7.3. Експертиза пластикових карток і дорожніх чеків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 

Загрузка...

Сучасний розвиток економіки України, банківської системи, ії інтеграція у світову фінансову систему вплинули на поширення різних видів платіжних засобів і обмеження використання готівки. Пластикові картки є в даний час одним із сучасних видів безготівкової оплати різних видів послуг і продукції, а також служать для одержання готівки з банківських рахунків.

Пластикові картки як сучасний різновид "електронних грошей" за призначенням бувають кредитними, дебетними, "електронним гаманцем" тощо. На відміну від паперових грошових знаків, "електронні гроші" із пластикової картки у банку або банкоматі згідно з законом може одержати тільки власник картки.

Найчастіше зараз використовуються так звані кредитні пластикові картки. Залежно від платоспроможності клієнта, банк видає кредитну картку на різну суму грошей (наявних або безготівкових). Як правило, це сума у межах від декількох тисяч умовних одиниць (тобто у перерахуванні на долари США) до декількох десятків тисяч у.о., однак у деяких випадках ця сума може бути більшою.

У даний час існує декілька великих компаній, що видають ліцензії банкам на випуск і використання кредитних карток. Найбільшими у світі, по праву, вважаються компанії “VISA”, “MasterCard” і "American Express”. Ha відміну від України, у високорозвинених країнах світу, зокрема США, Канаді, Німеччині тощо, найбільш поширеними розрахунково-платіжними засобами у даний час є саме "пластикові гроші" і дорожні чеки, що виступають своєрідними еквівалентами готівки. В останні роки швидкими темпами йде поширення цих сучасних видів безготівкового розрахунку й у країнах СНД і Прибалтики. В Україні застосування різних видів банківських пластикових карток як засобів платежу з кожним роком зростає. Це пов'язано з переходом на нову модель розвитку банківської системи країни, із розвитком туризму і входженням у міжнародну систему сплати за товари і послуги.

Досить прості і зручні у застосуванні як розрахунково-платіжні засоби, пластикові картки і дорожні чеки відразу зацікавили як окремих шахраїв, так і злочинні угруповання. Злочинці розробили і впроваджують численні способи шахрайства і підробки цих засобів платежу. Найбільші втрати несуться від використання підроблених пластикових карток, потім від шахрайства з картками (перехоплення на пошті, шахрайство по телефону тощо), розкрадання карток та інш. Тому, звичайно, вживаються заходи для захисту пластикових карток і дорожніх чеків від підробки.

Реквізити і захисні елементи пластикових карток

Пластикові картки, залежно від платіжної системи до якої вони належать, мають різні реквізити і захисні елементи.

Основними реквізитами банківської пластиковоїкартки є:

-          номер картки;

-          ім'я і прізвище власника;

-          назва, зареєстрований знак платіжної системи;

-          назва, логотип банку емітента; -магнітний або цифровий носій інформації.

У будь-який пластиковій картці (незалежно від виготівника), як правило, є 7 - 8 ступенів захисту.

Розглянемо основні реквізити і захисні елементи пластикових карток на прикладі кредитних карток поширеної платіжної системи VISA.

Кредитні картки платіжної системи VISA випускаються таких різновидів: "Classic”; ”Business”; “Premier Gold". Також випускаються і дебетові картки, у тому числі VISA ELECTRON.

Основними реквізитами і захисними елементами карток “VISA” a

1.         Тривимірна голограма з зображенням голуба, що летить, яка розміщена у середині на правій стороні карти. Голограма "вдрукована" у поверхню картки, вона не може бути наклеєна, і не повинна бути рельєфною. При повороті картки відносно джерела світла, зображення на голограмі "переміщається".

2.         Мікротекст, що містить цифри (елементи номера картки або код компанії-виготівника), нанесений навколо так званого знака “VISA” - "прапорця", розміщеного у правому верхньому або нижньому куті. "Прапорець" триколірний: синя, біла і жовта смуги. Напис "VISA” розміщений на білій смузі.

3.         На поверхні картки тисненням нанесені: номера картки, термін дії. Номер картки починається з “4” і складається з 13-ти (0000 000 000 000) або 16-ти (0000 0000 0000 0000) цифр. Всі цифри рельєфні і витиснені на спеціальних апаратах, так званих ембосирах із використанням спеціальних шрифтів. Перші чотири або шість цифр номера надруковані також фарбою над або під витиснутим номером картки. Останні чотири (або три) цифри витиснені на голограмі. Картки VISA ELECTRON звичайно не мають тиснення і можуть бути прийняті до обслуговування тільки на електронному устаткуванні. Використовувати імпринтер для обслуговування такого виду карток “VISA” заборонено.

4.         Захисний символ “V “: на "класичній” (С/а55/с),"бізнес” {Business) або "золотій"'(Premier Gold) картці “VISA” на рівні

терміна дії картки, справа знаходиться одне з позначень: “CV, “BV“, "TV “, або “V“. Символ “V“ має бути асиметричним, із нахилом праворуч.

5.         Магнітна смуга картки - розміщенау верхній частині зворотної сторони картки. На даній смузі записаний номер картки, прізвище власника картки і деякі інші дані, що з'являються на табло термінала або друкуються імпринтером при перевірці картки.

6.         Смуга для проставлення підпису власника картки -розміщена під магнітною смугою у центральній частині зворотної сторони картки. У смузі під кутом 45° багаторазово надрукований двоколірний (колір жовтогарячий і блакитний) або одноколірний (блакитний колір) напис: “VISA”. Механічні і хімічні впливи на смузі призводять до ушкодження захисного шару, на ушкодженій поверхні з'являється слово “VOID” ("анульоване").

7.         В ультрафіолетових променях на лицьовій стороні карток спостерігається світіння у вигляді голуба, що летить.

Картки платіжних систем VISA і MasterCard є найбільше поширеними у світі. У даний час немає загальнообов'язкового дизайну (хоча встановлені визначені стандарти) для даних платіжних засобів і на картках різних банків може бути витиснута або нанесена друкарською фарбою додаткова інформація: логотип та назва банку-емітента; країна перебування банку; тисненням у нижній частині картки інформація про власника та ін. Зараз існують так звані "локальні" картки. Напис фарбою на лицьовій стороні: “VALID ONLY IN... ” означає, що дана картка може прийматися до оплати тільки на території зазначеної країни.

Реквізити і захисні елементи дорожніх чеків

Одними з найбільше популярних серед користувачів є дорожні чеки платіжних систем: THOMAS COOK, VISA та AMERICAN EXPRESS.

Розглянемо реквізити і захисні елементи на прикладі цорожніх чеків THOMAS COOK. Дорожні чеки THOMAS COOK

("Томас Кук") випускаються у багатьох видах валют, у тому числі й у доларах США номіналами: 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 доларів. Усі чеки мають однаковий розмір і сюжет, але розрізняються за кольором і номіналом. Термін дії чеків не обмежений.

На прикладі чека номіналом 100 доларів США розглянемо основні елементи захисту.

Папір: чеки THOMAS COOK мають білий, міцний, тонкий, "дзвінкий" папір, що у відбитих УФ-променях не люмінесціює. Розмір чеків: 158 х 57 мм.

Лицьова сторона чека на дотик гладка, зворотна - шорстка.

Переважний колір лицьової сторони - синій, зворотної -коричневий.

Лицьова сторона чека містить: логотип фірми з літер “etc”, розміщених у гільоширній візерунковій рамці у лівій частині чека; текст "Master Card”, розташований на тлі червоного і коричневого овалів у центрі, а також портрет Томаса Кука, що знаходиться у правій частині чека.

Зворотна сторона: у середній частині чека, на тлі багатобарвної захисної сітки з повторюваним текстом “MasterCard” розміщені дві півкулі земної кулі з текстом у центрі “MasterCard Travelers Cheques”.

Для нанесення зображень використано глибокий і плоский друк. Глибокий друк застосований тільки на лицьовій стороні чека і виконаний з орловським ефектом. Цим способом друку нанесені: гільоширна візерункова рамка, візерункова рамка навколо логотипа, портрет Томаса Кука, а також усі тексти, надруковані фарбою синього кольору. Для всіх інших зображень лицьової і зворотної сторони використано плоский друк з орловським ефектом і ірисовим розкатом.

Водяний знак: чеки мають водяний знак у вигляді портрета богині, розміщений у центрі правої частини (лицьова сторона) чека. Водяний знак чітко проглядається на просвіт з обох сторін чека.

Суміщений малюнок: червоний і коричневий овали, розміщені на лицьовій стороні, збігаються з незадрукованими овалами зі зворотної сторони чека.

Кіп-ефект: на лицьовий сторони чека на верхній лінії гільоширного візерунка перед текстом “UNITED STATES

DOLLAR TRAVELERS CHEQUE” читається літера "M" ("Master”), a після тексту - “C”("Card”).

Мікродрук: лінія контрольного підпису власника чека являє собою дрібний повторюваний текст:“Master Card”, що виконаний глибоким друком з орловським ефектом.

Магнітний захист: феромагнітними фарбами надруковані цифрові кодові зображення в нижній частині лицьової сторони.

Ультрафіолетовий захист: лицьова і зворотна сторони забезпечені невидимими волокнами, що люмінесціюють блакитним кольором. Літера "С" у логотипі з лицьової сторони люмінесціює червоним кольором; овали червоного і коричневого кольорів із текстом “Master Card Travelers Cheques” y центрі чека люмінесціюють жовтогарячим і жовто-коричневим кольором; елементи багатоколірного візерунка вздовж усього чеку люмінесціюють жовто-зеленим кольором. На зворотній стороні вся центральна частина зображення люмінесціює жовто-зеленим кольором.

Інфрачервоний захист: у відбитих інфрачервоних променях на лицьовій стороні чека спостерігається прозорість для 14-променів таких елементів: уся захисна сітка з кольоровим візерунком; ліва півкуля й овал червоного кольору в центрі чека; літера "С" і елементи кольорового орнаменту червоного кольору навколо логотипа; частина гільоширної фіолетової візерункової рамки, розміщеної у верхній частині чека. Зворотній бік цілком прозорий для ІЧ-променів.

Підробка банківських пластикових карток

Поява "пластикових грошей", а також комп'ютеризація міжбанківських розрахунків веде якоюсь мірою до зміни техніки вчинення корисливих злочинів у сфері банківської діяльності. Шахрайство з платіжними пластиковими картками, як серйозна проблема, виникла у 90-ті роки XX ст. і пов'язана з неправомірним використанням як кредитних, так і дебетових карток. Цей вид злочинів відзначається простотою, відсутністю насильства, а також тим, що потерпілі: банк і законний власник картки, як правило, не бачать злочинця.

Але найбільшу загрозу для системи платежів із використанням банківських пластикових карток являє їх

підробка. Цей вид злочинів розвивається найбільш динамічно і створює великі труднощі при розслідуванні. Злочинці використовують номери дійсних карток, причому власники карток навіть не здогадуються про це. Розглянемо основні типи пластикових карток і способи їх підробки.

Магнітні картки

Способи їх підробки:

1)         механічний - коли зловмисник зрізає деякі цифри, літери і за допомогою клею, замінює їх на інші. При підробці злочинці використовують гострі ріжучі інструменти: леза, скальпелі, ножі тощо. До цього ж способу належить і метод, при якому злочинці розрізають дві картки по вертикалі на половинки. Потім половина однієї картки склеюється з протилежною половиною іншої. Використання такої картки можливе тільки при змові з продавцем;

2)         термічний - при цьому способі розгладжують пластмасу (перед цим зіскрібають фарбу з опуклих знаків і зачищають напилком або пемзою), а після цього замість старих видавлюють нові цифри або літери. Майже всі пластикові картки донедавна виготовлялися з поліхлорвінілу, що стає еластичним під дією тепла. Ця його властивість і підштовхнула зловмисників до використання різних джерел тепла: праски, свічки, гарячої води тощо. Після розігрівання матеріалу картки (нагрівають зворотну сторону), видавлені символи занурюються в середину картки, далі поверхня картки вирівнюється вручну або за допомогою гідравлічного пресу, а потім на розгладженій поверхні витискують нові знаки;

3)         шляхом наклеювання на картку плівки з уже нанесеними реквізитами, з наступним витискуванням опуклих знаків;

4)         зміна магнітної смуги (шляхом механічного видалення чи заміни занесеної інформації тощо);

повна підробка найчастіше відбувається таким чином: злочинці виготовляють пластмасову заготовку картки, а на ній зображення наносяться з фотомеханічних друкарських форм плоского офсетного друку чи іншим способом друку.

ІС-картки (картки з мікрочипом, у яких може використовуватися додатково і магнітна стрічка як елемент захисту).

Способи їх підробки:

а)         руйнація електронного замка мікрочіпу шляхом впливу

на мікрочіп невеликими "електричними ударами";

б)         якщо конструкція даної картки передбачає розміщення

модуля мікрочіпу безпосередньо на поверхні картки, то його

просто виймають із гнізда вкраденої картки і вставляють у

фальшиву з унесеними даними.

Оптичні картки пам'яті (в Україні даний тип карток представляє фірма Laser Card). У даний час це найбільше захищені картки у світі і випадків підробки поки не зафіксовано.

Шахрайству сприяє і те, що у більшості випадків пластиковою карткою можна користуватися без пред'явлення паспорта (крім одержання грошей у банку). Якщо картка була втрачена, то будь-яка людина, що знайшла її, може без проблем використовувати цю картку. Банки зможуть заблокувати картку тільки після звернення її законного власника. Блокування картки здійснюється після поширення так званих "чорних списків", у які заносяться номери вкрадених або загублених карток.

Особливості неправомірного використання дорожніх чеків

Неправомірне використання дорожніх чеків найчастіше являє собою різного роду шахрайства. Жертвами шахрайства у більшості випадків є іноземні туристи, що найчастіше не відразу виявляють пропажу чеків. У кінці кінців банк-емітент буде нести усі витрати по викрадених або загублених чеках.

Серед способів неправомірного використання дорожніх чеків найпоширенішими є наступні:

-          використання шахраями вкрадених або загублених дорожніх чеків. У даному випадку шахрай може скористатися чеками, що вже мають один підпис власника, і підробити другий підпис на чеку;

-          коли в руках у шахраїв виявляються чеки без підпису “Bianco cheques". Такі чеки потрапляють до них при

пограбуваннях і крадіжках у банку або на пошті. Злочинці намагаються реалізувати такі чеки в інших містах або банках у самі найкоротші терміни;

- "помилкова втрата" чека, коли власник заявляє в представництві “AMERICAN EXPRESS” про втрату чека. У даному випадку чеки не загубилися, власник, після відшкодування банком вартості чека, змінює "загублений" чек на гроші в іншому представництві компанії;

повна або часткова підробка чеків. Злочинці можуть підробляти як окремі реквізити чека, наприклад, підпис власника, так і увесь чек, частіше це роблять злочинці, що займаються фальшивомонетництвом. При підробці використовується кольорова копіювально-розмножувальна техніка, комп’ютери, друкарське устаткування. Однак, підробка дорожніх чеків обходиться набагато дорожче, ніж виготовлення фальшивих паперових грошей. Досить складно реалізувати такі фальшивки, тому що при акцептуванні чека у його пред'явника завжди можуть попросити документи, які посвідчують особу.

Особливості криміналістичного дослідження пластикових карток і дорожніх чеків

У даний час в Україні не існує спеціальних методик щодо дослідження "пластикових грошей". Відсутність ілюстрованих посібників, методологічних рекомендацій ускладнюють ситуацію з дослідженням такої групи об'єктів. Використання вже існуючих методів криміналістичного дослідження "пластикових грошей" є недостатнім для встановлення їх справжності і не є рівноцінною заміною спеціально розробленої методики. Використання у пластикових картках у якості засобів захисту таких елементів, як магнітна стрічка, мікрочип, спеціальне покриття поля підпису, припускає використання спеціальних методик і устаткування.

Необхідно зазначити, що співробітники спеціальних підрозділів Інтерполу звертають увагу на те, що на поверхні пластикових карток можуть бути виявлені сліди пальців рук злочинців. Тому до проведення дослідження з метою визначення справжності картки необхідно ретельно дослідити її поверхню і зафіксувати виявлені сліди.

3 метою встановлення підробок карток необхідно використовувати відомі криміналістичні методи, наприклад:

-          дослідження у різних режимах освітлення;

-          мікроскопічне дослідження поверхні картки у місці закріплення микрочипа;

-          мікроскопічне дослідження поверхні пластикової картки для визначення слідів термообробки, мікроподряпин, наявності штрихів на малюнках;

-          дослідження з фотографуванням в ультрафіолетових променях;

-          інші, більш складні спеціальні методи.

При дослідженні пластикових карток варто звернути увагу на наступне:

-          чи має вм'ятини шрифт написів (їхня наявність є ознакою

підробки);

-          як виглядають тонкі штрихи на картці, чи значні зсуви

колірних смуг або вм'ятини;

чи присутні приховані тексти при освітленні ультрафіолетовими променями (наприклад, на картках American Express в УФ-променях по центру картки з'являється напис "АМЕХ “);

-          розміщення літер і цифр, вдрукованих у картку, їхні

розміри;

-          чи однакові відстані між знаками у різних частинах тексту

з обох сторін;

-          чи немає контурів первісного шрифту;

-          чи є ознаки змін на полі підпису (справжній підпис

нарідко зафарбовують білою фарбою, а потім наносять інший, a

іноді заклеюють поле підпису стрічкою білого кольору, на якій

нанесено підпис нового власника).

3 метою попередження використання вкрадених, підроблених і загублених карток, спеціальні служби представництв Visa, Master Card, American Express та інших розсилають підприємствам торгівлі і побутового обслуговування так звані "стоп-листи", що містять перелік недійсних карток, які не можуть бути засобом платежу. Тому зацікавлені співробітники підприємств повинні звіряти номера цих карток із номерами карток, що визначені в "стоп-листах".

Криміналістичне дослідження дорожніх чеків майже не відрізняється від дослідження інших документів зі спеціальними засобами захисту. Дослідженням може бути встановлене як внесення змін шляхом дописування, підчищення або витравлення, так і повна підробка за допомогою копіювально-розмножувальної техніки. Відмінністю є наявність на дорожніх чеках таких специфічних реквізитів, як підпису власника (власників). Наявність даних реквізитів пояснюється особливим режимом реалізації або гасіння дорожнього чека. Без наявності другого підпису власника одержати по ньому гроші неможливо, так само як і розрахуватися за товари або послуги. У зв'язку з виникаючою необхідністю звірити підписи на чеку дослідженню підлягають і надані пред'явником чека документи, що засвідчують його особу. Крім техніко-криміналістичного дослідження бланка дорожнього чека, проводиться і почеркознавче дослідження підписів на ньому.

3 метою встановлення підробок дорожніх чеків необхідно використовувати такі криміналістичні методи: візуальне дослідження бланка чека при різних режимах освітлення; мікроскопічне дослідження для визначення видів і способів друку того або іншого зображення; дослідження у відбитих ультрафіолетових променях тощо. Почеркознавче дослідження підпису проводиться відповідно до вже існуючих методик. Його завданням найчастіше є не встановлення виконавця підписів, а лише порівняння між собою підписів на чеку або порівняння підписів із підписами у документах, що засвідчують особу пред'явника чека.

На закінчення слід зазначити, що інформація про способи, що застосовують злочинці для одержання коштів із рахунків власників пластикових карток і дорожніх чеків, а також знання захисних елементів цих платіжних засобів, допоможуть розкривати злочини, пов'язані із шахрайством у сфері використання цих видів платіжних засобів. Експерти криміналістичних підрозділів МВС повинні ознайомиться з особливостями використання найбільш поширених платіжних засобів, із їхніми захисними засобами, видами техніки, що застосовується у банківській сфері (сервери, термінали, імпринтери тощо), а також знати особливості розрахункових операцій між банками і населенням. Без цих знань не можна отримати позитивних результатів у боротьбі зі злочинами у фінансовій сфері.

Рекомендована література до розділу:

1.         Анчабадзе Н.А. Организационно-правовьіе и криминалистичес-кие вопросьі предотвращения хищений, совершаемьіх в финан-совой сфере с использованием пластиковьіх карточек, мошен-ническим путем. - Волгоград: ВА МВД России, 2002. - 212 с.

2.         Валиев С, Зльтазаров Б. Защита ценньіх бумаг. - М., 1997.

3.         Воробей О.В. Криміналістичне дослідження паперових грошей: Посібник. - К.: НАВСУ, 2003. - 180 с.

4.         Воробей О.В. Актуальні питання криміналістичного дослідження сучасних паперових грошей України //Науково-практична конференція "Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю". - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. - С.205-206.

5.         Воробей О.В. Словник термінів техніко-криміналістичного до-слідження документів. - К.: НАВСУ, 2005.

6.         Кобилянський О.Л. Методика дослідження документів, які ма-ють захисні засоби: Метод. рек. - К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. - 36 с.

7.         Леви А.А., Знглин А.А. Некоторьіе вопросьі предупреждения подделки документов // Вопросьі предупреждения преступно-сти. - Вьш. 3, 1966. - С.93-107.

8.         Леви А.А. Средства и методьі защитьі документов от подделки (статья вторая) // Вопросьі борьбьі с преступностью. - Вьш. 10, -1969. -С. 150-173.

9.         Мельников І.М. Как уберечься от мошенничества при использова-нии пластиковьіх карточек // Человек и закон. Обозрение. - К: Че-ловеки закон, 1999. -№1. - С.27-29.

 

10.       Петряев С.Ю. Криминалистическая характеристика под-делки иностранньіх денежньіх знаков в Украине. - К.: РИО МВД Украинм, 1996. - 60 с.

11.       Петряев С.Ю. Осторожно, фальшивка!: Пособие для кассиров обмена валютьі и зкспертов валютно-кассовьіх операций банков. -К.: ООО Аналитические системьі НПФ, 2005. - 96 с, ил.

12.       Стариков Е.В., Фроленко. М.П. Исследование водительских документов, изготовленньіх полиграфическим способом. // Зкспертная практика № 25. - М., 1987, с. 94 - 113.

13.       Технико-кримгталистическая жспертиза документов: Курс лекций/ Под ред. В.Е.Ляпичева. - Волгоград: ВА МВД России, 2001. - 208 с.