11.4. ЕФЕКТИВНІСТЬ КРЕДИТНОІ ПОЛІТИКИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 

Загрузка...

Зупинимось більш детально на показниках ефективної кредит-ної діяльності за результатами реалізації механізму банківського маркетингу.

Згідно з концепцією банківського маркетингу, розвиток кре-дитних відносин населення з банками — це питання не тільки економічне, a і політичне та соціальне. Крім необхідності еконо-мічної і політичної стабілізації, розробки кредитної політики у взаємовідносинах із населенням, потрібні модернізація форм і методів   кредитування,   удосконалення   процентної   політики,

умов надання і погашення кредитів, використання досвіду зару-біжних країн із ринковою економікою.

Кредитною політикою банків передбачене розширення видів кредитування населення, приділяється значна увага споживчому та іпотечному кредитуванню як основним формам кредитних від-носин з індивідуальним клієнтом. Ці види кредитування широко використовуються західними банками і дозволяють отримувати більше половини доходів загалом.

Одним із ефективних для банку видів кредитування є аваль-ний кредит, який надає можливість отримувати доходи без вико-ристання власних коштів. Для клієнта це вигідно через з низьку процентну ставку за кредитом.

Крім того, позитивним для розвитку кредитування індивідуаль-ного позичальника є:

—        введення цільових житлово-будівельних вкладів і надання на цій основі першочергового права на одержання інвестиційного кредиту власникам таких вкладів;

—        проведення маркетингових досліджень банків із метою ви-явлення у населення потреб у нових видах кредитування;

—        підвищення рівня інформованості приватних клієнтів про нові види банківських послуг;

—        максимальне врахування інтересів клієнтів, індивідуальний підхід при кредитуванні.

Розробка та реалізація кредитної політики банку пов'язана з процесами планування, регулювання, контролю, раціональної організації відносини з клієнтами щодо зворотного руху грошо-вих коштів. Опрацьовуючи заходи кредитної політики, важливо враховувати не лише «чисто кредитні» показники, a і поточний стан банку загалом і перспективи його розвитку.

Західний досвід останніх років засвідчує доцільність запрова-дження основних положень концепції планування стабільного оптимального (чи раціонального) зростання вартості (ціннос-ті) банку в процесі реалізації кредитної політики та оцінки її ефек-тивності. Ця концепція передбачає необхідність розробки програ-ми зростання активів банку з урахуванням таких факторів:

—        здатності банку наростити капітал з погляду підвищення рентабельності активів (ROA);

—        дивідендної політики банку;

—        прибутку на акціонерний капітал (ROE);

—        фінансового ризику, що є прийнятним (допустимим) для акціонерів;

—        СПРЕДу (маржі) прибутку.

Здатність банку наростити капітал з погляду підвищення рентабельності активів (ROA) визначається як прибуток на оди-ницю активів:

EAR

ASS

ROA

де EAR — чистий прибуток;

ASS — активи банку.

Рівень дивідендів має бути оптимальним з погляду ринкових умов, тобто не вищим і не нижчим, ніж у конкурентів. Для оці-нювання дивідендної політики використовують коефіцієнт спла-ти дивідендів (DPR):

DPR = ,

EAR

де d — загальна сума (обсяг) дивідендів;

EAR — чистий прибуток.

Прибуток на акціонерний капітал (ROE) визначається за

формулою:

„„„    EAR

RUE = ,

EQU

де EQU — акціонерний капітал.

Для оцінки фінансового ризику, що є прийнятним (допус-тимим) для акціонерів, встановлюють запланований рівень фі-нансового важеля (лівериджу) Lf —ліверидж-фактор:

т,     ASS Ц

EQU

де ASS — активи банку;

EQU — акціонерний капітал.

СПРЕД (маржа) прибутку — SPREAD (від англ. spread — роз-мах) — розрив між депозитною і кредитною ставками, а також кількістю вилучених і кредитованих коштів:

 INC    ЕХР

SPREAD

EAR х ASS    ЕХР х LIA

де INC — відсоткові доходи; EAR х ASS — дохідні активи; ЕХРвідсоткові видатки; ЕХР х LIA — пасиви, за якими сплачуються відсотки.

Наведені показники характеризують ефективність кредитної політики і деякі інші аспекти діяльності комерційного банку. Так, наприклад, ROA є показником ефективності роботи менеджерів банку, оскільки дає можливість робити висновки стосовно того, справляються вони із завданням отримання чистого прибутку з активів банку. Показник ROE — вимірювач дохідності банку, йо-го значення, насамперед, цікавить акціонерів.

За допомогою показника SPREAD можна оцінити, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками і позичальниками та наскільки гострою є конкуренція на ринку банківських продуктів і послуг.

Поряд із поточною кредитною політикою банки зобов’язані розробляти перспективні, стратегічні напрямки розвитку. 3 цією метою доцільно використовувати концепцію планування (про-гнозування) стабільного оптимального зростання банку. Тобто необхідно визначити раціональну міру максимально допустимого зростання активів банку при заданій мірі фінансування (G), не порушуючи раціонального значення ліверидж-фактору та коефі-цієнта сплати дивідендів:

G = ROEx(1 — DPR)

Наведену формулу використовують, зокрема, для того, щоб визначитися щодо можливостей раціонального зростання банку на базі зростання обсягів його активів як основи кредитної полі-тики. Цей показник слід аналізувати також у динаміці. Необхідно виявити тренд і контролювати можливі відхилення, проводячи аналіз міри ефективності реалізації схваленої кредитної політики. Доцільно здійснювати контроль за ризиком як мірою цих (мож-ливих) відхилень.

Для довгострокового планування використовується модифіко-вана формула для визначення G:

ROEx(-DPR)

G =      1          —

1-ROEx{1-DPR)

Наведемо приклад використання розглянутої системи показ-ників ефективності кредитної політики за даними звітності умов-ного банку АКБ «X».

У таблиці 11.5 наведені вхідні дані для розрахунків за два роки.

Визначимо ROA:

на 1-й рік: ROA = 301,7/174650 = 0,00172;

на 2-й рік: ROA = 647/151580 = 0,004268.

Тобто здатність АКБ «X» наростити капітал з погляду підви-щення рентабельності активів збільшилась. Визначимо DRP:

на 1-й рік: DRP = 1,742/301,7 = 0,006; на 2-й рік: DRP = 5,823/647 = 0,009. Визначимо ROE:

на 1-й рік: ROE = 301,7/17420 = 0,017; на 2-й рік: ROE = 647/17420 = 0,037.

Таблиця 11.5.

Вхідні дані для розрахунку показників ефективності кредитної політики АКБ «Х»(тис. грн.)

 

Показник        Визначник     1-йрік  2-й рік

Чистий прибуток      EAR    301,7   647,0

Активи банку            ASS     174650,0         151580,0

Загальний обсяг дивідендів D         1,7       5,8

Акціонерний капітал            EQU    17420,0           17420,0

Відсоткові доходи     INC     10474,0           11948,0

Дохідні активи          EARxASS       78343,0           90030,0

Відсоткові видатки   EXP     10368,0           10665,0

Пасиви, за якими сплачуються відсотки   EXPxLIA        132127,0         131180,0

Внаслідок збільшення чистого прибутку АКБ «X», прибуток на акціонерний капітал також збільшився з 0,017 до 0,037.

Визначимо Lf. Запланований рівень фінансового лівериджу становить:

на 1-й рік: Lf = 174650/17420 = 10,0258;

на 2-й рік: Lf = 151580/17420 = 8,7015.

Визначимо SPREAD:

на 1-й рік: SPREAD = 10474/78343 - 10368/132127 = 0,055;

на 2-й рік: SPREAD = 11948/80030 - 10665/131180 = 0,068.

Маржа прибутку АКБ «X» становила у 1-му році 0,055 і за рік збільшилась до 0,068.

Визначимо раціональну міру максимально допустимого зрос-тання активів банку:

на 1-й рік: Gi = 0,017х(1 - 0,006) = 0,0168;

на 2-й рік: G2 = 0,037х(1 - 0,009) = 0,0367.

Отже, розрахований показник має тенденцію до збільшення, оскільки така тенденція спостерігається щодо показника прибут-ковості акціонерного капіталу банку та коефіцієнта сплати диві-дендів.

У довгостроковій перспективі показник G дещо модифікуєть-ся і становитиме:

Gx = [0,017х(1 - 0,006)] / [1 - 0,017х(1 - 0,006)] = 0,017;

G2 = [0,037х(1 - 0,009)] / [1 - 0,037х(1 - 0,009)] = 0,0368.

У таблиці 11.6 подані розраховані показники ефективності кредитної політики АКБ «X».

Таблиця 11.6.

Показники ефективності кредитної політики АКБ «X»

 

Показник        Визначник     1-й рік 2-й рік Відхилення

Рентабельність активів        ROA    0,00172           0,00427           0,00255

Коефіцієнт сплати дивідендів         DPR    0,00600           0,00900           0,00300

Рентабельність  акціонерного капіталу      ROE    0,01700           0,03700           0,02000

Фінансовий ліверидж          Lf         10,02600         8,07000           - 1,32600

Маржа прибутку       SPREAD         0,05500           0,06800           0,01300

Відповідно до наведених у таблиці 11.6 показників, ефектив-ність кредитної політики АКБ «X» висока.

Показником ефективності кредитної політики, відповідно до механізму банківського маркетингу, є обсяг ефективних (допус-тимих) ресурсів, які можуть бути спрямовані на кредитні вкла-дення. Допустимий обсяг ефективних кредитних вкладень комерційного банку визначається обсягом власних і залучених коштів. Але, відповідно до принципів регулювання діяльності банків, вся сума цих коштів не може бути використана для кре-дитування. Для визначення обсягу ефективних кредитних ресур-сів, які доцільно спрямувати на здійснення кредитних операцій, доцільно скористатися формулою:

КРе = СФ + ВК + (1 - HP) х (Д + ЗР + ЗК) - ЛА - НР3б х СФ3б,

де КРе — ефективні кредитні ресурси; СФ — статутний фонд; ВК — інші власні кошти банку, що мають грошову форму;

HP — встановлений норматив резервування коштів на корра-хунку комерційного банку;

Д — депозити;

ЗР — залишки на розрахункових та інших рахунках клієнтів банку;

ЗК — інші залучені кошти;

ЛА — ліквідні активи;

НР3б — норматив резервування коштів на коррахунку фактич-но сформованого страхового фонду на покриття можливих збит-ків за кредитними угодами комерційного банку;

СФ3б — фактично сформований страховий фонд на покриття можливих збитків за кредитними угодами.

При цьому має виконуватися таке співвідношення:

ВР = КРе - КРф,

де ВР — обсяг вільних ресурсів;

КРф — фактичні кредитні ресурси банку.

Обсяг ефективних кредитних вкладень визначається як різниця між загальною сумою пасивів балансу банку за мінусом вкладень в активи, що не можуть бути вивільнені та спрямовані на кредитні вкладення, а також залишків залучених коштів, що спрямовуються в обов'язкове резервування залучених коштів, за мінусом коштів, які доцільно розмістити в ліквідні активи, що, своєю чергою, уне-можливлює використання їх для надання позик.

Слід зазначити, що основними чинниками, які визначають ефе-ктивність кредитної політики комерційного банку, є зростання йо-го ринкової вартості (цінності) з урахуванням невизначеності та конфліктності зумовленого ними ризику. Опрацьовуючи кредитну політику, необхідно враховувати вплив різних видів ризику, a са-ме: кредитного ризику, ризику депозитних операцій, відсоткового, валютного, ризику незбалансованої ліквідності. Ці види ризику є взаємопов'язаними: висока міра відсоткового ризику (несподівана зміна відсоткових ставок) і обумовлена цим фінансова нестабіль-ність суб'єктів господарювання може спровокувати висока міру кредитного ризику (значну ймовірність неповернення кредитів) та ризик ліквідності (брак у банку необхідних коштів для виконання своїх зобов'язань).

Співвідношення між критеріями мінімізації ризику та макси-мізації доходу (якими керується керівництво та менеджери банку в своїх діях та намірах) може бути охарактеризоване як конфліктне та виражене таким правилом: «більший обсяг прибутку — більша міра ризику». Тобто в процесі управління банківською діяльністю

та, зокрема, банківськими активами, виникають досить складні за-вдання щодо пошуку компромісних (парето-оптимальних) рішень. У контексті математичного підходу, такі завдання належать до кла-су багатокритеріальних і є досить складними.

Розглянута система показників ефективності кредитної полі-тики призначена оптимізувати дії керівництва комерційного бан-ку в процесі реалізації механізму банківського маркетингу.