності банку, від яких за-лежить їх досягнення.

Кастомізовані списки — списки маркетингової інформації з ураху-ванням інтересів конкретних клієнтів.

Кеш-менеджмент — це комплексний продуктовий пакет банку для корпоративних клієнтів, який містить кеш-пулінг, договірне списання кредитної заборгованості (Direct Debit), довгострокове доручення (Stan¬ding Order).

Кеш-пулінг — це автоматичне зрівнювання сальдо рахунків філій (до-чірніх компаній) через рахунок головної компанії шляхом концентрації по-зитивних залишків і погашення негативних залишків рахунків групи.

Класичний депозит — депозит із щомісячною чи квартальною випла-тою відсотків, без можливості поповнення і дострокового зняття грошей.

Клієнт банку — будь-яка фізична чи юридична особа, що користу-ється послугами банку.

Клієнт банку — учасник економічних відносин, який має намір одержувати вигоду від діяльності банку на взаємній основі.

Кодування — перетворення інформаційних потоків у зручну для сприйняття клієнтами комунікаційну форму.

Комерційна діяльність — діяльність із залучення та розміщення коштів, надання послуг з обслуговування, яка не пов'язана з торговими операціями банку та управлінням активами і пасивами.

Комерційна маржа — це різниця між трансфертною ціною певного продукту (послуги) та відповідною ціною цього продукту (послуги) для клієнта.

Комерційний банк — самостійний мікроекономічний суб'єкт в юридичному та комерційному аспекті, який виробляє та реалізує бан-ківські продукти і послуги та функціонує з метою реалізації соціально-економічних інтересів його акціонерів, службовців та клієнтів.

Комісійні операції — це сукупність процедур консультування, ін-формування, аудиту, обліку, страхування, фінансового менеджменту та інших процедур, які дають можливість банку отримати невідсоткові доходи у вигляді комісії.

Комплекс «4Р» — розробка та взаємозв'язок товарної (product — продукт), цінової (price — ціна), збутової (place — місце реалізації) та комунікаційної (promotion — просування) політик банку.

Комплекс просування — поєднання засобів реклами, особистого продажу, пропаганди, стимулювання продажу та інструментів прямого маркетингу.

Комунікаційна політика — комплекс заходів, спрямованих на ство-рення позитивного корпоративного іміджу комерційного банку.

Комунікаційна політика комерційного банку — це комплекс за-ходів інформування, переконання та нагадування клієнтам про елемен-ти продуктового портфеля банку.

Конвергенція (від лат. converge — наближатись) — зближення убік злиття, стійкої рівноваги і розвитку. Цей термін використовується при аналізі процесів інтеграції для позначення зближення різних економіч-них систем, економічної і соціальної політики різних країн. Основою світового інтеграційного розвитку є загальні тенденції й імперативи нау-ково-технічного і соціально-економічного прогресу. Вони обумовлюють зближення, тобто конвергенцію, економік усе більшої кількості країн при одночасному збереженні їхніх національних особливостей.

Конкурентоспроможність — це здатність продукту або послуги бути виокремленими споживачем із сукупності аналогів.

Конкурентоспроможність банківського продукту або послуги —

це наявність сукупності параметрів цього продукту або послуги, що можуть бути виокремлені клієнтами, вигідно відрізняють цей продукт або послугу від аналогів конкурентів у певному сегменті ринку бан-ківських продуктів і послуг у заданий проміжок часу.

Конкуренція в банківській сфері є динамічним процесом, у ході якого комерційні банки, шляхом використання інструментів маркетин-гу, намагаються розширити ринкову частку, збільшити обсяги продажів банківських продуктів і послуг, досягти високого прибутку. Сферою банківської конкуренції є ринок банківських продуктів і послуг.

Контрагент — будь-яка особа (фізична чи юридична), яка має з бан-ком відносини фінансового характеру (банк надає кошти у вигляді безстрокових або строкових депозитів; надає кредит; продає цінні па-пери власної емісії; має дебіторську заборгованість за операціями з клі-єнтами банку та банками, у тому числі за нарахованими та простроче-ними доходами).

Контроль — безпосереднє або опосередковане володіння часткою в юридичній особі, одноосібне або разом з іншими особами, що презен-тує еквівалент 50 % чи більше статутного капіталу або голосів юридич-ної особи, або можливість справляти вирішальний вплив на управління, або діяльність юридичної особи на основі угоди або будь-яким іншим чином.

Контрольовані чинники попиту — це інструменти операційного маркетингу, який банк використовує для впливу на обсяг попиту.

Кореспондентський договір — угода між двома або кількома кре-дитними установами про здійснення платежів та розрахунків за дору-ченням та за рахунок іншого.

Кореспондентські відносини — це традиційна форма банківських зв'язків, яка використовується, переважно, при обслуговуванні зовніш-ньої торгівлі і містять сукупність усіх можливих форм співробітництва між банками.

Корпоративні системи управління бізнес-процесами (Business Process Management — ВРМ) є результатом інтеграції класичних сис-тем документообігу і діловодства (Workflow Systems) та систем класу ЕАІ і В2ВІ.

Кошти — гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Кредитні операції — це сукупність процедур з надання банком по-зичальнику в тимчасове користування вільних грошових ресурсів на умовах платності, забезпеченості, поворотності, строковості та цільово-го характеру.

Кредитно-інвестиційні банківські продукти — це сукупність бан-ківських послуг щодо створення кредитних засобів.

Кредитор банку — юридична або фізична особа, яка має докумен-тально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зо-бов'язань.

Кредитоспроможність — наявність передумов для одержання кре-диту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своє-часно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність, за потреби, мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

Критично недокапіталізований банк — банк, в якого: розмір ре-гулятивного капіталу менше встановленого мінімального розміру ре-гулятивного капіталу на суму, що становить понад 20 % установлено-го мінімального розміру регулятивного капіталу; співвідношення регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за мірою ризику (норматив адекватності регу-лятивного капіталу Н?), менше 2 %; співвідношення основного капі-талу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н^) менше 1,3 %; обсяг активів з негативною класифікацією (з урахуванням сформованих резервів під активні операції) перевищує 60 % регулятивного капіталу банку.

Крос-продаж — продаж додаткових товарів і послуг покупцеві ос-новного товару; є популярним і ефективним способом збільшення обся-гів продажів, що досягається за рахунок командної роботи з клієнтом, метою якої є максимально повне задоволення його потреб.

Легалізація грошей, набутих злочинним шляхом, — внесення до банку грошей чи іншого майна, набутих з порушенням вимог законо-давства України, або переказ таких грошей чи майна через банківську систему України з метою приховання джерел походження цих коштів чи створення видимості їх легальності.

Ліквідатор — юридична або фізична особа, яка здійснює функ-ції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог креди-торів.

Ліквідаційна маса — усі види майнових активів (майно та майнові права) банку, які належать йому на праві власності на день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідації.

Ліквідація банку — процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень Закону України «Про бан-ки і банківську діяльність».

Ліквідний баланс — баланс, стан якого дозволяє за рахунок швид-кої реалізації коштів по активу покривати термінові зобов'язання по пасиву.

Ліквідні активи — банківські кошти, вкладені в майно, що швидко реалізується, та розміщенні в інших банках і цінних паперах на трива-лий строк.

Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне ви-конання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами вико-нання зобов'язань банку, а також строками і сумами інших джерел і на-прямків використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Лістинг (від англ. list — список) — допуск цінних паперів до торгів на фондовій біржі або позабіржовій торговельній системі після перевір-ки фінансового стану емітента.

Макроінформація — це інформація щодо вікових, професійних та інших характеристик клієнтів комерційного банку, яка використовуєть-ся службами маркетингу для аналізу існуючого портфеля активів банку і для розробки нових банківських продуктів і послуг.

Маржа — різниця між відповідними доходами та витратами (про-центними або непроцентними) об'єкта управління.

Маркетинг-аудит — методика оцінки ефективності організації мар-кетингової діяльності комерційного банку.

Маркетингова складова потенціалу комерційного банку — імідж банку; концепція банківських продуктів і послуг, їхня якість, рівень від-повідності світовим стандартам, широта і глибина продуктового порт-феля; частка ринку в кожному сегменті й загалом на ринку банківських продуктів і послуг; частота, глибина і методи проведення маркетинго-вих досліджень, їхній бюджет; ефективність продажів.

Маркетингове оточення — макрооточення і мікрооточення, при-чому макрооточення поділяється на зовнішнє та безпосереднє.

Маркетинговий план банків деталізує маркетингові стратегії й докладно описує тактичні заходи.

Маркетингові дослідження в банківській сфері є видом техноло-гії, спрямованої на розробку ефективних засобів впливу на ринок бан-ківських продуктів і послуг на основі об'єктивного аналізу ринкової си-туації.

Маркет-мейкер (від англ. market maker) — менеджер фондової бір-жі, що стежить за ходом торгів, інформує учасників ринку про ціни, курс, дивіденди. Обов'язком маркет-мейкера є оцінка тенденцій очіку-ваної прибутковості і надійності цінних паперів.

Материнська група показників — це група основних показників, що аналізуються, які мають цільові для дослідження або близькі до них значення.

Мезоінформація є інформацією, яка дозволяє здійснювати сегмен-тування ринку банківських продуктів і послуг за певними критеріями, деталізувати властивості (атрибути) ринкових сегментів.

Меморандум — це письмовий документ, яким мають керуватися всі без винятку працівники банку; містить загальну мету кредитної та інвестиційної політики, міру ризику кредитів та інвестицій, правила та порядок здійснення кредитної та інвестиційної діяльності.

Менеджер програми (проекту) — особа, наділена особливими пов-новаженнями, які дозволяють йому здійснювати поточний і оператив-ний менеджмент інноваційної програми (проекту), не порушуючи взає-мин у рамках сформованої лінійно-функціональної структури, керуючи фахівцями підрозділів чи цільовим тимчасовим колективом.

Метод «середні витрати плюс прибуток» передбачає встановлення цін, виходячи з витрат на виробництво і реалізацію продуктів і послуг шляхом додавання націнки залежно від розміру цільового прибутку.

Метод PCA {Profit Center Accounting) передбачає виокремлення в структурі банку центрів доходу (profit centers — профіт-центрів) і цент-рів витрат (cost centers — кост-центрів).

Метод розрахунку ціни на основі «корисності» продукту чи по-слуги для клієнта передбачає, що витратні орієнтири відходять на другий план, поступаючись місцем сприйняттю продукту чи послуги клієнтом.

Метод установлення цін з урахуванням цін конкурентів перед-бачає, що банк орієнтується на поточні ціни конкурентів і меншу увагу приділяє показникам витрат і попиту.

Метод фондування передбачає виокремлення в структурі процент-них доходів і витрат банку тієї частини, яка пов'язана з вартістю гро-шей для банку (фондування) і тієї частини, яку підрозділ одержує по-над вартість фондування (маржа підрозділу).

Метод функціонально-вартісного аналізу (метод ФВА) полягає у визначенні принципово нових технічних, технологічних, управлінсь-ких рішень стосовно тих чи інших аспектів діяльності банку, які забез-печують раціоналізацію витрат при одночасному збереженні або пок-ращенні якісних характеристик та споживчих властивостей продуктів і послуг.

Механізм банківського маркетингу — це сукупність елементів макрооточення та мікрооточення комерційного банку, які дозволяють реалізувати організаційно-управлінську стратегію пошуку засобів задо-волення потреб клієнтури банку та самого банку за допомогою ство-рення системи ефективного управління грошима, кредитами, відсотка-ми, валютами, розрахунками з урахуванням особливостей існуючої кон'юнктури ринку позичкового капіталу.

Міжбанківські операції — це сукупність процедур з не депозитно-го залучення ресурсів на міжбанківському ринку: отримання кредитів від Національного банку, позик, одержаних від інших комерційних бан-ків; процедур з надання позик банкам та розміщення депозитів у Націо-нальному банку.

Міжнародні банківські послуги — послуги, пов'язані з банківсь-ким обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності клієнта.

Мікроінформація містить різні характеристики клієнта, його пове-дінки та звичок і використовується комерційними консультантами для персоналізації стосунків банку із клієнтом.

Мікрооточення комерційного банку складають: правління, пла-новий відділ, управління персональних позичок, відділ кадрів, управління обслуговування корпорацій, юридична служба, управ-ління міжнародних послуг, відділ фінансового контролю, управлін-ня довірчих операцій, господарчий відділ, управління фінансових послуг.

Мікшировані продукти — сполучення власних продуктів і най-кращих продуктових пропозицій зовнішніх постачальників.

Місткість ринку — обсяг банківських продуктів і послуг, що реалі-зуються протягом визначеного періоду часу.

Мобільна оборона — стратегія, спрямована на поширення своєї ді-яльності на нові ринки з метою створення плацдарму для майбутніх оборонних і атакуючих дій. Шляхом розширення ринку і виходу на нові ринки банк-лідер перемішує фокус своїх дій із поточного продуктового портфеля до більш повного розуміння глибинних запитів клієнтів, які

торкаються всього спектру технологічних можливостей банківської справи. Оскільки потенціал банку-лідера значний, такі дії роблять мало перспективними атаки з боку конкурентів.

Мобільний банкінг (GSM-банкінг) — реалізація банківських про-дуктів і послуг за допомогою мобільного телефону, смартфону, комуні-катору тощо.

Мораторій — зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зо-бов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), засто-сованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мультивалютна кредитна лінія — тип кредитування, за яким ве-ликі банки з розгалуженою міжнародною мережею надають клієнтам право обирати країну, валюту і процентну ставку кредиту.

Мультиопціонні кредитні лінії — поєднання звичайних кредитних ліній із правом позичальника обирати різні інструменти фінансового ринку, що дозволяє клієнтові обирати із широкого кола банківських продуктів і послуг найбільш дешеві джерела фінансування.

Мультиплікатор капіталу — відношення активів до власного ка-піталу.

Надійність комерційного банку (за методикою Кротонова) є інтег-рованим показником генерального коефіцієнта надійності, коефіцієнта миттєвої ліквідності, кросс-коефіціента, генерального коефіцієнта лік-відності, коефіцієнта захищеності капіталу, коефіцієнта фондової капі-талізації прибутку, тобто є результатом комплексного аналізу поточно-го стану банківських ресурсів, їх кількісної та якісної оцінки.

Накопичувальний вклад — депозит, який можна поповнювати.

Науково-дослідна складова потенціалу комерційного банку —

потужність науково-дослідної бази, що характеризує можливості роз-робки нових видів банківських продуктів і послуг (розмір бюджету трансформації продуктового портфеля, кількість висококваліфікованих аналітиків, оснащеність сучасними засобами банківської справи, ефек-тивність та інтенсивність науково-дослідних розробок).

Невизначеність — це стан незнання того, що діється, або вид за-грози, про яку нічого не відомо і яку неможливо оцінити й кількісно виміряти.

Недокапіталізований банк — банк, в якого: розмір регулятивного капіталу відповідає встановленим мінімальним вимогам; співвідношен-ня регулятивного капіталу банку до його сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за мірою ризику (норматив адекватності регуля-тивного капіталу Hi), менше ніж його нормативне значення, але стано-вить не менше 6 %; співвідношення основного капіталу до загальних активів банку (норматив адекватності основного капіталу Н^) менше, ніж його нормативне значення, але становить не менше 3 %, або на-ближається до 4 %.

Неконтрольовані чинники попиту — ринкові обмеження банку з боку клієнтів, конкурентів, філійної мережі, внутрішні обмеження та ситуаційні обмеження.

Неліквідні активи — це прострочені кредити і ненадійні борги, бу-динки і спорудження, що належать банку і належать до основних фон-дів.

Неплатоспроможність банку — неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсут-ність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що стано-вить менше однієї третини мінімального розміру регулятивного капіта-лу банку.

Непрямі канали збуту — це канали збуту, які передбачають пере-міщення банківських продуктів і послуг через посередників різного типу.

Нетто-результат фондування — фінансовий результат внутріш-нього банку.

Норматив адекватності основного капіталу (Н3) встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вклад-ників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив пла-тоспроможності) (Дг) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із тор-говельних, кредитних або інших операцій грошового характеру.

Норматив великих кредитних ризиків (//§) установлюється з ме-тою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контраген-том або групою пов'язаних контрагентів.

Норматив загальної суми інвестування (Нп) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання (прямого чи

опосередкованого) коштів банку до статутних фондів будь-яких юри-дичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку.

Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною уста-новою (Нц) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з опе-раціями вкладання коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та пору-чительств, наданих одному інсайдеру (Н$), установлюється для об-меження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдера-ми, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку.

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Hj) встановлюється з метою обмеження кредитного ри-зику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами сво-їх зобов'язань.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Ню), установлюється для об-меження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів.

Норматив миттєвої ліквідності (Щ) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на ко-респондентських рахунках).

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валют-ної позиції банку (Діз) встановлюється для обмеження ризику, пов'я-заного з проведенням операцій на валютному ринку, що може призвес-ти до значних втрат банку.

Нормативно-правові акти Національного банку України — нор-мативно-правові акти, що видаються Національним банком України у межах його повноважень.

Об'єкт банківського маркетингу — маркетингове оточення банку, яке складають причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і про-цесів, що прямо чи побічно впливають на діяльність банку. Об'єктами банківського маркетингу є банківські продукти і послуги, банківські технології, споживачі банківських продуктів, процеси і тенденції спо-

живчого попиту та ринковий ризик, автоматизовані системи обробки інформації, комунікативні системи.

Оборона з контрнаступом — стратегія, яка використовується бан-ком-лідером, якщо випереджаюча і флангова оборонні стратегії не на-дали бажаного результату. Сутність полягає в тому, що банк-лідер ро-бить паузу, щоб побачити слабкі місця конкурента, який атакує, після чого спрямовує власні зусилля саме на них.

Оборонна стратегія банку — сукупність маркетингових заходів щодо запобігання втраті існуючих ринкових позицій.

Обхідна атака — стратегія, яка є видом непрямої атаки, що реалізу-ється в одному з таких напрямків: диверсифікованість банківської дія-льності; освоєння нових ринків у географічному розрізі; здійснення но-вого технологічного стрибка.

Овердрафт — це особлива форма короткострокового кредиту, при якому банк здійснює оплату платіжних документів клієнта понад кош-тів, що маються на його розрахунковому рахунку.

Оперативне планування — процес розроблення способів вирішен-ня конкретних завдань діяльності банку в короткостроковому періоді з метою досягнення безперебійної збалансованої роботи банку як у ча-совому розрізі (за день, тиждень, місяць, квартал, півріччя), так і за об'єктами управління.

Опціон — стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбут-ньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час та-кого придбання за рішенням сторін контракту. Продавець опціону (емі-тент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо придбання/продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладе-ного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право від-мовитися у будь-який момент від придбання/продажу таких цінних па-перів (товарів, коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть висуватися ви-ключно емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Організаційна складова потенціалу комерційного банку — рі-

вень диверсифікації діяльності банку; методи стимулювання персоналу, клієнтів; методи аналізу, планування, прогнозування діяльності банку; доступність вичерпної інформації про клієнтів, ринкові тенденції; сис-тема безпеки; наявність сучасної ІТ-архітектури і програмного забезпе-чення тощо.

Організаційна структура є формою, яку наповнюють відносини між її внутрішніми частинами та її зовнішні відносини з іншими структурами.

Особистий (персональний) продаж — це індивідуальне усне пред'явлення банківських продуктів і послуг під час бесіди з конкрет-ним реальним чи потенційним клієнтом з метою здійснення купівлі-продажу продукту чи послуги та встановлення тривалих взаємовигід-них стосунків 3 клієнтом.

Отримувач — реальний чи потенційний клієнт, якому надається інформація про продукти і послуги комерційного банку.

Ощадний (депозитний) сертифікат передбачає оформлення цінних паперів, письмового свідчення банку про депонування коштів, що за-свідчують право власника на одержання, після закінчення встановлено-го терміну, суми внеску і відсотків за ним. Процентна ставка в період терміну дії депозитного сертифікату перегляду не підлягає.

Ощадний банк — банк, у якого більше 50 % пасивів є вкладами фі-зичних осіб.

Ощадно-капіталотворчі банківські продукти — це сукупність банківських послуг з мобілізації грошових доходів і заощаджень та пе-ретворення їх у реальний позиковий капітал.

Партизанська атака — стратегія, яка полягає у незначних періодич-них атаках з метою деморалізації банку-лідера, розвитку в нього почуття непевності (вибіркові зниження цін та інтенсивне просування продуктів і послуг, використання слабких, із правової точки зору, місць у діяльності конкурента).

Перешкоди — можливі небажані або невраховані втручання в про-цес реалізації заходів комунікаційної політики банку (якість друкова-них видань, двозначність звернень).

Підрозділ банку — структурна одиниця банку, що не має статусу юридичної особи і виконує функції, визначені банком.

Пільговий кредит — кредит, який наданий позичальнику на більш сприятливих умовах, аніж це встановлено внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику.

План (програма або бізнес-план) — документ, який відображає ре-зультат процесу визначення цілей банку на майбутнє та шляхів їх досяг-нення (приблизний обсяг фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації цілей).

Платіжний термінал — апаратно-програмний комплекс, що забез-печує прийом платежів від фізичних осіб у режимі самообслуговуван-ня. Для платіжного терміналу характерна висока міра автономності ро-боти. Контроль за роботою здійснюється через мережу Інтернет.

Платіжно-розрахункові банківські продукти — це сукупність бан-ківських послуг посередництва при платежах і розрахунках.

Пов’язані особи — керівники банку; власники істотної участі в бан-ку; близькі родичі, чоловік, жінка, діти, батьки будь-якої з цих осіб; афілійовані особи банку, керівники і власники істотної участі в афілі-йованих особах, а також їх близькі родичі.

Поведінкова сегментація — спосіб розподілу існуючих і потенцій-них клієнтів на групи залежно від мотивів використання певних банків-ських продуктів і послуг, від інтенсивності споживання, від ставлення до продуктів і послуг.

Повна ліквідність банку дає можливість виконувати наявні зо-бов'язання, не порушаючи терміни або інші критерії.

Поглинання банків означає приєднання одного банку до іншого, більш сильного, у результаті чого перший перестає функціонувати як самостійна юридична особа.

Позиційна оборона — стратегія, яка спрямована на створення важ-ко переборних бар'єрів навколо своєї поточної позиції; у чистому виг-ляді рідко має успіх, оскільки повинна супроводжуватися радикальною зміною продуктової, збутової, цінової політики, динамічним пристосу-ванням до змін зовнішнього середовища. Кращим методом оборони є безперервне оновлення продуктового ряду банку.

Позиціювання банківських продуктів і послуг — це формування у свідомості клієнтів позитивного сприйняття елементів продуктового портфеля банку.

Політика управління цінами — комплекс заходів для підтримки умовних цін при їх фактичному регулюванні відповідно до різноманіт-ності та особливостей попиту, конкуренції на ринку.

Політика ціноутворення — комплекс заходів щодо визначення з позицій маркетингу рівня цін і граничних цін на окремі групи продук-тів і послуг.

Попит — форма вираження потреби, представленої на ринку і за-безпеченої відповідними коштами. Розмір попиту залежить від ціни ба-

нківських продуктів і послуг, платоспроможності споживачів, неціно-вих факторів.

Посередницькі операції — це сукупність процедур щодо розмі-щення цінних паперів емітентів на первинному фондовому ринку, щодо роботи з фондовими цінностями, іноземною валютою, інших дій на грошовому ринку, в яких банки виступають як посередники різних сто-рін фінансових угод.

Послуги зберігача — здійснення професійної депозитарної діяль-ності зберігача цінних паперів.

Пост-експортне фінансування надається у формі видачі кредиту після проведення відвантаження та надання до банку документів, які відповідають умовам акредитиву, що дає можливість зажадати платіж з покупця.

Потенціал (від лат. potentia — сила, міць) — це засоби, запаси, джерела, що в наявності і можуть бути використані, приведені в дію для досягнення певної мети, виконання плану, розв'язання завдань реа-лізації можливостей будь-якої системи у певній галузі.

Потенціал комерційного банку — невикористані можливості у роз-різі фінансово-економічної, виробничої, науково-дослідної, кадрової, ор-ганізаційної, маркетингової складових діяльності банку.

Потенціалом ринку банківських продуктів у послуг є рівень по-питу, який може бути досягнутий шляхом реалізації стратегії маркетин-гу; є межею можливостей споживання певного виду банківських про-дуктів і послуг протягом визначеного періоду часу.

Представництво банку — територіально відокремлений структур-ний підрозділ банку, що не здійснює банківську діяльність.

Престижна реклама — це реклама банку, яка підкреслює особли-вості діяльності, що вигідно відрізняють певний банк від конкурентів, створює позитивний корпоративний імідж банку.

Претендент на позиції лідера (банк-претендент) — банк, який праг-не збільшити свою ринкову частку та увійти в число лідерів.

Прибутковість інвестицій у маркетинг (ROMI — Return On Marketing Investment) — відношення прибутку, отриманого від реа-лізації додаткової кількості банківських продуктів чи послуг за ра-хунок маркетингових заходів, до витрат на проведення відповідних заходів.

Пріоритетні конкуренти — комерційні банки, ринкові позиції яких досить міцні, частка ринку висока, філійна мережа охоплює всі регіони тощо.

Програма лояльності для фізичних осіб — програма заохочення клієнтів — фізичних осіб — за допомогою можливості отримати бонус до процентної ставки, діючої на момент укладання договору банківсь-кого вкладу при повторному розміщенні коштів на депозит за умови дотримання визначений вимог.

Програма лояльності для юридичних осіб — програма заохочен-ня клієнтів — юридичних осіб — за допомогою пропозиції підвищених відсоткових ставок за депозитними вкладами у національній та інозем-ній валюті, які після закінчення строку дії повторно розмішуються на депозитних рахунках клієнтів.

Продуктова політика комерційного банку — це сукупність ме-тодів та інструментів щодо реалізації інноваційних змін в існуючому продуктовому портфелі банку з метою максимізації банківського при-бутку.

Продуктова політика комерційного банку є комплексом заходів щодо вдосконалення продуктового портфеля.

Продуктова сегментація — спосіб розподілу існуючих і потенцій-них клієнтів на групи залежно від їх прихильності визначеним функці-ональним і технічним параметрам продуктів і послуг.

Пропаганда (Public Relations) — це організація громадської думки, яка сприяє ефективній діяльності комерційного банку. До основних ін-струментів PR належать контакти з пресою, створення репутації продук-тів (послуг), корпоративні комунікації, зустрічі представників банку з контактними аудиторіями.

Профіль клієнта — це сукупність характеристик клієнта, які ви-значають його ставлення та міру прихильності до банківських про-дуктів і послуг визначеного виду, можливість моделювання його по-ведінки з метою підвищення ефективності діяльності комерційного банку.

Профіль конкурента — це сукупність характеристик конкурента, які визначають його ринкову позицію, рейтинг, стратегічні орієнтири, інноваційну та інвестиційну активність, інтенсивність трансформації продуктового портфеля, і аналізуються маркетологами певного комер-ційного банку з метою посилення власних ринкових позицій і підви-щення ефективності діяльності.

Прямий маркетинг — це надання банком комерційно важливої ін-формації про продукти чи послуги безпосередньо цільовим клієнтам з метою здійснення продажу. Передбачає використання пошти, E-mail, телефону, Інтернету та інших каналів зв'язку, які дозволяють звертати-ся до певної категорії клієнтів чи отримувати їх негайну реакцію.

Прямі інвестиції банків — це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою.

Психографічна сегментація — спосіб розподілу існуючих і потен-ційних клієнтів на групи залежно від їх належності до суспільного кла-су, способу життя і характеристик особистості.

Рамбурсований банк — банк-кореспондент, який робить розрахун-ки з банком імпортера, якщо останній не має кореспондентських рахун-ків у банку експортера.

Рамбурсування (від фр. remboueser — сплата, відшкодування, по-вернення боргу) — спосіб відшкодування боргів, що застосовується стосовно банку експортера, з яким банк імпортера не підтримує корес-пондентських відносин. У таких випадках імпортер стає боржником рамбурсованого банку, в якому банк імпортера має кореспондентський рахунок.

Регламентовані показники конкурентоспроможності — показни-ки, які використовуються для перевірки виконання обов'язкових вимог до відповідного елемента продуктового портфеля банку.

Регулятивний капітал — один із показників діяльності банку, при-значенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризи-ків, які банк бере на себе в процесі діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банку.

Режим of-line — режим автономної роботи користувача в мережі Інтернет (без взаємодії з іншими користувачами).

Режим on-line — режим роботи в мережі Інтернет, коли користувач працює не автономно, а, завдяки технологіям телекомунікацій, взаємо-діє з іншими Інтернет-користувачами.

Рейтинг банку — система оцінки банківської діяльності, яка засно-вана на фінансових показниках і даних балансу банку.

Рейтинги ПАРД відображають позицію компаній-учасників Профе-сійної Асоціації Реєстраторів і Депозитаріїв (зберігачів цінних паперів).

Рейтинги ПФТС відображають позицію компаній-учасників фон-дової біржі «Першої Торговельної Фондової Системи».

Реклама — це довільна платна інформація щодо якісних та еконо-мічних характеристик конкретних банківських продуктів і послуг, пер-сональна її презентація через засоби масової інформації та іншим чи-ном з метою створення попиту чи збільшення його обсягів.

Реорганізація банку — злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є пе-редавання, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правона-ступникам.

Реплікація даних — процес копіювання/резервування/відзеркалення даних з однієї бази даних в іншу. Master Server — головний сервер, з якого відбувається копіювання (реплікація) даних. Slave Server — допоміжний сервер, на який відбувається копіювання (реплікація) даних.

Ресурси банку — засоби виробництва банківських продуктів та на-дання банківських послуг, а саме: гроші, кредити, відсотки, валюти, роз-рахунки.

Ресурси комерційного банку — це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні й використовуються для вико-нання активних операцій.

Ризик активно-пасивних операцій пов'язаний із рівнем, так звано-го, відсоткового ризику, під яким розуміють можливість втрат через непередбачену, несприятливу для банку зміну відсоткових ставок, що призводить до скорочення, зведення до нуля чи негативного розміру маржі банку.

Ризик ліквідності пов'язаний з неможливістю швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без втрат.

Ризик процентних ставок — це зміни рівня чистої процентної мар-жі при змінах ринкових ставок.

Ринкова ніша — це сегмент у сегменті.

Ринковий лідер — банк, який характеризується найбільшою рин-ковою часткою в сегменті визначеного продукту або послуги або на ринку загалом. Такі банки, зазвичай, є лідерами в галузі цінової політи-ки, розробки нових продуктів і послуг, використання різноманітних ро-зподільчих систем, оптимізації витрат на маркетинг.

Ринковий послідовник (банк-послідовник) — банк, який прово-дить політику просування за банком-лідером, воліє зберігати свою рин-кову частку, не приймаючи ризикованих рішень.

Ринок банківських продуктів і послуг — сукупність існуючих і потенційних клієнтів банку. Розмір ринку загалом називають масшта-бом ринку.

Рівень ліквідності — це відношення ліквідних активів до суми внес-ків чи до загального розміру активів.

Рівень сервісу SLA (Service Level Agreement) — система підтрим-ки користувачів.

Роздрібні банки — комерційні банки, які здійснюють депозитні операції з широким колом фізичних та юридичних осіб.

Роздрібні банки — комерційні банки, які здійснюють депозитні операції з широким колом фізичних та юридичних осіб.

Розрахункові банківські операції — рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в ре-зультаті дій, які в межах закону призвели до зміни права власності на активи.

Розрахунково-касові операції — це сукупність процедур, які за-безпечують зберігання коштів клієнтів на відповідних рахунках, отри-мання платежів на користь клієнтів та здійснення грошових переказів за дорученням власників коштів, прийняття готівкових коштів для за-рахування на рахунки клієнтів та видачу готівки з цих рахунків через операційну касу банку.

Самостійна модель Інтернет-банку передбачає створення незалеж-ного банку з власною торговельною маркою і конкурентоспроможними продуктами і послугами. У зв'язку з низькою собівартістю обслугову-вання, такий банк має переваги перед конкурентами за рахунок забезпе-чення вищих ставок за депозитами і нижчих комісійних.

Сегмент ринку — сукупність споживачів, яку виокремлено за ви-значеним критерієм (географічним, рівнем доходів, витрат, заощад-жень, віком, статусом, іншими біосоціальними характеристиками) і яка однаково реагує на реалізацію банком інструментів маркетингу.

Сегментація ринку — це метод маркетингу, за допомогою якого комерційний банк поділяє ринок банківських продуктів і послуг, на ос-нові результатів попереднього дослідження, за визначеними критеріями

на сегменти клієнтів; метою є вибір цільових сегментів, які вимагають різних підходів до розробки маркетингових стратегій.

Сек'юритизація (активів) — перерозподіл ризиків шляхом транс-формації активів банку — позик та інших активів — у цінні папери для продажу інвесторам.

Синтезований вклад з інвестиційною складовою — це вклад, який дозволяє об'єднувати переваги депозиту та інвестування в інстру-менти фондового ринку (акції, облігації).

Система — сукупність елементів, пов'язаних відношеннями та зв'яз-ками один з одним. Мережа цих зв'язків та відношень формує структуру.

Система грошових переказів Алюр — це міжнародні грошові пе-рекази між фізичними особами із чітко визначеною країною призна-чення, які можуть бути виплачені та відправлені в будь-якому відділен-ні банків-учасників.

Система електронного документообігу — автоматизована система оброблення інформації, яка реалізує електронний документообіг та сполучена з іншими системами документообігу.

Система трансфертного ціноутворення передбачає розрахунок процентної маржі за центрами прибутку, продуктами (послугами) (або групами продуктів (послуг)), що створюються в межах як активних, так і пасивних операцій, відбувається на підставі фінансування, урівнова-женого за строком.

Системи аналізу взаємин із клієнтами — тип аналітичних допов-нень, призначених для вирішення таких завдань, як оцінка прибутково-сті клієнтів, «утримання» клієнтів, маркетинговий аналіз тощо.

Системи банківських послуг на дому (Home Banking — «Домаш-ній банк») — це інтерактивні комп'ютерні системи, що забезпечують ди-станційне управління банківськими рахунками клієнтів через глобальну мережу Інтернет.

Системи інтеграції корпоративних додатків (Enterprise Applica¬tions Integration — ЕАІ) — технології, орієнтовані на розв'язання проб-лем інтеграції різних систем, додатків і даних всередині окремої органі-зації. Іноді для цих технологій використовується абревіатура А2А (Application-to-Application — «додаток - додаток»).

Системи інтеграції між організаціями (міжвідомчої інтеграції) Business-to-Business (Business-to-Business Integration — В2ВІ) — тех-

нології, орієнтовані на гарантування безпечного, надійного інформа-ційного обміну між різними організаціями і їхніми інформаційними си-стемами. Ці технології забезпечують пересилання інформації за межі мережних екранів (firewall) і дають можливість автоматизувати бізнес-процеси в рамках «розширених організацій», що поєднують постачаль-ників, партнерів, споживачів продуктів і послуг тощо.

Системи управління ефективністю бізнесутип аналітичних доповнень, призначених для аналізу та оптимізації фінансових індика-торів (наприклад, з погляду бюджетного планування) і/або оцінки стра-тегії розвитку організації загалом (наприклад, за допомогою засобів стратегічного управління).

Системоутворюючий банк — банк, зобов'язання якого становлять не менше 10 % від загальних зобов'язань банківської системи.

Складність впливу факторів зовнішнього маркетингового ото-чення визначається їхньою кількістю та схожістю, причому, чим більше кількість і менше схожість, тим вище міра складності, і навпа-ки.

Скоригований на ризик прибуток — чистий прибуток після опода-ткування, розрахований з урахуванням резервів на покриття кредитного ризику, інших очікуваних втрат, що виникають унаслідок відповідних ризиків.

Спам (англ. spam) — повідомлення, що розсилаються людям, які не очікують на їх отримання. Зазвичай, термін «спам» належить до елект-ронних листів. Найбільш розповсюджені види спаму: реклама; реклама незаконної продукції; антиреклама; фішинг. Інші види спаму: листи щастя; поширення політичної пропаганди; масові розсилки від імені іншої особи з метою викликати до неї негативне ставлення; масові роз-силки листів, що містять комп'ютерні віруси тощо.

Спеціалізований банк — банк, у якого більше 50 % активів є акти-вами одного типу, пов'язаного з іпотекою, інвестиційною діяльністю, кліринговою діяльністю.

Споріднена особа — юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі.

Ставка розподілу витрат — відношення суми непрямих витрат до загального розміру бази розподілу.

Статична ліквідність — ліквідність банку, визначена на конкрет-ний термін часу, на певну дату.

Стимулювання продажів — це короткострокові заходи, спрямова-ні на швидке з'ясування реакції клієнтів (потенційних клієнтів) у відпо-відь на пропозиції банку; разові спонукальні заходи, які заохочують до придбання певного продуту чи послуги.

Стискаюча оборона — стратегія, заснована на «віддані» слабких ринкових сегментів конкурентам при одночасній концентрації ресурсів банку-лідера на найбільш вагомих і сильних, що дозволяє заощаджува-ти ресурси, раціонально використовувати бюджет маркетингу.

Стратегічне планування — процес визначення основних цілей і стратегії діяльності банку в умовах відповідного ринку.

Стратегічне планування банківського маркетингу — це загально корпоративний процес, який забезпечує єдине спрямування зусиль усіх членів банківської установи на визначення пріоритетних методів робо-ти банку з метою формування ефективної кредитної, депозитної, інвес-тиційної та відсоткової політики.

Стратегічний банківський маркетинг — це комплексна діяль-ність комерційного банку по розробці стратегії банківського маркетин-гу з урахуванням особливостей маркетингового оточення.

Стратегічний маркетинговий аудит є незалежною експертною ді-яльністю служби маркетингу, спрямованою на перевірку стану реаліза-ції механізму банківського маркетингу, головна мета якої полягає в пе-ревірці ефективності підтримки стратегічного потенціалу банку.

Стратегічний план маркетингової діяльності комерційного бан-

ку містить перспективні напрямки розвитку, містить загальні принципи і підходи до позиціювання банку.

Стратегічність комерційного банку — стан реалізації механізму банківського маркетингу.

Стратегія — це координуючий, об'єднуючий фактор між цілями і ресурсами банку.

Стратегія банківського маркетингу є узагальненою моделлю дій, необхідних для досягнення довгострокових цілей банку шляхом координації та розподілу фінансових ресурсів на підставі принципів і функцій банківського маркетингу з метою забезпечення прибутко-вості.

Стратегія вибіркового проникнення — встановлення високої ціни при незначному стимулюванні збуту.

Стратегія інтенсивного (активного) маркетингу передбачає вста-новлення високої ціни та значні витрати, пов'язані із стимулюванням збуту.

Стратегія пасивного маркетингу заснована на низькій ціні та не-значних витратах на стимулювання збуту.

Стратегія широкого проникнення — встановлюється низька ціна при одночасно високих витратах на маркетингові заходи.

Строковий депозит передбачає регламентування умовами договору фіксованої процентної ставки, суми депозиту і терміну розміщення.

Суб'єкти банківського маркетингу — комерційні банки та їх мар-кетингові підрозділи, фінансово-кредитні посередники, клієнти (юри-дичні та фізичні особи), які є споживачами банківських продуктів, тоб-то сукупність активних сил, діючих за межами банку, які впливають на можливості служби маркетингу встановлювати і підтримувати відноси-ни успішного співробітництва з цільовими клієнтами.

Субординований борг — це звичайні незабезпечені боргові капіталь-ні інструменти (складові елементи капіталу), які, відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, a у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.

Субординований капітал — капітал, що переданий банкові на тер-мін понад сім років безвідклично і стосовно якого встановлене правило останньої черговості повернення при ліквідації банку.

Сумнівними є операції, що мають такі ознаки: операція здійсню-ється при незвичних або невиправдано заплутаних умовах; операція не є економічно виправданою або суперечить законодавству України.

Суперконсерватори — клієнти, які заперечують будь-які зміни у продуктовому портфелі банку, зберігають прихильність своїм звич-кам і перевагам.

Суперноватори — клієнти, схильні до ризику та експерименту.

Сховища даних — структуровані та предметно-орієнтовані інфор-маційні масиви, недоступні для обробки в реальному часі.

Тактичне планування — процес розроблення способів досягнення цілей та шляхів реалізації певних середньо- і короткострокових завдань, сформульованих у стратегічному плані, кожній сфері діяльності банку.

Телебанкінг — інтерактивний діалог клієнта, що має телефонний апарат з тональним набором, з банківським програмно-апаратним ком-плексом із структурою голосового меню.

Термінал (англ. terminal) — самостійний (закінчений) елемент пев-ної системи, що забезпечує її зв'язок із зовнішнім середовищем. У комп'ю-терах термінал — робоче місце користувача — монітор із клавіатурою; у мобільних мережах термінал — абонентський телефон; у системах прийому платежів — платіжний термінал — апаратно-програмний комплекс, що використовується для взаємодії користувача із системою.

Термінові гнучкі депозити відкриваються на певний термін, а по-тім пролонгуються або припиняють діяти.

Технологічна карта є документом, який містить детальний перелік операцій, які відповідно до чинного законодавства та можливостей бан-ку складають завершений комплекс процедури надання послуг.

Тимчасова адміністрація — процедура, що застосовується Націо-нальним банком України при здійсненні банківського нагляду за обста-вин, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Тимчасовий адміністратор — фізична або юридична особа, що призначається Національним банком України для здійснення тимчасо-вої адміністрації.

Типова клієнтська сегментація — спосіб розподілу існуючих і по-тенційних клієнтів на групи за критерієм належності до фізичних або юридичних осіб.

Товарна реклама інформує клієнта про характеристики банківсь-ких продуктів і послуг, формує зацікавленість безпосереднього у про-дукті (послузі) та у встановленні контактів із банком.

Торгова діяльність — діяльність з придбання або створення акти-вів і пасивів з метою продажу в близькому майбутньому та/або для отримання прибутку від короткотермінових коливань ціни або дилер-ської маржі (торгові операції), а також діяльність з хеджування торго-вих операцій.

Транснаціоналізація банківського капіталу — це переміщення значної частини активів банків за кордон, базування за межами країни банківських послуг, налагодження місцевих довгострокових зв'язків промислових компаній і банків однієї і тієї самої країни за кордоном; відбувається також передання інформації, нових технологій, досвіду ведення банківської справи тощо.

Транснаціональний банківський капітал — це сукупність грошо-вих капітапів, запучених транснаціональними банками для кредитно-розрахункових та інших операцій у різних країнах світу з метою отри-мання найбільшого прибутку.

Транснаціональні банки є універсальними банківськими комплек-сами, які мобілізують значні обсяги коштів в різних валютах, надають кредити на будь-який термін, здійснюють на міжнародному рівні операції з цінними паперами, застосовують різноманітні форми фінансування ви-робництва і зовнішньої торгівлі, розвивають масштабні довірчі операції.

Трансфертна маржа — це маржа діяльності з управління активами і пасивами, яка розраховується як різниця між трансфертними цінами умовно придбаних та проданих ресурсів певного типу (за валютою, строком погашення).

Трансфертна ціна (трансфертна ставка) — внутрішня ставка, що встановлюється з урахуванням ринкових індикаторів та використову-ється для розподілу доходів і витрат між напрямками управління в усіх структурних підрозділах одного банку; виражається у вигляді річної процентної ставки.

Трансфертне ціноутворення — процес формування структури трансфертних цін банку.

Транш (від фр. la tranche — черга, серія) — частка кредиту, надана на різних умовах через визначений проміжок часу протягом терміну дії кредитної угоди.

Тратта — переказний вексель, що є розпорядженням однієї особи — трасанту, адресованим іншій особі — трасатові, сплатити в призначений термін визначену суму третій особі — ремітентові. Іншими словами, трат-та — це письмовий наказ кредитора позичальникові про сплату останнім визначеної суми грошей третій особі. Це означає, що трасант є одночасно кредитором стосовно трасату і боржником стосовно ремітенту. Зо-бов'язання трасата за цим наказом починає діяти тільки з того моменту, коли він підтверджує свою згоду про сплату на самому документі. Видача переказного векселю передбачає врегулювання обох боргових вимог. Тратта широко використовується в практиці міжнародної торгівлі.

Тренд — тенденція розвитку явища в часі, що визначається при аналізі даних ряду динаміки для характеристики змін явища в часі.

Уповноважена особа банку — особа, яка на підставі статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії, що мають юридичне значення.

Управління активами і пасивами — діяльність банку щодо про-ведення фінансових операцій з метою підтримання ліквідності, оптимі-зації ризиків його комерційної діяльності, хеджування таких ризиків, коригування валютних позицій банку, здійснення операцій, що нале-жать до інвестиційної та фінансової діяльності банку.

Управління активами та пасивами — процес, у межах якого бан-ки планують і реалізують свої прибутки та контролюють притаманні їхній діяльності ризики.

Управління інноваційним потенціалом є систематичною, динаміч-ною, плановою і комплексною діяльністю щодо забезпечення стратегіч-ної життєздатності банку шляхом пошуку нових рішень щодо продукто-вого портфеля, ринкового позиціонування, методів роботи, організаційної структури тощо.

Управління кредитним ризиком — оцінка та регулювання прирос-ту обсягів позичкової заборгованості та інвестицій, рівня їх диверсифіко-ваності, а також визначення діапазону допустимих коливань відповідних показників, наприклад, відношення резерву на можливі втрати з позик до загальної суми позичкової заборгованості.

Установи — будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що є юридичними особами (підприємства, організації, компанії, фірми, то-що).

Учасники банку — засновники банку, акціонери банку, який є ак-ціонерним товариством, учасники банку, який є товариством з обмеже-ною відповідальністю, і пайовики кооперативного банку.

Ф'ючерс — вид угоди на фондовій або товарній біржі, що прово-диться на ще не виготовлений товар.

Філія банку — відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

Фінансова стійкість комерційного банку — це динамічний інтеграль-ний показник спроможності банку з максимальною ефективністю й міні-мальним ризиком виконувати свої функції, гармонійно взаємодіючи з фак-торами макромаркетингового та мікромаркетингового оточення в умовах розвипсу конкуренції на фінансовому і грошово-кредигному ринках.

Фінансовий план — документ, який відображає очікувані фінансо-ві результати в плановому періоді (році), джерела формування коштів і напрямки їх використання з метою забезпечення діяльності та розвит-ку банку, а також виконання його зобов'язань.

Фінансовий супермаркет — це тип організації кредитної установи, який забезпечує надання повного комплексу банківських, страхових, інвестиційних, лізингових, посередницьких, інформаційних та інших послуг в одному офісі.

Фінансовий ф’ючерс — довготермінова строкова біржова угода, пов'язана з купівлею та продажем валюти, цінних паперів.

Фінансово-економічна складова потенціалу комерційного банку —

джерела фінансування поточної діяльності і розвитку банку, ціновий діапазон, розміри знижок тощо.

Фішинг (англ. phishing від fishing — риболовля) — спосіб шахрайст-ва за допомогою спаму, що є спробою спамерів дізнатися від одержувача листа номерів його кредитних карток або паролів доступу до систем оп-Ипе-платежів.

Флангова атака — стратегія, що характеризується елементом не-сподіванки; спрямована на слабкі місця в діяльності банку-лідера; банк-претендент концентрує зусилля на одержанні переваг саме в слабких місцях.

Флангова оборона — стратегія, спрямована на захист найбільш уразливих місць у позиціях банку на ринку, куди насамперед можуть направити свої атаки конкуренти.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб — державна спеціалі-зована установа, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Фронтальна атака — стратегія, що характеризується активними діями банку-претендента, спробами перевершити лідера за сильними аспектами його діяльності (за продуктами чи послугами, за рекламними заходами, за ціною тощо).

Функція споживчої корисності — функція виду / = уіГ (де е —

/   yje

основа натурального логарифму; х — приведене значення параметра конкурентоспроможності банківського продукту або послуги), яка ви-користовується для визначення конкурентоспроможності банківського продукту або послуги. Функція/визначена в інтервалі 0...1,00 і викори-стовується як шкала, що має назву — шкала корисності, — для оцінки рівнів конкурентоспроможності параметрів об'єктів (банківських про-дуктів або послуг), що порівнюються.

Центр витрат — центр відповідальності, керівник якого контролює витрати, що належать до цього центру.

Центр відповідальності — організаційний елемент банку (сфера діяльності банку), у межах якого встановлено особисту відповідаль-ність його керівника за показники діяльності, які він контролює.

Центр прибутку — центр відповідальності, керівник якого контро-лює доходи, витрати та відповідні ризики (залежно від напрямків дія-льності), що належать до цього центру. Центр прибутку забезпечує реа-лізацію (просування) банківських операцій і послуг на ринку.

Цілком web-функціональна система — система (web-двигун) для управління структурою і змістом сайту: новини, текстові документи, табличні каталоги, інтерактивні розділи (форум, питання - відповідь, опитування), маркетингові операції (поштова розсилка, банери).

Цінова дискримінація є варіантом цінової політики, за якою про-дукти чи послуги одночасно продаються за кількома цінами залежно від місця та часу продажу, від категорії клієнтів.

Цінова еластичність попиту — це зміна попиту під впливом зміни ціни на продукт чи послугу.

Цінова політика — комплекс заходів, спрямованих на зменшення витрат при одночасному збільшення доходів комерційного банку.

Цінова політика комерційного банку полягає в тому, щоб устано-вити на продукти і послуги такі ціни і так маніпулювати ними залежно від кон'юнктури ринку банківських продуктів і послуг, щоб зберегти або збільшити ринкову частку, отримати цільові прибутки, забезпечити довгостроковий комерційний успіх.

Частка ринку комерційного банку — це співвідношення обсягу банківських продуктів і послуг, які реалізовані певним банком, і зага-льної місткості ринку.

Чиста процента маржа — це міра ефективності використання ак-тивів залежно від вартості залучених банком ресурсів.

Чистий спред — це різниця між процентними ставками, отримани-ми і сплаченими в банку.

Якісні показники конкурентоспроможності банківських продук-тів чи послуг — корисність, зручність, безпека, надійність тощо.

«Best efforts» андеррайтинг (від англ. best efforts — максимальні зу-силля) — андеррайтинг за принципом максимальних позицій — андер-райтинг, за яким андеррайтери погоджуються прикласти «максимальні

зусилля» для розміщення акцій за дорученням емітента. У цьому випадку андеррайтери не беруть на себе зобов'язань викупити нереалізовані акції. «Best efforts» андеррайтинг є протилежністю більш розповсюджених угод типу «повна покупка» або «тверді зобов'язання». Синонім — Best-efforts sale.

«MoneyGram» — друга у світі за популярністю і обсягом операцій система грошових переказів.

«PrivatMoney» — система грошових переказів по Україні і за кор-дон, унікальний програмний комплекс, що завдяки інтернет-техноло-гіям дозволяє майже миттєво здійснювати відправлення та виплату грошей.

«Western Union» — міжнародна система грошових переказів, голов-ними перевагами якої є швидкість обслуговування, надійність, безпека, гнучкий підхід, доступність в усьому світі.

BIT eReport — програмне забезпечення для формування регулярної та нерегулярної звітності торговця цінними паперами до ДКЦПФР.

BIT eTrade — торговий термінал торговця цінними паперами для укладання договорів на біржі.

BIT eTrade Asset — комплексне рішення для внутрішнього обліку підрозділів з управління активами інститутів спільного інвестування, що забезпечує зручний автоматизований обмін документами з торгов-цем цінними паперами та формування звітності до ДКЦПФР.

BIT eTrade Depo — універсальний (для всіх депозитаріїв) програм-ний продукт для оптимізації діяльності зберігача цінних паперів.

BIT eTrade Mail — поштовий сервіс для обміну електронними до-кументами і повідомленнями та укладення договорів, що забезпечує конфіденційність інформації (засобами криптозахисту), гарантовану доставку та надійну перевірку авторства (завдяки використанню елект-ронно-цифрового підпису).

BIT eTrade Office — комплексне рішення для внутрішнього об-ліку торговця цінними паперами, що забезпечує можливості аналі-тичного групування інформації щодо договорів, контрагентів, цін-них паперів; зручного формування регулярної та нерегулярної звітності ДКЦПФР; формування друкарських форм укладених дого-ворів та всіх необхідних документів для супроводження договорів (ініціювання та контроль руху цінних паперів та грошових коштів за операціями).

BIT eTradeP — модифікований торговий термінап, що пов'язує брокера (члена біржі) з його клієнтами (Інтернет-трейдерами).

CRM-система — це набір програмних модулів, які дозволяють: збирати інформацію про клієнта; зберігати та обробляти таку інфор-мацію; робити визначені висновки на базі отриманої інформації; ек-спортувати її в інші програмні доповнення, а за необхідності надава-ти інформацію в зручному вигляді клієнтам або співробітникам банку.

IBAN-код (англ. International Bank Account Number) — стандарт № 13616 Міжнародної організації no стандартизації ISO (International Or¬ganization for Standardization) i Європейського комітету з банківських стандартів ECBS (European Committee for Banking Standards) — міжнаро-дний номер банківського рахунку, який використовується для міжбан-ківських розрахунків у країнах Європейського Союзу.

ІР-телефонія — технологія, яка об'єднує переваги телефонії та Ін-тернет.

ІТ-інструменти аналізу ефективності реалізації механізму бан-ківського маркетингу — це сукупність програмних засобів багатоп-ланового застосування, які дозволяють структурувати та контролювати впровадження у діяльність банку інструментів маркетингу.

ІТ-ризики управління — втрати, пов'язані зі зниженням ефектив-ності управління філійною мережею банку внаслідок її розширення та використання недосконалої ІТ-архітектури.

ІТ-рішення класу Service Desk — система підтримки користувачів (Service Desk), яка забезпечує єдину точку контакту для користувачів та клієнтів інформаційної системи, ІТ-персоналу, ІТ-сервісів та можливих «зовнішніх» організацій, що є постачальниками будь-яких додаткових сервісів.

M-Banking — дистанційне банківське обслуговування, здійснюване за допомогою мобільного телефону; послуга дозволяє клієнтам банку за допомогою SMS контролювати стан свого карткового рахунку, одержу-вати інформацію про проведені транзакції й інші операції; перелік функ-цій у рамках послути «M-Banking» залежить від банку.

MoneyGram — компанія, яка є одним з лідерів на світовому ринку міжнародних грошових переказів.

POS-термінал (англ. «Point Of Sell» — «Точка продажу») — це про-грамно-апаратний комплекс для торгівлі або АРМ касира (Автоматизо-

ване Робоче Місце касира), установлений у місці, де касир здійснює прийом платежів від клієнтів.

RAROC — відношення скоригованого на ризик прибутку до капіта-лу під ризиком (економічного капіталу).

SWIFT (англ. Society for Worldwide Interbank Financial Telecom¬munications) — Співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій — міжнародна міжбанківська система передавання ін-формації і здійснення платежів.

SWIFT-код (ISO 9362) — стандарт, який встановлює універсальний метод ідентифікації учасників фінансових розрахунків. Офіційна назва стандарту — «Банківська справа. Банківські телекомунікаційні повідом-лення. Ідентифікаційні коди банків».

Western Union — респектабельна американська компанія, що зай-мається грошовими переказами з 1871 року і є світовим лідером на ри-нку грошових переказів.