Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
16.4. Екологічна безпека при утилізації пакувальних матеріалів і тари : Товарознавство пакувальних матеріалів і тари : Бібліотека для студентів

16.4. Екологічна безпека при утилізації пакувальних матеріалів і тари


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 

Загрузка...

Шляхи і засоби стимулювання виробництва екологічно безпеч-них видів упаковки потребують двох аспектів. Самі пакувальні матеріали можуть різними потребують сприяти охороні довкілля. Наприклад, на упаковці може міститися важлива інформація, не-обхідна для безпеки споживача, присвячена охороні довкілля, особливо в аварійних ситуаціях, повторного використання, для здійснення тих чи інших видів регенерації, рециркуляції. З іншо-

го боку, пакувальні матеріали можуть значною мірою сприяти виникненню проблем, пов’язаних з організацією процесу вида-лення відходів. Адже пакувальні відходи становлять від 15 до 50 % загальної маси побутових відходів у різних країнах.

В окремих країнах передбачені відповідні розцінки і тарифи на послуги із збирання використаної упаковки (табл. 16.1).

Таблиця 16.1

РОЗЦІНКИ І ТАРИФИ ІЗ ЗБИРАННЯ, СОРТУВАННЯ,

ТРАНСПОРТУВАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА УТИЛІЗАЦІЇ

ВИКОРИСТАНОЇ УПАКОВКИ У РІЗНИХ КРАЇНАХ на 2004 р. (євро/кг)

 

Матеріал        Португалія      Греція Угорщина      Франція          Чехія   Польща           Україна

Скло   0,63     1,99     0,80     0,36     1,89     0,24     2,23

Полімери        12,11   6,17     5,40     17,79   8,21     0,72     12,63

Папір, картон 1,59     5,00     2,57     12,21   4,46     0,56     5,20

Дерево           0,39     0,90     2,06     11,10   0,75     0,25     2,97

Комбінований           12,64   6,17     6,60     11,10   8,21     1,48     18,57

Жерсть           3,09     4,59     1,00     2,27     2,45     0,34     5,94

Алюміній       5,27     0,84     1,40     4,45     3,27     0,82     16,44

Більшість розвинутих країн Європи тільки через 7—10 років досяг-ли рівня 45—65 % утилізації відходів упаковки, що відповідає вимо-гам Директиви Європейського парламенту 94/62/ЄС (табл. 16.2).

Таблиця 16.2

ЗМІНИ ДО ДИРЕКТИВИ ЄС 94/62/ЄС «ПРО УПАКОВКУ»

 

            Директива 94/62/ЄС Зміни 2004/12/ЄС до Директиви

Кінцевий строк EU-12         30 червня 2001 р.      31 грудня 2008 р.

Кінцевий строк для Греції, Ір-ландії та Португалії           31 грудня 2005 р.      31 грудня 2011 р.

Загальна норма утилізації    50—65 %       мінімум 60 %

Загальна норма переробки  25—45 %       50—80 %

Норма переробки для скла  мінімум 15 % мінімум 60 %

Норма переробки для паперу          мінімум 15 % мінімум 60 %

Норма переробки для металів         мінімум 15 % мінімум 50 %

Норма переробки для полімерів     мінімум 15 % мінімум 22,5 %

Норма переробки для дерева          -          мінімум 15 %

Східноєвропейські країни — нові члени ЄС, відповідно до Директиви ЄС досягли рівня 15—25 %, і тільки до 2012 р. повин-ні досягти рівня 60 % використаної упаковки.

Раніше ПЕТ використовували тільки у вигляді орієнтованих волокон і плівок, а зараз — при виготовленні споживчої тари для упакування різних рідких продуктів: мінеральної води, безалко-гольних напоїв, олії, оцту, пива тощо. Поширені три основних методи переробки відходів ПЕТ-матеріалів у вироби тривалого користування:

1.         Хімічна переробка (гідроліз, гліколіз або метаноліз), отри-мання вихідних речовин (диметил-фталату, терефталевої кисло-ти, етиленгліколю) і використання їх як сировини для поліконден-сації або як добавки до первинних матеріалів.

2.         Переробка однорідних за складом відходів ПЕТ передбачає збір, сортування і миття двовісноорієнтованих ПЕТ-плішок, які після подрібнення, гранулювання, кристалізації і сушки можуть використовуватися для повторної переробки.

3.         Переробка з іншими полімерними матеріалами.

Найбільш перспективним визнано метод отримання гранульо-ваного матеріалу з якісними показниками, які мало відрізняються від звичайної сировини. Відходи, що переробляються, багатора-зово перекристалізовують і екстрагують у глибокому вакуумі. ПЕТ для пляшок відрізняється за властивостями від ПЕТ для во-локон і плівок: він має більш високу молекулярну масу, в’язкість і санітарно-гігієнічні показники (більш низький вміст ацетальде-гіду).

Технологічні відходи за своїми властивостями мало відрізня-ються від вихідної сировини, але містять більше вологи і пороху.

Пакувальні матеріали можуть бути придатними лише для ви-значеного методу регенерації, рециркуляції і повторного викори-стання. Наприклад, придатний для спалювання поліетилен біоло-гічно не розкладається і тому не може бути використаний для компостування.

Екологічна сумісність полімерних упаковок значною мірою залежить від типу полімеру або від того, чи підлягає він повтор-ному використанню. Якість повторно використаних матеріалів погіршується із збільшенням у них частки домішок. Полімерні компоненти, які підлягають переробці, мають певні обмеження гігієнічних норм, оскільки їх очищення досить трудомістке.

Пластичні матеріали, як правило‚ не здатні до біохімічного розкладання і тому непридатні до компостування. Деякі пластма-си містять стабілізуючі речовини або забарвлені пігменти, які ча-

сто включають метали. Хімічний склад пластичних матеріалів значною мірою визначає можливості їх спалювання, а також рі-вень викидів токсичних речовин. Наприклад, у результаті повно-го спалювання поліетилену і поліпропілену утворюється лише вода і окис вуглецю без будь-яких інших залишків.

Полівініхлорид, який також є одним із видів термопластмас‚ більш ніж наполовину складається з хлору і тому при його спа-

Повторне використа ді™ тари для напоїв суттєво скорочує кіль-кість відходів, а також сприяє збереженню сировини і енергії Наприклад, скляні пляшки можуть бути використані багато разів, у той час як полімерна і металева тара дозволяє лише забезпечи-ти регенерацію відповідного матеріалу.

Тому одним із критеріїв екологічної безпеки є більш широке ви-користання багаторазових упаковок, які підлягають поверненню.