1.7. Особливості інфляції в Україні


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 

Загрузка...

Україна успадкувала від СРСР дефіцитну економіку, а разом з нею величезний інфляційний потенціал. Низький рівень ефектив-ності виробництва та якості продукції, державний монополізм і від-сутність конкуренції, спотворена структура виробництва з низькою часткою предметів споживання, надмірне зношення основних засо-бів, гіпермілітаризація тощо становили сприятливі умови для розви-тку інфляції в Україні на початку 90-х років.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Для досягнення макроекономічної рівноваги уряд із 1992 р. лібе-ралізував ціни, які почали швидко зростати. Тривала відкрита інфля-ція стала несподіванкою, чимось незвичним і незнайомим. Невміння уряду боротися з цим лихом тільки підсилювало темпи зростання цін, що призвело до тяжких соціально-економічних наслідків.

Висока інфляція, поєднавшись із безпрецедентним падінням обсягу національного виробництва, означала гіперстагфляцію, яка стала важливою рисою вітчизняної економіки в 1992–1995 рр. (табл. 1.1; рис. 1.13). Вхід економіки України у фазу гіперстагфляції зумовлювався передовсім високими темпами зростання загального рівня цін. Світовий досвід показує, що спад виробництва відбуваєть-ся майже завжди, коли річні темпи інфляції перевищують 40%. Річ у тому, що за високих темпів зростання цін, а особливо за гіперінфля-ції, національна грошова одиниця швидко знецінюється, що різко знижує рівень сукупних заощаджень усередині країни. При цьому змінюється структура кредитів: частка короткострокових кредитів різко зростає. Так, у 1993 р. короткострокові кредити становили в Україні 97,2%.

ІСЦ

10 256,0

10 000

4 000 3 000

2 000 400

 

2 100,0

 

w         281,7

 

 

 

100

50

0

390,0

12.0,0—-~-,8 112,3   116,0_.

139,7   99,4

117,1 *

1991        1993           1995        1997        1999        2001        2003          2005        2007      Роки

* Січень-жовтень 2008 р.

Рис. 1.13. Індекси споживчих цін у 1991–2008 рр. (грудень до грудня попереднього року)

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

На мікрорівні інфляція є своєрідним неформальним податком і доповнює податкові вилучення. У середині 90-х років гранична по-даткова ставка в Україні нерідко сягала 80%, що в поєднанні з інфля-цією створювала нестерпний тиск на виробника, який призупиняв свою діяльність.

У вітчизняній економічній літературі досі триває дискусія на-вколо причин гострої інфляції в Україні в 1992–1995 рр. Більшість економістів схиляється до думки, що спочатку в Україні розвинулась інфляція попиту, пов’язана з надлишковою грошовою масою. Зо-крема, важливим чинником такої інфляції став величезний дефіцит державного бюджету. Остерігаючись соціального невдоволення, уряд утримував досягнутий рівень доходів населення через механізм ін-дексації. Крім цього, для підвищення рівня ліквідності, значна частка яких була державною, НБУ періодично здійснював емісію грошової маси. У 1992 р. обсяг готівки зріс більше ніж у 16 разів — приблизно з 30 млрд крб. до 500 млрд.

Суттєвий вплив на зростання цін в Україні в 1992–1995 рр. спра-вили чинники, які лежать поза сферою грошового обігу, — витрати та інфляційні очікування.

Спочатку у вітчизняній економіці майже не було проблеми ін-фляційних очікувань. Але знецінення заощаджень змусило громадян оперативно пристосуватися до умов інфляції. Їхня нова поведінка по-лягала в тому, що люди швидко звільнялися від готівки на користь інших активів, які не втрачали своєї реальної вартості.

Небажання учасників господарського процесу позбутися своїх реальних доходів унаслідок знецінення національної валюти спри-чинило доларизацію вітчизняної економіки. Зростання попиту на іноземну валюту підживлювало інфляцію витрат. Водночас із знеці-ненням національних грошей зростала вартість імпорту, переважну частину якого становили енергоносії.

Неефективна економіка, як відомо, завжди є потенційно інфля-ційною. Зростання витрат виробництва спричиняє підвищення цін. Цей зв’язок цін і витрат особливо рельєфно проявився у вітчизняній економіці. Унаслідок різних обставин продуктивність праці знижу-валася, тому витрати виробництва, а отже, й ціни, зростали. Водночас високий рівень монополізму послабив інструментарій конкуренції, який автоматично стримує зростання цін.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Отже, в 1992–1995 рр. в Україні діяли різні чинники інфляції, які нерідко підсилювали один одного. Зростання цін на товари, послуги та ресурси здорожувало виробництво, що разом з інфляційними очі-куваннями та підвищенням доходів вело до нового спалаху інфляції. Це й зумовило гіперінфляцію.

Ще в 1993 р. було здійснено кілька спроб обмежити емісію гро-шей, щоб стримати інфляцію. Проте ці спроби були невдалі. У 1994 р. уряд намагався застосувати адміністративні методи для обмеження темпів зростання цін. Це була, за суттю, класична політика доходів, яка сповільнювала зростання зарплати, запроваджувала фіксовані ціни на значну кількість товарів і послуг, вводила адміністративне регулювання на валютному ринку тощо. Така політика пригасила темпи зростання цін, але спричинила катастрофічне падіння обсягу виробництва в уже лібералізованій економіці.

Дієві заходи щодо згортання інфляції почали здійснюватися лише з приходом до влади в другій половині 1994 р. нового Президента України. З цього часу почався відлік періоду фінансової стабілізації в національній економіці. Співпраця уряду з МВФ та іншими міжна-родними організаціями-кредиторами дала змогу отримати додаткові ресурси для проведення реформ і фінансування дефіциту бюджету.

Основою антиінфляційної політики стало приборкання інфля-ційних очікувань, які здебільшого формувалися за адаптивним прин-ципом і значною мірою корелювали з динамікою валютного курсу українського карбованця. Це полегшувало завдання антиінфляційної політики, бо достатньо було стабілізувати валютний курс. Кредити, отримані від міжнародних організацій, допомогли НБУ сформувати резервний фонд для здійснення інтервенцій на валютному ринку, що стабілізувало курс карбованця.

Продумана політика уряду і НБУ у 1994–1996 рр. дала змогу успішно здійснити грошову реформу. Рівень інфляції в Україні сяг-нув рекордно низького значення — 10,1% у 1997 р. Проте фінансова криза в Росії у 1998 р. не могла не позначитися на нашій економічній ситуації: вітчизняній економіці передалися очікування знецінення валюти, що підвищило ціни на енергоносії та прискорило темп ін-фляції, який у 1998 р. становив уже 20%. Паливна криза в Україні в середині 1999 р., а також неврожай у сільському господарстві спричи-нили стрибок цін на енергоносії та продукти харчування. Внаслідок

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

різних причин темпи інфляції в 2000 р. прискорилися: її рівень сягав 25,8%.

У 2001 р. інфляцію вдалося знизити до 6,1%, а 2002 р. вперше в історії країни була зафіксована дефляція 0,6%, а в наступні чотири роки інфляція становила 8,2%; 12,3%; 10,3%; 11,6%.

За підсумками 2007 р., індекс інфляції в Україні досяг 16,6%, ви-щий останній раз був у 2000 р. (25,8%).

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні-жовтні 2008 р. ста-новив 118,0% (у січні-жовтні 2007 р. — 111,7%).

За даними Держкомстату України [128] за січень-жовтень 2008 р., продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 22,9%. Найбільше (на 34,7%) підвищилися ціни на м’ясо та м’ясопродукти, в тому числі на свинину — на 51,6%, яловичину — на 44,7, птицю — на 27,2%. На 29,6% подорожчали фрукти, у тому числі яблука — на 32,2, цитрусові — на 26,7%. На 29,0% підвищилися ціни на олію та жири, зокрема тваринні жири — на 88,3%, маргарин — на 27,9%, олію — на 14,4%. На 27,4–11,8% подорожчали хліб і хлібопродукти, риба та про-дукти з риби, цукор, яйця. Водночас на 42,9–37,3% знизилися ціни на цибулю, буряк, моркву, капусту.

Ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива під-вищилися на 12,3%, у тому числі плата за каналізацію — на 40,6%, водопостачання — на 35,5, квартиру — на 33,3, газ — на 16,4%.

У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 16,5%, при цьому най-більше подорожчали санаторно-курортні та амбулаторні послуги (на 24,2 та 20,0% відповідно).

Зростання цін на транспорт у цілому становило 20,4%, що зумов-лено насамперед підвищенням вартості перевезень автодорожнім (на 33,4%) і залізничним (на 21,1%) транспортом.

На 28,3–7,9% стали дорожчими послуги закладів освіти, рестора-нів та готелів, відпочинку і культури.

Індекс цін виробників промислової продукції в січні-жовтні 2008 р. становив 132,1% (у січні-жовтні 2007 р. — 118,3%).

У виробництві та розподілі електроенергії, газу та води ціни зросли на 51,3%, добувній промисловості — на 46,1, переробній — на 25,7%.

Індекс цін на будівельно-монтажні роботи в січні-вересні 2008 р. становив 129,6% (у січні-вересні 2007 р. — 115,8%).

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Найбільше зростання цін (на 39,9–31,4%) зафіксовано в будівни-цтві об’єктів добувної промисловості, сільськогосподарського при-значення, транспорту та зв’язку, з надання комунальних та індивіду-альних послуг, закладів освіти.

У 2007 р. Україна вперше увійшла до щорічного Лозанського рейтингу, який складають співробітники Міжнародного інститу-ту розвитку менеджменту (International Institute for Management Development, IMD) у Лозані (Швейцарія). Лозанський рейтинг виді-ляє чотири чинники конкурентоспроможності: макроекономічна ди-наміка, ефективне управління, ефективність бізнес-сектора, розвиток інфраструктури. У 2007 р. Україна опинилася на 46-у місці. За рівнем інфляції Україна зайняла 50-е місце, за рівнем притоку прямих іно-земних інвестицій — 52-е, за рівнем ВВП на душу населення — 51-е. Ці дані свідчать про нестійке економічне зростання, незавершеність структурних реформ, відсутність механізмів належного захисту прав власності, політичну нестабільність, регуляторні обмеження ефек-тивної діяльності компаній. У 2008 р. за рівнем інфляції Україна опи-нилася на 54-у місці, за рівнем ВВП на душу населення — на 50-у, а притік прямих іноземних інвестицій залишився стабільним — 52-е місце в списку. Зниження рівня конкурентоспроможності економіки України здійснюється насамперед через низьку якість державних і суспільних інститутів. Саме цей критерій «опустив» Україну на пе-редостаннє місце в рейтингу. Отже, якість влади та управління є го-ловними чинниками неконкурентоспроможності нашої країни [124].

Які причини прискорення інфляції і які прогнози довгостроко-вих тенденцій?

Економіки, що розвиваються, почали справляти проінфляційний вплив на світову економіку замість дезінфляційного. Дійсно, за висо-ких темпів економічного зростання настає момент, коли зростаючий попит на сировину перестає задовольнятися через обмеженість при-родних ресурсів. Це зумовлює зростання цін на нафту, нафтопродук-ти, газ та енергоємні продукти, що є зовнішнім фактором підвищення цін у країнах — імпортерах сировини. Крім того, економічне зрос-тання в азіатських країнах сприяє збільшенню доходів їх населення і відповідно більшому попиту на продовольство, виробництво якого обмежене наявними сільськогосподарськими площами у світі. Дина-міка світових цін на нафту зображена на рис. 1.14.

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

 

,• 69

60

40

20

0

 Роки

60

54

49

43 ^»«"

TM     

19    >%35 19 92    26    "'

.X     X,      20   16   Z»^*~~

13 ~3       ^

 

 

160 140

120

100

80

 

 

• 62

146

 

Рис. 1.14. Динаміка світових цін на сиру нафту, дол. за 1 барель (за даними Energy Prices and Taxes/ Quarterly statistics/ IEA/OECD)

Інфляцію й відповідне зростання цін в Україні завжди породжу-вав монетарний чинник — зростання маси грошей без відповідного збільшення кількості товарів і послуг. Інша справа, що регулювання маси грошей одними лише засобами монетарної політики не завжди веде до бажаних результатів, бо може супроводжуватися зниженням темпів економічного розвитку та рівня зайнятості.

У жовтні 2008 р. зниження обсягів виробництва з урахуванням інфляції зафіксовано в 10 галузях із 12, які формують українську промисловість.

Індекс обсягів промислового виробництва представлений на рис. 1.15.

За десять місяців 2008 р. приріст обсягів продукції в промисло-вості становив 2,2%, що на 2,9%-ого пункту менше, ніж у січні-вересні 2008 р.

Поглибився спад виробництва в таких базових галузях, як мета-лургія та нафтопереробка, вперше з початку року не досягнуто ми-нулорічного рівня в легкій промисловості. Подальше уповільнення темпів зростання спостерігалося за всіма іншими основними промис-ловими видами діяльності.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

 

14

12

10

8

6

4

 

шв, %

12,9

 

7,8

 

11,6

 

7,5

 

10,7

 

5,1

 

12007 '2008

 

2

0

Січень-березень     Січень-червень     Січень-вересень

Рис. 1.15. Індекс обсягів промислового виробництва, % (до відповідного періоду попереднього року)

За даними Держкомстату України [128], у добувній промисловості темпи зростання виробництва в січні-жовтні уповільнились до 2,6% проти 4,1% у січні-вересні 2008 р. Негативний вплив на показники галузі мало значне скорочення випуску продукції в жовтні 2008 р. по-рівняно з аналогічним місяцем попереднього року на підприємствах з добування залізних руд (на 25%). За 10 місяців 2008 р. видобуто 16,5 млрд м3 природного газу, 2,6 млн т сирої нафти та виготовлено 49,7 млн т готового вугілля, 66,0 млн т руди та концентратів залізних неагломерованих.

У переробній промисловості порівняно з січнем-жовтнем попере-днього року обсяги продукції зросли на 2,3%, що на 3%-ий пункт мен-ше від аналогічного показника за січень-вересень 2008 р.

На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів п’ятий місяць поспіль спостерігалось скорочення виробництва проти відповідного місяця 2007 р. Порівняно з жовтнем

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

попереднього року падіння обсягів продукції становило 10,9%. За 10 місяців 2008 р. зберігається приріст 0,4%. При цьому безпосередньо в харчовій галузі (без урахування тютюнової) зафіксовано скорочення виробництва на 0,04%. У виробництві олії та жирів за період з по-чатку року обсяги продукції скоротились на 20,7%, у переробленні та консервуванні овочів і фруктів — на 5,8, у виробництві мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв — на 2,9, молочних продуктів та морозива — на 1,0%. Водночас збільшився випуск продукції порівня-но з січнем-жовтнем 2007 р. у виробництві макаронних виробів (на 21,5%), продуктів борошномельно-круп’яної промисловості (на 14,1), кондитерської, тютюнової та м’ясної (відповідно на 12,8; 9,5 та 5,6), напоїв (на 5,2%). За 10 місяців поточного року випущено 1,4 млн т нерафінованої соняшникової олії, 90,5 тис. т макаронних виробів, 849 тис. т фруктових та овочевих соків, нектарів, 120 тис. т натуральних консервованих овочів, 46,8 тис. т овочів, фруктів, горіхів і грибів кон-сервованих із додаванням оцту, 2,8 млн дал коньяку, 32,3 млн дал го-рілки та інших міцних спиртових напоїв, 283 млн дал пива, 167 млн дал безалкогольних напоїв, 94,1 тис. т свіжих чи охолоджених ялови-чини і телятини, 108 тис. т свіжої чи охолодженої свинини, 459 тис. т свіжих чи охолоджених м’яса і субпродуктів свійської птиці, 270 тис. т виробів ковбасних, 678 тис. т молока обробленого рідкого, 77,1 тис. т вершкового масла, 213 тис. т сирів жирних, 453 тис. т продуктів кис-ломолочних, 77,5 тис. т сиру свіжого неферментованого та кисломо-лочного.

На підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини обсяги продукції за 10 місяців 2008 р. проти аналогічного періоду 2007 р. зросли на 16,7%. Збільшився випуск профільованих незібраних брусків, планок та фризів для паркетного або дерев’яного покриття підлоги з деревини листяних порід (у 1,8 разу). Зросло виготовлення профільованої деревини листяних порід (на 29%), дерев’яних вікон, дверей, їх рам та порогів, дерев’яних піддонів, тари дерев’яної різної та її частин, плит деревоволокнистих необроблених (на 8–12%). При цьому суттєво скоротилось виробництво профільо-ваної деревини хвойних порід, споруд збірних дерев’яних, шпону, ви-робів дерев’яних будівельних і столярних.

У целюлозно-паперовому виробництві та видавничій діяльності в січні-жовтні проти відповідного періоду 2007 р. приріст обсягів

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

продукції становив 12,2%. Зросло друкування книг (на 46%), вироб-ництво хустинок носових, серветок та рушників косметичних з маси паперової, паперу, вати целюлозної або полотна з волокна целюлоз-ного (на 31%), шпалер та аналогічних покриттів з паперу, коробок, ящиків і сумок збірних з негофрованого паперу та картону, папір-основи та картон-основи некрейдованих (на 7–19%). Водночас ско-ротився випуск етикеток та ярликів з паперу та картону, зошитів, па-перу та картону для графічних робіт некрейдованих, крафт-лайнеру некрейдованого, напівцелюлози деревної.

У хімічній та нафтохімічній промисловості в жовтні 2008 р. сут-тєво скоротились обсяги продукції проти відповідного місяця попе-реднього року (на 19,2%), у тому числі у виробництві основної (базо-вої) хімічної продукції — на 28,5%, гумових виробів — на 40,4%, лаків і фарб — на 10,6%. За 10 місяців 2008 р. в галузі зберігається приріст 0,5%. У січні-жовтні 2008 р. вироблено 4,2 млн т аміаку синтетичного, 2,3 млн. т добрив азотних мінеральних чи хімічних, 127 тис. т соди каустичної, 42,7 тис. т мила і поверхнево-активних органічних пре-паратів, 5,7 млн шт. шин.

На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції спостерігалося зростання обсягів продукції на 11% порівня-но з січнем-жовтнем 2007 р. Збільшилося виготовлення гіпсових су-мішей (на 69%), плит та плиток керамічних (на 56%), виробів з гіпсу для будівництва, ємностей для напоїв і харчових продуктів, виробів ізоляторних багатошарових зі скла (на 22–42%), цементу, виробів з іншого каменю, плиток, плит, черепиці та аналогічних виробів з це-менту, бетону або штучного каменю та скла безпечного (на 5–11%). Водночас зменшився випуск блоків і цегли з цементу, штучного ка-меню чи бетону для будівництва, елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, шлаковати, вати мінеральної силікатної та аналогічних мінеральних ват (включно су-мішей) у блоках, листах чи рулонах.

У машинобудуванні у жовтні, вперше з початку року, отримано спад виробництва проти відповідного місяця 2007 р. (11,2%). За 10 місяців приріст становив 20,5%, що на 4,5%-го пункта менше від показника січня-вересня 2008 р. Найбільше скорочення проти жовтня минулого року спостерігалось на підприємствах з виробництва побутових при-ладів (на 34,9%), авіаційної промисловості (на 31,5%), контрольно-

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

вимірювальних приладів (на 31,4%), автомобільного транспорту (на 22,7%). Зберігається високий приріст продукції за період з початку року у виробництві машин і устаткування для сільського та лісового господарства (43,5%), автомобільного транспорту (36,6), залізнич-ного рухомого складу (21,3), машин і устаткування для металургії (21), електричних машин і устаткування (19,1%). За січень-жовтень 2008 р. випущено 515 тис. холодильників-морозильників побутових комбінованих з окремими зовнішніми дверцями, 200 тис. пральних машин, 1,9 тис. верстатів для оброблення дерева, 6,1 тис. тракторів для сільського та лісового господарства, 140 кранів мостових на не-рухомих опорах, 2,5 тис. машин бурильних та прохідницьких, 374 тис. легкових автомобілів, 9,3 тис. автобусів.

На підприємствах легкої промисловості, починаючи з червня 2008 р., спостерігається скорочення виробництва проти відповідного місяця 2007 р. За 10 місяців 2008 р. зафіксовано відставання на 0,1% від обсягів аналогічного періоду 2007 р. Зокрема, скорочено випуск під жаків, блейзерів, жакетів, курток типу піджаків, джемперів та ви-робів аналогічних, чоловічих та хлопчачих пальт, напівпальт, наки-док, плащів, курток теплих типу «парки» чи «аляски», курток теплих типу «анорак», плащів і курток вітрозахисних (на 21–35%), костю-мів для чоловіків та хлопчиків, брюк, бриджів, спідниць та спідниць-брюк, суконь та сарафанів (на 8–17%). При цьому у виробництві ху-тра і виробів з хутра отримано приріст 13,9%, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів — 10,9%, у текстильній промисловості — 4%. Зріс випуск тканин ворсових, махрових і спеціальних інших (в 1,8 разу), ковдр та пледів (більше ніж наполовину), килимів, килимових та панчішно-шкарпеткових виробів, шкіри, обробленої після дублення чи обробленої під пергамент, взуття (на 5–15%).

У виробництві коксу та продуктів нафтопереробки у січні-жовт ні 2008 р. обсяги виробленої продукції порівняно з відповідним періо-дом 2007 р. скоротились на 15,7%. У жовтні 2008 р. на підприємст вах з виробництва коксу спостерігалося зменшення випуску продукції проти аналогічного місяця попереднього року на 35,8%, за січень-жовтень 2008 р. отримано приріст 4,6%. У нафтопереробці порівняно з жовтнем попереднього року виробництво продукції скоротилось майже наполовину, в результаті поглибився спад виробництва з по-чатку року до 23,3% проти 20,7% у січні-вересні 2008 р. У січні-жовтні

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

2008 р. виготовлено 17,4 млн т коксу, 2,9 млн т палива дизельного для транспорту автомобільного і залізничного, 2,7 млн т бензину мото-рного з вмістом свинцю 0,013 г/л і менше та 1,9 млн т мазутів палив-них важких.

На підприємствах металургії та з виробництва готових метале-вих виробів у жовтні 2008 р. спостерігалося значне скорочення обсягів продукції проти попереднього місяця (на 20,5%) і жовтня 2007 р. (на 35,6%), як наслідок, збільшилось падіння виробництва з початку року до 3,6% проти 0,03% у січні-вересні 2008 р. У виробництві чавуну, ста-лі та феросплавів у січні-жовтні 2008 р. обсяги продукції скоротились на 5,4%, труб — на 6,5, інших видів первинного оброблення сталі — на 0,7%. Водночас зберігається приріст продукції на підприємствах з ви-робництва кольорових металів (2,6%) та готових металевих виробів (11,4%). За 10 місяців 2008 р. виплавлено 28 млн т чавуну, 21,2 млн т сталі без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям, 13,2 млн т напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям, випущено 18,3 млн т готового прокату, 2,3 млн т труб і профілів пустотілих з металів чорних.

На підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії обсяги продукції (робіт, послуг) за січень-жовтень 2008 р. порівня-но з відповідним періодом 2007 р. зросли на 1%. Усього вироблено 160,2 млрд кВт•год електроенергії, у тому числі тепловими електро-станціями — 75,3 млрд кВт•год, атомними — 75,2 млрд кВт•год.

Загальне виробництво продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за січень-жовтень 2008 р. порівняно з ана-логічним періодом 2007 р. зросло на 17,6%, зокрема в сільськогоспо-дарських підприємствах — на 36,4%, у господарствах населення — на 5,8%.

Обсяг виробництва продукції рослинництва за 10 місяців 2008 р. порівняно з відповідним періодом 2007 р. збільшився на 29,8%, у тому числі в аграрних підприємствах — на 55,5%, господарствах на-селення — на 13,1%.

На 31 жовтня 2008 р. виробництво зернових культур (включа-ючи кукурудзу) становило 50,2 млн т (у початково оприбуткованій вазі), зокрема сільськогосподарськими підприємствами намолочено 38,7 млн т, господарствами населення — 11,5 млн т, що відповідно в 1,7 разу більше порівняно з початком листопада 2007 р. У середньо-

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

му з 1 га обмолоченої площі одержано по 35,1 ц зерна (на 12,6 ц біль-ше, ніж торік), у тому числі аграрними підприємствами — по 35,8 ц (на 12,8 ц більше), господарствами населення — по 32,9 ц (на 12,0 ц більше).

Господарства усіх категорій отримали 6,5 млн т насіння соняш-нику (в початково оприбуткованій вазі), що в 1,5 разу більше, ніж на початок листопада торік. Це зумовлено як швидшими темпами зби-рання врожаю, що перевищують відповідний минулорічний рівень на 22,5% (на 729 тис. га), так і підвищенням урожайності соняшнику з 13,2 ц до 16,3 ц з 1 га.

Скорочення площі посіву цукрових буряків для промислового перероблення на третину (або на 220 тис. га) та низькі темпи збиран-ня (зібрані площі на 35,7% менші, ніж торік) зумовили значне змен-шення їхнього загального виробництва: при зростанні урожайності (на 63 ц, або в 1,2 разу) зібрано лише 11,8 млн т, що на 21,7% менше проти минулорічного обсягу.

Виробництво овочів відкритого ґрунту за рахунок підвищення урожайності (з 144 ц до 164 ц з 1 га) порівняно з початком листопа-да 2007 р. зросло на 16,1% і становило 7,2 млн т. Накопано 19,4 млн т картоплі, що на 1,7% більше минулорічного обсягу (з 1 га зібрано 138 ц проти 131 ц торік). Виробництво овочів та картоплі зосеред-жено в господарствах населення, частка яких у загальному валовому зборі становить відповідно 90 та 98%.

Виробництво продукції тваринництва за січень-жовтень 2008 р. порівняно з січнем-жовтнем 2007 р. зросло на 0,3%, зокрема в аграр-них підприємствах — на 7,7%, господарствах населення — скоротило-ся на 4,0%.

За 10 місяців 2008 р. реалізовано на забій 2,1 млн т худоби та пти-ці (у живій вазі), що на 0,6% менше порівняно з аналогічним періодом 2007 р., вироблено 10,3 млн т молока (на 3,9% менше) та 12,8 млрд шт. яєць (на 6,3% більше). В аграрних підприємствах зріс обсяг реалізації худоби та птиці на забій (на 5,6%) та виробництво яєць (на 12,0%), але нижчим був рівень виробництва молока (на 5,1%). У господар-ствах населення скорочено виробництво м’яса (на 6,4%) та молока (на 3,7%), але дещо зросло виробництво яєць (на 0,3%). Частка госпо-дарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринни-цтва становила відповідно 49, 82 та 46%.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

За розрахунками, на 1 листопада 2008 р. загальне поголів’я вели-кої рогатої худоби становило 5,7 млн голів (на 8,0% менше, ніж на 1 листопада 2007 р.), у тому числі корів — 3,0 млн (на 6,3% менше), свиней — 7,0 млн (на 12,4% менше), овець і кіз — 1,9 млн (на 1,1% більше), птиці всіх видів — 200,3 млн голів (на 4,9% більше).

В аграрних підприємствах відбулося скорочення чисельності великої рогатої худоби на 12,3% (у тому числі корів — на 7,8%) та поголів’я свиней — на 10,8%; зросло поголів’я овець і кіз (на 2,7%) та птиці всіх видів (на 11,1%). У сільськогосподарських підприємствах (крім малих), що займалися тваринництвом, на початок листопада 2008 р. було в наявності кормів усіх видів 4,1 млн т кормових оди-ниць, що на 17,7% більше, ніж торік, у тому числі концентрованих кормів — 1,7 млн т. к. од. (на 30,9% більше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало по 10,1 ц к. од. кормів усіх видів, у тому числі концентрованих — по 4,1 ц к. од. (на 1 листопада 2007р. — відповідно 8,4 ц та 3,1 ц к. од.).

У господарствах населення порівняно з початком листопада

2007    р. поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 6,0% (у тому

числі корів — на 5,9%), свиней — на 13,5%; водночас збільшилася чи-

сельність поголів’я овець і кіз (на 0,8%) та птиці всіх видів — на 0,2%.

Домогосподарства на початок листопада 2008 р. утримували 68,6%

загальної чисельності великої рогатої худоби, у тому числі 78,7% ко-

рів, 59,4% свиней, 83,5% овець і кіз та 54,3% птиці всіх видів.

Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за 10 місяців 2008 р. порівняно з відповідним періодом 2007 р. збільшився на 18%, у тому числі продукції рослин-ництва — на 28, продукції тваринництва — на 5%.

Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськи-ми підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень-жовтень

2008    р. проти відповідного періоду 2007 р. зросли на 23%, у тому

числі на продукцію рослинництва — на 5%, на продукцію тваринни-

цтва — на 53%. У жовтні 2008 р. порівняно з вереснем 2008 р. середні

ціни реалізації продукції знизилися на 5%, зокрема продукції рослин-

ництва — на 9%, тваринництва — зросли на 5%.

На 1 листопада 2008 р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, було в наявності 24,6 млн т зерна (на 56% більше

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

проти 1 листопада 2007 р.), у тому числі 13,9 млн т пшениці (на 85% більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося 14,0 млн т зерна (у 2 рази більше), в тому числі 7,6 млн. т пшениці (у 2,4 разу більше). Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 10,6 млн т зерна (на 22% більше), у тому числі зернозбері-гаючі — 7,2 млн т (на 24% більше).

Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували зберігаючі та переробні підприємства, у січні-жовтні 2008 р. стано-вила 1022 грн за 1 т (у січні-жовтні 2007 р. — 845 грн), з них на пше-ницю — 995 грн за 1 т (809 грн), жито — 949 грн (793 грн), ячмінь — 1122 грн за 1 т (934 грн). У жовтні 2008 р. ці підприємства купували зернові культури в середньому по 836 грн за 1 т, що на 9% менше, ніж у вересні, в тому числі пшеницю — по 876 грн (на 1% менше), жито — по 821 грн (на 2% менше), ячмінь — по 1014 грн за 1 т (на 5% менше).

У січні-жовтні 2008 р. підприємства країни виконали будівельних робіт на суму 52,0 млрд грн, що на 9,6% менше проти відповідного періоду попереднього року.

Скорочення темпів будівельних робіт відбулося за всіма осно-вними видами будівельної діяльності. Зокрема, обсяги робіт з підго-товки будівельних ділянок скорочено на 7,8%, з будівництва будівель та споруд — на 9,7% та з установлення в них інженерного устаткуван-ня — на 7,9%.

Серед підприємств, що займаються будівництвом будівель та споруд, найбільше скоротили обсяги робіт такі, що будують дороги, аеродроми та улаштовують поверхні спортивних споруд (на 28,8%), а також прокладають місцеві трубопроводи, лінії зв’язку та енергопос-тачання (на 12,5%).

Динаміка ВВП України з 2000 р. представлена на рис. 1.16.

Приріст реального валового внутрішнього продукту у січні-жовт-ні 2008 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року ста-новив 5,8%.

Вплив монетарних чинників на інфляцію не такий великий, як раніше, її прискорення, яке спостерігається з осені 2007 р., пов’язане головним чином із стрибком цін на продукти харчування на світових ринках при низьких темпах зростання вітчизняного виробництва та збереженні монополізму.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

 

12,1

 

~ЧГХ

7fi

14 12 10

 

5,9

8

 

6

2,7

 

4

2

0

2000     2001    2002    2003     2004    2005    2006    2007    2008  Роки

Рис. 1.16. Темпи зростання ВВП України (до відповідного періоду попереднього року)

Грошова та бюджетна політика України повинна бути більш кон-сервативною: треба бути більш стриманим у питаннях нарощення дер-жавних витрат і стримувати темпи зростання грошової маси. Монетарні фактори впливають на інфляцію і їх треба регулювати. Однак боротьба з інфляцією лише монетарними методами недостатня. Економічна по-літика повинна забезпечувати захист торгового сектора та створення високотехнологічних галузей, а також свободу ринкової конкуренції та гнучкість заробітної плати (зі зниженням податкового тиску).

За тиждень у жовтні 2008 р. НБУ збільшив належний йому порт-фель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) з 29,1 млн грн до 3,107 млрд. грн. Мінфін провів аукціони з продажу ОВДП на суму 2,999 млрд грн. Логічно припустити, що рекордний випуск ОВДП був викуплений НБУ. Експерти характеризують це як приховане фі-нансування Нацбанком дефіциту бюджету. Фактично — це прихова-на емісія грошей, яка явно не сприятиме зниженню рівня інфляції.

На погіршення економічного стану України впливає той факт, що в Україні протягом п’яти років не збалансований бюджет.

За даними Міністерства фінансів України, доходи Зведеного бюд-жету за січень-вересень 2008 р. становили 217,9 млрд грн (30,5% до

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

ВВП), що становить 73,9% від річних призначень. В основному до-ходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (77,6% від загальної суми доходів).

Видатки Зведеного бюджету, включаючи кредитування за вира-хуванням погашення, становили 206,2 млрд грн (28,9% до ВВП), що становить 65,1% від річних призначень. У структурі видатків Зведе-ного бюджету 58% припадає на фінансування соціально-культурних заходів, 16,3% — на економічну діяльність, 9,7 — на здійснення за-гальнодержавних функцій, зокрема видатки з обслуговування бор-гу — 1,3% від загальної суми видатків (0,4% до ВВП), у тому числі зовнішнього боргу — 1% (0,3% до ВВП).

Профіцит Зведеного бюджету за січень-вересень 2008 р. становив 11,7 млрд грн (1,6% до ВВП).

Державний бюджет по доходах (з урахуванням взаємовідносин з місцевими бюджетами) виконано в сумі 169,1 млрд грн (74,1% від річних призначень), або 23,6% до ВВП, і на 74,2% сформовано за ра-хунок податкових надходжень, з яких податок на додану вартість ста-новив 57,8%, податок на прибуток підприємств — 25,3%.

У видатках Державного бюджету (включаючи кредитування за ви-рахуванням погашення), що становили 166,2 млрд грн (67,1% від річних призначень), або 23,2% до ВВП, переважає фінансування соціально-культурних заходів (32,7% від загальної суми видатків), економічної діяльності (15,6), громадського порядку, безпеки та судової влади (10), здійснення загальнодержавних функцій (8,3), у тому числі обслугову-вання боргу (1,4% від загальної суми видатків). Державний бюджет України зведено з профіцитом 2,9 млрд грн (0,4% до ВВП).

За даними Держкомстату у січні-вересні 2008 р. від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами й послугами становило 10,3 млрд дол. Імпорт продовжує зростати випереджувальними темпами (рис. 1.17).

В Україні останніми роками постійно спостерігається дефіцит торгового балансу, і тільки в 1999–2005 рр. торговельний баланс був з профіцитом.

Обсяг експорту товарів та послуг України за січень-вересень 2008 р. становив 62406,1 млн дол. США, імпорту — 72690,2 млн дол. Порівняно з відповідним періодом попереднього року експорт збіль-шився на 48,4, а імпорт — на 58,7%. Від’ємне сальдо зовнішньотор-говельного балансу становило 10284,1 млн дол. (за січень-вересень 2007 р. — 3742,6 млн дол.).

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

 

млрд 6

5

4

+ 1.6     +<л ft +1>\)        +1.3           +n 7

■     — ■          —

3

2

1

0

2000      2001      2002     2003       2004     2005      ^Н       Н?      2008

^■7

-1

-2

-3

-4

-5

-6

-7

-8

-9

-10

-11

-12

Динаміка сальдо торгового балансу, млрд дол.*

*          Заданими НБУ

*          За січень-вересень 2008 р.

Рис. 1.17. Динаміка сальдо торгового балансу

Обсяг експорту товарів за січень-вересень 2008 р. становив 53562,3 млн дол. і збільшився порівняно з відповідним періодом 2007 р. на 50,1%, імпорту — 67845,4 млн дол. і збільшився на 60,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 14283,1 млн дол. (у січні-вересні 2007 р. — 6664,4 млн дол.).

Зовнішньоторговельні операції товарами Україна здійснювала з партнерами з 215 країн світу.

До країн СНД було експортовано 35,1% усіх товарів, до країн ЄС — 26,4% (у січні-вересні 2007 р. — відповідно 37,8 та 28,4%).

Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером України (24% експортних та імпортних поставок).

Серед найбільших торгових партнерів у січні-вересні 2008 р. екс-портні поставки зросли до США — у 2 рази, Польщі — на 51,9%, Ту-реччини — на 50,5, Білорусі — на 49,7, Російської Федерації — на 39, Німеччини — на 22,6, Італії — на 13,1%.

У загальному обсязі експорту товарів за січень-вересень 2008 р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилася частка чорних металів, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її пере-

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

гонки, зернових культур, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання, добрив, руд, шлаків та золи. Натомість змен-шилася частка виробів з чорних металів, механічних машин, жирів і олій тваринного або рослинного походження.

Із країн СНД було імпортовано 40,3% усіх товарів, з країн ЄС — 33,5% (за січень-вересень 2007 р. — відповідно 43,5 та 36,4%). Ім-портні поставки зросли з усіх головних торгових країн-партнерів: Білорусі — у 2,5 разу, Казахстану — у 2,1 разу, Китаю — на 90,2%, Польщі — на 76,6, Німеччини — на 40,1, Російської Федерації — на 34,7, Туркменістану — на 23,7%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка назем-них транспортних засобів, крім залізничних, чорних металів, руд, шлаків і золи. Зменшилася частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, механічних та електричних машин.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі України, як і рані-ше, становлять чорні метали та вироби з них, мінеральні продукти, ме-ханічне та електричне обладнання, транспортні засоби і шляхове облад-нання, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості.

У січні-вересні 2008 р. експорт давальницької сировини становив 56,9 млн дол. Імпортовано готової продукції з давальницької сирови-ни на 53,7 млн дол.

Водночас в Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 2031,4 млн дол. Експортовано готової продукції з давальницької сировини на 3277 млн дол.

Обсяг експорту послуг за січень-вересень 2008 р. становив 8843,8 млн дол. США і збільшився порівняно з відповідним періодом 2007 р. на 39%, імпорту — 4844,8 млн дол. і збільшився на 40,9%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 3999 млн дол. (за січень-вересень 2007 р. — 2921,8 млн дол.).

Порівняно з січнем-вереснем 2007 р. збільшились обсяги екс-порту послуг трубопровідного, залізничного, повітряного, морського транспорту, різних ділових, професійних та технічних, фінансових, зв’язку, комп’ютерних та послуг з ремонту.

Із країн СНД отримано 16,8% усіх послуг, із країн ЄС — 55,4% (за січень-вересень 2007 р. — відповідно 16,4 та 51,3%).

Імпорт послуг зріс з Кіпру та Австрії у 2,1 разу, Польщі — на 72,4%, Німеччини — на 54,1, Швеції — на 43, Російської Федерації — на 40,1, Сполученого Королівства — на 33,1, Швейцарії — на 31,6%.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Порівняно з відповідним періодом минулого року збільшились обсяги імпорту фінансових, різних ділових, професійних та техніч-них, послуг повітряного, залізничного, морського транспорту, по по-дорожах, роялті та ліцензійних послуг, комп’ютерних, зв’язку та дер-жавних послуг, які не віднесені до інших категорій.

Завдання влади: скоротити імпорт і позбавитися від від’ємного сальдо торгового балансу та за рахунок реалізації інвестиційних про-ектів створити всередині країни попит на продукцію українських екс-портерів.

Збільшення частки соціальних виплат у держбюджеті провокує різке зростання інфляції. Гроші на різні види допомоги виносяться безпосередньо на товарний ринок у вигляді зростаючого споживчого попиту за незмінних обсягів пропозиції, що прискорює інфляцію. У 2004–2005 рр. уряд послідовно нарощував соціальну допомогу насе-ленню: середньорічні темпи її зростання збільшилися з 16% у грудні

2003    р. до 50% у серпні 2005 р. При цьому показник середньорічної ін-

фляції зріс у 2,5 разу. У січні 2008 р. уряд почав часткове повернення

знецінених вкладів Ощадбанку, споживчі ціни в січні зросли на 2,9%.

Загальна сума призначених субсидій у січні-вересні 2008 р. ста-новила 41,5 млн грн, з неї в міській місцевості — 37,4 млн грн, у сіль-ській — 4,1 млн грн.

У січні-вересні 2008 р. загальна сума субсидій готівкою, отрима-них сім’ями для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, становила 180,5 млн грн.

Тяжким ударом по вітчизняному виробнику та збереженням на-селення стали різкі стрибки гривні.

Згідно з даними різних досліджень, з 2002 по 2007 р. портфель роздрібних кредитів українського банківського сектора зріс більше ніж у 10 разів. Темпи його зростання суттєво випереджали темпи збільшення обсягів залучених банками депозитів (Додаток 7). Отже, з кожним роком ризики рефінансування та ліквідності зростали. З

2004    р. спостерігається висока динаміка активів, що на заході вважа-

ється ознакою загрози, яка наближається: такий банк неминуче зіт-

кнеться з проблемою капіталізації.

Вимоги банків України за наданими кредитами (включаючи нара-ховані відсотки) за вересень 2008 р. збільшились на 3,3% і на 1 жовт-

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

ня становили 565,9 млрд грн, з яких 275 млрд грн – у національній валюті.

Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (включаючи нараховані відсотки), в національній та іноземній валютах за вересень 2008 р. збільшились на 1,2% і на 1 жовтня стано-вили 203,9 млрд. грн., з яких 126,3 млрд грн — у національній валюті.

Іноземні громадяни останніми роками помітно активізували роз-міщення власних заощаджень на депозити в українських банках. Це не дивно, бо відсоткові ставки в Україні, мабуть, найвищі на всьому пострадянському просторі. Іноземні громадяни інвестували 1,5–2 млрд грн на депозити в українських банках.

За даними Держкомстату в січні-вересні 2008 р. приріст сукуп-ного обсягу іноземного капіталу в економіці України, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, становив 8,1 млрд дол. США, що на 54,2% більше від приросту за відповідний період попе-реднього року.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, на 1 жовтня 2008 р. становив 37,6 млрд дол., що на 27,3% більше від обсягів інвестицій на початок року.

Інвестиції надійшли зі 124 країн світу. Майже половина з них на-лежить інвесторам із 3-х країн: Кіпру (22,7%), Німеччини (18,1%) та Нідерландів (8,6%). До десятки найбільших інвесторів української економіки також входять Австрія, Сполучене Королівство, Російська Федерація, Сполучені Штати Америки, Франція, Швеція та Віргін-ські острови (Брит.), з яких надійшло ще майже 33% обсягу прямих інвестицій.

У фінансових установах акумульовано 19,5% прямих інвестицій.

У кінці вересня 2008 р. українські банки зіткнулися з проблемою: унаслідок загострення світової фінансової кризи європейські інвес-тори почали відтік валюти з України. Населення кинулося забира-ти внески з депозитних рахунків. Відтік депозитів тільки в жовтні в українських банках становив 30 млрд грн. Отже, нестабільність грив-ні, різкі коливання курсу долара та світова фінансова криза поруши-ли фінансовий баланс українських банків.

У жовтні 2008 р. банки тимчасово припинили видачу кредитів через подорожчання кредитних ресурсів, а також економічної кризи і зростання інфляції, що може відобразитися на платоспроможності

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

населення. Щоб іпотечні кредити видавалися, необхідно припинити відтік засобів із депозитів і зменшити інфляцію.

Міжнародна рейтингова агенція Fitch Ratings опублікувала спе-ціальний звіт, у якому попереджувала про ризики для кредитоспро-можності через зростання інфляції країн з економікою, що розвива-ється. Із 73 країн з економікою, що розвивається, які оцінювала Fitch, більш уразливими виглядають Ямайка, Україна та Казахстан.

«Основну складність для урядів країн, які розвиваються, яв-ляє зростання інфляції, а не уповільнення економічного зростання. Низьке і стабільне зростання інфляції підтримує макроекономічну стабільність і дозволяє країнам проводити запозичання на внутріш-ньому ринку, замість того щоб залучати заборгованість в іноземній валюті на міжнародних ринках капіталу. Нездатність стримувати ін-фляційний тиск створює ризики для макроекономічної стабільності та середньострокових перспектив зростання. За більш песимістич-ним сценарієм інвестори втратять довіру до активів у місцевій валю-ті, що викличе волатильність на фінансових і валютних ринках», — відмітив Д. Райлі, голова аналітичної групи Fitch із суверенних рейтингів.

Зовнішні борги України становлять 100 млрд дол., які розписані на 10 років.

«Багатьом недавно існуючим режимам грошово-кредитної полі-тики в країнах з економікою, що розвивається, передбачається про-йти перші реальні випробування. З серпня 2007 р. зростає інфляція. Існує ризик інфляційних очікувань і, як наслідок, другий інфля-ційний виток. Цей ризик більш серйозний, ніж у країнах з розви-нутою економікою, де більш низьке зростання забезпечить дефля-ційну противагу високим цінам на продукти харчування і де рівень довіри до центральних банків значно вищий. Тому для запобігання інфляції необхідні своєчасні заходи», — говориться в повідомленні агенції.

Європейський банк реконструкції і розвитку рекомендував уря-ду України не використовувати адміністративних методів боротьби з інфляцією.

Індекси споживчих цін та індекси цін виробників промислової продукції в жовтні 2008 р. в Україні наведені в табл. 1.7 і 1.8 відпо-відно.

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

Таблиця 1.7

Індекси споживчих цін, %

 

Показники     Жовтень 2008 до

 

            вересня 2008 грудня 2007   жовтня 2007

ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН          101,7   118,0   123,2

Продукти харчування та без-алкогольні напої      101,1   122,9   129,4

Продукти харчування           101,1   123,1   129,8

Хліб і хлібопродукти 100,1   127,4   133,9

Хліб    100,7   123,2   131,2

Макаронні вироби    100,6   123,4   127,9

М’ясо та м’ясопродукти      99,4     134,7   135,9

Риба та продукти з риби      101,3   120,8   122,3

Молоко          104,7   105,3   119,2

Сир і м’який сир       102,3   104,9   119,3

Яйця   115,0   111,8   120,5

Масло 101,8   102,8   111,9

Олія    94,5     114,4   112,7

Фрукти           103,5   129,6   150,2

Овочі  101,5   102,8   113,3

Цукор  100,4   112,1   119,5

Безалкогольні напої  101,1   116,0   119,7

Алкогольні  напої,  тютюнові вироби        104,5   117,4   119,0

Одяг і взуття  100,7   101,9   102,7

Одяг    100,6   101,9   102,7

Взуття 100,7   101,9   102,7

Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива     104,4   112,3   118,2

Плата за власне житло (квар-тирна плата)           110,2   133,3   135,6

Утримання та ремонт житла          100,9   112,9   115,8

Водопостачання       102,1   135,5   142,1

Каналізація    102,7   140,6   148,3

Електроенергія          100,0   100,0   100,0

Природний газ          100,0   114,1   114,0

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Продовження табл. 1.7

Гаряча вода, опалення         113,6   100,9   114,0

Предмети домашнього вжит-ку, побутова техніка та по-точне утримання житла      101,5   107,8   108,9

Охорона здоров’я     101,5   116,5   119,8

Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання       101,5   112,0   114,9

Амбулаторні послуги           101,7   120,0   124,7

Транспорт      101,0   120,4   127,2

Паливо та мастила   96,0     113,8   128,8

Транспортні послуги            103,3   131,1   137,6

Залізничний пасажирський транспорт      103,7   121,1   121,1

Автодорожній пасажирський транспорт  103,3   133,4   141,4

Зв’язок           104,6   104,3   104,1

Відпочинок і культура          101,1   107,9   109,4

Освіта 100,5   128,3   128,9

Ресторани та готелі  101,3   124,6   129,3

Різні товари та послуги        102,1   122,2   127,4

Таблиця 1.8

Індекси цін виробників промислової продукції, %

 

Показники     Жовтень 2008 до

 

            вересня 2008 грудня 2007   жовтня 2007

ПРОМИСЛОВІСТЬ  98,6     132,1   137,7

Добувна промисловість       96,5     146,1   150,8

Добування паливно-енергетичних корисних копалин   92,5     126,1   132,6

Добування, збагачення та агломерація кам’я-ного вугілля         89,0     136,0   142,3

Добування сирої нафти та природного газу          112,9   94,3     101,4

Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних      100,8   173,0   175,4

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

Продовження табл. 1.8

Добування металевих руд   100,8   183,2   185,4

Переробна промисловість   95,7     125,7   131,7

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів        100,0   114,3   119,0

Виробництво м’яса та м’ясних продуктів 99,1     132,9   130,6

Виробництво молочних продуктів та моро-зива 101,9   100,2   107,8

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів      100,7   126,1   133,9

Виробництво цукру  101,6   104,2   110,2

Виробництво напоїв            100,5   113,6   115,1

Текстильне виробництво, виробництво одя-гу, хутра та виробів з хутра        100,4   112,1   113,9

Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та ін-ших матеріалів         100,9   105,4   106,4

Оброблення деревини та виробництво виро-бів з деревини, крім меблів       99,8     112,1   114,7

Целюлозно-паперове виробництво; видавни-ча діяльність      100,5   113,2   114,5

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероб-лення      92,5     120,5   144,1

Виробництво коксу  88,6     146,2   164,8

Виробництво продуктів нафтоперероблення       94,3     112,1   138,2

Хімічне виробництво           91,7     144,5   154,9

Виробництво гумових та пластмасових ви-робів            101,1   116,5   118,6

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції   98,9     126,6   127,0

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів        90,1     142,5   144,6

Виробництво машин та устаткування       100,7   117,7   118,7

Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування          100,4   109,8   111,7

Виробництво транспортних засобів та устат-кування    101,8   131,1   133,7

Виробництво та розподілення електроенер-гії, газу та води      110,6   151,3   154,4

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»