6.3. Абразивні матеріали й інструменти


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 

Загрузка...

Абразиви – це тверді природні і штучні матеріали, здатні обробляти поверхню матеріалів – металів, сплавів, скла, гірських порід, дорогоцінного каміння, деревини, шкіри.

Природними абразивами є: діаманти, корунди (рожевий, бу-рий, синій, сірий), наждак, граніт, кремінь, кварц, вапно, крокус із червоного залізняка і гематиту.

Штучними абразивами є: електрокорунди (нормальний, білий), монокорунд, карбід кремнію (чорний і зелений), карбід бора і борсилікокарбід. Для виготовлення шліфшкурки викори-стовують також пляшкове скло. До групи штучних абразивних матеріалів відносять також полірувально-доводочні порошки о оксиди хрому і заліза (крокус). Основними характеристиками абразивних матеріалів: форма, зернистість, твердість, механічна міцність, мінеральний склад, об’ємна маса, абразивна здатність.

Розділ 6. Інструмент та підшипники кочення

Абразивні матеріали й інструменти на їх основі, які вико-ристовуються при шліфуванні, називаються шліфувальними. Шліфувальні матеріали (за винятком синтетичних і природ-них алмазів і кубічного нітриду бора) поділяють на групи за-лежності від розміру зерен, мкм: шліфзерно – 2000...160; шліфпорошки – 125...40; мікрошліфпорошки — 63...14; тонкі мікрошліфпорошки – 10...3.

Зернистість шліфзерна і шліфпорошків позначається циф-рою, рівною 0,1 розміру сторони чарунки сита у світлі (у мікро-метрах), на якому затримуються зерна основної фракції. Зер-нистість шліфпорошків позначають по верхній межі розміру зерен основної фракції.

Залежно від відсоткового вмісту основної фракції позначен-ня зернистості доповнюють буквеним індексом Від зернистості залежать чистота одержуваної поверхні і продуктивність про-цесу обробки. Більш продуктивно працюють відносно грубозер-нисті інструменти.

Абразивні інструменти складаються із зерен абразивного матеріалу, з’єднаних зв’язкою. У характеристику абразивного інструмента входять: абразивний матеріал, зернистість, зв’яз-ка, твердість, структура, механічна міцність, форма, розміри, ступінь урівноваженості шліфувальних і наждакових кругів – балансування.

Основними видами абразивного інструменту є : круги шліфувальні плоскі прямого профілю, плоскі з двостороннім конічним профілем, плоскі 45°-ного конічного профілю, плоскі з малим кутом конічного профілю, плоскі з надточкою, плоскі з конічною надточкою, круг з надточкою, чашки циліндричні, чашки конічні, тарілки, диски, спеціальні круги для шліфуван-ня калібрових скоб, для заточення голок, ножів косарок, для розрізування мінералів.

Широко застосовують також спеціальні циліндричні, кутові, конічні, кульові шліфувальні голівки, квадратні, плоскі, триг-ранні, круглі, напівкруглі, шліфувальні бруски, плоскі, випукло-увігнуті, увігнуто-випуклі, випукло-плоскі, плосковипуклі, тра-пецієподібні шліфувальні сегменти.

 «Товарознавство»

При виготовленні абразивних інструментів використовують дві основні групи зв’язок: 1) неорганічні (керамічну, магнезіальну, силікатову); 2) органічні (бакелітову глифталеву, вулканітову).

Абразивні круги виготовляють із зерен абразивних матері-алів на керамічних і органічних (синтетичних) зв’язках. Вели-ку частину шліфувальних кругів виготовляють із електрокорун-дових матеріалів, із карбіду кремнію зеленого або чорного. Для виготовлення кругів застосовують шліфувальні зерна, шліфпо-рошки і мікропорошки. Для підвищення щільності і твердості готові вироби (круги) виготовляють із суміші зерен двох або трьох номерів, що сприяє більш щільному «укладанню» зерен при пресуванні.

Зв’язку визначають залежно від призначення абразивних кругів у готовому інструменті без руйнування зразка за низ-кою ознак:

♦          керамічна - інструменти при простукуванні звучать більш лунко, чим інструменти на органічних зв’язках;

♦          магнезіальна - інструмент щільний, сірувато-білого коль-ору. При нагріванні при механічній обробці у якості відходів виділяються вода і соляна кислота;

♦          силікатова - при нагріванні полум’ям сірника з’являєть-ся гострий запах фенолу, схожий на запах карболової кис-лоти;

♦          вулканітова - при нагріванні полум’ям сірника з’являєть-ся запах горілої гуми.

Голівки, бруски, сегменти. Голівки, так само як і круги, ви-готовляють із зерен абразивних матеріалів на зв’язках. У якості абразивного матеріалу використовують, як правило, електроко-рунд на керамічній зв’язці. Голівки використовують для шліфу-вання поверхонь. Бруски - це інструмент для ручного заточен-ня й обробки поверхонь. Сегменти виготовляють із електрокорунда і карбіда кремнію на бакелітовій зв’язці.

Шліфувальні круги позначаються залежно від твердості, визначеної піскоструминним методом: Mv М2, М3 - м’які; CM1 і СМ2 - середьом’які; С1 і С2 - середні; CT1, СТ2, СТЗ - сере-дьотверді; Т1 і Т2 - тверді. Розділ 6. Інструмент та підшипники кочення

Шкурки. Шліфувальною шкуркою називають гнучкий аб-разивний інструмент, виготовлений на основі тканини або паперу, на одній стороні якого за допомогою клеючих речо-вин закріплені рівномірним шаром абразивні зерна. Шкур-ки застосовують при обробці металів, дерева, гуми, пластмас. Залежно від основи, на якій закріплені абразивні зерна, шкурки називають паперовими (на паперовій основі) або по-лотняними (на тканинній основі). За видом абразивного матеріалу розрізняють шкурки електрокорундові, карборун-дові, кремінні, скляні. Залежно від умов роботи (всуху або з охолодженням) при виготовленні шкурки використовують різні види клеючої речовини. Для шкурки, що працює всуху (без водяного охолодження), застосовують головним чином міздровий клей. Цю шкурку можна також застосовувати при масляному і гасовому охолодженні; вона найбільш пошире-на. Для роботи з водяним охолодженням шкурку виготовля-ють на спеціальних лаках і смолах. Шкурка може бути в ру-лонах (рулонна) і в листах (листова).

Для шкурки на паперовій основі в якості абразивних мате-ріалів застосовують скло, кремінь, електрокорунд нормальний і регенерований і карбід кремнію. Для тканинної шкурки вико-ристовують такі ж самі абразивні матеріали (крім електрокорун-ду регенерованого). Зернистість абразивних матеріалів для шкурки на паперовій основі 24...32, для шкурки на тканинній основі – 16...320.

Водостійку шліфувальну шкурку випускають на паперовій основі листами розміром 319х230 мм; абразивний матеріал – карбід кремнію зелений зернистістю 80, 100, 120, 150, 180, 230, 280, 320 і мікропорошки.

В даний час усе більше застосовують алмазні інструменти різної конструкції. Для виготовлення інструментів використо-вують технічні алмази. Найбільше поширення знайшли алмазні інструменти для виміру твердості, мікрогеометрії поверхонь, виправлення шліфувальних кругів, алмазні різці, склорізи, во-локи для калібрування дроту, свердла, коронки для бурів, до-лота, шліфувальні круги.

 «Товарознавство»

Алмаз – унікальний мінерал, який завдяки своїм винятко-вим фізико-механічним властивостям (високій твердості, жор-сткості, працездатності) знайшов велике поширення в техніці. Застосування алмазного інструмента дозволяє розширювати номенклатуру оброблюваних матеріалів, підвищувати продук-тивність праці верстатників, поліпшувати якість і знижувати собівартість продукції. Так, алмазні шліфувальні круги застосо-вують у тих випадках, коли тверді сплави й інші матеріали важ-ко або неможливо обробляти традиційними засобами або об-робка їх пов’язана з великими втратами цінних матеріалів і значного зниження продуктивності праці.

Найбільш поширені діамантові інструменти, застосовувані в машино- і приладобудуванні:

алмазні різці – тонке обточування і розточка деталей машин із легких кольорових металів і сплавів, пластмас, гравірувальні роботи;

алмазні свердла – свердлення отворів у деталях з оптично-го скла, виготовлення точних технічних каменів із яшми, агата й інших мінералів;

алмазні фрези – фрезерування складних і фасонних кон-турів у деталей з оптичного скла, площин на заготівках із син-тетичного корунду, агата, яшми при виготовленні точних техн-ічних і годинникових каменів, вирізка абразивів;

алмазний абразивний інструмент – шліфування, доведення і полірування точних технічних і годинникових каменів, виго-товлення шліфів на твердих сплавах і мінералах.

Алмазні круги широко використовують у машинобудуванні для круглого зовнішнього і внутрішнього, плоского, фасонно-го, безцентрового шліфування деталей, заточення і доведення лезового ріжучого інструмента, різання й обробки неметалевих матеріалів. Діамантовими кругами можна ефективно обробля-ти тверді сплави, важкооброблювані стали, чавуни, кольорові метали і сплави, кераміку, феріти, ситали, порцеляну, кремній, германій, скло, пластмаси, бетон і залізобетон, кварц, мармур, граніт, туф, вапняк і інші матеріали, що застосовуються в різних галузях промисловості.

Розділ 6. Інструмент та підшипники кочення

Алмазний абразивний інструмент економічний: значні вит-рати на його придбання компенсуються його працездатністю (мінімальним зносом).

Правила маркірування та приймання абразивних матеріалів. Методи випробувань.

Маркірування кругів. Щоб правильно вибрати шліфуваль-ний круг, необхідно знати його характеристику, що у вигляді умовних позначень наноситься незмивною фарбою на торце-ву поверхню круга і служить паспортом круга.

Приклад маркірування:

ЧАЗ – завод-виробник (Челябінський абразивний завод);

ЕБ – абразивний матеріал (електрокорунд білий);

40 – зернистість;

СМ2 – ступінь твердості шліфувального круга;

К – зв’язка (керамічна; можуть бути додаткові знаки, що вказують різновиди зв’язки);

6 – структура (№ 6);

ПП – геометрична форма (круг плоский прямого профілю);

500 – зовнішній діаметр кола (500мм);

50 – висота круга (50 мм);

305 — діаметр отвору круга (305 мм);

35 м/с – окружна швидкість круга, при якій можна працю-вати.

Крім того, на поверхні шліфувального кола (зазвичай на іншому боці) вказують клас дисбалансу (для кругів діаметром 250 мм і більше, висотою 6 мм і більше) і номер ДСТУ. Необо-в’язково нанесення наступних позначень: профілю – на кругах прямого профілю і всіх інших діаметром менше 200 мм, виду зв’язки – на кругах менше 50 мм; товарного знака заводу-по-стачальника або його скороченого найменування – на кругах діаметром менше 60 мм.

Для абразивних матеріалів і зв’язок встановлені наступні знаки маркірування: М – монокорунд, Е – електрокорунд нор-мальний; ЕБ – електрокорунд білий; КЧ – карбід кремнію чор-

 «Товарознавство»

ний; КЗ – карбід кремнію зелений; для зв’язок: К – керамічна, Б – бакелітова, В – вулканітова.

На кругах для швидкісного шліфування додатково нано-сять червону смугу або напис «швидкісний», а на кругах для внутрішнього шліфування з окружною швидкістю 65 м/с – дві червоні смуги.

Гнучкі круги розміром 300х25х127 мм із електрокорунда зернистістю 80 другого рівня еластичності маркіруються: 300х25х127 Е802ГК 18 м/с. Для кругів діаметром менше 40мм (зберігають у коробках і пакетах) маркірування наносять на коробку або пакет із кругами. Круги діаметром понад 250мм можна зберігати і транспортувати без упаковки, але в умовах, що виключають їх ушкодження.

Круги діаметром до 100мм зберігають у ящиках або короб-ках із висотою не більше 600 мм, а діаметром понад 100 мм – на ребрі або в пакетах висотою не більше 1000 мм.

Маркірування шкурки. Рулонна шкурка на паперовій ос-нові, наприклад марки БШ-140, розмірами 900 мм х 50 м, із електрокорунда зернистістю №60 умовно позначається: БШ-140 Р 900 х 50 Е60 (БШ – марка паперової основи, маса паперу 140 р/м2; Р – рулонна шкурка).

Листова шкурка на паперовій основі, наприклад марки БШ-100, розмірами 720х780 мм, із скла зернистістю № 80 позначається: БШ-100 Л 720 х 780 С80.

Умовне позначення рулонної шліфувальної шкурки на бя-зевій основі, наприклад розмірами 725 мм х50 м, із електроко-рунда зернистістю №60: БТР 725х50 Е60. Позначення листової шкурки на нанковій основі розмірами 775х595 мм, із електроко-рунда зернистістю №46: НЛ 775х595 Е46 (БТР – бязь технічна середня рулонна; НЛ – нанка важка, листова шкурка).

Шкурку зберігають у приміщеннях із відносною вологістю повітря не понад 60%, при температурі не нижче +5°С.

Правила приймання. Контроль відповідності кругів вимогам ДСТУ підприємство-виробник проводить шляхом приймаль-них і періодичних випробувань. Випробування кругів прово-Розділ 6. Інструмент та підшипники кочення

дять періодично не рідше одного разу на рік; результати вип-робувань оформляють у вигляді протоколів.

Методи випробувань. ДСТУ передбачає контроль твердості, розмірів і ушкоджень, неурівноваженості кругів, а також вип-робування їх на механічну міцність.

При прийманні абразивні матеріали перевіряють візуально: вони повинні бути чистими, без ознак забруднень або включень сторонніх тіл і відповідати паспортним даним.

Приймання абразивних інструментів складається з зовніш-нього огляду і перевірки технічних характеристик, інструмен-ти повинні відповідати паспортам і маркіруванню, не мати ушкоджень. Вологі круги перед зовнішнім оглядом просушують. Геометрична форма і розміри абразивних інструментів повинні відповідати стандартам. Шліфувальні шкурки поставляють у бобінах і пакетах.

При прийманні шліфувальної шкурки виявляють її гладкість, тобто відсутність зморщок і складок, рівність насип-ки абразивного шару, міцність нанесення зерна на основу, міцність основи, рівномірність зернистості абразивного матер-іалу, наявність маркірування і відповідність розкрою й упаку-вання технічним умовам.

Приймальному контролю на відповідність вимогам повинні піддаватися не менше 1% рулонів шліфувальної шкурки від партії, але не менше 3 шт.

Партія повинна складатись зі шліфувальної шкурки однієї ха-рактеристики, виготовленої за одну зміну й одночасно пред’явле-ної до приймання по одному документі.

При незадовільних результатах приймального контролю хоча б по одному з показників проводять повторний конт-роль на подвоєній кількості рулонів шліфувальної шкурки. Результати повторного контролю остаточні і поширюються на всю партію.

Періодичним випробуванням повинна піддаватися продук-ція, що витримала приймальний контроль – не менше 0,5% від партії рулонів, але не менше 3 шт., не менше 0,5% рулонів шліфу-вальної шкурки зернистістю 80; 40; 8; 5 і М40, але не менше

 «Товарознавство»

3 шт. на усіх видах основ. Періодичні випробування повинні проводитися не менше одного разу на рік.