4.6. Пайка металів і сплавів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 

Загрузка...

Сутність і схема процесу

Пайка – це з’єднання металевих заготівок без розплавлен-ня за допомогою присадкового сплаву (припою), що має тем-пературу плавлення нижче основного металу. Розплавляючись, припой заповнює зазор між заготівками, при охолодженні він кристалізується і забезпечує міцний зв’язок між ними.

Якість паяного з’єднання визначається чистотою поверхонь заготівель, що з’єднуються, тому їх попередньо очищають, обез-жирюють і видаляють оксиди, при пайці забезпечується міжа-томний зв’язок між припоєм і основним металом.

За технологічною ознакою пайку розділяють на капілярну, дифузійну, контактно-реактивну, реактивно-флюсову і пайку-зварювання. Частіше усього застосовують перший й останній різновиди пайки.

Способи пайки

В основу класифікації способів пайки покладені викорис-товувані джерела нагрівання.

Пайку також можна проводити, занурюючи деталі у розплав-лені солі або припой. В останньому випадку паяють, як правило, деталі складної форми зі сталей, мідних і алюмінієвих сплавів.

Радіаційний нагрів при пайці забезпечується застосуванням кварцових ламп, електронного або лазерного променя.

Нарешті, пайка може проводитися за допомогою газозварю-вальних або газополум’яних пальників, паяльників.

До твердих припоїв відносять сплави на основі міді, срібла, алюмінію, магнія або нікелю. Цими припоями паяють мідь, ла-тунь, бронзи, сталі, чавуни й інші сплави. Тверді припої забез-печують міцність швів до 700 МПа. При пайці твердими при-поями поверхні підганяються друг до друга, очищаються

Розділ 4. Зварювальне обладнання

механічним шляхом від бруду, жирів і оксидних плівок. Очи-щені поверхні покриваються флюсами. Флюси охороняють їх від окислення при нагріванні і при пайці, а також поліпшують змочуваність рідким припоєм металу. Потім попередньо зібра-ний виріб нагрівають разом із припоєм до температури плав-лення останнього.

М’які припої забезпечують меншу міцність швів – до 100 МПа. Сплави на основі олова, свинцю, кадмія, вісмуту або цинку являють собою м’які припої. М’які припої легко обробляються напилками.

Там, де допускається міцність шва нижче, ніж у зварного, варто застосовувати пайку. Вона дозволяє при малих витратах відновлювати і виготовляти нові вироби, виправляти дефекти лиття, з’єднувати різнорідні матеріали.

Таблиця 4.2.

Назва способу пайки            Сутність способу пайки

Пайка в печах (хвиля припоя)        Припой поміщають у шов виробу, що зварюється, на місце пайки наносять флюс, після чого зібраний виріб поміщають у піч. Розплавляючись, припой заповнює зазори, процес триває декілька годин

Індукційна пайка      Процес, при якому за допомогою індуктора розігрівають місце пайки., потрібний флюс або захисна атмосфера.

Екзофлюсова пайка нержавіючих сталей  На місце пайки тонким шаром наносять флюс і припой. Після попереднього з'єднання елементів на протилежні сторони їх у вигляді пасти або брикетів уюіадають в екзотермічну суміш, що підпалюється надалі в спеціальній печі. Відбувається розігрів металу, розплавлення припоя, пайка

 «Товарознавство»