3.1. Основні матеріали у виробництві металевої тари


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 

Загрузка...

Для виготовлення металевої тари використовують основні ма-теріали підприємств чорної та кольорової металургії. Підприємс-тва чорної металургії випускають такі види жерсті:

чорна холоднокатана лакована; біла холоднокатана гарячого лудження; біла холоднокатана електролітичного лудження; електролітично-хромована лакована; алюмінірована. Жерсть чорна холоднокатана лакована буває чорна (звичай-на) і чорна тонка, які поділяються на марки: ЧЖ-1 (чорна жерсть нормальної твердості), ЧЖ-2 (чорна жерсть підвищеної твердо-сті) та ЧЖ-3 (чорна жерсть загального призначення).

Жерсть білу гарячого лудження отримують шляхом занурен-ня листів жерсті у розплавлене олово.

Їх класифікують за ступенем твердості стальної основи залеж-но від товщини покриття олова. За станом поверхні та дефектів форми їх поділяють на класи, групи, марки (рис. 3.1).

 

 

ГЖК *

Залежно від товщини покриття

Класи

z

І клас

ІІ клас

 

 

За ступенем твердості стальної основи

1

Групи

*        i

Група А   Група Б

 

Залежно від стану

поверхні та дефектів

форми

Ї

Марки

ГЖР**

 

**ГЖК — гарячелуджена жерсть консервна; **ГЖР — гарячелуджена жерсть різна

Рис. 3.1. Класифікація білої жерсті гарячого лудження

Жерсть білу електролітичного лудження отримують шляхом електролітичного лудження жерсті в лужних, кислих та галогені-дних електролітах. Єлектролітичне лудження порівняно з гаря-чим — значно продуктивніше; забезпечує більш рівномірне по-криття оловом, товщину якого можна регулювати диференційо-вано, покриттям олова з різних сторін жерсті.

Білу жерсть електролітичного лудження класифікують залеж-но від стану поверхні та дефектів форми листів і штаб, від тов-щини нанесеного шару олова з кожної сторони листа або штаби, від твердості сталевої основи і поділяється на класи, марки, види. (рис. 3.2).

Залежно від стану по-верхні та дефектів фор-ми листів і штаб

 

+. Марки

 

ЕЖК — електролуджена жерсть консервна

ЕЖР —електролуджена жерсть різна

 

 

 

Залежно від твердості сталевої основи

 

Жерсть А

Жерсть В, С, Д

 

Жерсть нормальної твердості

Жерсть підвищеної твердості

 

 

 

І

 

1

0,38 мкм

 

 

 

Залежно від товщини нанесеного олова

 

->

 

Класи

 

ч

 

ІІ

 

0,75 мкм

 

ІІІ     1,15 мкм

 

Рис. 3.2. Класифікація білої жерсті електролітичного лудження

Хромована лакована жерсть — це холоднокатана електролі-тично-хромована жерсть, яка з обох боків покрита шаром лаку або сумішшю масел. Переваги хромованого покриття порівняно з іншими видами покриттів — хромове покриття по відношенню до стальної основи жерсті являє собою катодне покриття, яке об-межує міграцію хрому в товар. На цьому виді жерсті не спостері-гається «мармотизація», що має особливе значення при виробни-цтві харчових консервів, а хромована лакована літографована жерсть має високі декоративні властивості.

Хромована лакована жерсть поділяється на 4 види (рис. 3.3).

 

ХЛЖК — хромована лакована жерсть консервна

ХЖК — хромована жерсть консервна промаслена

ХЛЖР — хромована лакована жерсть різна

ХЖР — хромована жерсть різна промаслена

Рис. 3.3. Основні види хромованої лакованої жерсті

Алюмінірована жерсть являє собою холоднокатану низьковугле-цеву чорну жерсть, на поверхню якої у вакуумі з обох боків нанесено металевий алюміній. Алюмінірована жерсть поділяється на класи — Al 1, Al 2, Al 3, Al 4, Al 5. Ця жерсть має достатню корозійну стійкість, хороші механічні властивості, високу теплопровідність, легкість, не-токсичність, здатність відображати теплові та світлові промені.

Слово алюміній походить від латинського слова alumen (квас-ці). Щодо поширення на землі, то він займає третє місце після кисню і кремнію. У земній корі знаходиться близько 8 % цього сріблясто-білого матеріалу. Найбільш розповсюдженими мінера-лами для одержання алюмінію вважаються боксити, які містять 30—60 % глинозему (оксиду алюмінію). Для одержання 1 т алю-мінію потрібно в середньому 2 т глинозему або 4 т бокситу. Про-цес цей енергомісткий (на виплавку 1 т алюмінію необхідно за-тратити 14 тис. кВт/год електроенергії).

Світове виробництво алюмінію в кінці 90-х років ХХ ст. уже перевищило 20 млн т на рік.

Підприємства кольорової металургії поставляють такі матері-али:

•          тонкий прокат алюмінію;

•          тонкий прокат алюмінієвих сплавів;

•          лаковану алюмінієву стрічку;

•          алюмінієву фольгу. Більше 90 % потреби України у фользі досі задовольняється за

55

рахунок поставок її по імпорту із 38 країн світу, у першу чергу із Росії, а також із Німеччини, Чехії, Словакії, Австрії, Індії, Слове-нії, Естонії.

На основі алюмінієвої фольги освоєно виробництво багатоша-рових комбінованих матеріалів з високими бар’єрними властиво-стями. В їх числі переважає фольга каширована папером або полі-пропіленовою плівкою.

Комплексною програмою розвитку кольорової металургії України на період до 2010 р. прогнозується поетапний ріст спо-живання пакувальних матеріалів на основі алюмінієвої фольги і планується доведення об’єму споживання даного виду продукції в 2005 р. до 16 тис. т.

Крім гладкої фольги побутового призначення товщиною 14 мкм, планується виготовляти такі матеріали:

•          забарвлена фольга з багатокольоровим друком для конди-терської промисловості;

•          алюмінієва фольга (товщиною 25 мкм) з багатокольоровим друком і термозварним лаком для фармацевтичних блістерів тов-щиною 40 мкм для кришок йогуртів, соків тощо;

•          забарвлена алюмінієва фольга каширована папером для па-кетів різного призначення (морозиво);

•          алюмінієва фольга каширована сухим способом з термозвар-ною плівкою для пакетів з концентрованими сухими супами, шо-коладом, печивом;

•          плівка з багатошаровим друком, каширована сухим спосо-бом алюмінієвою фольгою і термозварною плівкою для пакуван-ня кави, сухого молока, сублімаційних продуктів.

У США на пакувальні цілі використовується близько 60 % усього алюмінієвого прокату, в країнах Європи — 30 %. При цьому, на американському ринку алюміній переважно викорис-товується для виготовлення банок (до 85 % усього прокату), а в Європі переважає пакувальна фольга (65 %).

Завдяки особливим властивостям алюмінію (легкість, моро-зостійкість, рециклічність тощо), найбільш високим попитом користується фольга (товщина 6—250 мкм) і різноманітні ком-біновані матеріали на основі фольги з багатокольоровим дру-ком (до 8-ми кольорів), покриті термостійким або захисним лаком.

Із алюмінію та його сплавів виготовляють: гнучкы пакувальні матеріали, напівжорсткі — товщиною 20—100 мкм і жорстку алюмінієву тару.

До гнучких матеріалів відносять алюмінієву фольгу. Вона яв-ляє собою тонкопрокатане до товщини 6-250 мкм листове полот-но алюмінію. Для пакування використовують фольгу м’яку або напівжорстку з лаком чи без нього, марок А5 і А6.

Розплав алюмінію обробляють спеціальними флюсами і хлор-

катується на фольгопрокатних станах. При цьому одержують фоль-гу товщиною до 6 мкм.

Алюмінієва фольга характеризується багатьма ознаками:

•          водо-, газо-, жиронепроникність фольги забезпечується фізичними властивостями металу. (Завдяки упорядкованій сіт-во атомів металу). Крізь неї не можуть проникати гази (крім

•          непрозорість і висока світловідбиваюча здатність забезпе-чує захист продуктів від ультрафіолетового опромінення, напри-клад, тому м’ясо зберігає своє природне забарвлення, а молоко-

^ткти ртність і г ннуштрук сть дозволяє використовувати алюмі-нієву фольгу для всіх харчових продуктів, особливо в асептично-

ми металами і тому використання фольги для пакування на ма-шинах не викликає труднощів;

•          можливість комбінування з іншими матеріалами. Розроб-

лені і застосовуються промисловістю такі пакувальні мате-

ріали:

I ХефФОфлен„-^*^ГЛГЄНль,„И;

Недоліком фольги вважається недостатня механічна міцність. Алюмінієва фольга і пакувальні матеріали на її основі застосо-вуються практично у всіх галузях промисловості:

•          гладка алюмінієва фольга - у кондитерській промисловості для упакування шоколаду;

•          тиснена і забарвлена - для декорування горловин пляшок із шампанськими винами і шоколадних виробів складної геометрич-

•          із захисним лаком — для пакування плавлених сирків;

•          з термозварним лаковим покриттям — для пакування смета-ни, йогурту, майонезу, сиру кисломолочного, десертів та інших кисломолочних продуктів;

•          каширована пергаментом, підпергаментом, сульфітним па-пером — для пакування жировмісних продуктів, морозива типу «брикет», у кондитерській і тютюновій промисловості;

•          ламінована полімерними плівками — для пакування продук-тів дитячого харчування, сухого молока, кави, соків, кондитерсь-ких виробів, прянощів, харчових концентратів, продуктів сублі-маційної сушки, горішків;

•          забарвлена з багатокольоровим друком — для кондитерської промисловості;

•          з багатокольоровим друком і термозварним лаком (товщи-ною 25 мкм) — для кришок йогуртів, соків тощо;

•          забарвлена каширована папером — для пакетів різного при-значення (морозиво, солодощі тощо);

•          каширована папером, з багатокольоровим друком і каширо-вана сухим способом з термозварною плівкою — для пакетів з концентрованими супами, шоколадом, печивом;

•          плівка з багатокольоровим друком, каширована сухим спо-собом алюмінієвою фольгою і термозварною плівкою — для па-кування кави, сухого молока, сублімаційних продуктів.

Розрізняють такі види алюмінієвої фольги: ФГ, стерал-кон, ФЛ.

Алюмінієві лаковані стрічки поділяються на такі марки: алю-мінієва консервна для банок (АКЛ), алюмінієва консервна для кришок (АЛК), алюмінієва різного призначення (АЛР), алюмініє-ва різного призначення та для банок під нестерилізовані продук-ти (АЛРК).

Високі бар’єрні властивості (зокрема за непроникність алюмі-нієвої фольги для багатьох компонентів), стерильність, тепло-провідність і жаростійкість сприяють збереженню вітамінів і аромату упакованих у неї продуктів. Фольга зберігає первинний вигляд і якість упакованого продукту, попереджує його висихан-ня при замороженні.

Комбіновані багатошарові матеріали, які містять алюмінієву фольгу, використовують для асептичного пакування харчових рі-дин, виготовлення тари під продукти, які вимагають гарячого фа-сування.

В основному нині застосовується фольга 6,2 і 7,3 мкм, хоча в майбутньому прогнозується масове виробництво алюмінієвої фо-льги товщиною 5,1 мкм. Вирішення цих проблем дає можливість

алюмінієвій фользі успішно витримувати гостру конкуренцію з боку металізованих у вакуумі плівок і нових видів полімерних матеріалів.

За даними Держкомстандарту, у 2003 р. в Україну було імпор-товано 8692,5 т алюмінієвої фольги товщиною не більше 0,2 мм із 37 країн світу. Основна частка припала на європейську фольгу — 78,5 %, 19 % -на поставки із СНД, 1,5 % — на країни Азії. Частка фольги на основі паперу, картону і полімерних матеріалів склала близько 50 % від загального об’єму поставок. Лідерство у поста-вках ламінатів для оліє-жирової продукції належить фінській фо-льзі — до 70 %.

Крупним виробником фольги і матеріалів на її основі в Росії є ВАТ «Саянал». Компанія випускає практично всі види фольги, які використовують у харчовій промисловості. В асортименті фольга товщиною 0,006-0,25 мм, оброблена різними лаками, тис-нена з фігурними малюнками, каширована і ламінована, а також пакувальні матеріали на її основі з використанням полімерів, па-перу, картону і їх поєднань.

ВАТ «Петербургська фольга» поставляє термолаковану, ка-шировану і ламіновану фольгу, алюмінієві туби, а також формоч-ки-касалетки для короткотривалого зберігання продуктів, які піддаються глибокому заморожуванню і наступному термообро-бітку.

НПГ «Технологія» представляє на українському ринку продук-цію угорського виробника алюмінієвої фольги і гнучких пакува-льних матеріалів. В асортименті поставок переважає фольга тер-моформована для харчової і фармацевтичної промисловості, для упакування сиру, забарвлена і незабарвлена фольга для конди-терської промисловості, каширована фольга для кондитерської промисловості, каширована фольга для пакування масла, марга-рину, кисломолочного сиру, а також гладка фольга для наступної переробки (ламінації).

Із Словенії надходять пакувальні матеріали широкого спектра: алюмінієва фольга чиста, термолакована та ламінована для кон-дитерської, харчової та молочної промисловості (упаковка для шоколаду, цукерок, кави. соусів, сирів, йогуртів, паштетів); кап-сули для шампанських вин та алкогольних напоїв; фольга для блістеру, стрін-фольга для фармацевтичної промисловості; ламі-нати для тютюнової промисловості.

Широке використання алюмінію для виготовлення упаковок обумовлене його властивостями. Серед різних видів упаковки з алюмінію можна відзначити дві групи: об’ємну (банки, туби, ба-

лони, кеги) та упаковку з використанням алюмінієвої фольги. Сучасні сумарні світові потужності з виробництва алюмінієвих банок дають змогу кожному спожити напоїв по 4 банки на рік. Близько 45 % цих потужностей припадає на США, забезпечуючи 60 % пива та 50 % безалкогольних напоїв в алюмінієвих банках. У Європі цей відсоток у середньому дорівнює 25 і 19 відповідно. Помітний динамічний розвиток цього виду упаковки в країнах Східної Європи (у Польщі за останні п’ять років виробництво пива в банках із алюмінію збільшилося в 10 разів), Китаї та краї-нах Південної Америки.

Досить інтенсивно зростає виробництва аерозольної упаковки. Вона складається із балона, клапана, розпилювальної головки і кришки. Балон виготовляється з алюмінію або з жерсті, а клапан вважається головною і найбільш технічно складною частиною аерозольної упаковки.