Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_225da9bd691e2be4fe4d9a9dc27ba1bd, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
6.4. Експертиза пошкоджених документів : Техніко-криміналістичне дослідження документів : Бібліотека для студентів

6.4. Експертиза пошкоджених документів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 

Загрузка...

До пошкоджених належать такі документи: розірвані, зім'яті, жовані, склеєні, ушкоджені вогкістю, цвіллю, дією високої темпе-ратури.

Відновлення розірваних документів. Результати досліджен-ня з метою відновлення розірваних документів багато в чому за-лежать від повноти наданих експерту матеріалів. Втрата окремих клаптиків може перешкодити вирішенню завдання відновлення.

Експертною практикою розроблені найбільш раціональні прийоми відновлення розірваних документів.

Клаптики документів розправляють, розподіляють за кольо-рами, лініям графління та захисній сітці паперу, за фізичними вла-стивостями барвника штрихів, ознаками почерку. Потім з кожної групи послідовно вибирають клаптики з краями машинного різан-ня. При цьому клаптики, що мають два рівних краї машинного рі-зання, відносять до кутів документа. Інші клаптики складають за лінією розриву. Орієнтирами служать не лише загальний контур лінії розриву, а й лінії друкарського графління, захисна сітка, текст, лінії перегину, плями тощо. Іноді відновлення здійснюється шляхом суміщення клаптиків за лінією розриву.

При перевірці правильності з'єднання клаптиків враховують логічний зміст тексту та інших реквізитів документа. У необхід-них випадках (коли мала довжина лінії розриву, погано виражена її конфігурація, відсутній текст або малюнок) проводять мікроскопі-чне дослідження лінії розриву, встановлюючи кількість, розмір,

конфігурацію волокон паперу на ділянках, що підлягають поєднан-ню. Дане дослідження зручно проводити на бінокулярному мік-роскопі типу МБС із таким розрахунком, щоб у полі зору знахо-дилися обидва краї клаптиків, що з'єднуються. Складки на клапти-ках допомагають не лише знайти положення окремих клаптиків один стосовно другого, а й визначити лицьову і зворотну сторони.

Необхідно звертати увагу на забруднення. Якщо вони утво-рені до розриву документа, то за їхнім характером іноді можна су-дити про те, що клаптики раніше становили єдине ціле.

Суміщення доцільно проводити на склі за допомогою пінцета і шпателя. Поєднані фрагменти до скла не приклеюються. Після відновлення документа клаптики закривають зверху покривним склом і окантовують (скло має бути більших розмірів, ніж сам до-кумент). Правильність монтажу документа одночасно контролю-ється поєднанням його звороту. Лицьову і зворотну сторони зібра-ного документа фотографують. За необхідності проводять спеціа-льні види зйомок для посилення контрасту і виявлення записів.

На дослідження іноді надходять документи, частина яких від-сутня або представлена на окремих клаптиках. Потрібно встанови-ти, чи не є клаптики частинами одного документа. У цьому випад-ку вже на стадії експертного огляду можна робити висновок про те, які частини документа відсутні.

Деякі клаптики, що мають зовні подібні ознаки з іншими кла-птиками, можуть не збігатися за лінією розриву. Це може бути, якщо: клаптики не становили єдиного цілого; не всі клаптики на-дані на дослідження та відсутні кілька частин, що є сполучною ланкою між фрагментами. Якщо на клаптиках немає тексту або інших реквізитів, слід вдатися до фізичних і хімічних методів дос-лідження, щоб вирішити питання, чи належали вони раніше одно-му документу, чи ні.

Доказом у справі можуть бути зім'яті документи. На експер-тизу направляють такі документи, тексти в яких важко прочитати. Для виявлення записів застосовують ті самі методи, що й для не-деформованих документів. Лише зім'ятий документ попередньо розправляють і закріплюють по краях за допомогою спеціальних рамок.

Для усунення перешкод від складок найкраще, особливо для виявлення втиснених штрихів, користуватися екранами з при-

строями, що притягують. Іноді сильно деформований документ попередньо розмочують у дистильованій воді або обробляють па-рою. Потім його частини розправляють, а сам документ монтують за правилами складання розірваних документів. Відновлення текс-тів на них проводиться відомими методами.

Іноді на дослідження надходять документи, записи в яких за-литі плямами крові. Одночасно такі документи можуть бути сильно зім'яті, склеєні засохлою кров'ю, наприклад паперові пижі, вилучені з тіла потерпілого. В такому разі документ необхідно розклеїти. Як правило, для цього застосовують розмочування у суміші води із гліцерином. Механічним шляхом з документа видаляють згустки крові, а потім проводять відновлення текстів за допомогою вище-викладених методів для виявлення залитих записів.

На експертизу іноді надходять документи з заклеєним текс-том. Тексти в документах заклеюють навмисно і випадково. Іноді, щоб замаскувати зміни у тексті, старі та розірвані документи на-клеюють один на одного або з'єднують смужками паперу, закле-юючи частину записів.

При призначенні експертизи ставлять такі запитання:

-          Чи є текст під наклеєним шаром, якщо так, то який його зміст?

-          Чи піддавався цей текст змінам?

Найбільш простим методом прочитання заклеєних текстів є дослідження на просвіт, для фіксації - фотографування на просвіт. Ефективність даного методу залежить від наявності знаків на за-клеєному шарі, від забруднення цього шару, від властивостей клею, концентрації і кольору барвника у штрихах.

Зйомка в ІЧ-променях дає результати, якщо у штрихах є вуг-лець. Іноді застосовують зйомку ІЧ-люмінесценції звороту доку-мента, але може перешкодити люмінесценція клею. У цьому ви-падку використовують різні органічні речовини, які висвітлюють папір і не викликають розпливів барвника. 3 розчинників найкращі результати дають бензол і ефір, причому ефір більш зручний, то-му що бензол токсичний і може дати розпливи. Ефір дуже летю-чий, його треба багаторазово наносити на документ. 3 метою за-тримки процесу випаровування після зволоження документ роз-міщують між двома скельцями, а краї щільно скріплюють ізоля-

ційною стрічкою. Випаровування ефіру можна затримати на 6-10 хв і встигнути прочитати та зафіксувати результат.

Якщо метод не дає результату, то застосовують роз'єднання частин документа. Спосіб відділення наклеєних шарів залежить від якості паперу, властивостей клею та умов зберігання докумен-та. Для правильного вибору способу розклеювання потрібно знати властивості використаного клею. Клеї бувають розчинні та не роз-чинні у воді. Роблять зішкряб клею і перевіряють його на розчин-ність у воді. Якщо клей розчинний, то відклеювання краще прово-дити спрямованим струменем гарячої водяної пари. Над парою до-бре відклеювати аркуші, склеєні крохмальним, казеїновим, силі-катним клеями. В цьому випадку можна спробувати розмістити документ в атмосферу парів ацетону, налитого в герметичну ка-меру, або між двома скельцями, попередньо змочивши поверхню документа. Гарні результати для відклеювання дають етиловий спирт і хлороформ. Під дією деяких клеїв (наприклад силікатного) записи можуть знебарвлюватися. Відновлення їх проводиться ме-тодами, рекомендованими для виявлення невидимих записів.

Нерідко на експертизу надходять документи з відсутніми час-тинами. Відновити записи на відсутній частині можна лише тоді, коли вона перебувала в контакті з частинами документа, що зали-шилися, а записи на ній були виконані розчинними у воді барвни-ками (наприклад, відсутній аркуш у трудовій книжці, паспорті або у записнику). Найбільш якісні результати досягаються із застосу-ванням дифузно-копіювального методу, зйомки інфрачервоної лю-мінесценції. їх слід використовувати при вивченні ділянок докуме-нта, які перебували у контакті з відсутньою частиною.

Документи, що піддавались дії високих температур. При роботі з такими документами можна використовувати термін відно-влення текстів, тому що термічний вплив знищує документ разом 3 текстом.

Дія високих температур сильно впливає на матеріали докуме-нта. Стосовно паперу ці зміни поділяють на кілька стадій:

1.         Висушування. При температурі до 150° папір втрачає воло-

гу, жовтіє, зморщується, краї починають ск–чуватися.

2.         Обвуглення. При температурі 150200° папір чорніє,

сильно коробиться, стає крихким, з'являються тріщини і розри-

ви.

3.         Спопеління. При температурі понад 200° папір світлішає, a при 300-500° стає майже білим (згоряє вуглець), але за рахунок наповнювачів деякою мірою може зберегти зовнішню структу-ру. При найменшому механічному впливі нерідко перетворюється на порошок.

4.         Озолення. Повне згоряння органічної частини відбувається при 500-800°.

Багато барвників уже на стадії обвуглення стають невиди-мими. Найменш стійкі до високої температури такі барвники, як метиленовий голубий і кристалічний фіолетовий. Більш стійкі до дії температури графіт, барвник чорної машинописної стрічки, по-ліграфічні фарби тощо.

Вилучення спалених документів вимагає допомоги спеціалі-ста-криміналіста. Воно провадиться з дотриманням певних запо-біжних заходів, тому що такі документи легко руйнуються. Обву-глені документи вилучають пінцетом без гострих країв. На прак-тиці застосовують ряд прийомів для вилучення спалених докумен-тів. Так, їх можна перемістити на заздалегідь підготовлену підкла-дку потоком повітря, або за допомогою наелектризованого тертям шматка целулоїду, що притягає на нетривалий час легкі предмети. Можна використовувати для вилучення скляну трубочку, з'єднану з гумовою грушею. Після стискання груші трубочку прикладають до документа, а потім грушу відпускають. Документ притягається до трубочки за рахунок атмосферного тиску. Для відділення до-кумента грушу стискають.

Транспортування спалених документів доцільно здійснювати у коробці з ватою, в якій вата закрита тоненьким папером. Для до-давання певної еластичності спалені документи обробляють 15%-вим розчином гліцерину у воді. Шматочки розміщують між дво-ма скельцями і окантовують.

Гарні результати дає обробка документів мінеральними олія-ми, можна у суміші з бензином. Через кілька годин після нане-сення масла на документ він стає еластичним. Надлишки олії ви-даляють фільтрувальним папером. Можна застосувати розм'як-шення за допомогою води — розпорошити її пульверизатором або за допомогою пари (пульверизатор спрямовують угору, а не на документ). Спалені документи потрібно закріплювати. Для цього використовують різні спеціальні розчини, наносяться пульвериза-

тором (наприклад, розчин ультраміду в спирті — 5-7 крапель на 75 мл 96% спирту). Як антисептик у розчин додається близько 20 мл. крижаної оцтової кислоти. При нанесенні розчину на поверхні утворюється плівка, що надає документу еластичності і сприяє застосуванню фізичних методів дослідження з метою виявлення знищених високою температурою текстів. Для закріплення також рекомендується розчин: полівінілацетату (смоли) 10%, спирту етилового 80%, ефіру етилового 10%.

Розрізнення текстів на спалених документах залежить від кольорів залишків паперу і речовини штрихів, від здатності роз-сіювати ними промені світла та від рельєфу, утвореного тиском пишучого приладу.

Якщо текст утворений рельєфними штрихами, використо-вують зйомку в косо спрямованому світлі. У тих випадках, коли колір штрихів відрізняється від кольорів фону спалених докумен-тів, для виявлення записів застосовують кольоророзрізнення або зйомку з підбором відповідних фотоматеріалів тощо.

Методи відновлення тексту спалених документів:

1.         Кольоророздільна фотографія, якщо штрихи тексту мають колірний контраст з фоном. Один із прийомів полягає у тому, що документ висвітлюється спрямованим світлом, близьким до вер-тикалі. Оптична вісь об'єктива перпендикулярна екрану. При цьому фон буде відбивати значно менше променів порівняно зі штрихами. Зйомка ведеться без світлофільтрів. Експозиція у 5-10 разів довша від нормальної. При обробці у проявнику плівку слід недопроявити.

2.         Фотографування у косо спрямованому світлі, якщо є рель-єф у місці розміщення штрихів. Зйомка ведеться у затемненому приміщенні без світлофільтрів на контрастні матеріали з перетри-муванням у 3-5 разів. При обробці негатив слід недопроявляти. Гарних результатів досягають, якщо текст виконаний графітним або графітно-копіювальним олівцем, кульковою ручкою, а також твердим пером ручки.

3.         Контратипування — якщо текст, що погано читається, виявляється кольорозподілом і зйомкою в косо спрямованих про-менях.

4.         Фотографування в інфрачервоних променях, якщо текст виконаний барвником, що поглинає ІЧ-промені (графітний олі-вець, чорна туш, друкарська фарба, чорний копіювальний папір).

5.         Обробка флюоресцентними розчинами, зокрема, мінераль-них олій у бензині, петролейному ефірі або дихлор-етані, коли фотографічні методи не дають позитивних результатів. Кращі результати виходять при застосуванні 20-30%-ого розчину вере-тенної олії у бензині. Джерела світла - лампи ПРК (пряма ртутно-кварцова) і СВДШ (надвисокого тиску), світлофільтри УФС-2 (3).

6.         Обробка перекисом водню. У посудину з пласким дном кладуть скляну платівку і наливають 10%-й розчин перекису вод-ню, а на платівці розміщують спалений документ на 24^8 год. Папір стає світло-коричневим, іноді білим. На вибіленому фоні можна виявити тексти, виконані друкарською фарбою, чорною і червоною тушшю, чорною машинописною стрічкою, синіми і че-рвоними олівцями, блакитним та фіолетовим чорнилом.

7.         Відбілювання. Спалені документи поміщають на кілька годин у ванну з підігрітим спиртом, ефіром або бензином.

8.         Одержання пофарбованих з'єднань заліза і хрому при вияв-ленні штрихів чорнила на залізній основі та кампешевими чор-нилами.

9.         Посилення контрасту між штрихами тексту і фоном папе-ру, якщо згорілі матеріали по-різному адсорбують деякі хімічні реактиви. На обвуглений документ неодноразово наносяться ві-дповідні розчини, і документ висушується.

10.       Термічний спосіб виявлення текстів, знищених дією висо-

ких температур. Він полягає у спопелінні обвуглених клаптиків

паперу. При цьому папір світлішає, стає світло-сірим, а штрихи,

виконані термостійкими барвниками, при спопелінні зберігаються

і стають чітко видимі. Для цього обвуглені частини документа

розміщують у муфельній печі (300-400°С) між кварцовими ске-

льцями на годину, поки штрихи не стануть помітними. Потім

препарат витягають з печі й фотографують. Метод трудомісткий

і вимагає дуже великої обережності, тому що веде до зміни речо-

вого доказу (див. іл. Д.З у додатках).

Рекомендована література до розділу:

1.         Аксенова В.В. Технико-криминалистическое исследова-ние документов, подвергнувшихся естественному изменению. -Киев, - 1972.

2.         Бирюков В.В., Коваленко В.В. Криминалистическое иссле-дование документов: Монография. - Луганск: РИО ЛИВД, -1999. - 164 с.

3.         Воробей О.В. Словник термінів техніко-криміналістичного дослідження документів. - К.: НАВСУ, 2005.

4.         Зуев В. Д., Коробочкина Т. А., Моисеев А. П. Восстановление содержания документов. - М.,1974.

5.         Ляпичев В. Е., Кошманов М. П., Еремченко A. А. Содержание невидимьіх, слабовидимьіх, зачеркнутьіх и залитьіх записей. - М., 1988.

6.         Паршиков Ю.И. Обнаружение остатков травящих веществ при зкспертизе поддельньіх документов. - М., 1972.

7.         Сафроненко Т.И. Применение фотографических методов при исследовании вьітравленньіх записей. М., 1977.

8.         Современние методи установления внесенних в текст дописок. -М, 1989.

9.         Сосенушкина М.Н., Вртанесьян З.В. Комплексное зкс-пертное исследование денежньіх билетов со следами термическо-го воздействия по делам о кражах из металлических хранилищ. -М., 1995.

10.       Степанов Г.Н., Кошманов М.П., Шнайдер А.А. О возмож-

ности установления содержания зачеркнутьіх записей с помощью

оптического квантового генератора // Использование специаль-

ньіх познаний при расследовании преступлений. - Волгоград,

1996.

ІІ.Судебно-техническая жспертиза документов. Особенная часть. -М., 1989.

12.       Технико-криминалистическая жспертиза документов:

Курс лекций/ Под ред. В.Е.Ляпичева. - Волгоград: ВА МВД Рос-

сии, 2001. - 208 с.

13.       Уварова К.Р., Джакашева Н.Ш., Тросман З.А. О возмож-

ности применения метода лазерного микроспектрального анали-

за для обнаружения травящих веществ на документе. - М., 1985.

14. Фотографические и физические методи исследования вещественних доказательств. - М.,1962.

15.Зйсман А.А., Николайчик В.М. Физические методьі вьіявления не-видимьіх текстов. - М., 1961.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_225da9bd691e2be4fe4d9a9dc27ba1bd, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0