8.6. Проектне фінансування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

Розділ інвестиційного проекту, який присвячений фінансо-вому аналізу, є найбільш містким. Загальна схема фінансового розділу інвестиційного проекту наведена в простій послідовності:

1.Аналіз фінансового стану підприємства протягом трьох (краще п’яти) попередніх років роботи підприємства.

2.         Аналіз фінансового стану підприємства в період підготов-ки інвестиційного проекту.

3.         Визначення обсягу інвестиційних потреб.

4. Визначення джерел фінансування та їх вартості. 5.Аналіз  беззбитковості  виробництва та  основних  видів продукції.

6.         Прогнозування прибутків та грошових потоків у процесі

реалізації інвестиційного проекту.

7.         Оцінка ефективності інвестиційного проекту.

Зупинимось частково на ключових питаннях фінансового

розділу інвестиційного проекту. Фінансовий аналіз попередньої роботи підприємства і його поточного стану, як правило, зво-диться до розрахунку та інтерпретації основних фінансових кое-фіцієнтів, які відображають ліквідність, кредитоспроможність, прибутковість підприємства і ефективність його менеджменту. Як правило, це не викликає труднощів. Також у фінансовому ро-зділі важливу роль відіграє фінансова звітність за попередні роки і порівняння її основних показників. Якщо інвестиційний проект розробляється для залучення західного стратегічного інвестора, фінансову звітність слід вести у форматі тієї країни, з якої перед-бачається залучення інвестора.

Найбільш відповідальною частиною фінансового розділу проекту є його інвестиційна частина, яка передбачає:

-          визначення інвестиційних потреб підприємства;

-          визначення джерел фінансового інвестування;

-          оцінку вартості капіталу, який залучений для реалізації ін-вестиційного проекту;

-          прогноз прибутку і грошових потоків за рахунок реалізації інвестиційного проекту.

На основі розробленої інвестиційної частини здійснюється обґрунтування ефективності проекту за показниками, що розгля-дались у відповідному розділі.

Проте, не зважаючи на свою складність, фінансовий аналіз не розглядається нами досить детально. Методика його здійснен-ня висвітлюється в межах фінансового менеджменту, інвестуван-ня, економічного аналізу, діагностики діяльності підприємств тощо. Вважаємо за потрібне більш детально розглянути аспекти, пов’язані з фінансуванням проекту.

За результатами проведеного аналізу особливостей проекту, ризиків, пов’язаних з його реалізацією, і доступних способів управління ними, а також інформації про потенційних інвесторів,

підприємство формує попередні варіанти схеми фінансування проекту. Це дійсно попередні варіанти схеми фінансування, оскі-льки кінцевий варіант може бути визначений тільки після перего-ворів з інвесторами. Разом з тим слід зазначити, що кожна схема фінансування передбачає:

■          Характеристику інвесторів двох типів - кредиторів, які надають кошти на позикових умовах, і акціонерів (учас-ників), що вкладають кошти в статутний капітал підпри-ємства;

■          Умови надання позикових коштів, що визначаються чо-тирма найважливішими показниками: сумою позикових коштів; терміном кредиту; пільговим періодом на пога-шення основної суми боргу; величиною ефективної від-соткової ставки;

■          Способи управління ризиками кредиторів (види забезпе-чення);

■          Умови внесків учасників, умови придбання акцій акціо-нерами визначаються такими показниками:

 

1)         вартість однієї акції,

2)         частка в акціонерному капіталі,

3)         види акцій (прості чи привілейовані).

При розробці схем фінансування інвестиційних проектів не-обхідно дотримуватись загального правила: передбачуване для кожного кредитора забезпечення та умови внесків для пайових інвесторів повинні знижувати або повністю виключати неприй-нятні для них ризики. Наприклад, якщо схема фінансування пе-редбачає залучення іноземного комерційного банку, то необхідно передбачити способи зниження ризиків, інакше ця схема буде не-реальною.

Здебільшого підприємством формується декілька ймовірних схем фінансування, що породжує проблему відбору пріоритетних схем для подальшого відпрацювання. Займатись розробкою всіх схем недоцільно, по-перше, тому що це вимагає значних витрат часу персоналу підприємства, а, значить, і затрат коштів, по-друге, робота одночасно з декількома інвесторами може породи-ти в них сумніви щодо серйозності намірів підприємства.

Відбір схем фінансування інвестиційних проектів доцільно проводити за такими критеріями:

о Ймовірність реалізації схеми фінансування;

о Вплив схеми фінансування на комерційну ефективність

проекту; о Ризикованість;

о Надійність надходження коштів від інвестора; о Відповідність схеми фінансування загальній стратегії роз-

витку підприємства-реципієнта. Будь-яка ефективно працююча схема фінансування інвести-ційного проекту є компромісом між інтересами інвесторів і підп-риємців. При цьому в умовах, коли попит на інвестиційні ресурси значно перевищує пропозицію, якраз підприємства повинні шу-кати цей компроміс шляхом аналізу ризиків інвестора та розроб-ки для них пакету захисних заходів, підтримуючи власні ризики на раціональному рівні. Одним із варіантів такого компромісу є проектне фінансування, яке дозволяє збалансувати ризики інвес-тора та підприємства-реципієнта.

Досить часто фінансові терміни трактуються неоднозначно. Повною мірою це стосується і терміна „проектне фінансування". В економічній літературі зустрічаються, наприклад, такі тракту-вання сутності проектного фінансування:

о Фінансування,  що  базується на життєздатності  самого

проекту без врахування платоспроможності його учасни-

ків, їх гарантій і гарантій погашення кредиту третіми осо-

бами;

о Фінансування інвестицій, при якому джерелом погашення

заборгованості є потоки готівки, генеровані в результаті

реалізації самого інвестиційного проекту;

о Фінансування, забезпечене економічною і технічною жит-

тєздатністю підприємства, яка дозволяє генерувати потоки

готівки, достатні для обслуговування свого боргу.

Таким чином, з наведених визначень можна зробити такий

висновок: проектне фінансування характеризується особливим

способом забезпечення, основою якого є підтвердження реально-

сті одержання запланованих потоків готівки шляхом виявлення і

розподілу всього комплексу ризиків, пов'язаних з проектом, між

сторонами, що беруть участь в реалізації проекту (підрядні орга-

нізації, фінансові установи, державні орган, постачальники сиро-

вини, споживачі кінцевої продукції). Основною особливістю про-

ектного фінансування, на відміну від акціонерного та державно-го, є виявлення та управління ризиками, розподіл ризиків між учасниками проекту, оцінка витрат і доходів з врахуванням ризи-ків та їх розподілу.

Порівняно з традиційним банківським кредитуванням прое-ктне фінансування має такі особливості:

1.         У схемах проектного фінансування в ролі фінансових учасників реалізації інвестиційного проекту можуть ви-ступати не тільки комерційні банки, але й інвестиційні банки, інвестиційні фонди і компанії, пенсійні фонди та інші інституціональні інвестори, лізингові компанії та інші фінансові, кредитні та інвестиційні інститути.

2.         Переважаючою тенденцією розвитку проектного фінан-сування в промислово розвинених країнах є використан-ня всієї гами джерел і методів фінансування інвестицій-них проектів: банківських кредитів, емісій акцій, пайових внесків, фірмових кредитів, облігаційних позик, фінансо-вого лізингу, власних коштів компаній (амортизаційних фондів та нерозподіленого прибутку). В окремих випад-ках можуть використовуватись також державні кошти (іноді у вигляді державних кредитів і субсидій, але час-тіше в завуальованій формі - у вигляді гарантій і подат-кових пільг).

3.         Проектне фінансування є інструментом активного зро-щування банківської і промислової сфер.

4.         У схемах проектного фінансування без регресу і з обме-женим регресом на позичальника особлива увага приді-ляється питанням виявлення, оцінки та зниження ризиків при реалізації інвестиційних проектів.

Переваги проектного фінансування порівняно з іншими фо-рмами фінансування полягають в тому, що така форма фінансу-вання інвестування дозволяє:

о   більш достовірно оцінити платоспроможність позичальника; о   розглянути весь інвестиційний проект з точки зору його життє-здатності, ефективності, можливостей реалізації, забезпеченості ресурсами, ризиків; о   прогнозувати результат реалізації інвестиційного проекту.

Класичним прикладом використання проектного фінансу-вання для фінансування широкомасштабного інвестиційного про-екту є проект „Євротунель", для реалізації якого була створена спеціально проектна компанія, основу акціонерного капіталу якої склали кошти, одержані від емісії франко-британських цінних паперів. Проектній компанії був наданий міжнародний кредит в сумі 50 млрд французьких франків. Гарантами з кредиту були 50 міжнародних банків. Кредит надав банківський синдикат з 198 банків, до яких згодом приєдналось ще 11 банків. Очолювали си-ндикат банк Credit Lyonnais та ще чотири французьких і англій-ських банки. Кредит наданий на умовах обмеженої відповідаль-ності позичальника, і погашення його передбачалось тільки за рахунок находжень від проекту. За ризики з основного боргу (те-рмін погашення основної суми 18 років) передбачалась виплата маржі в розмірі 1,25 % річних понад базову ставку на період до завершення будівництва, 1 % річних після введення об'єкта в експлуатацію, 1,25 % річних після 3 років функціонування об'єкта в тому випадку, якщо не будуть виконані умови кредит-ної угоди за показниками окупності проекту. Крім того, банки поставили такі умови:

-          право участі в прибутках компанії-оператора;

-          на початкових стадіях будівництва для реалізації проекту в основному повинен використовуватись акціонерний капітал про-ектної компанії, а використання кредитів передбачалось на на-ступних стадіях будівництва.

Кредитна угода набула чинності лише після підписання на прийнятних для банківського консорціуму умовах основних угод (концесія, підряд на будівництво, про банківські гарантії, з пи-тань введення в експлуатацію і т.д.). Частина зобов'язань з ризи-ків була покладена на компанію-позичальника (за строками вве-дення об'єкта; з забезпечення додатковим фінансуванням з інших джерел на випадок перевищення кошторису і т. д.). Фінансування реалізації проекту „Євротунель" є прикладом проектного фінан-сування з обмеженим регресом.