7. ДЕРЕВ’ЯНА ТАРА 7.1. Характеристика деревини — як матеріалу тари


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 

Загрузка...

Однією із давно відомих і досі необхідною для виготовлення тари є деревина, яка застосовується у найрізноманітніших фор-мах. Хоча в деяких сферах упаковки її почали витісняти високо-технологічні матеріали, деревина все ще відіграє важливу роль у виробництві транспортної тари для перевезень крупногабаритних вантажів і крихких предметів будь-яких розмірів, які вимагають жорсткої і міцної упаковки.

Для виробництва тари використовують деревину хвойних і листяних порід. За своєю твердістю вона поділяється на м’яку (липа, ялина, сосна, осика, ялиця, кедр), дуже тверду (самшит, тис) і тверду (дуб, модрина, береза, бук).

Щільність дерева складає від 0,88 до 3,2 г/см3. Важчі види де-ревини мають більшу міцність, а також кращу фіксацію цвяха, але гірше піддаються обробці (усаджуються, розтріскуються). Виокремлюють чотири групи деревини, яка придатна для вигото-влення ящиків, залежно від її міцності і фіксації цвяхів:

•          І група включає хвойні дерева з м’якою деревиною і листяні породи із деревиною невеликої щільності — сосна, ялина, кедр, каштан, липа;

•          ІІ група — листяні породи з більшою фіксацією цвяхів, але при цьому вони схильні до розтріскування. Тому при викорис-танні цих видів деревини слід застосовувати цвяхи менших роз-мірів і забивати їх на більш близькій відстані один від одного;

•          ІІІ група деревини із середнім ступенем твердості (ясень, в’яз тощо). Такий матеріал має близьку до ІІ групи фіксованість цвяха і міцність, але при цьому менш здатний до розтріскування і найбільш підходить для виготовлення дна та планок ящиків. Така деревина частіше застосовується для виготовлення армованих дротяних і фанерних ящиків;

• ІV група деревини найбільш тверда (дуб, клен тощо). Вона важко обробляється і застосовується для виготовлення найбільш міцних армованих дротяних і фанерних ящиків.

Найбільш придатною вважається деревина, яка містить близь-ко 15 % вологи. Розмір сучків на пиломатеріалах не повинен пе-ревищувати третину від ширини дошки. Сучки не допускаються в місцях вбивання цвяхів. Серед інших дефектів, які допускають-ся лише в певних межах, можна віднести тріщини, щілини, нахил волокон, а також ділянки гнилі і пошкоджені комахами.

Основними матеріалами для виробництва дерев’яної тари є: пиломатеріали, фанера і деревинноволокнисті плити.

Серед пиломатеріалів розрізняють: пиломатеріал з деревини хвойних порід ІІ, ІІІ та IV сортів; пиломатеріал з деревини м’яких порід і берези ІІ та ІІІ сортів; тарні дощечки спеціального розпи-лювання з деревини ІІІ та IV сортів. Фанера буває: підвищеної водостійкості, склеєна фенолформальдегідним клеєм (ФСФ); се-редньої водомісткості, склеєна карбамідним або альбуміноказеї-новим клеями (ФК і ФБА); обмеженої водостійкості.

Серед допоміжних матеріалів виокремлюють цвяхи, скоби, шурупи, дріт, кутники, сталеву стрічку, клей.

Композит вважається новим матеріалом для транспортної упаковки. У ньому міститься до 80—90 % деревини і 10—20 % зв’язуючих добавок на клейовій основі.

Застосування композиційних матеріалів із відходів дереви-ни, з додаванням різних клейових композицій, дає змогу вирі-шити багато проблем, пов’язаних з виробництвом тари і упа-ковки для продукції спеціального промислового і оборонного значення.

В Україні лісом зайнято близько 10 млн га землі, із них 8,6 млн га — промислового призначення. Рівень вирубування де-ревини в лісах України в основному стабільний — щорічно заго-товлюється близько 15 млн м3. За рівнем споживання деревини Україна займає четверте місце в Європі. Повністю використати деревину неможливо, тому що кількість відходів становить поло-вину первинної сировини, а в ряді випадків — до 70 % і вище.

Для зменшення вирубування лісів, розв’язання проблеми ути-лізації відходів деревини розроблено композиційні матеріали, до складу яких входить 80—90 % деревини і 10—20 % — зв’язуючої добавки на клейовій основі (реактопласти). Деревина з додаван-ням синтетичного полімеру дозволяє отримати міцний, конку-рентоспроможний матеріал з високими експлуатаційними харак-теристиками.

Композиційні матеріали і вироби із них ефективно, повністю

рев ’ яної у два — три рази .^ тари з використанням даного мате-ріалу є ефективним і значно знижує вартість .

Тара із композиційного матеріалу порівняно із деревиною більш легка і міцніша, зберігає стабільну форму і точність розмі-рів, має велику волого-, біо- і вогнестійкість. Ящики із нового матеріалу можуть мати різноманітні оригінальні конструктивні рішення, вони легші й міцніші дерев’яних, легко і швидко розби-раються, компактно упаковуються