3. МЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ І ТАРА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 

Загрузка...

Металеві пакувальні матеріали займають вагому частку в за-гальному виробництві. Перші відомості про організацію вироб-ництва білої жерсті в Німеччині беруть початок з XIV століття. Захисні олов’яні покриття на залізному листі були відкриті ще наприкінці XI століття у Богемії. Промисловий випуск тари з бі-лої жерсті розпочався після 1810 р.

У XIX ст. результати наукових досліджень Мечнікова та Пас-тора стали поштовхом для виготовлення консервованих харчових продуктів. Водночас у 1825 році було відкрито спосіб виробниц-тва алюмінію. Наступний електролітичний метод дав змогу зни-зити вартість алюмінію майже у 500 разів. Завдяки цьому підви-щилась конкурентна спроможність алюмінієвої тари.

На даному етапі широко використовуються алюмінієві банки в пивоварній, м’ясній, рибній, лакофарбовій промисловостях, алю-мінієві туби — у фармацевтичній і харчовій промисловостях, алю-мінієва фольга — для загортання шоколаду та інших кондитерсь-ких виробів.

Для пакування продовольчих і непродовольчих товарів у ве-ликій кількості використовується біла жерсть, частка якої досягає 93 % усієї жерсті. Біла жерсть — це тонкий, м’який сталевий лист, який покрито тонким шаром олова з обох боків. Чорна жерсть без олова використовується тільки у виготовленні ящиків чи банок для різних технічних масел або мастил. З інших видів жерсті можна виділити хромовану, яка не може використовува-тись для контакту з харчовими продуктами.

Світове виробництво білої жерсті становить приблизно 14 млн. т. Основну частку у ньому займають США (40 %), Японія (19 %), Німеччина (10 %), Франція (10 %), Канада (6 %), Італія (5 %). Найбільшим імпортером білої жерсті вважається Японія.

В Україні недостатньо виробляється білої жерсті необхідного асортименту та якості. Запорізький завод використовує гаряче лудження з великими затратами олова.

Тара із жерсті забезпечує тривале зберігання харчових продук-тів. Вона стійка до різних механічних дій, не руйнується під впливом статичних та динамічних навантажень при складанні, транспортуванні та споживанні продукції. Ця тара зручна для по-вторної переробки і в розвинутих країнах цей показник перероб-ки досягає 60—80 %.

При оцінці властивостей жерсті важливим є раціональне її ви-користання. Для цього виготовляють жерстяні банки з тонкими стінками, зі збереженням параметрів міцності та корозійної стій-кості. Прикладом можуть служити нові види надтонкої жерсті товщиною нижче 0,18 мм. Їх отримують методом подвійного хо-лодного прокатування, диференційованим покриттям шарами різ-ної товщини обох сторін жерсті. Виробництво м’якої жерсті для виготовлення банок здійснюється глибоким витягуванням.

Завдяки зміні форми упаковки досягається економія жерсті на одиницю продукції. Гнучка оболонка з квадратним дном має ре-бра жорсткості і надто тонкі стінки. Для цього використовують жерсть товщиною 0,12 мм, і маса такої упаковки зменшується на 15 %.

Нанесення на жерсть під час виготовлення тонкого шару оло-ва гарячим або електролітичним лудженням дає змогу покращити її зовнішній вигляд, підвищити корозійну стійкість, забезпечити наступне паяння. Гальванічне лудження зменшує витрати олова з 17 до 4-5 кг на 1 т білої жерсті, яка становить основну частку у світовому виробництві.

Раціональним є комбінування різних марок жерсті з картоном та полімерами, на основі новітніх технологій виготовлення упа-ковки. Так, розроблений новий матеріал Ferrolite що є комбінацією плівок ПП або ПЕТФ з шаром сталі, який загартували. Банки для соусу, виготовлені із цього матеріалу, мають вищий ступінь ко-розійного захисту і вони привабливіші.

Останнім часом жерстяним банкам складають конкуренцію упаковки з алюмінію і полімерів.