6.2. Встановлення змісту залитих (закреслених) текстів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 

Загрузка...

У практичній діяльності важливго значення набуває встано-влення змісту документів. До числа таких об'єктів ТКДД нале-жать: документи із залитими (закресленими) текстами; докумен-ти з вицвілими (згаслими) текстами, утворені вдавленими незаба-рвленими штрихами; документи, що піддавалися дії високих температур, розірвані тощо. Для встановлення змісту документів розроблений цілий комплекс методів. Ці методи поділяються на дві основні групи:

1. Методи, що не руйнують документ при дослідженні:

-          візуальний огляд за різних режимів освітлення; кольороподіл;

-          мікроскопічне дослідження;

-          дослідження в ІЧ-променях (зйомка люмінесценції у даль-ній червоній і ближній інфрачервоній зонах спектра);

-          дослідження в УФ-променях (зйомка видимої люмінесцен-ції, збудженої УФ-променями);

-          фотографування на фотоматеріали різної спектральної чут-ливості;

-          фотозйомка на кольорові фотоматеріали;

-          контрастна фотозйомка;

-          вивчення за допомогою телевізійної техніки; застосування оптичних квантових генераторів (лазерів) тощо.

2. Методи, що викликають часткові зміни документа:

-          вологе копіювання;

-          адсорбційно-люмінесцентний метод;

-          дослідження за допомогою йодомістких реагентів;

-          дифузно-копіювальний метод;

-          обробка документа хімічними реактивами;

-          механічне видалення плями;

-          хімічне знебарвлення плями тощо.

Маскування первісного тексту - це закреслення, замазуван-ня, залиття знаків чорнилом, пастою, тушшю та іншими барвни-ками можуть проводитися речовинами, як з однаковими власти-востями барвника первісних записів, так і з різними властивостя-ми. В результаті маскування первісні записи стають зовсім неви-димими через те, що барвник лягає щільним непрозорим шаром, або слабо видимими зі зміненим кольором первісних штрихів і слабким їх контрастом. Ефективність дослідження багато в чому залежить від фізичних і хімічних властивостей штрихів тексту та плям, що закривають ці штрихи. Розбіжність властивостей полег-шує виявлення залитих текстів. Якщо ж властивості речовин пля-ми та штрихів близькі або однакові, вирішення завдання вкрай ускладнюється.

У ході дослідження експерту, насамперед, необхідно з'ясува-ти, яким барвником виконані штрихи тексту та плями. Потім ви-значити послідовність методів (прийомів), які доцільно застосува-ти для виявлення тексту. Дослідження розпочинають з візуального

огляду і мікроскопічного дослідження в різних умовах освітлення (кососпрямованому, розсіяному, наскрізному).

Візуальний огляд. Насамперед, за будь-якого сполучення ба-рвників потрібно оглянути документ неозброєним оком під різними кутами зору освітлення, а також на просвіт. Це дозволяє прочитати залиті записи у випадках, коли око вловлює різницю оптичної щільності штрихів і плям. Огляд через світлофільтри дає можли-вість підсилити контраст між штрихами і плямою. Вибраний при візуальному огляді світлофільтр надалі можна використовувати для фотографування.

Фотографування без світлофільтра при звичайному освіт-ленні. Це найбільш простий метод, що ґрунтується на різній світ-лочутливості фотоемульсії. Зйомку рекомендується проводити на пластинки, чутливі до кольорів плями.

Фотографування зі світлофільтрами. Фотографічне ко-льоророзділення - це поширений метод виявлення залитих запи-сів. Його ефективність багато в чому залежить від спектральної характеристики барвника штрихів запису і плями, світлочутливо-сті фотоматеріалів. Невидимі кольорові розходження потрібно зробити максимально помітними. Необхідний світлофільтр під-бирають за допомогою спектрофотометрії барвників запису і плями, а також візуально.

Найбільший контраст досягається зменшенням ширини сму-ги пропущення світлофільтрів. Для зменшення смуги використо-вують абсорбційні фільтри, їх комбінації (сполучення фільтрів СС, ЖС, КС зі світлофільтрами СЗС, ЗС, ЖЗС), а також інтерфе-ренційні світлофільтри.

Ефект посилення контрасту залежить не лише від світлофі-льтра, а й від джерела світла. Для цих цілей доцільно застосову-вати монохроматичні джерела (лазерне випромінювання). Так, для ослаблення плям (штрихів закреслення) червоно-жовтогарячих кольорів і виявлення під ними текстів зеленого, синього, фіолетового, чорного кольорів можна застосувати опти-чні квантові генератори (лазери) типу ЛГН-222, ЛГН-105, ЛГН-111 або інші із червоним випромінюванням. Якщо пляма (штри-хи закреслення) зеленого, синього, фіолетового кольорів, а текст червоно-оранжевого - документ висвітлюється синьо-зеленими променями лазера типу ЛГН-503.

При виборі джерела світла для кольоророзділення експерт ви-вчає спектральні характеристики випромінювання джерела і його потужність. Ці дані можна знайти в численних довідниках. Фотоматеріал вибирається залежно від характеристики світлофільтра, а світлофільтр, у свою чергу, від кольорів плями. Не-сенсибілізовані фотоматеріали чутливі до ультрафіолетової, синьо-фіолетової, зеленої, жовтої і оранжевої зон спектра. До них нале-жать в основному фототехнічні плівки ФТ-11, ФТ-31, ФТ-41, плівка "Мікрат - 200”, ізоортохроматичні пластинки. Завдання кольоропо-ділу полегшується, якщо лабораторія має у своєму розпорядженні систематизовані дані про характеристики світлофільтрів, фотомате-ріалів і найпоширеніших матеріалів письма.

Спостереження і фотозйомка в інфрачервоних променях ґрунтуються на їх здатності проникати через матеріали письма. Вони можуть бути для ІЧ-променів непрозорими (графітний олі-вець, чорна туш, барвник чорної машинописної стрічки, чорна фарба копіювального паперу, чорна друкарська фарба, а також барвники із солями важких металів - заліза, хрому, міді) і прозо-рими (наприклад, анілінові барвники). Якщо пляма, на відміну від штрихів, прозора, то штрихи будуть видні, і фіксувати їх мо-жна зі світлофільтрами "КС-18, КС-19, ИКС-1, ИКС-3" на інфра-хроматичні матеріали, а також спостерігати безпосередньо на ек-рані телевізора, монітора або електронно-оптичного перетворю-вача. Фіксацію зображення в ІЧ-променях проводять на інфрах-роматичні фотоматеріали: фотопластинки "Інфра-720”, "Інфра-740”, "Інфра-760" та ін; фотоплівки "1-810”, "1-920" та ін. При фотографуванні у відбитих ІЧ-променях світлофільтр пови-нен відповідати спектральній характеристиці застосованих інф-рахроматичних матеріалів.

Зйомка у рентґенівських променях при виявленні залитих записів дає результати лише тоді, коли в барвнику штриха є еле-менти з більшим атомним числом, ніж у плямі.

Зйомка інфрачервоної люмінесценції — майже універса-льний метод при виявленні записів, залитих однорідною з барв-ником тексту речовиною.

За відсутності позитивних результатів при зйомці інфрачер-воної люмінесценції лицьово] сторони доцільно провести зйомку відповідної ділянки документа на звороті документа (умови зйом-

ки ті самі, що й для лицьової сторони документа, лише експозицію необхідно збільшити в 1,5-2 рази). Позитивних результатів дося-гають при зйомці ІЧ-люмінесценції звороту документа, якщо на його лицьовій стороні записи виконані чорнилом на базі метиле-нових блакитних або “бриліантового” зеленого барвників.

Зйомка на просвіт дозволяє одержувати позитивні результа-ти за рахунок розбіжностей у щільності ділянок документа, де штрихи покриті плямою, від ділянок під плямою, де штрихів He-Mae. Перед зйомкою на документ накладають маску із чорного па-перу з отвором, що відповідає розмірам плями. Для збільшення прозорості плями папір документа перед зйомкою рекомендується змочити чистим бензином. Зйомку можна проводити зі світлофі-льтрами або без них.

Зйомка у косо спрямованому світлі застосовується у тих ви-падках, коли барвник штрихів залитого тексту має специфічний блиск, порівняно з речовиною плями або навпаки.

Як джерело світла використовують освітлювач зі спрямова-ним пучком світла, кут падіння променів підбирають експеримен-тально. При цьому слід застосовувати контрастні негативні матері-али. Така зйомка дає гарні результати при виявленні записів, вико-наних графітним олівцем, чорною тушшю та залитих (закресле-них), відповідно, чорною тушшю й графітним олівцем.

Контратипування є додатковим методом стосовно вищеви-кладеного: з негатива контактним (проекційним) шляхом виготов-ляють діапозитив, а з діапозитива друкують негатив, і так повто-рюють кілька разів. У результаті контраст у кожному наступному негативі або діапозитиві зростає. При цьому застосовують фото-матеріал “ФТ-30”. У процесі контратипування поряд з посилен-ням штрихів тексту підсилюється неоднорідність фону.

Дифузно-копіювальний метод (ДКМ) застосовується для ви-явлення записів, виконаних такими матеріалами письма, які міс-тять органічні барвники. Вони знебарвлюються під дією лужного розчину гідросульфіту натрію і деяких нерозчинних барвників (наприклад, пасти кулькових ручок), залитих нерозчинними у воді речовинами (наприклад, чорною тушшю) і не знебарвлюються у зазначеному розчині.

Для встановлення ефективності ДКМ рекомендується прово-дити попередній аналіз (пробу), сутність якого полягає в копію-

ванні невеликої ділянки штрихів тексту і плями на зволожений фо-топапір з наступною обробкою лужним розчином. При позитивно-му результаті проби здійснюються подальші операції (копіювання, засвітка, проявлення тощо). Традиційна методика ДКМ припускає використання зволоженого фотоматеріалу і не виключає небезпе-ки ушкодження документа.

Нові модифікації ДКМ дозволяють уникнути цього недолі-ку. Модифікація ДКМ № 1 припускає використання сухого незас-віченого паперу з наступною обробкою відповідно до традиційної методики ДКМ. Ця методика ефективна при дослідженні пересіч-них штрихів. Модифікація № 2 передбачає використання проміж-ного копіювального матеріалу - світлої дактилоскопічної плівки. Техніка застосування цього способу проста, а якість зображень, одержуваних за допомогою даної модифікації, не поступається за якістю традиційній методиці.

Вологе копіювання застосовується, коли барвник записів, що виявляють, має більшу копіювальну здатність, порівняно з барв-ником плями. Для копіювання звичайно використовується відфік-сований фотопапір, зволожений дистильованою водою. Якщо ба-рвник плями копіюється краще барвника тексту, то при кілька-разовому копіюванні можна поступово видалити барвник плями і зробити текст видимим.

Техніка копіювання може бути, наприклад, така: на документ кладуть 2-3 аркуші звичайного паперу, поверх них розміщують зволожений фільтрувальний папір, і весь блок між двома аркуша-ми чистого паперу поміщають під прес на 10-20 хв. Якщо підви-щити температуру, то час копіювання зменшується до 3-5 хв.

Коли речовина штрихів не розчинна у воді, то використову-ють полівінілхлоридну плівку (ПВХ), зволожуючи її органічними розчинниками (диметилформамід, циклогексан, бензол, хлорбен-зол, ацетон, спирт), зрозуміло, переважають ті розчинники, які більш енергійно розчиняють барвник штрихів тексту, що виявля-ють. Для цього попередньо за допомогою краплинних реакцій безпосередньо для речовини штрихів (поза плямою) і речовини плями підбирають розчинник і змочують ним ПВХ-плівку (або відфіксований фотопапір). Надлишки розчинника видаляють фі-льтрувальним папером, а потім контактують із досліджуваною ді-

лянкою документа. Речовина штрихів на відбитку копіюється більш чітко, ніж пляма.

Нерідко відкопійовані штрихи слабо видимі, тому відбиток фотографують із метою посилення контрасту або вивчають у фі-льтрованих УФ-променях. При цьому може виявитися розбіжність у люмінесценції штрихів тексту і плями. Нерідко позитивних ре-зультатів досягають вивченням копії за допомогою інфрачервоної люмінесценції. До речі, дзеркальне зображення нечітких відкопі-йованих штрихів можна вивести за допомогою планшетного ска-нера на екран монітора та підсилити їхній контраст за допомогою комп'ютера.

Копіювання барвника плями з наступною кольоророзділь-ною зйомкою доцільно застосовувати лише у тих випадках, коли речовина плями має більшу копіювальну здатність порівняно зі штрихами тексту. Копіювати барвник плями треба зволоженим фотопапером. Для посилення копіювальної здатності її розмочу-ють у воді з додаванням оцтової кислоти або аміаку. Після конта-ктування з документом протягом 30-40 сек. аркуш фотопаперу замінюють іншим. Копіювання ведеться доти, поки не стане поміт-ним контраст між виявленими штрихами і плямою. Після цього проводять кольоророздільну зйомку.

Обробка плями люмінесцентними сполуками застосовується, якщо фізичні методи не дали позитивних результатів з виявлення записів. Люмінесцентні сполуки наносять на пляму, а після ви-сушування документа проводять фотозйомку у фільтрованих УФ-променях. Склад люмінесцентних сполук (розчинів) підбирають залежно від виду застосованих барвників.

Знебарвлення барвника плями хімічними реаісгивами дося-гається, коли барвник плями під дією реактивів знебарвлюється швидше, ніж барвник штрихів тексту (чорнило та паста кулькових ручок). Так, якщо текст виконаний основним фіолетовим барвни-ком, а залитий метиленово-блакитним або “брильянтово” зеленим, то можна знебарвлювати плями лужним розчином гідросульфіту натрію. Під дією кисню повітря первісні кольори плями швидко відновлюються, тому для фіксування виявленої картини слід про-вести фотозйомку, попередньо підготувавши техніку для фотог-рафування. Процес відновлення первісного забарвлення плями триває кілька хвилин. Ця сама методика застосовується при дослі-

дженні документів, штрихи яких за кольорами і відтінком злива-ються з фоном.

Механічне видалення речовини плями. Якщо пляма утворе-на великими частками речовини, виявлення записів можливе за до-помогою механічного впливу на речовину плями (наприклад пласти-ліном, каучуком, гумою). Висвітління плями, утвореної нерозчин-ними речовинами, можна проводити відфіксованим фотопапером.

Зокрема, якщо текст закреслений графітним олівцем, то гар-них результатів можна досягти застосувавши каучук. Перед вико-ристанням його слід злегка зволожити. Після контактування з кау-чуком зрізають шар із налиплим графітом. Копіювання триває до-ти, поки не стане видимим виявлений текст. Для посилення конт-расту можна застосувати кольоророздільну або контрастну зйомку.

Змивання доцільно проводити, якщо барвник штрихів, що виявляють, не розчиняється у воді (органічних розчинниках) або розчиняється гірше, ніж барвник плями.

Копіювання на пластилін. Метод застосовується для вияв-лення текстів, виконаних різними олівцями (графітними, графітно-копіювальними і кольоровими), на друкарській машинці і залитих чорнилом. Пластилін є найкращим засобом для виявлення штри-хів олівців. Підбирається пластилін додатково до кольорів (на-приклад, сині штрихи олівця - жовтий пластилін). Якщо колір невідомий, то використовують білий пластилін. Його слід розм'я-кшити й притиснути до документа, розміщеного на гладкій повер-хні. Час контакту 3-4 хв.

Електрофорез застосовується для прочитання тексту, коли барвники, що входять до складу матеріалу штрихів і плями, нале-жать до різних хімічних груп речовин (кислотних і основних). Ви-явлення змісту документа відбувається за рахунок різного напрям-ку руху основних і кислотних барвників у поле постійного струму (основні переносяться до катода, кислотні - до анода).

В останні роки для виявлення залитих, закреслених текстів запропоновані методики, що припускають використання струмів високої частоти, термокопіювальних, телевізійних систем тощо.

Телевізійні установки дають можливість бачити і контролю-вати те, що недоступно безпосередньому спостереженню. Викори-стання телебачення ефективне та має ряд переваг, тому що умови дослідження (вибір ефективної зони, інтенсивність опромінення

тощо) підбираються шляхом контролю якості зображення. Крім того, відпадає потреба у використанні зйомки в ІЧ-зоні.

Серед телевізійних установок в експертних установах одер-жали поширення прикладні (ПТУ), малогабаритні телевізійні установки типу МТУ, телекамери для введення інформації в ком-п'ютер. Усі телевізійні системи складаються з трьох елементів: пе-редавального пристрою, каналу зв'язку і приймача (телевізора або монітора). Чіткість зображення телевізійної системи залежить від розрізнювальної здатності. Спектральна чутливість сучасних мало-габаритних телекамер перебуває в діапазонах хвиль від 200 до 1500 нм. Для виявлення залитих, замазаних записів можна вести спо-стереження і фіксацію за допомогою телекамери у відбитих 14-променях. Датчик телевізійного сигналу хоча б малою мірою має бути чутливим до ІЧ-променів. Низька чутливість може компен-суватися більшою потужністю освітлювача. Бажано, щоб макси-мум спектральної чутливості лежав у інфрачервоній або хоча б у далекій червоній зоні. Це дозволяє використовувати менш потуж-не джерело випромінювання. Джерелами ІЧ-променів можуть служити лампи розжарювання потужністю приблизно у 100 Вт, лампи з галогенним наповненням, що випромінюють суцільний потік променів потужністю 35 Вт. Відстань від освітлювача до об'єкта підбирається експериментально Перед об'єктивом камери встановлюють світлофільтри «КС-17 (18, 19)» або «ИКС-1 (3)». Для спостереження ІЧ-люмінесценції застосовують телекамери, у яких передавальний пристрій має максимум спектральної чутли-вості у межах 680-780 нм.

Слід зазначити, що при виявленні залитих текстів вибір мето-ду, з якого починається дослідження, багато в чому визначається видом об'єктів і досвідом експерта. Однак експерт не може обме-жуватися застосуванням лише того методу, що, на його думку, повинен дати найбільший ефект. У випадку негативного результа-ту використовують інші рекомендовані методи.

Виявленя закреслених записів

Закреслені записи можна виявити шляхом застосування ме-тодів, рекомендованих для дослідження залитих і замазаних текс-тів, особливо в ситуації, коли штрихів тексту зовсім не видно з-під штрихів закреслювання.

Вивчення починають з візуального огляду і мікроскопічного дослідження в різних умовах освітлення (косо спрямованому, ро-зсіяному і наскрізному освітленні), що дозволяє встановити:

-          вид маскування;

-          вид барвника (чорнило, паста, туш тощо) у первісних

штрихах та штрихах маскування;

-          колір, розміщення штрихів, що маскують;

-          наявність видимих штрихів;

-          різниця у властивостях (у кольорі, блиску, оптичній щіль-ності, відбивальний здатності тощо) барвника первісних записів і маскування;

-          сліди вдавлення пишучого приладдя (траси, вдавлений ре-льєф), що можуть бути більш виражені на звороті документа.

Також замасковані тексти вивчають із застосуванням кольо-ророздільних світлофільтрів, дослідження у відбитих 14-променях за допомогою електронно-оптичного перетворювача.

За допомогою видимої люмінесценції, збудженої УФ-променями, і люмінісценції в дальній червоній і ближній інфра-червоній зоні спектра, збудженими синьо-зеленими променями, встановлюють різницю в люмінесцентних властивостях барвни-ків і виявляють замасковані записи.

У випадку коли закреслення було неповним або виконане ін-шими за кольорами штрихами, застосовуються інші методи. До них належить метод фотографічного виключення. Він полягає у наступному: фотографується загальний вид документа із закресле-ними записами, потім (при тому ж положенні об'єкта і фотоапара-та) проводиться кольоророздільна зйомка з метою одержання та-кого знімка, на якому виявляють записи, що, виключені або знач-но ослаблені. 3 отриманого негатива контактним способом вигото-вляється діапозитив, на якому штрихи закреслювання (верхні) ви-ходять чорними. Зображення на діапозитиві суміщують із зобра-женням загального виду документа на негативі. Суміщені плівки (негатив і діапозитив) фіксують лейкопластиром і проводять кон-тактний або проекційний друк. На отриманому знімку будуть ви-ключені штрихи закреслювання і відобразяться лише переривчас-ті штрихи первісного тексту.

У випадку невдачі доцільно використовувати метод розшиф-рування закреслених записів. Розшифрування проводять на збі-

льшених знімках або за допомогою мікроскопа. Одним з технічних прийомів розшифрування є ретуш звичайним пером ліній закрес-лювання на негативі або на виготовленому з нього позитиві. Але насамперед експерт повинен: за допомогою лупи досліджувати особливості почерку особи, що виконала текст; вивчити зміст тек-сту; вивчити структуру штрихів, виміряти їх ширину; дослідити розміщення тексту за топографічними ознаками (щодо сусідніх рядків, слів тощо).

3 метою встановлення первісного змісту тексту в документі, перекритого новими записами, відбитками, штрихами захисної сі-тки або навмисно закресленого, документ можна досліджувати, використовуючи явище оптичної просторової фільтрації. Для цьо-го застосовують оптичні квантові генератори типу: "ЛГ-78, ЛГН-105, ЛГН-111, ЛГН-222” (колір променя червоний).