1.2. Державне регулювання інвестиційної діяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

Державне регулювання будь-якої господарської діяльності здійснюється в двох формах: в формі законодавства та у формі програм. Зміст державного регулювання інвестиційної діяльності, яка безпосередньо стосується реалізації проектів, розкривається через його функції, засоби та об’єкти (рис. 1.3).

                                                                                              ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                          

                        1                                             1                                             1                                             1          ^-                                   1                                             1                                             (                                                                     

            Створення пра-

вових основ фун-

кціонування

ринку капіталу                      Формування

стратегічних і

тактичних цілей і

пріоритетів                Додержання соціальних цінностей                        Дотримання спрямова-ності інвестицій на

вирівнювання сукупно-

го попиту і сукупної

пропозиції                 Захист конку-

ренції регулю-

вання цін на

інвестиції                   Частковий

перерозподіл

доходів галу-

зей і вироб-

ництв             Регулювання зовнішніх

інвестицій і

валютного

ринку              Спрямування

інвестицій на

розвиток еко-

номіки           

                        і                       1                      і                       1                      1                      1                      1                      1         

                                   Засоби державного регулювання інвестиційної діяльності                   

 

                                                                                                                                                                                                        1                                

 

Організаційно-правове    пере-творення стру-ктури     управ-ління   і   форм власності                   Прогнозу-вання і

розробка програм                 Податково-

бюджетне

регулюван-

ня                    Грошово-

кредитне

регулюван-

ня                    Цінове регу-люванння                     Структурно-

інвестицій-

не регулю-

ван-ня                        Антимоно-польне ре-гулювання               Соціально-економічні

норми і нормативи               Екологічні

норми і нормативи               Адміністра-

тивне регу-

лювання

1          С                                 1          1          '                       1          1                                  1          1          '                       1          1          '                       1          1          '                       1          1          '                       1          1          '                                                          

 

                        і                      

 

            Сфера та об'єкти державного регулювання         

                                              

            Макроекономічні пропорції             Суб'єкти вироб-ничої діяльності                Суб'єкти інфрастру-ктури ринку              Суб'єкти науково-технічної діяльності

1                      Соціальна сфера                   Навколишнє середовище    

                        1                      1                      1         1                      1         1                      1                      1                     

                        Сфера та об'єкти державного регулювання                     

                        1                    ;                           ,і                  

            Створення сприя-

тливого для інве-

стування середо-

вища               Інноваційна

спрямованість

інвестицій                  Регулювання

ціни

інвестицій                  Вдосконалення

амортизаційної

політики                    Сприяння залучен-

ню вітчизняних і

іноземних

інвестицій                  Розвиток фондо-вого ринку                        Підвищення ефективності інвестування   

Рис. 1.3. Загальна схема державного регулювання інвестиційної діяльності

Загальна схема класифікації засобів державного ре-гулювання інвестиційної діяльності, що існують в Україні, орієн-тована на створення правових основ функціонування ринку капі-талу, формулювання стратегічних і тактичних цілей і пріоритетів, додержання соціальних цінностей, дотримання спрямованості ін-вестицій на вирівнювання сукупного попиту і сукупної пропо-зиції, частковий перерозподіл доходів галузей і виробництв, ре-гулювання зовнішніх інвестицій і валютного ринку, спрямування інвестицій на розвиток економіки і повну зайнятість.

В ринковому (товарному) господарстві обсяг спрямованих в економіку інвестицій залежить від рівня доходності реальних та фінансових активів. Норма доходу, а через неї й ціна (курс) цих активів визначаються попитом і пропозицією на інвестиційні то-вари.

Держава через фінансову та грошово-кредитну політику може впливати на зміну співвідношення між інвестиційним по-питом і пропозицією, а значить, на величину норми доходу від інвестування. Принципи регулювання інвестування в Україні ви-значаються різними законодавчими актами - Законами України, Указами Президента, Декретами Кабінету Міністрів, інструктив-ними матеріалами Фонду Держмайна та Мінфіну України. За час незалежності нашої держави прийнято більше ста нормативних та законодавчих актів, які стосуються інвестиційної діяльності.

Формування ефективної державної інвестиційної політики в першу чергу залежить від правильного визначення її суті. В су-часній економічній літературі не існує єдиного погляду на держа-вну інвестиційну політику. Вона визначається як частина держа-вної економічної політики, спрямованої на забезпечення ефекти-вної інвестиційної діяльності економічних агентів, або - як ком-плекс правових, адміністративних та економічних заходів, спря-мованих на поширення й активізацію інвестиційних процесів. Перше визначення носить надто загальну форму; інше - зводить інвестиційну політику держави лише до її заходів. Доцільно розг-лядати державну інвестиційну політику як діяльність держави щодо визначення мети, основних завдань і пріоритетних напрямів розвитку інвестиційного процесу в країні та комплекс заходів, спрямованих на реалізацію поставлених завдань.

Мета інвестиційної політики не є постійною, а може зміню-ватись залежно від умов економічного розвитку країни. Так, ме-тою інвестиційної політики держави, яка сформульована в Про-грамі, затвердженої Кабінетом Міністрів України щодо розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки, є створення приваб-ливого інвестиційного клімату і розвиток інфраструктури інвес-тиційної діяльності для забезпечення сталого економічного зрос-тання та підвищення життєвого рівня населення.

Серед головних завдань, поставлених в урядовій Програмі, найбільш актуальними, на наш погляд, є такі: завершення форму-вання стабільної нормативно-правової бази інвестиційної діяль-ності; забезпечення подальшого реформування податкової систе-ми, в тому числі шляхом зниження податкового навантаження; підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації; зміцнення банківської системи України; пожвавлення інвести-ційної діяльності у спеціальних економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку; створення додаткових стимулів для збі-льшення інвестицій у пріоритетні галузі економіки; стимулюван-ня залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та іннова-ційну діяльність.

В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів складною про-блемою державної інвестиційної політики є визначення пріорите-тних напрямів інвестування. В основі її вирішення мають лежати, з одного боку, раціональне співвідношення між короткостроко-вими та довгостроковими завданнями інвестиційної політики держави, з іншого - орієнтація на першочергове інвестування та-ких сфер економіки, розвиток яких може слугувати передумовою для забезпечення загального економічного розвитку.

Завдання, передбачені державною інвестиційною політикою, повинні спиратися на комплекс заходів, які здатні забезпечити їх вирішення. Заходи - це способи застосування відповідних ін-струментів, за допомогою яких держава спрямовує поведінку економічних агентів на вирішення завдань щодо інвестиційного розвитку. Тому ефективність інвестиційно спрямованих заходів залежить від того, якою мірою вони здатні корелювати із завдан-нями, передбаченими інвестиційною політикою держави.

Отже, державна інвестиційна політика визначає не лише ме-ту, завдання і пріоритети державної діяльності в інвестиційній сфері, а й заходи, які мають забезпечити необхідні передумови для втілення цієї політики в життя. Останній елемент державної інвестиційної  політики   є  лише   іншим   виразом   інвестиційно

спрямованого державного регулювання. Від ефективності держа-вного регулювання інвестиційної діяльності залежить дієвість ін-вестиційної політики держави. Адже, державне регулювання - це метод реалізації інвестиційної політики держави в умовах ринко-вих відносин, в основі якого лежить застосування правових, еко-номічних та адміністративних інструментів, спрямованих на ви-рішення завдань державної інвестиційної політики.

Держава здійснює регулювання інвестиційної діяльності в різних формах:

1. Створення сприятливих економічнихумов длярозвитку ін-вестування.

Податкова політика (податкові пільги).

Амортизаційна політика (застосування методів прискореної амортизації).

Розширення використання коштів населення та інших поза-бюджетних джерел.

Розвиток можливостей використання застави при кредиту-ванні інвесторів.

Розвиток фінансового лізингу.

Створення умов суб'єктам інвестиційної діяльності для фо-рмування власних грошових фондів розвитку.

2.Прямаучасть держави в інвестщійній діяльності, здійсню-ванійуформі капітальних вкладень.

Розробка, затвердження і фінансування інвестиційних прое-ктів, здійснюваних за рахунок коштів республіканського бюдже-ту, місцевих бюджетів.

Надання на конкурсних засадах державних гарантій по про-ектах, які здійснюються за кошти республіканського та місцевих бюджетів.

Випуск облігаційних позик для фінансування конкретних інвестиційних проектів.

3.Непрямі форми державного регулювання інвестщійної дія-льності.

Регулювання бюджетної політики.

Регулювання грошово-кредитної політики.

Регулювання фондового ринку.

4.1нші форми регулювання інвестщійної діяльності. Експертиза інвестиційних проектів.Захист законних прав та інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності.

Всі інструменти державної інвестиційної політики поділя-ються на інструменти прямого та непрямого регулювання. Ін-струменти прямого регулювання забезпечують безпосередній вплив держави на суб'єкти інвестиційної діяльності. Серед них в першу чергу можна виділити нормативно-правові акти, програми, норми амортизаційних відрахувань, бюджетне фінансування, державні закупівлі тощо. Інструменти непрямого регулювання впливають на суб'єкти інвестиційної діяльності опосередковано через їх економічні інтереси. До них належать інструменти пода-ткової, грошово-кредитної та зовнішньоекономічної політики держави.

Для регулювання грошових потоків в інвестиційній сфері доцільно поєднувати методи грошово-кредитної і фінансової по-літики. Грошово-кредитна політика може бути розроблена на до-вгострокову перспективу і через те вона є пріоритетною. Фінан-сова політика визначається фінансовими можливостями держави формувати в достатньому обсязі бюджет розвитку.

Сьогодні, в умовах появи в українській економіці ознак ста-білізації та зростання виробництва, регулююча роль держави має бути зорієнтована на закріплення позитивних тенденцій та ство-рення інвестиційного потенціалу для сталого економічного зрос-тання. Головною передумовою для цього повинно стати забезпе-чення випереджаючого зростання інвестицій в основний капітал порівняно із зростанням валового внутрішнього продукту.

Велике значення має організаційно-економічний механізм планування залучення інвестицій. Він є системою заходів, поета-пне виконання яких на практиці забезпечує його успішну реалі-зацію з урахуванням відповідного ряду умов і факторів. Цей ме-ханізм містить у собі: визначення цілей, оцінку інвестиційного потенціалу, розробку моделей розвитку інвестиційної діяльності і планування заходів щодо залучення інвестицій, визначення за-вдання інвестиційної діяльності, а також планування заходів що-до розробки і впровадження методів державного регулювання за-лучення інвестицій.

Оцінка інвестиційного потенціалу здійснюється на підставі даних, отриманих при вивченні науково-технологічного та інно-ваційного, кадрового і підприємницького,  а також природно-ресурсного і фінансово-кредитного потенціалів. Оцінка інвести-ційного потенціалу містить у собі також вивчення й аналіз інвес-тиційних потенціалів регіонів, галузей та економіки в цілому.

Етап розробки моделей розвитку інвестиційної діяльності і планування заходів щодо залучення інвестицій є важливим при детальному прогнозуванні варіантів і їх альтернатив можливого розвитку подій та здійснюється з використанням низки економіч-них показників таких, як інвестиції в основний капітал, прямі іно-земні інвестиції, оборотні кошти по галузях економіки і т.ін.

Активізація іноземного інвестування є наслідком пожвав-лення національної економіки та появи позитивних тенденцій у відродженні виробництва, а це означає, що зростання рівня капі-талоутворення в Україні має відбуватися насамперед за рахунок національних заощаджень, завдяки активізації процесу їх конвер-тації в інвестиції. Іноземні ж кошти, незважаючи на їх важливу роль в інвестиційному процесі, мають другорядне значення, бо надходитимуть у вітчизняну економіку лише за умов досягнення останньою певної макроекономічної стабільності та зростання виробництва.

При визначенні завдань інвестиційної діяльності звертається увага на такі складові, як забезпечення високих темпів економіч-ного розвитку компанії (фірми), підприємства, максимізацію прибутку (доходу) від інвестиційної діяльності, мінімізацію інве-стиційних ризиків, забезпечення фінансової стійкості і плато-спроможності компанії (фірми), підприємства в процесі здійс-нення інвестиційної діяльності, а також на визначення шляхів прискорення реалізації інвестиційних проектів і програм.

Реалізація проектів залучення інвестицій відбувається найе-фективніше за умови активізації чинника державного регулюван-ня цього процесу. У зв'язку з цим організаційно-економічний ме-ханізм планування залучення інвестицій містить етап планування заходів щодо розробки і впровадження методів державного регу-лювання, що містить у собі розробку стратегії програм і планів, норм і нормативів, квот, митних і інших тарифів, субсидій і пільг, стандартів і сертифікатів, податків і кредитів, цін і гарантій, а та-кож розробку інституціональних і організаційних структур і за-конодавчих актів по цінних паперах.

Організаційно-економічний механізм державного регулю-вання залучення інвестицій є сукупністю принципів, форм і ме-

тодів з відповідними інституційними й організаційними структу-рами, котрі виконують функції адекватні сучасному стану еконо-міки з активізації інвестиційного потенціалу для забезпечення стійкого економічного зростання.

Реалізація організаційно-економічного механізму державно-го регулювання залучення інвестицій здійснюється на підставі використання принципів державного регулювання інвестиційної діяльності. До них належать: принцип паритетності, територіаль-но-галузевий і правовий, протиріччя в соціально-економічних процесах, нормативний принцип регулювання, а також адаптив-ний регулювання економічних систем і принцип структурованос-ті. Реалізація вказаного механізму має на увазі визначення, аналіз і розробку напрямків, умов і методів регулювання.

Напрямок регулювання залежить від сфер економіко-правового впливу на процес інвестування і містить у собі регу-лювання фондового ринку, регулювання участі інвесторів у при-ватизації, податкове, бюджетне і кредитне регулювання, а також проведення гнучкої амортизаційної політики. Різноманітність ме-тодів регулювання зумовлена широким спектром чинників, які впливають на динаміку та організацію інвестиційних процесів і містять у собі програми і плани, стандарти і сертифікати, норми і нормативи, тарифи, ціни, акції, квоти і митні тарифи, цінні папе-ри, субсидії і пільги, а також гарантії, податки і кредити.

Процес державного регулювання інвестиційної діяльності забезпечує наявність низку умов регулювання, що містять умови ринкового механізму, макроекономічні, екологічні, фінансові і політичні, мотивації, нормативно-правові, соціальні та етногра-фічні, а також умови інформаційного забезпечення і державного регулювання.

Оскільки державне регулювання залучення інвестицій це процес, що припускає безліч складових, його активізація немож-лива без раціонального використання факторів інформаційного, правового, організаційного і економічного забезпечення. До ін-формаційного забезпечення належать: стан капіталу галузей еко-номіки, залучення і здійснення інвестиційної діяльності, стан ін-вестиційного потенціалу, а також діяльність суб'єктів та об'єктів інвестування. Правове забезпечення полягає у формуванні систе-ми законодавчих і нормативних актів державного регулювання і захисту прав інвесторів, методичному забезпеченні державного

регулювання інвестування. Організаційне забезпечення містить у собі: систематизація державних органів регулювання в інвести-ційній сфері, організацію і технологію розробки та реалізації державних програм інвестування, забезпечення страхуванням ін-вестицій. Економічне забезпечення полягає у створенні джерел інвестицій і формуванні умов здійснення інвестування.

Зважаючи на те, що пріоритети держави, інвестора та об'єкта інвестування не цілком збігаються з причинами, що зумовлено розбіжностями у підходах власників фінансових ресурсів і влас-ників об'єктів інвестування до очікуваного ефекту, завданням України є зближення зазначених пріоритетів використання ресу-рсів з національною концепцією розвитку.