6.3. Встановлення змісту згаслих записів та текстів на копіювальному папері


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 

Загрузка...

Своєрідну групу криміналістичних об'єктів становлять так звані старі документи - це документи, у яких відбулися зміни у складі матеріалів письма. Старіння - природний процес, але він може бути прискорений штучно.

Старіння документів зумовлюється:

-          низькою якістю матеріалів (малою механічною міцністю паперу, вицвітанням чорнила тощо);

-          інтенсивністю впливу природного та штучного світла, висо-кою температурою, підвищеною вологістю, наявністю у повітрі парів хімічно активних речовин.

У сукупності ці фактори приводять до того, що папір доку-мента втрачає пружність і міцність, жовтіє, а чорнило вицвітає. Механічний вплив у процесі тривалого користування документом приводить до появи складок, потертостей, надривів. У процесі ста-ріння тексти згасають - стають слабо видимими або невидимими. Знебарвлення барвника являє собою фотохімічний процес, проті-кає під дією кисню (вицвітання). Його тривалість залежить від хі-мічної природи барвника та умов зберігання документа. Згасання тексту може відбуватися і без дії світла під впливом газів, що пе-ребувають в атмосфері (кисень, аміак, сірчасті з'єднання), вологи і

речовин, наявних у папері (наприклад, хлору) і в штрихах тексту. Штрихи можуть згаснути і при наклеюванні документа під дією лужного середовища клею.

Фактори, що сприяють згасанню тексту, проявляються у різ-них сполученнях. У результаті тексти зникають, і про їхню наяв-ність можна судити лише за незначними залишками барвника, a іноді - за наявністю слідів натискання пишучого приладдя. Розмаї-тість факторів, що впливають на згасання текстів і форм, у яких воно проявляється у різних барвниках, зумовлює велику кіль-кість застосовуваних для відновлення згаслих текстів методів. Деякі з них застосовуються для виявлення згаслих текстів незале-жно від хімічної природи речовини штрихів (органічний барвник або суміш із неорганічним) і факторів знебарвлення. До таких ме-тодів належать: зйомка зі світлофільтрами, контратипування, зйо-мка у косо спрямованому світлі, зйомка видимої та 14-люмінесценції тощо.

Деякі методи можуть бути рекомендовані лише для конкрет-них випадків (див. іл. Д.2 та 3 у додатках). Якщо барвник згаслого тексту був органічним, застосовуються дифузно-копіювальний ме-тод або обробка розчинниками та радіоактивними ізотопами; якщо неорганічним - проводиться зйомка в червоній і ІЧ-зонах спектра, у рентґенівських променях, обробка хімічними речовинами.

Перелічимо найпоширеніші методи, рекомендовані для ви-явлення згаслих записів.

Зйомка зі світлофільтрами застосовується, коли згаслі тексти знебарвлювалися частково і за слабкими окремими штрихами мо-жна визначити кольори барвника. Для посилення контрасту виби-рають світлофільтри, кольори яких є додатковими до кольорів фону або штрихів. Необхідний світлофільтр доцільно підбирати за допомогою фотометрії фону і штрихів.

Контратипування при виявленні слабо видимих записів за-стосовується у тому випадку, коли на негативі є слабо видимі штрихи первісних записів.

Контраст може бути посилений не лише в процесі контрати-пувння, а й накладенням емульсійних шарів, а також обробкою негатива різними хімічними підсилювачами.

Голодне проявлення. Нормально експонований відбиток за-нурюють у проявник. Коли починає проявлятися зображення запи-

сів, що виявляють, відбиток прикладають емульсійним боком до чистого скла. Посилення провадиться за рахунок того, що прояв-ник, який просочився в емульсійний шар, діє переважно на вияв-лення штрихів (фільтрація деталей проявленням).

Зйомка УФ-люмінесценції. Опромінення фільтрованими уль-трафіолетовими променями (зони пропущення фільтрів 313 й 365 нм). Умови зйомки підбираються залежно від інтенсивності й ко-льорів люмінесценції. При фіксуванні слід пам'ятати про відбиті УФ-промені, тому перед об'єктивом ставлять скляну пластинку або світлофільтр БС для поглинання. Крім того, для посилення ко-нтрасту рекомендується помістити перед об'єктивом одноколір-ний з люмінесценцією світлофільтр. Якщо виявиться, що він сам люмінесціює, то перед ним обов'язково ставлять світлофільтр БС.

Дослідження червоної та інфрачервоної люмінесценції про-водять за тих самих умов, що і при виявленні залитих текстів. Га-рні результати досягаються, якщо: вицвілі штрихи люмінесцію-ють, а фон не люмінесціює; фон люмінесціює, а вицвілі штрихи -не люмінесціюють; фон і штрихи люмінесціюють, але є розбіжно-сті у виході люмінесценції, достатні для його фіксування за допо-могою фотоматеріалів.

Необхідно враховувати, що різні барвники і папери мають максимум світіння у різних зонах інфрачервоної зони спектра, то-му для одержання позитивних результатів потрібно використову-вати світлофільтри, що пропускають певну зону ІЧ-променів, і ві-дповідний фотоматеріал.

Якщо люмінесценція штрихів і фону однакова (або має не-значні розходження), рекомендується застосовувати люмінофори, тобто розчини речовин, що зумовлюють люмінесценцію докуме-нтів. Ці речовини повинні вибірково діяти або на підкладку, або на штрихи, але не викликати розпливу барвника у штрихах. Напри-клад, гарним люмінофором при зйомці інфрачервоної люмінесце-нції є розчин хлорофілів у хлороформі або ефірі. Цей розчин зна-чно підсилює люмінесценцію фону документа. Люмінесценція штрихів може бути посилена обробкою документа парами води.

Слід підкреслити, що обробка документа якимись речовина-ми припустима лише тоді, коли всі інші методи не дали результа-ту, і за узгодженням з особою, яка призначила експертизу. Під ді-єю реактивів і парів документ може деформуватися.

Всі вищезазначені методи застосовуються для виявлення зга-слих записів незалежно від природи речовини штрихів. Існують методи, використання яких доцільне лише після встановлення природи барвника в штрихах. Так, якщо текст виконаний органіч-ним барвником, розчинним у воді, застосовують дифузно-копіювальний метод, обробку штрихів розчинниками та радіоак-тивними ізотопами. Дифузно-копіювальний метод дає позитивні результати, якщо в складі матеріалу штрихів залишилися части-нки первісного барвника. Записи, органічний барвник штрихів яких під дією УФ-променів, високих температур та інших факто-рів повністю зруйнувався, як правило, не вдається виявити за до-помогою дифузно-копіювального методу. Якщо ці документи мають значний вік, їхній барвник дуже погано копіюється на зво-ложений фотопапір. Це пояснюється тим, що барвник згодом утворить із волокнами паперу міцні адсорбційні з'єднання, погано розчинні у воді. I для відкопіювання барвника у цьому випадку рекомендується збільшувати час контакту з фотопапером до 20 хв і навіть більше. Дифундування барвника можна підсилити, якщо проводити копіювання зі зволоженого документа на сухий фотопапір (не піддавався попередньому розмочуванню). Це пояс-нюється гарною здатністю желатинового шару сприймати вологу. Досліджувану ділянку документа на звороті зволожують за допо-могою фільтрувального паперу, що сприяє кращому перенесенню барвника і допомагає запобігти руйнуванню документа.

Для відновлення записів, виконаних фіолетовим, синім або зеленим чорнилом, можуть застосовуватися хімічні реактиви з рухливими радіоактивними атомами.

Обробка вицвілих штрихів хімічними реагентами рекоменду-ється в тих випадках, коли вони були виконані, наприклад, мети-леновим блакитним барвником. Гарні результати дає обробка до-кумента метиловим спиртом, що наноситься на поверхню докумен-та (можна використати пульверизатор або ватний тампон). Слід пам'ятати, що метиловий спирт отруйний і поводження з ним ви-магає обережності.

Виявлення записів за вдавленими штрихами. Якщо штрихи повністю знебарвилися, потрібно спробувати відновити зміст по слідах тиснення. Іноді є лише аркуш паперу, що у момент нане-сення записів перебував під документом, у результаті чого на ньо-

му відобразилися сліди тиску пишучого приладу. По цих слідах можна встановити зміст документа. Виразність рельєфу слідів за-лежить від: товщини підкладки, ступеня натиску та якості паперу документа.

Тексти, утворені рельєфними слідами, можуть бути виявлені в процесі огляду документа. Змінюючи кут зору і освітлення, мо-жна домогтися найбільш сприятливих умов, які дозволять уже на цій стадії виявити весь текст або його частину. Огляд необхідно провадити в затемненому приміщенні із застосуванням джерел світла спрямованої дії.

Якщо рельєфні сліди з лицьового боку маскуються новими записами або забрудненнями, то виявлення штрихів може прово-дитися шляхом дослідження звороту документа.

При огляді далеко не завжди встановлюється зміст записів через незначну глибину вдавлених штрихів, тому основним мето-дом виявлення тексту слідами тиску є фотозйомка у косо спрямо-ваному світлі, а також зйомка у струмах високої частоти. Фотогра-фічний метод одночасно виявляє й фіксує виявлені тексти.

Зйомка у косо спрямованому світлі. Найкращі умови вияв-лення рельєфних слідів досягаються при освітленні документа паралельним пучком світла, спрямованим перпендикулярно бі-льшості рельєфних штрихів. Пучок світла повинен утворювати гострий кут (10-15°) з поверхнею документа.

Найбільш сприятливі умови одержання якісного знімка: глибокі сліди, гладка поверхня документа, застосування щілинних освітлювачів (дають паралельний пучок світла).

Зйомка проводиться на контрастно працюючі негативні ма-теріали при таких напрямках світла:

1)         однобічне косо спрямоване освітлення;

2)         послідовне висвітлення із двох протилежних сторін (з до-триманням перпендикулярності до більшості штрихів);

3)         з рухливим освітлювачем, що обертається по колу. Фотографування при однобічному косо спрямованому освітленні -це найпростіший спосіб виявлення втиснених текстів. Однак при цьому фіксується безліч перешкод у вигляді тіней від волокон ни-зькосортних паперів, складок, забруднень, що є на поверхні доку-мента, а це знижує якість зображення відновлюваного тексту. Найкращий результат дістають зйомкою із двобічним освітленням.

При цьому однакові джерела світла розміщують із двох проти-лежних сторін досліджуваного документа. Світло спрямовують перпендикулярно по черзі більшості виявлених штрихів.

Зйомку можна проводити у двох варіантах. У першому об'єкт по черзі висвітлюють одним освітлювачем, а приймачем є одна фо-топлатівка. У другому варіанті об'єкт висвітлюють з одного боку і фіксують на плівку (краще ФТ) з 0,5 часу нормальної експозиції. Потім освітлення включається з іншого боку, але приймачем слу-жить уже інша плівка. Отримані плівки суміщують і досліджують на просвіт. При такому фотографуванні слабшає вплив деталей, що заважають, на документі. А недоліком цього способу зйомки є те, що на знімку нечітко відображаються штрихи, стосовно яких пучок світла спрямований не під прямим кутом (горизонтальні лі-нії букв і сполучні штрихи).

Більш якісних, порівняно із цими способами, результатів можна домогтися зйомкою зі зсувом документа у площині, перпе-ндикулярній оптичній вісі об'єктива. При цьому об'єкт освітлю-ється однобічним косо спрямованим світлом, але документ пере-міщується. Об'єкт експонується в одному положенні протягом часу, який дорівнює половині нормальної витримки. Потім осві-тлювач вимикається, об'єктив фотоапарата закривається, а доку-мент пересувається на 0,3-0,5 мм у напрямку від джерела світла; знову включається освітлювач, і проводиться фотографування протягом часу, що залишився від нормальної експозиції. Ефект буде тим самим, що й при зйомці із двобічним освітленням, але виявлені штрихи ширші, а центральна частина відобразиться більш чітко й контрастно.

Зйомка у струмах високої частоти дуже ефективна для ви-явлення втиснених слідів, утворених будь-якими засобами письма і літерами друкарських машин. Документ, накритий фотопласти-нкою ФТ-30 (31), розміщується у полі струмів високої частоти. При включенні приладу утворюється електричний розряд, який засвічує плівку. Розряд проходить крізь зазор між плівкою і доку-ментом. Ступінь почорніння плівки прямо пропорційний величині рельєфу (глибині) штрихів. Метод чутливий, дає можливість фік-сувати незначну деформацію паперу.

Метод запилення документа сухим графітним порошком. Сутність методу полягає в тому, що більша кількість графіту відк-

ладається у слідах тиснення, роблячи видимим текст. Порошок можна наносити пензликом. Різновидом цього методу є обробка вдавленого тексту магнітним пензликом. Попередньо на документ наноситься порошок заліза, відновленого воднем. Після видален-ня надлишку заліза текст стає видимим.

Можна також використовувати графіт олівця, з якого знято дерев'яну оболонку. Його качають по поверхні документа, при цьому папір забарвлюється, а втиснені штрихи залишаються сві-тлими.

Для виявлення вдавлених штрихів використовують йодоміс-ткі реагенти, які забарвлюють штрихи інакше, ніж фон.

Відзначимо, що в багатьох випадках сліди на негативі слабо видимі. Тому надалі необхідно їх підсилити за допомогою контра-типування, багатошарового позитивного копіювання і інших відо-мих методів посилення фотографічних зображень, а також з вико-ристанням комп'ютерного комплексу.

Виявлення текстів на копіювальному папері

Якщо на дослідження надходить копіювальний папір з руко-писними текстами, то розшифрування також проводиться за плів-ковими діапозитивами. При заштриховуванні тексту слід звертати увагу на його зміст, загальні та окремі ознаки почерку. У випадках, коли копіювальний папір використовувався для написання різнорі-дних текстів (машинопис і скоропис), виділення КОЖНОГО 3 них ускладнень не викликає.

Встановлення змісту аркушів копіювального паперу з маши-нописними або рукописними текстами нерідко ускладнюється тим, що ці аркуші могли використовуватися неодноразово для одержання копій. Тому на них є кілька різних накладених текстів, що частково перекривають один одного. Для їх прочитання папір ретельно оглядають під різними кутами спостереження й на про-світ. Якщо папір зім'ятий, для його вирівнювання застосовується вакуум-екран. Якщо папір зім'ятий сильно, то його змочують у воді і висушують на склі мастикою угору.

Фотографування копіювального паперу здійснюється на про-світ або у відбитому світлі. Застосовується і контактний спосіб, але краще фіксувати зі збільшенням, полегшуючи вирішення за-вдання.

Принцип розшифровування ґрунтується на тому, що дослі-джувані аркуші містять тексти, завжди зміщені стосовно один до одного. Техніка розшифрування текстів визначається конкретною експертною ситуацією. Так, для виявлення машинописного тексту на неодноразово використовуваному аркуші копіювального паперу слід зробити контактний друк на фотоплівку ФТ-30 і з отриманого негатива виготовити діапозитиви. Надалі на діапозитивах за допо-могою туші заштриховують записи, що не мають відношення до тексту дослідження. При цьому виходять зі змісту записів, що ви-являють, розміру і конфігурації шрифту, кроку головного механі-зму, напрямку ліній рядків.