6.3. Аналіз беззбитковості проекту


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 

Загрузка...

Метою впровадження проекту, як правило, є отримання прибутку. Він забезпечує дивіденди від вкладених коштів (капі-талу) та сприяє залученню нових інвесторів.

Важливим аспектом питання прибутковості є концепція без-збитковості проекту, як першого кроку до отримання бухгалтер-ського, а в подальшому і економічного прибутку. 3 точки зору економічної теорії беззбитковість - це нормальний стан підпри-ємства на сучасному конкурентному ринку, який знаходиться в стані довготривалої рівноваги. При цьому ми приймаємо до розг-ляду економічний прибуток, тобто те визначення прибутку, при якому у витрати фірми включається середньоринкова ставка до-ходу на капітал, що був інвестований, а також нормальний доход підприємства. На основі сказаного беззбитковість проекту визна-чається наступним чином:

Точка беззбитковості - це такий об'єм продажу продукції проекту, при якому дохід від продажу повністю покриває всі ви-трати на виробництво продукції, в тому числі середньоринковий відсоток на капітал і нормальний підприємницький дохід.

Якщо проект забезпечує бухгалтерський прибуток, тобто сальдо доходів від продажу і грошових затрат на виробництво проданої продукції позитивне, то він необов'язково досягає точки беззбитковості в економічному сенсі. Наприклад, прибуток від проекту може бути менший ніж середньоринковий відсоток на власний капітал. Відповідно, існують більш вигідні способи ви-користання капіталу, які дозволяють отримати більш високі при-бутки. Таким чином, поняття точки беззбитковості являється од-ночасно критерієм ефективності проекту.

Концепція беззбитковості передбачає визначення критично-го обсягу продукції, при якому вона досягається. 3 цією метою використовується три способи:

1)         метод рівняння;

2)         метод маржинального доходу;

3)         графічний.

1. Метод рівняння

В загальному вигляді схема любого звіту про фінансові ре-зультати виглядає наступним чином:

Виручка - Змінні витрати - Постійні витрати = Чистий при-

буток

 

Ціна за одиницю продукції

х Кількість одиниць

 

Змінні витрати на

одиницю продукції

х

Кількість

одиниць

 

Постійні витрати

 

Чистий прибуток

 

Це ж саме рівняння можна переписати в алгебраїчній формі. Позначимо прибуток за визначений період - П, Ц - ціна продажу одиниці продукції, х - об'єм виготовленої і реалізованої продук-ції за визначений період, УПВ - рівень постійних витрат, УЗВ -змінні витрати на одиницю виготовленої продукції. За такого по-значення рівняння прибутку буде виглядати наступним чином:

 

або

 

П = Цх-(ПВ + ЗВ*х), П = (Ц-ЗВ)х-ПВ.

 

[6.13] [6.14]

 

Використання рівняння (6.13) дозволяє легко визначити то-чку беззбитковості шляхом нескладних математичних операцій. 06'єм випуску продукції, при якому досягається точка беззбит-ковості, визначається з умови:

77= 0,

вона дорівнює:

П + ПВ       ПВ           vr     п

хп =     =          .           Гб.151

ц-зв   ц-зв

Використовуючи рівняння [6.15] також можна визначити необхідний об'єм випуску продукції, щоб отримати певну вели-чину прибутку.

 

х =

 

П + ПВ

Ц-ЗВ

 

[6.16]

 

2. Маржинальний дохід.

Метод маржинального доходу є модифікованим від попере-днього. За маржинальний (максимальний) дохід будемо приймати дохід, який отримує фірма від виготовлення одиниці продукції.

Тоді запишемо формулу 6.15 в наступному вигляді:

 

Критичний об'єм випуску

 

Постійні витрати

Маржинальний дохід на одиницю

 

[6.17]

 

а для визначення об'єму виробництва із заданим прибутком:

Об'єм виробництва

Прибуток + Постійні витрати

[6.18]

Маржинальний дохід на одиницю

 

3. Графічний метод

Розглянутих вище два методи, за своїм змістом є статистич-ними. Тобто ми розглядаємо фіксовану ціну реалізації, змінні ви-трати, постійні витрати і прибуток. Далі на основі цих даних ми розраховуємо об'єм виробництва, при якому досягається заданий прибуток. Якщо відмовитись від фіксованої величини прибутку, то ми отримуємо залежність між об'ємом випуску і прибутком, який легко зобразити графічно. Для цього нам необхідно об'єднати на одному графіку наступні три лінії:

 

100000 75000 50000 25000

 

грн.

 

Виручка

 

80000 60000 40000 20000

 

грн.

 

Змінні витрати

 

 

 

шт.

 

шт.

 

грн.

 

Постійні витрати

 

20000$

 

0

 

5          10        15        20

 

шг.

 

Таким чином ми отримуємо графік поведінки витрат, при-бутку і об’єму продажу (рис. 6.5):

 

Змінні витрати

100000 80000 60000 40000 20000

 

0

 

5

 

10

 

15

 

20

 

LLL1

 

Рис. 6.5 . Обґрунтування графічного методу визначення точки беззбитковості

Відмітимо, що на цьому графіку лінія виручки і лінія змін-них витрат виходять із однієї точки і різниця між ними і є маржи-нальний дохід. Використовуючи графік на рис. 6.6, який відобра-жає зміну виручки та сумарних витрат, можна легко визначити величину прибутку чи збитку для певного об’єму випуску.

 

 

Прибуток

Збиток = Прибуток = 0

Збиток

 

Збиток

 

Прибуток

 

Випуск

 

Рис. 6.6. Точка беззбитковості проекту

 

В деяких випадках зручно розглянути не два графіка вируч-ки і загальних витрат, а один графік чистого прибутку, що отри-маний як різниця між графіками виручки та загальних витрат (при нульовому випуску збиток дорівнює постійним витратам) (рис. 6.7).

 

5000 0

шг.

1000

20000 Збиток

Рис. 6 7. Залежність прибутку від обсягу виробнщтва

Ми отримали достатньо зручний інструмент графічного аналізу залежності між випуском, виручкою, витратами і прибут-ком. Даний метод можна використовувати і при інших (неліній-

 

них) характеристиках залежностей між об’ємом виробництва і фінансовими показниками. Однак, слід відмітити, що даний ме-тод дає не дуже точні результати.

Аналіз беззбитковості досить простий і зручний інструмент досліджень, але його використання обмежене певними припу-щеннями. Обмеження оглядається на те, що при достатньо вели-кому об’ємі випуску продукції припущення, які лежать в основі аналізу беззбитковості, перестають бути вірними. Перерахуємо ці припущення:

1. Поведінка загальних витрат і виручки чітко визначена і лінійна в межах області релевантності. Це припущення вірне лише для тих випадків, коли зміна випуску продукції фірми неве-лика порівняно з ємкістю ринку даної продукції. В іншому випа-дку порушується лінійність залежності між об’ємом випуску і виручкою.

2.Всі витрати можна розділити на змінні і постійні. На-справді даний поділ потребує досить детального калькулювання та обліку витрат, що на практиці не завжди є можливим або доці-льним.

3.Постійні витрати не залежать від об’єму виробництва. Дуже важливе припущення, яке полегшує аналіз, але і обмежує область релевантності. Наприклад, об’єм випуску продукції об-межується наявними основними засобами: ні збільшувати їх кі-лькість, ні брати основні засоби в оренду ми не можемо, адже це призведе до зростання постійних витрат. Більш реально виглядає припущення про те, що постійні витрати змінюються ступінчато. Однак таке припущення дуже ускладнює аналіз беззбитковості, оскільки графік загальних витрат стає розривною функцією:

Постійні витрати

            *- Об’ем випуску

4. Змінні витрати на одиницю продукції залишаються не-залежними від об'єму випуску. Насправді величина змінних ви-трат - це деяка функція від об'єму виробництва, оскільки існує ефект падіння крайньої продуктивності факторів виробництва.

В якості більш точного припущення можна запропонувати наступний графік поведінки змінних витрат:

Змінні витрати

 

Об'ем випуску

Без урахування двох сказаних вище припущень поведінку загальних витрат описує функція:

Загальні витрати

Об'ем випуску

5.Ціна реалізації продукції, ціни на матеріали та послуги не змінюються. Ціна реалізації продукції залежить не тільки від дій самого підприємства, але і від структури попиту на ринку, дій конкурентів, ситуації на ринку товарів-субститутів і т. д. Витрати з просування товару на ринок, організації власної торгової мережі і т. п. можуть здійснювати вплив на ціну реалізації. Аналогічною

є ситуація і з матеріалами. Проте дослідження зв'язку між ціна-ми та обсягом - досить складне завдання, яке не входить в рамки аналізу беззбитковості.

6.         Продуктивність не змінюється. Витрати виробництва залежать від рівня продуктивності, тому необхідно відмежува-тись від такого впливу.

7.         Відсутні структурні зрушення. Такі зміни впливають на розподіл постійних витрат між різними видами продукції, тому якщо вони відбулись, то аналіз беззбитковості має бути здійсне-ний для нових умов.

8.         На витрати релевантно впливає тільки об'єм вироб-ництва. Дуже важливе припущення, за допомогою якого абстра-гуються від впливу зовнішнього середовища і відносять до пос-тійних витрат все, що не залежить від об'єму виробництва.

9.         Об'єм виробництва дорівнює об'єму продаж, або ж зміни початкових і кінцевих запасів у підсумку є незначними. Насправді, вироблена продукція не завжди буде реалізована. Особливо актуальною ця проблема стає при значних зростаннях обсягів виробництва і незмінних цінах реалізації.

Дані припущення обмежують використання аналізу беззби-тковості, але при цьому він залишається досить простим і наоч-ним методом дослідження ефективності проекту. При цьому слід лише контролювати, щоб зміни обсягів виробництва не були дос-татньо великими для виходу за межі релевантності.

Корисним є і аналіз чутливості, в рамках якого передбача-ється дати відповідь на питання „Як зміниться результат, якщо початково спроектовані припущення не будуть досягнуті або си-туація з припущеннями зміниться?”. Інструментом аналізу чут-ливості є маржа безпеки, тобто та величина виручки, яка знахо-диться за точкою беззбитковості. її сума показує, до якої межі може впасти виручка, щоб не було збитку.

Питання аналізу точки беззбитковості розглядається в двох ас-пектах: аналіз теперішнього стану справ на ринку і прогноз проект-них показників. Перший аспект полягає у виділенні найбільш впли-вових факторів, що визначають собівартість продукції проекту та аналізу поточної ринкової кон'юнктури. Другий аспект полягає в прогнозі рівня витрат на виробництво і цінової ситуації на ринку. На основі зроблених прогнозів здійснюється розрахунок плану вироб-

ництва. Важливою умовою успішної діяльності фірми є контроль за виконанням плану беззбитковості фірми.

Розглянемо всі стадії процесу планування беззбитковості:

1.         Аналіз стану справ на підприємстві, що здійснює про-

ект і ситуації на ринках збуту.

Під цим розуміється аналіз сильних і слабких сторін діяль-ності підприємства з точки зору внутрішніх і зовнішніх факторів. Зовнішні фактори розглядаються перш за все як об'єктивні особ-ливості ринкового середовища, які здійснюють позитивну або не-гативну дію на діяльність підприємства. До таких факторів слід віднести: частка ринку, що контролюється, і тенденція до її змі-ни; діяльність конкурентів, зміни переваг споживачів, зміни зага-льної фінансової ситуації в країні і т. д.

2.         Прогноз майбутніх цін на фактори виробництва і го-

тову продукцію.

На основі даних аналізу зовнішніх факторів здійснюється прогнозне планування цінових факторів товарного ринку проек-ту. Для цього є корисним статистичний розгляд відповідних по-казників, аналіз їх динаміки, в тому числі і за допомогою еконо-міко-математичних методів. Якщо у підприємства не має змоги для проведення такого аналізу, то можна обмежитись простою екстраполяцією існуючих змін ціни на ринку.

Теоретично ціну реалізації на продукцію проекту можна встановити будь-яку. Але можливість встановлення необмеженої ціни не спонукає споживача купувати таку продукцію. Таким чи-ном цінова політика - вирішення суперечки між високою ціною реалізації і великими об'ємами продажу. Спробуємо розглянути різні варіанти дій щодо встановлення цін на реалізовану продук-цію. Перший, і самий простий випадок, полягає в тому, що про-ект здійснюється на ринку, який є близьким до конкурентного. Нехай ми розглядаємо гуртову фірму середніх розмірів. В такій ситуації розмір доходів (в нашому випадку торгівельної надбавки і комісійних за додаткові послуги) визначений ринковими умова-ми з великою точністю. Отже, ціна визначається зовнішніми фак-торами. Тому, в розрахунку беззбитковості проекту необхідно врахувати фіксовану ціну на продукцію фірми. Як наслідок, для підвищення привабливості проекту необхідно забезпечити висо-

кий рівень маржі безпеки. Єдиний засіб досягти цього - жорсткий контроль за рівнем витрат.

Для фірми, яка не може утримувати витрати в межах без-збитковості, можна порадити два рішення:

•          розширити діапазон товарів, що випускаються, за раху-нок нових марок. Це дозволить знизити ціновий тиск на фірму в ніші, що нею зайнята.

•          диверсифікувати свою діяльність, тобто проникнути на нові ринки.

Дещо інша ситуація буде в тому випадку, коли існує можли-вість визначати ціну самостійно. Якщо витрати знаходяться в межах середньогалузевих, то найбільш підходить ціноутворення за затрат-ним методом. Суть цього методу полягає в тому, що ціна на продук-цію проекту встановлюється така, що дорівнює витратам на вироб-ництво продущії плюс відсоток прибутку. Яка ж величина надбавки? 3 точки зору беззбиткової діяльності фірми, цей процент - це маржа безпеки в чистому вигляді. Отже, чим вища маржа безпеки, тим більш стійке фінансове положення проекту.

В деяких ситуаціях є вигідним тимчасове зниження цін для стимулювання росту продажу або для просування товару на ри-нок. Також слід визначити протидії можливим несприятливим змінам цін. Частково можуть розглядатись питання хеджування цінового ризику шляхом використання товарних ф’ючерсів і оп-ціонів.

3. Розрахунок змінних і постійних витрат.

Розглянемо методи визначення собівартості продукції. Існує два основні методи калькуляції собівартості: індивідуальний і за процесами.

Індивідуальна калькуляція собівартості застосовується в то-му випадку, коли передбачається випуск одноразових, досить до-рогих, унікальних виробів. Типовим прикладом галузі, в якій є доречним застосування індивідуальної калькуляції є будівництво.

Калькуляція за процесами передбачає масове виробництво однотипних виробів, при якому витрати на виробництво одиниці продукції дорівнюють середнім витратам по даному процесу ви-робництва. Розподіл витрат між окремими процесами в деякій

мірі є аналогічним індивідуальній калькуляції, хоча і має постій-ний характер.

За прогнозним значенням витрат необхідно розрахувати со-бівартість виробленої продукції. При цьому необхідно зпланува-ти застосування об'єму незавершеного виробництва і ступінь ви-конання окремих етапів робіт. Тут же визначається потреба в ос-новних і оборотних засобах, визначаються передбачувані джере-ла їх формування. Якщо потреба у фінансових ресурсах задово-льняється шляхом зовнішніх позик, то в суму невиробничих ви-трат необхідно включити витрати за отриманими кредитам.

4.         Розрахунок точки беззбитковості.

Визначаємо точку беззбитковості на основі розрахунку собі-вартості виробів і приблизної ціни реалізації. Схеми розрахунку точки беззбитковості розглянуті вище. Після розрахунку об'єму виробництва, який є необхідним для покриття постійних витрат, визначається необхідна величина маржи безпеки. Ця приблизна величина залежить від стабільності зовнішнього середовища, в якому функціонуватиме проект. Природно, що чим більш неста-більним є зовнішнє середовище, тим більшим повинен бути роз-мір маржи безпеки. Далі розраховуємо об'єм випуску і реалізації продукції, яка є необхідною для досягнення потрібного рівня ма-ржи безпеки. На основі аналізу майбутнього стану ринку визна-чаємо на якому рівні цін і цінової політики підприємство досягає необхідного об'єму реалізації. Після цього знову йде розрахунок точки беззбитковості і уточненої величини маржи безпеки. Якщо ця величина не задовольняє заданому критерію необхідно повто-рити всі операції попередніх пунктів. Таким ітераційним проце-сом ми досягаємо виробничого плану з вихідними вимогами ве-личини маржи безпеки і цін реалізації.

5.         Прийняття кінцевого плану.

На основі сказаного вище здійснюється кінцевий розрахунок точки беззбитковості, а також складається фінансовий план і план реалізації на окремі періоди. При цьому визначається момент до-сягнення точки беззбитковості.

6.         Контроль беззбитковості.

Контроль беззбитковості містить наступні аспекти: контроль виробничих витрат, контроль собівартості, контроль плану реалі-зації, контроль надходження доходів, контроль виконання плану

беззбитковості. Комплексний контроль беззбитковості полягає у безперервному моніторингу з отриманих доходів і поточних ви-трат, для визначення того, в якому положенні відносно точки без-збитковості знаходиться проект.

Таким чином ми розглянули коло питань, що стосуються аналізу беззбитковості, і коротко описали процес планування без-збитковості.

Резюме

Оцінка ефективності проектів - найвідповідальніший етап проектного аналізу.

Основними показниками ефективності проектів є чиста тепе-рішня вартість та внутрішня норма рентабельності. Показники ма-ють свої переваги та недоліки. їх використання при обґрунтуванні доцільності окремого проекту дає однаковий результат, проте при необхідності відбору проектів необхідно враховувати можливу не-узгодженість в оцінюванні ефективності за чистою теперішньою ва-ртістю та за внутрішньою нормою рентабельності.

Суттєвим фактором, який впливає на остаточне рішення щодо ефективності проекту, є розмір відсоткової ставки, за якою будуть дисконтуватись грошові потоки. Немає єдиного підходу до обґрунтування ставки дисконтування, її вибір слід здійснюва-ти залежно від конкретної ситуації.

Важливою складовою оцінки ефективності проекту є аналіз беззбитковості. Його використання можливе лише в певних ме-жах, що визначаються рядом припущень.

Питання для обговорення

У Переваги  та недоліки  такого  показника  ефективності

проектів, як чиста теперішня вартість. ^ Переваги  та недоліки  такого  показника  ефективності

проектів, як внутрішня норма рентабельності. > Використання точки Фішера при обґрунтуванні проектів. ^ Підходи до визначення ставки дисконтування. ^ Переваги та недоліки аналізу беззбитковості проекту.