3.2 Теоретичні питання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 

Загрузка...

Поняття аудиторського ризику

Аудиторська діяльність це - один із видів підприємницької дія-льності. Як відомо, здійснення підприємницької діяльності завжди пов'язано з певним рівнем комеуиійного (підпуиємншького) уизику, який залежить від виду та умов конкретного бізнесу. Цей ризик прояв-ляється, наприклад в тому, що покупці вчасно (або зовсім) не розраху-ються за придбаний товар, внаслідок конкуренції будуть втрачені рин-ки збуту, хронічна нестача грошових коштів вимусить кредиторів іні-ціювати процедуру банкрутства і т.д.

Концептуальною основою МСА визначено, що аудиторський висновок надає користувачеві лише обтрунтовану впевненість про те, що фінансові звіти не містять суттєвих помилок. Разом з тим, завжди аудиторській діяльності притаманний пуофесійний уизик того, що під час проведення аудиту ним не будуть виявлені суттєві помилки, вна-слідок чого він зробить невідповідний висновок про фінансову звіт-ність. Такий ризик отримав назву аудиторського ризику.

АУДИТОРСЬКИЙ ризик - це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викуив-лені.

На різних етапах становлення аудиту поняття аудиторського ризи-ку було різним. В процесі розвитку аудиторської діяльності відбулась переорієнтація аудиту із попередження і виявлення помилок, зловжи-вань і шахрайства на підтвердження правильності і об'єктивності фі-нансової звітності.

Існують 3 підходи пуи наданні аудитоуськш послуг:

1)         підтверджуючий аудит;

Основна мета - попередження і виявлення помилок, зловживань, шахрайства. Це, як правило, суцільна перевірка всіх первинних доку-ментів, яка зводиться до дублювання процедур бухгалтерського обліку.

Основні недоліки:

-          трудомісткість і, як наслідок, висока вартість послуг;

-          він може застосовуватись на невеликих підприємствах з одноти-пними господарськими операціями та вузьким профілем підприємни-цькоїдіяльності.

2)         системний аудит;

Основна мета - підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності. Досліджується система внутрішнього контролю, а також сис-тема бухгалтерського обліку, аналізується правильність відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку (оціню-ється якість обробки інформації за наслідками господарських операцій, а не якість самої інформації). При цьому збільшується ризик того, що на рівні первинних документів є помилка.

3) ризиково-орієнтований аудит;

Основна мета - підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності. Але не досліджується ефективність системи внутрішнього контролю в цілому (припускається те, що вона в цілому функціонує з високим рівнем надійності).При цьому підході досліджують найбільш ризиковані позиції в системі контролю підприємства, які пов'язані з особливостями діяльності і можуть мати наслідком виникнення суттє-вих помилок (тобто визначаються зони ризику).

Застосування ризиково-орієнтованого підходу можливо лише від-носно підприємств, що довгий час знаходяться в полі зору аудиторсь-кої фірми.

Переваги: скорочення часу перевірки; дослідження найбільш сут-тєвих господарських операцій та ситуацій.

Але це найбільш ризикований підхід.

Суттєвість в аудиті

Інфоумсшія є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відо-браження можуть вплинути на економічні рішення користувачів, при-йняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском або неправильним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним порогом або критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою, яка має бути притаманною інформації, щоб вона стала корисною.

Оцінка суттєвості є предметом професійного судження аудитора.

Оцінка суттєвості проводиться на всіх етапах здійснення процесу аудиту, починаючі з етапу укладання договору і завершуючи етапом проведення заключних процедур - формування аудиторської думки.

Ймовірність виявлення аудитором суттєвих перекручень залежить від багатьох факторів

Концепція оцінки суттєвості базується на тому, що викривлення, які можуть містити фінансові звіти, за своїм характером можуть бути кількісними таякісними.

Для кількісної оцінки суттєвості використовується таке поняття, як поріг суттєвості. Поріг суттєвості - абсолютна або відносна величина, яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації.

Складність процесу оцінки суттєвості встановлених викривлень полягає в тому, що встановлені в процесі аудиту викривлення пов'язані зі значенням окремих показників чи змістом інформації, а висновок аудитор повинен зробити для всіє звітності в цілому.

Помилка та шахрайство

Під час аудиторської перевірки можливо встановлення невідповід-ності між показниками звітності та реальним станом активів та зо-бсш язань або інше перекручення чи невідповідні відображення записів у реєстрах обліку. Такі невідповідності можуть бути кваліфіковані як шахуайство або помилка.

В залежності від періодичності здійснення помилки поділяються на:

-          випадкові (арифметичні помилки, пропуски невірне заповнення звітних форм, невірні проводки),

-          помилки, які повторюються (постійно робиться неправильне бу-хгалтерське проведення).

Відповідальність за фінансову звітність підприємства, включно з відповідальністю за попередження та виявлення фактів шахрайства та помилок, покладається на керівництво підприємства.

Термін «шахрайство» означає навмисні дії однієї особи або декі-лькох осіб серед управлінського та найвшцого управлінського персона-лу, найманих працівників або третьої сторони, при якш застосову-ється омана для отримання нечесної або незаконної переваги. Неправ-дива фінансова звітність базується на навмисних викривленнях, вклю-чаючи пропуск сум або розкриття у фінансових звітах, з метою вве-дення в оману користувачів.

Для аудитора важливі два типи навмисних викривлень:

-          викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності,

-          викривлення, що є результатом незаконного привласнення ак-тивів.

Незаконне привласнення активів часто супроводжується невірни-ми або викривленими записами чи документами для приховування фа-кту відсутності активів або використання їх як застави без відповідного дозволу.

Шахрайство включає мотив або тиск для скоєння шахрайства, ви-найдену можливість цього та пошук пояснення його необхідності. Мо-тивом для незаконного привласнення активів для деяких осіб може стати, наприклад, спосіб життя понад міру своїх фінансових можливо-стей.

Складові аудиторського ризику

Існування аудиторського ризику визначається тим, що:

по-пеуше, фінансова звітність, яка перевіряється може містити суттєві помилки,

по-друге, аудитор під час проведення процедур перевірки не ви-явить ці суттєві помилки.

Таким чином, загальна модель аудиторського ризику передба-чає виділення двох його складових частин. Це - ризик суттєвих викри-влень та уизик невиявлення.

Ризик суттєвих викривлень (РСВ)- це ризик того, що фінан-сові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки.

Ризик невиявлення (РН)- церизик того, що аудиторські про-цедури не виявлять викривлення, яке існує нарівні твердження, та яке (взяте окремо або у сукупності з іншими викривленнями) може вияви-тись суттєвим.

Загальна модель аудиторського ризику (АР), може бути представ-лена таким чином: АР = РСВ х РН

3 метою оцінки ризику суттєвих викривлень він може розглядатись як такий, що складається ще з двох компонентів - властивого ризику (ВР) та ризику контролю (РК).

Властший ризик - це чутливість твердження до викривлення, яке може бути суттєвим, окремо або в сукупності з іншими твер-дженнями, якщо припустити, що немає відповіднш процедур контро-лю. Ризик таких викривлень більший для деяких тверджень та пов'я-заних з ними класів операцій, залишків на рахунках та розкриття ін-формації, ніж для інших.

Ризик контролю - це ризик того, що не можна буде своєчасно за-побігти викривленню, яке може відбутжя у твердженні та бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, або його не можна буде своєчасно виявити та виправити за допомогою систе-ми внутрішнього контролю підприємства. Цей ризик є функцією ефе-ктивності структури та функціонування системи внутрішнього контро-лю в досягненні цілей суб'єкта господарювання щодо складання його фінансових звітів.