12. МАРКУВАННЯ 12.1. Маркування полімерної тари


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 

Загрузка...

Маркування має забезпечити повну і достовірну інформацію про товар з метою виключення неправильної уяви щодо його вла-стивостей або помилково прийняти певний товар за інший.

Нашими стандартами не передбачені вимоги міжнародних стандартів і директив ЄС про виділення у маркуванні продукції, обробленої іонізованим опроміненням, у письмовому вигляді або використанні міжнародного символу харчового опромінення.

Маркування полімерної тари має сприяти ефективній її утилі-зації. Згідно Директиви Європейського парламенту і Ради Європи 94/62/ЕС від 20 грудня 1994 року, пріоритетним вважається по-передження утворення відходів упаковки, її багаторазове викори-стання, рециркуляція, сортування і, відповідно, скорочення кіль-кості для утилізації. Використання та переробка відходів полімерної тари має здійснюватись з урахуванням її дії на ото-чуюче середовище. Важливою складовою у сортуванні відходів є рециркуляція, яка забезпечує зниження споживання енергії і пер-винної сировини, а на завершальному етапі — утилізація від-ходів.

Управління виробництва споживчої тари та використання її відходів повинні передбачати створення і впровадження системи збирання, сортування та утилізації відходів. При цьому важливо враховувати особливості маркування, створення необхідних умов, що залежать від складу і природи повторно використаної упаковки.

Для забезпечення збирання, багаторазового використання та сортування відходів упаковки її слід ідентифікувати з урахуван-ням особливостей складу пакувального матеріалу. Для встанов-лення природи матеріалу, який підлягає ідентифікації, вводиться нумерація і скорочення, на яких базується ідентифікаційна сис-тема. Маркування тари повинно бути чітке, виразне і стійке при зберіганні.

Згідно з Директивою 94/62/ЄС передбачено таку нуме-рацію:

від 1 до 19 — для полімерів;

від 20 до 39 — для паперу і картону;

від 40 до 49 — для металів;

від 50 до 59 — для деревини;

від 60 до 69 — для текстилю;

від 70 до 79 — для скла. Додатково можуть використовувати скорочені назви матеріа-лів, наприклад, НДРЕ (ПЕВГ) — поліетилен високої густини. Ча-стина матеріалів може бути ідентифікована системою нумерації або скороченням назви. Ідентифікаційні знаки розміщують у центрі або нижче графічного маркування, що вказує на повторно використану чи встановлену природу упаковки.

Встановлено номери і скорочення для різних пакувальних ма-теріалів. Наприклад, для групи полімерів: поліетилентерефталат — РЕТ, 1; поліетилен високої густини — НDРЕ, 2; полівінілхло-рид — PVC, 3; поліетилен низької густини — LDPE, 4; поліпро-пілен — РР, 5; полістирол — PS, 6 і т. д. до 19 (рис. 12.1).

 

Рис. 12.1. Маркування полімерної тари залежно від використаного матеріалу

Маркування пакувальних матеріалів регламентують міжнарод-ні стандарти серії ІSO.

Упаковка з чистих матеріалів або співполімерів маркується символами, встановленими знаками пунктуації «<», наприклад, > PP <. Суміші полімерів або сплави маркують відповідними скороченими термінами. На першому місці наведено символ го-ловного компонента, а за ним наводять інші з урахуванням зни-ження концентрації та їх складу. Вони відділені один від одного одним знаком.

Матеріали зі спеціальними добавками, з окремими наповню-вачами або із зміцнювальним матеріалом маркують скороченим терміном для полімерів з дефісом, а потім розміщують скороче-ний термін чи символ для добавки відповідно до ISO 1043-2, з його відсотковим вмістом за масою. Прикладами можуть служи-ти різні матеріали:

•          > РР — MD30< — ПП (містить 30% за масою мінерального порошку);

•          > РА66 — (GF25 — МД15)< або > PA66 (GF+МД)40< (GF — скловолокно; МД — мінеральний порошок);

•          > UP — (МД50+GF25)< або > UP — (МД+GF)75, < (UP — ненасичений поліефір, який містить 50 % мінерального порошку; 25 % скловолокна);

•          > PVC — P (ДВР)< (полівінілхлорид, який містить пласти-фікатор дибутилфталат).

Маркування виконується як символами, що включені в дизайн форми, так і тисненням або іншими способами.

а) б) в)

г)

е)

З екологічних міркувань упаковка може містити знаки, пред-ставлені на рис. 12.2.

 

U   ■ гі.І . ~\.

 

а — знак для позначення ре-човин, небезпечних для вод-ної флори і фауни; б — знаки, що позначають екологічність речовин і пред-метів;

д)

 

U

THIS P№ull*j utEl

в — знаки рециклінгу (вто-ринна   переробка)   упаковки, запропоновані ЄС; г — міжнародний знак рецик-лінгу;

/-.4

 

 

 

д — знаки на разовій упаковці; е — знаки рециклінгу з указу-ванням пакувального матері-алу, що переробляється

Рис. 12.2. Символи і знаки екологічного спрямування, що використовуються для маркування упаковки

В Україні підготовлено проект ДСТУ «Споживча тара і паку-вання. Маркування. Загальні вимоги». Цей документ передбачає особливості маркування будь-якої упаковки, у тому числі і полі-мерної, з наведенням ідентифікації пакувального матеріалу, сим-волу кільця Мебіуса, який характеризує особливості переробки і код підприємства.

Для ідентифікації матеріалу вводиться відповідна нумерація і скорочення.

Додатково використовують скорочені назви матеріалу, напри-клад, ПЕТ — РЕТ, 1; ПЕВГ — НDРЕ, 2; ПВХ — PVC, 3; ПЕНГ — LDPE, 4; ПП — РР, 5; ПС — РS, 6 і т. д. до 19.

На кожний ящик із зовнішньої сторони наносять маркування методом відбитку від преформи із зазначенням: назви і (чи) товар-ного знака підприємства-виробника, місця та року виготовлення, позначення стандарту. Допускається нанесення на транспортну тару додаткових відомостей методом гарячого тиснення, штам-пуванням, легкої аплікації чи іншими способами, які забезпечу-ють чітке маркування та необхідну якість за погодженням між виробником і замовником. Транспортне маркування вантажу (па-кета) передбачає нанесення маніпуляційних знаків «Обережно від нагрівання», «Крихке» тощо.

Для пакетів передбачено вкладання у кожну упаковку ярлика або наклеюванням його на вільне місце від транспортного марку-вання з нанесенням: найменування підприємства-виробника і йо-го товарного знака, найменування і марка матеріалу, тип і розмір пакета, кількість пакетів в упаковці, номер пакувальника, позна-чення нормативно-технічної документації на пакеті. Транспортне маркування додатково передбачає нанесення маніпуляційних знаків: «Боїться вологи», «Боїться нагрівання», «Боїться опадів» тощо.

На маркуванні можуть бути нанесені певні сертифікаційні знаки, що наносять на стаціонарну частину кожної одиниці сер-тифікаційної продукції, або на кожну пакувальну одиницю това-ру. У випадку необхідності використовують спеціальні технічні засоби (ярлики, стрічки тощо). Маркування товарів знаками від-повідності здійснюється способами, які забезпечують чітке зо-браження цих знаків, їх стійкість до зовнішніх впливів чинників, а також довговічність протягом встановленого строку служби чи придатності продукції. При цьому виконання знака має бути кон-трастним на фоні поверхні, на яку він нанесений.

Особливу увагу потрібно приділяти знакам відповідності, за-хищеним від підробки (комп’ютери, аудіо-відео товари тощо).

В окремих країнах для їх маркування використовують єдиний захищений номерний голографічний знак. Для частини товарів може застосовуватись знак відповідності вимогам пожежної без-пеки, знак проходження гігієнічної оцінки, знак відповідності на-ціональної системи сертифікації певної країни з наведенням аб-ревіатур органу, який видав сертифікат.