8.4. Соціальний аналіз проектів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варі-антів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіо-ну, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проек-ту та поліпшити характеристики його соціального середовища.

Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середови-щі проекту. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає ви-значення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди на виробників, постачальників та інших учасників проекту. До-волі часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до

Ве–ба В. А., Загородніх О. А.. Проектннй аналіз: Підручник / Київський національний економічний ун-т.    К.: КНЕУ, 2000. - 322с.

невдач, оскільки він заходить у суперечність з традиційними цін-ностями. He бере до уваги соціальну організацію людей, їх моти-вацію до реалізації проекту.

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливі-стю кількісної характеристики багатьох соціальних змін та ре-зультатів, що супроводять проект. Оцінка результатів проекту рі-зними соціальними групами може бути діаметрально протилеж-ною, оскільки йдеться про суб'єктивні інтереси. А через те, що в суспільстві складно досягти балансу інтересів, аналітики стоять перед проблемою, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.

Безперечно, найголовнішим у роботі соціолога є оцінка обґру-нтованості припущень розробників про соціальне середовище прое-кту, необхідність його корекції для успішного досягнення цілей про-екту. Основними компонентами соціального аналізу є:

■          оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту з погляду демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та визначення ступеня впливу проекту на ці параметри;

■          визначення ступеня адекватності проекту культурі та ор-ганізації населення в районі його реалізації;

■          розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку насе-лення району.

До основних соціальних результатів проекту, які необ-хідно відобразити в економічній оцінці, належать:

■          зміна кількості робочих місць у регіоні;

■          поліпшення житлових та культурно-побутових умов пра-цівників;

■          зміна структури виробничого персоналу;

■          зміна надійності постачання споживачів

■          зміна рівня здоров'я населення;

■          економія вільного часу.

Зміст соціального аналізу на різних стадіях життєвого циклу проекту висвітлено в таблиці (табл. 8.5).

Головна увага соціологів при підготовці проекту спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціо-

логічними характеристиками, такими як спосіб і рівень життя на-селення - результатами, які важко виміряти і кількісно спрогно-зувати.

Сучасне трактування рівня життя пов'язане насамперед з доходами населення, рівнем і структурою споживання матеріаль-них благ, побутових і соціально-культурних послуг. До основних параметрів якості життя слід віднести умови та безпеку праці, житлові умови, можливість відпочинку, умови освіти, стан до-вколишнього середовища (екологічний аспект якості життя), со-ціально-психологічні фактори.

Сучасна соціологія практично не має шкали якості життя та ії складових, яка б дала змогу створити статистичну звітність, аналізувати динаміку розвитку, виявляти міжрегіональні співвід-ношення і прогнозувати ці інтегральні показники, оцінюючи вклад тих чи інших проектів у зміни, що відбуваються.

Таблиця 8.5 Зміст соціального аналізу на різних стадіях життєвого циклу проекту

 

Стадії  Змісіп робііп

1          2

Попередня іден-

тифікація проекту

(визначення ці-

лей, завдань,

пріоритетів)   Якщо проект прив'язаний до конкретного регіону, необхідно визначи-ти розміри території, що перебуває у сфері впливу проекту, прийнят-ність проекту для місцевого населення, виявити людей, яких стосу-ється проект, виділити серед них зацікавлених у проекті та його про-тивників. Визначення прийнятності проекту з погляду культурно-історичної, етнодемографічної та соціально-економічної ситуації. Якщо проект розробляється з метою розвитку конкретної території, слід ініціювати висунення ідей і спонукати активне населення до об-говорення цих ідей.

Розробка концеп-ції проекту           Визначення відповідності концепцїі проекту соціальної орієнтації та задоволенню потреб даного населення. Виявлення проблем, визна-чення їх адресності та можливості вирішення у ході розробки концеп-ції проекту.

Техніко-

економічне об-

Грунтування про-

екту, його дета-

льна розробка            Напрями діяльності соціологів:

Активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікавле-них осіб, створення умов для успішної їх діяльності та ефективної системи комунікацїі. Сприяння встановленню контактів між учасни-ками проекту задля забезпечення підтримки проекту, узгодженості дій та пошуку виконавців проекту.

Найбільш трудомістка й відповідальна робота з збирання, опра-цювання інформації щодо демографічного, культурно-історичного та

 

Стадії

Змістробіт

            соціально-економічного стану території проекту. метою проведення досліджень є встановлення цільових груп (етнічних, соціальних), з'я-сування їх специфічних особливостей за різними параметрами і ви-значення можливості поліпшення соціального середовища завдяки проекту. Інструментарій цих соціологічних досліджень - інтерв'ю, опитні листи, анкети, аналіз результатів проведених досліджень.

Експертиза проекту  Метою експертизи соціальних аспектів проекту є встановлення взає-мозв'язків прийнятих проектних рішень з можливими наслідками. Найважливіше завдання на цьому етапі - визначити можливу соціаль-ну шкоду (порушення звичного способу життя, культурних традицій і систем життєзабезпечення), цільові етнічні та соціальні групи, на яких це позначиться. Проведення позиційного аналізу населення регі-ону стосовно проекту і виявлення можливості компенсаційних та пре-вентивних заходів для нейтралізації шкоди. За неможливості запобі-гання соціальній шкоді необхідно змоделювати спосіб життя людей, у т. ч. можливі міграції, розселення, ведення нової організації, вимір характеру й змісту праці, розвиток ділової активності, появу нових соціальних груп.

Реалізація проекту     Внесення всіх можливих корективів до проекту для нейтралізації не-гативних соціальних наслідків проекту, інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні, так і негативні) в резуль-таті реалізації проекту. Опитування громадської думки і вироблення стратегії підтримки населенням проекту, проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту. Активна робота соціолога на цій стадії спрямована на формування позитивної громадської думки серед усіх осіб, яких стосується проект.

Заключна оцінка проекту     Вивчення наслідків проекту, які не було виявлено на стадїі підготовки й реалізації проекту, а також новостворених громадських рухів, що виступають проти проекту, можливих форм їх нейтралізації. Порів-няння реального результату з прогнозованим варіантом розвитку по-дій, оцінка їх відповідності. Аналіз дій соціологів проекту, оцінка ефективності їх роботи, виявлення помилок та недоглядів, визначення можливих методичних підходів, що поліпшують роботу соціологів.

Вітчизняний підхід до аналізу рівня життя заснований зде-більшого на порівнянні таких показників:

■          величина ВВП і середньорічні темпи приросту;

■          частка домашніх господарств у використаному ВВП;

■          реальні середні грошові доходи на душу населення і сере-дньорічний темп їх приросту;

■          реальна заробітна плата, середньорічні темпи її приросту, частка оплати праці найманих працівників у ВВП.

Соціальна структура суспільства є інтегрованим результа-том способу і рівня життя. Головними її складовими є соціально-економічні групи, серед яких можна виділити робітничий клас,

інтелігенцію та службовців, бюрократію і менеджмент, дрібних підприємців і самостійних працівників. Усі ці групи відрізняють-ся такими ознаками:

■          величина, питома вага у суспільстві;

■          специфіка соціально-економічного становища;

■          усталені риси способу життя;

■          взаємини з іншими групами, ставлення до влади;

■          освіта та культура, психологія.

Крім того, соціальна структура, тип та імідж будь-якого су-спільства й економіки зумовлюються насамперед тим, хто конк-ретно представляє заможні верстви, як розподілені бідність і ба-гатство, як співвідносяться трудові й нетрудові доходи соціаль-них груп з погляду праці, зокрема:

■          зайняті і безробітні;

■          представники різних видів праці, професій і занять, а та-кож категорії працівників у тих самих видах праці;

■          власники і не власники;

■          такі, що мають освіту, і такі, що не мають;

■          наближені до влади та управління або віддалені від них;

■          жителі різних регіонів, а також села, міста, мегаполіса, представники місцевої, некорінної та іноземної робочої сили;

■          чоловіки і жінки, молодь і громадяни похилого віку і т. д.

Особливістю впливу соціальної структури суспільства на

результати проекту є те, що саме вона визначає шкалу преферен-цій тієї чи іншої групи населення. Оскільки спершу проект усе-таки орієнтований на певне коло споживачів (хоча під час або пі-сля його реалізації або керуючі проектом намагаються залучити всіх можливих, потенційних клієнтів через систему реклами, пропаганди і т. д.), то він має відповідати їхнім найвищим вимо-гам, преференціям, які й ставлять в основу проекту.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, слід зазначити, що розглянуті групи факторів (спосіб, рівень життя населення, і соціальна структура) є об'єктивними умовами, до яких пристосовується проект. Змінити їх кардиналь-но можливо лише при реалізації масштабних, комплексних про-грам (проектів) соціального розвитку.

Об'єктивна взаємозалежність технічних, економічних та со-

ціальних факторів у розвитку регіонів потребує розробки опти-мальної системи показників. Формуючи систему показників, слід пам'ятати, що вона повинна мати такі характеристики:

■          інтегральний характер показників, що пов'язує різні сфери та рівні соціального розвитку;

■          фіксувати плановані й фактичні результати, а не проміжні стани суспільного розвитку;

■          мати внутрішню структурованість характеру показників, що пов'язують ступінь розвитку економічних і соціальних результатів;

■          здатність до фіксації не тільки кількісних змін, а й якісних станів.

Тож розробникам проекту важливо вибрати систему соціа-льних індикаторів, які дозволяють визначити нормативний стан проекту (соціальний аспект), а також мати змогу відстежувати динаміку розвитку проекту. Побудова системи індикаторів соціа-льного розвитку має ґрунтуватися на принципі кількісної оцінки процесів розвитку націй та народностей. Пропонуємо систему показників, визначення яких необхідне для соціального проекту-вання.

Соціальний аналіз передбачає не лише фіксацію існуючого рівня, а й прогнозування зміни показників під впливом проекту. Однак слід обережно ставитись до проектування соціальних по-казників, оскільки багато з них мають тісний взаємозв'язок. Так, зміна вікової структури населення спричиниться і до трансфор-мації суспільного й майнового статусу, змін у житлових потребах та соціальних послугах. Прогнози соціального середовища мають враховувати весь спектр можливих впливів, а не лише змін, зумо-влених реалізацією проектів. Різнобічний аналіз цих показників дає можливість визначати зрушення, що відбуваються в соціаль-ному розвитку при реалізації проекту.

Результати прогнозування майбутньої соціальної поведінки ще менш певні, ніж прогнозування економічної поведінки, а розробка ефективних організаційних структур і підходів, покликаних змінити соціальну поведінку, є ще складнішим завданням. У соціальному аналізі використовуються певні індикатори (табл. 8.6).

Таблщя8.6

Соціальні індикатори

Соціальні індикатори           Показники

1. Демографія Чисельність населення, динаміка зміни чисельності населення, густота (кількість жителів на 1 кв. км), урбанізованість (питома вага населення, що проживає в містах), вікові й етнічні пропорції співвідношення статей за віковими групами, структура сімей.

2. Зайнятість  Чисельність працездатного населення, рівень безробіття, струк-тура робочої сили за віковою та статевою ознаками, плинність кадрів за професійними групами, наявність вакансій за різними професійними групами, за змістом праці, пропозиція робочої си-ли за тими самими групами.

3. Соціальна структура         Освітня структура населення, кількість студентів на 1 тис. насе-лення, кількість осіб з вищою освітою, чисельність науковців, професійна структура населення, кількість працівників, зайнятих у матеріальному та нематеріальному виробництві структура на-селення за майновим статусом.

4. Житлові умови      Питома вага сімей, що проживають у власних оселях; частка на-селення, що проживає у власних квартирах; величина житлової площі, що припадає на одну особу.

5. Громадське життя Наявність громадських організацій (ділових, професійних, етніч-них, релігійних, політичних); участь населення в цих організаці-ях; рівень суспільних проблем, що порушуються локальними за-собами масової інформацїі; програми (кількість, масштаб), ініці-йовані громадськими організаціями.

6. Охорона здоров'я  Кількість лікарів у розрахунку на 1 тис. населення, кількість ліка-рняних ліжок на 1 тис. Населення, величина дитячої смертності, величина коштів, що виділяються на охорону здоров'я з бюджету в розрахунку на одного жителя.

7. Злочинність,

алкоголізм,

наркоманія     Кількість вчинених злочинів, т. ч. за ступенем тяжкості кількість осіб, засуджених за вчинення злочинів кількість осіб, що страж-дають на алкогольну залежність кількість наркоманів