8.7. Економічний аналіз проектів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

Основне запитання фінансового аналізу: чи може проект збільшити багатство власників підприємства (акціонерів)? Відпо-відь на це запитання можна дати за допомогою аналізу грошових потоків. Економічний аналіз полягає в оцінці впливу вкладу про-екту у збільшення багатства держави (нації).

Різними цілями підприємств приватного сектора і держави по-яснюється відмінність між цими аспектами проектного аналізу, не зважаючи на те, що їх методологічна база є однаковою. При фінан-совому аналізі найважливішими змінними факторами є ті, що ви-значають чисті грошові потоки, пов'язані з інвестиційним проектом. Чистими грошовими потоками за будь-який період є різниця між потоками грошових надходжень від інвестиційного проекту та по-токами грошових витрат на покриття капітальних видатків та екс-плуатаційних витрат за цей період. Грошові надходження і грошові витрати обчислюються як загальна сума кількості різноманітних чинників виробництва та кінцевої продукції, оцінених за ринковими цінами, які фактично будуть сплачені фірмою.

Найважливішими змінними в економічному аналізі є ті, що визначають потоки чистої суспільної користі від здійснених дер-жавою інвестиційних проектів. Чиста суспільна користь за будь-який період визначається як різниця між загальною суспільною користю проекту і загальною суспільною витратою на нього. Ба-гато потоків суспільної користі і суспільних витрат не пов'язані і з грошовими потоками від ринкових операцій і навіть у тому разі, коли ринкові грошові потоки пов'язані з суспільною користю, во-ни, як правило, можуть не охоплювати повністю всі потоки сус-пільної користі і витрат. Однак загальноприйнята концептуальна схема часткової ринкової рівноваги для вимірювання суспільної користі і суспільних витрат ґрунтовно відображається на кривих ринкової пропозиції та ринкового попиту або на стимулюванні цих основних ринкових компонентів там, де ринки відсутні.

Згідно з мікроекономічною теорією крива ринкового попиту на будь-який товар або послугу є сумою всіх кривих попиту окремих осіб або груп споживачів, які охоплюються цим ринком. Загальна суспільна користь від будь-якого товару або послуги, на які є попит на ринку, в грошовому вимірі визначається як сума

особистих (суб'єктивних) оцінок на різні окремі одиниці товарів чи послуг, які будуть закуплені на ринку окремими споживачами чи їх групами. До цієї суми входить не лише ринковий дохід чи грошові потоки на ринку, а й такий компонент, який називається премією споживачів. Премія споживачів - це сума різниць між максимально можливими цінами, які певний споживач був би го-товий заплатити за кожну окрему одиницю товару або послуг, якщо така ціна була б встановлена, і фактичною ринковою ціною.

Загальну суспільну користь від певного товару можна вимі-рювати площею, розміщеною під кривою ринкового попиту. При цьому криву ринкового попиту можна інтерпретувати як криву граничної суспільної користі (ГСК), яка зображає граничну гото-вність платити за цей товар з боку споживачів. Таким чином, за-гальна суспільна користь від цього товару складається з ринкових грошових надходжень і премії споживачів.

За умов існування нормальної конкуренції на ринку криві пропозиції конкуруючих фірм є кривими їх граничних витрат і, таким чином, крива ринкової пропозиції певного товару або пос-луги є сумою кривих граничних витрат усіх фірм, які пропонують свої товари і послуги на ринку. Отже, крива ринкової пропозиції певного товару може також розглядатись як крива граничних су-спільних витрат (ГСВ), яка показує розмір витрат і при тому мі-німальні ціни, які певна фірма була б готова встановити, пропо-нуючи кожну окрему одиницю товарів чи послуг на ринку. Зага-льні суспільні витрати пропозиції товару розміщені в тій частині, що розташована під кривою ринкової пропозиції. Різниця між ринковою ціною, фактичною ціною, яку отримують постачальни-ки цього товару чи послуги, і ГСВ на постачання кожної окремої одиниці товару називається премією виробників.

Застосовуючи аналіз ефективності до інвестиційного проекту в державному секторі, вважають, що всі ресурси, залучені до проекту, - ті, що стосуються як капітальних видатків, так і екс-плуатаційних витрат, - находять з різних ринків (робочої сили, факторів виробництва, сировини, проміжних товарів і послуг то-що). Так само вважають, що продукт проекту (або проектів, якщо їх більше від одного) - товари чи послуги - постачаються для за-доволення певної частки попиту або попиту в цілому на цей про-дукт (чи продукти) на певний ринок (або на кожен з кількох пев-

них ринків, якщо їх більше ніж один). Впливи змін на різних та-ких фактичних чи гіпотетичних ринках спричинюють зміни в су-спільному добробуті, які необхідно правильно вимірювати.

Будь-який проект державного сектора завжди здійснюється з метою підвищення загального економічного або суспільного доб-робуту. Цього, як правило, державні структури в економічній си-стемі з переважно конкурентними ринковими відносинами мо-жуть досягти, лише здійснюючи проекти, які спрямовані на ви-правлення певних ринкових недоліків. Вплив інвестиційного проекту державного сектора на будь-який ринок, пов'язаний з продуктом цього проекту, проявлятиметься через зміщення кри-вої пропозиції цього продукту вправо, що відбиватиме збільшен-ня пропозиції завдяки цьому проектові. Отже, при практичному застосуванні аналізу суспільної ефективності можна спиратись на такі припущення:

•          продукт (чи продукти) як результат здійснення проекту державного сектора за інших умов не поставлявся б спожи-вачам ефективно, або й не постачався взагалі приватним сектором; тим самим такий проект не вступає у конкурен-цію з ринковою пропозицією приватного сектора;

•          вплив проекту державного сектора буде значним на ринку (або ринках) продуту (чи продуктів), для постачання яких і був здійснений проект, і це буде або єдине джерело поста-чання цього продукту, або додаткове до вже існуючих дже-рел, створених попередніми державними проектами.

Практична концептуальна схема для адекватного вимірюван-ня впливів продукту проекту на потоки чистої суспільної користі на ринку (або ринках) була розроблена Зербе і Дайвлі. В ній пропонується дуже зручний концептуальний метод, який допома-гає послідовно уникати поширених помилок у вимірюванні сус-пільних вигід і суспільних витрат. Така схема має вигляд загаль-ної формули для підрахування змін в економічному добробуті в результаті державної політики:

ЛД =АПС + АПВ +  ЛДД +АЗЕ,     [8.3]

де АД - зміна в суспільному добробуті;

АПС - зміна премії споживачів; АПВ - зміна премії виробників; АДД - зміна в державному доході; АЗЕ - зміна в зовнішніх ефектах.

Згідно з цією формулою ефективність можна вимірювати як зміни в економічному добробуті, тобто суму змін у премії спожи-вачів, виробників, у державних доходах, у зовнішніх ефектах на кожному ринку, на який цей проект чинить вплив. Такі концепту-альне визначення і метод підрахунків необхідні для правильного здійснення економічного аналізу, особливо коли це стосується широкомасштабних і комплексних інвестиційних проектів.

Розглянемо інший приклад постановки задачі економічного аналізу. Нехай компанія С займається виробництвом будь-якого товару на таких умовах:

-          державна організація продає компанії сировину за пільго-вими цінами;

-          комплектуючі елементи, які імпортуються, також прода-ються компанії державою за цінами нижчим ніж міжна-родні ринкові;

-          підприємство виплачує своїм працівникам заробітну пла-ту на рівні стандартів країни;

-          в результаті підприємство продає товари державному пі-дприємству за цінами, які значно менші ніж можна було б продати за кордоном на вільному ринку.

Задача полягає в тому, щоб встановити користь держави від реалізації такого проекту, порівнявши його з такими варіантами:

-          продавати компанії сировину і матеріали за ринковими цінами, платити працюючим за світовими стандартами і потім купувати у компанії товари за вільними цінами;

-          купувати аналогічну (головним чином за показниками якості) продукцію за кордоном.

Таким чином, у процесі економічного аналізу необхідно з'ясувати інтерес держави, а не власників фірми від реалізації цього проекту.

У чому полягає необхідність економічного аналізу? Якщо ринок повністю є вільним (ідеальні умови), то проведення еконо-

мічного аналізу є недоречним, оскільки те, що вигідне власникам фірми, одночасно є вигідним для всіх інших. Перерахуємо основні риси вільного ринку:

-          наявність великої кількості продавців і покупців;

-          всі виробничі фактори (праця, капітал, матеріали) є мобі-льними;

-          ціни формуються вільно за бажанням того, хто купує і то-го, хто продає;

-          немає бар’єру для виходу нових фірм на ринок.

Таку ситуацію слід визнати ідеальною навіть для провідних західних країн. Реально ціни на більшість товарів штучно змінює держава (підвищуються або знижуються), і дуже рідко можна оцінити економічний вклад проекту, якщо відомий фінансовий. Тому для великих інвестиційних проектів, крім оцінки їх фінан-сової ефективності, прийнято аналізувати економічну ефектив-ність і економічну привабливість (тобто ступінь відповідності проекту національно приоритетним задачам).

Визначення економічної привабливості проекту може здійс-нюватись за такою схемою:

Крок 1. Вибирають і оцінюють мету. Приклад

 

            Цілі держави  Вага мети

1          Надходження твердої валюти         0,30

2          Економія твердої валюти     0,20

3          Збільшення продукції на місцевому ринку 0,15

4          Забезпечення зайнятості населення           0,20

5          Розвиток регіонів      0,15

            Всього            1,0

Крок 2. Для кожного з альтернативних проектів визначають числове значення досягнення кожної мети W (в абсолютних зна-ченнях або в процентному відношенні до кращого). Для кожного проекту визначають зважене значення комплексного критерію

W = 0.30 * W} + 0.20*W2 + 0.15*W3 + 0.20*W4 + 0.15*W5    [8.4]

Крок 3. Вибір найкращого варіанту проводиться за критері-єм максимуму узагальненого критерію.

Розрахунок економічної ефективності проводиться з враху-ванням вартості можливої купівлі ресурсів і готової продукції, внутрішніх цін (які відрізняються від світових) і багато іншого, що є відмінною особливістю країни і не збігається зі світовими правилами і розцінками (наприклад, умови роботи з валютами інших країн).

Процедура оцінки економічної ефективності може бути представлена у вигляді такої послідовності:

1.         Показати результати фінансового аналізу.

2.         Зробити нову класифікацію витрат і доходів з точки зору економічного аналізу.

3.         Перевести фінансові показники в економічні (вони не збігаються з причини невідповідності цін і витрат для зо-внішнього і внутрішнього ринку).

4.         Оцінити вартість інших можливостей для використання ресурсів і отримання такого ж продукту.

5.         Виключити всі розрахунки за внутрішніми платежами (вони не змінюють загального багатства країни).

6.         Зіставити щорічні економічні потоки коштів з початко-вим обсягом інвестицій (це буде кінцевий висновок).

Ще раз відмітимо, що економічний аналіз зазвичай прово-диться для великих інвестиційних проектів, які розробляються на замовлення уряду і повинні вирішувати яке-небудь завдання на-ціонального рівня. Якщо підприємство розробляє інвестиційний проект за власною ініціативою самостійно шукаючи інвестора, то в кінцевому результаті зосереджує загальний інтерес проекту на вигоду його учасників, в основному тих фізичних та юридичних осіб, які вклали фінансові ресурси в проект. I якщо до цих осіб не ввійшла держава, то економічний аналіз проекту можна не про-водити.

Резюме

У рамках проектного аналізу здійснюється дослідження та-ких важливих аспектів:

■          маркетингового;

■          технологічного;

■          інституційного;

■          соціального;

■          екологічного;

■          фінансового;

■          економічного.

Кожен аспект має відповідну мету, завдання та методику. He завжди аналіз може бути здійснений у кількісному вимірі. Можлива ситуація, що той чи інший аспект має лише якісні хара-ктеристики, які неможливо оцінити у вартісному вираженні, про-те це не зменшує важливості досліджень.

Питання для обговорення

У         Необхідність вивчення різних аспектів проекту.

>          Методи маркетингового аналізу проекту.

>          Мета технічного аналізу проекту.

>          Зміст інституційного аналізу.

^  Особливості дослідження соціальних наслідків проекту. ^ Проблеми вивчення екологічних наслідків проекту.

>          Завдання фінансового аналізу проекту.

>          Мета та методика дослідження  економічних  аспектів проекту.