6.6.1. Підшипники ковзання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 

Загрузка...

Розрізняють два основних типи підшипників ковзання: не-роз’ємні (глухі) – у найпростіших конструкціях виливають як одне ціле зі станиною тихохідної машини, що працює з вели-кими перервами, і роз’ємні. Роз’ємні підшипники складаються із корпуса, двох вкладишів, кришки і стяжних болтів.

Підшипники ковзання використовують у тих випадках, коли вони мають незаперечну перевагу в порівнянні з підшипника-ми кочення: для дуже швидкохідних валів, у режимі роботи яких довговічність роботи підшипників кочення мала; для осей і валів, що вимагають дуже точної установки; для валів дуже ве-ликого діаметра, для яких не виготовляють стандартних підшип-ників кочення; коли підшипники за умовами складання повинні бути рознімними (наприклад, для колінчатого вала); коли в зв’яз-ку зі сприйняттям підшипником ударних і вібраційних наванта-жень використовують демпфіруючу дію масляного шару підшип-ника ковзання; при роботі підшипників у воді, агресивному середовищі, коли підшипники кочення непрацездатні. Підшип-ники ковзання працюють в умовах рідинного, сухого і змішано-го тертя. Застосування підшипників ковзання дуже обмежене, їх виготовляють підприємства машино- і приладобудування для комплектації продукції, що випускається.