Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4. СКЛО І СКЛЯНА ТАРА 4.1. Скло і склотарна галузь : Товарознавство пакувальних матеріалів і тари : Бібліотека для студентів

4. СКЛО І СКЛЯНА ТАРА 4.1. Скло і склотарна галузь


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 

Загрузка...

Скло вважається другим після бронзи матеріалом, створеним руками людини більше 5000 років тому. Нова технологія виготов-

тощо ну ро

Скло має ряд особливо цінних переваг:

•          хімічна нейтральність забезпечує збереження харчових про-дуктів без суттєвих змін;

•          прозорість особливо цінна для деяких харчових продуктів, хо-ча вимаг ає додаткового захисту від дії світла; для більшості видів;

•          м орю ність та стійкість до навантажень забезпечує розливання,

3^ТГГь ня до в окреми ш»ипадках — д ваку змо му гу випускати газо-вані напої та аерозольні товари;

•          стійкість до нагрівання. Скло витримує температуру до 500 °С,

хоча різка зміна температури не повинна бути надвеликою та

швидкою. Значна кількість товарів фасується в нагрітому стані

або після фасування проводиться їх стерилізація.

Серед недоліків скла можна виділити крихкість та велику пи-тому вагу. За останні роки маса скляних пляшок та банок значно зменшилася, проте транспортні витрати порівняно вищі, ніж в інших упаковках.

ні, Згідно а — дролітичнГ=Ікацією іс д    п’ ять класів скла:

>          ІхшсІкло , яке не розчи фі няється во ну ою (кварцове скло);

>          II клас — стійке скло (хіміко-лабораторне скло та окремі види тарного скла);

>          III клас — тверде апаратне скло (більшість тарного скла та промислове скло);

>          IV клас — м’яке апаратне скло;

^5„нестійке скло легко в розч ристовуються такі основні

ництві скла є: освітлювачі До знебарвлюючі речовини, барвники, окислювачі, відновлювачі

печей, загальною потужністю майже 1 млн т скломаси на рік. Наприкінці 80-х років в Україні вироблялось 2,2-2,3 млрд умовних (у перерахунку на 0,5 л) пляшок та банок.

Склотарна галузь помітно розвивається завдяки підвищенню попиту на пиво і лікеро-горілчані вироби. Важливим стимулом у цьому можна вважати визначеним фактором покупки безпеку для здоров’я споживача, а екологічні аспекти тари і упаковки відне-

"зЕЗЖ^^         СТановить приблиз-

но 628 тис. т у нату р ральному вим арц» або крмТ млн $ у грошовому. Основним споживачем склотари в нашій країні є харчова проми-словість, частка якої досягає 94 % (591 тис. т) обсягу ринку в на-туральному і 85 % (125 млн $) у грошовому вимірі. Друге місце за обсягом споживання займає тара для медичної промисловості з

ральному виразі (рис. 4 1)

 

37%

10%

 

4%

 

49%

 

 

 

Пляшки Парфумна тара

 

Консервна тара

Тара для медичних препаратів

 

Рис. 4.1. Асортиментна сегментація загального обсягу склотари, %

Більшість компаній в Україні виготовляє безкольорову скло-тару (14 заводів), зелену і оливкову виробляє 4 підприємства, ко-ричневу — лише одне. Виробництвом склобанок і склопляшок займається 7 підприємств, лише пляшок — 7, лише банок — 3 підприємства. За даними асоціації «Скло України», у 2003 р. в цілому по галузі спостерігаються збільшення обсягів виробницт-ва на 14 % (табл. 3.1; рис. 3.1; 3.2).

Таблиця 4.1

ВИРОБНИЦТВО СКЛОТАРИ В УКРАЇНІ, 2003—2004 рр.

 

Виробник                                                     

ВАТ «Гостомельський склозавод»  65,1     14,5     74,6     15        11,8

ТОВ «Бучанський завод склотари»            33,5     7,44     69,2     107      11

ЗАТ «Укрсклопром» 81,5     18,1     66,1     -19      10,4

ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря»        42,9     9,5       55,4     29        8,7

ЗАТ «Керченський скляний комбінат»      0,0       0          50,3     —        8

ВАТ «Рокитнянський скляний завод»       37,0     8,22     50,1     35        7,85

ТОВ «Вольногорське скло» 24,6     5,5       46,1     87        7,3

ЗАТ «Костопільський завод склови-робів»           18,2     4          45,9     152      7,25

ЗАТ «Київський склотарний завод»           31,4     6,67     44,1     40        6,9

ВАТ «Біомедскло»     19,3     4,3       24,0     24        3,8

ТОВ «Торгова компанія «Кристал»            13,3     2,95     22,8     71        3,6

ВАТ «Пісковський завод скловиробів»      30,4     6,75     20,7     -32      3,3

ТОВ «Артемівський завод скловиробів»   14,4     3,2       17,1     19        2,7

ВАТ «Симферопільський склотарний завод»       9,9       2,2       15,1     53        2,4

ТОВ СПП «Скло»     13,2     2,9       14,4     9          2,3

Закінчення табл. 4.1

 

Виробник                                                     

ТОВ «Південно-українська скляна компа-нія»      8,4       1,87     8,2       -2        1,3

ТОВ «Рогачинський»           3,6       0,8       7,7       114      1Д

ТОВ «Парфумерно-косметичний ком-бінат «Росо»         0          0          1,4       -          0,2

ТОВ ПКБ «Биковське скло»            3,4       0,76     0          -          0

ТОВ ПКБ «Свалява-скло»   0,2       0,04     0          -          0

Усього            450,3   100      633,2   41        100

Останніми роками помітно зріс імпорт склотари (об’єми експорту). Це пояснюється тим, що темпи зростання скляної промисловості значно відстають від показників виробництва алкоголю.

Більша частина експортованої продукції у склотарі (до 90 %) відправляється в Росію, незначна частка — у Молдову (3 %), Бі-лорусь (2 %), Латвію (2 %) і Литву (1 %).

 

4,5

5,5

6,7

 

12,8

 

8,5

 

10

 

 

12

15

 

□ Гостомельський склозавод

■          Рокитнянський склозавод П «Консюмерс-Скло-Зоря» П «Вольногорське скло»

■          Костопільський завод скловиробів

■          «Біомедскло»

■          Інші

 

Рис. 4.2. Структура ринку виробництва склотари, %

76

 

4,5

5,5 6,7

8,5

 

12,8

10

 

12

 

25

 

15

 

 

□          Гостомельський склозавод П Рокитнівський склозавод П «Консюмерс-Скло-Зоря»

□          «Вольногорське скло»

 

■          Костопільський завод скловиробів

■          «Біомедскло»

■          «Кристал»

■          «Скло»

■          Інші

 

Рис. 4.3. Виробництво пляшок в Україні, І квартал 2004 р., %

Розвиток українського ринку склотари в сегменті горілчаних пляшок значною мірою визначається тенденціями на ринку горіл-ки і продовжує інтенсивно розвиватися (рис. 4.2—4.4).

Обсяг сучасного українського ринку в сегменті горілчаних пляшок становить 600 млн шт. на рік. Із них близько 210 млн пляшок припадає на ексклюзивну тару. Значними споживачами пляшок є такі бренди-лідери, як Nemiroff, «Союз-Віктан», «Геть-ман», «Олімп», «Мягков», які разом займають приблизно 64 % горілчаного ринку.

 

175

1000

 

150

 

125

 

 

300

600

 

алкогольна

пивна

безалкогольна

консервна

інша

винна

 

Рис. 4.4. Прогнози обсягів виробництва склотари в 2004 р., млн шт.

Основні виробники горілчаної тари в Україні, у свою чергу, представлені підприємствами ВАТ «Гостомельський склозавод», ВАТ «Рокитнянський склозавод». ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», ТОВ «Вольногорське скло». Підприємства повністю модернізують і збільшують виробничі потужності (рис. 4.5), що дає змогу випуска-ти склотару високої якості — якісні горілчані пляшки для торгових марок «Первак», «5 Капель», «Пісня», «Київ», «Старий друже», «Шустов», «Мягков», «Карат», «Наливайко», «Львів».

 

15

20

 

14

 

6

 

14

 

13

 

13

 

Торгова компанія «Кр истал» Костопільський склозавод «Вольногорське скло» «Консюм ер с-Скло -Зоря» Рокитнянський склозавод Інші виробники Гостомельський склозавод

 

Рис. 4.5. Виробництво пляшок в Україні, І кв. 2004 р., %

 

ня

У галузі запроваджено технологію вузькогорлого пресовидуван-— narrow neck press and blow (NNPB), що дає можливість отри-мати склотару полегшеної маси. Швидкість ліній становить близько 220 пляшок за хвилину. Головна відмінність нового методу від тра-диційного подвійного видування в тому, що в чорновій формі «пулька» (заготовка пляшки) не видувається, а пресується за до-помогою металевого плункера, після чого видувається в чистовій формі. Маса краплі контролюється лазерним детектором. Метод вузькогорлого пресовидування не тільки дає змогу позбутися оптич-ного ефекту «пояса» на пляшці, а й забезпечує рівномірний розпо-діл скла стінками пляшки, що дає значну (до 30 %) економію ма-теріалу і підвищення міцності склотари. Ідеально товщина стінки по всьому корпусу пляшки (1,8—2 мм) забезпечує практично по-вну відсутність «критичних» місць. Тара, вироблена за допомогою нової технології, дає змогу споживачеві знизити витрати на транс-портування та мінімізувати биття на швидкісних лініях розливання.