Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1.5. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса : Інфляція суть, форми та її оцінка : Бібліотека для студентів

1.5. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 

магниевый скраб beletage

Безробіття виникає у сфері економіки та є дуже важливим со-ціальним, психологічним і моральним феноменом, безпосередньо пов’язаним із політикою держави, а в умовах глобалізації — з політи-кою міжнародних організацій.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Безробіття, як правило, класифікують за причинами, що його зумовлюють. З огляду на це, залежно від того, залишається людина працездатного віку без роботи за своїм власним бажанням чи її зму-шують до цього незалежні від її устремлінь і волі обставини, розріз-няють добровільне та вимушене безробіття.

Безробіття, зумовлене правовими нормами, що панують у сус-пільстві, та механізмом устрою ринку праці, набуває форми інсти-туціонального.

Причиною цієї форми безробіття є:

– така ситуація в економіці, коли політика високих соціальних виплат у зв’язку з безробіттям знижує пропозицію праці, спо-нукає тривалий час шукати нову роботу, і тим самим сприяє зростанню рівня безробіття;

– високі прогресивні ставки оподаткування доходів створюють ситуацію, за якої вигідніше обмежувати самоексплуатацію, зменшуючи пропозицію праці, адже перевищення річного рівня доходу певного рівня буде вилучено податковими ін-ституціями. Подекуди високі ставки оподаткування роблять вигіднішим не працювати й отримувати виплати у зв’язку з без-робіттям із соціальних фондів, бо надлишок над виплатою буде вилучений через податки;

– ситуація, за якої введення високого гарантованого рівня міні-мальної заробітної плати спонукає роботодавців обмежувати попит на працю. За певних умов наймані працівники погодили-ся б працювати і за нижчу заробітну плату, але жорстка нижня межа її, встановлена законом, не дає змоги урівноважити при природному рівні безробіття попит і пропозицію трудових по-слуг. Формується їх надлишок;

– асиметричність інформації на ринку праці стосовно наявності вакантних робочих місць та обсягу і якісних характеристик, здатних до найманої праці людей, які шукають роботу, посилює вірогідність інституційного безробіття;

– ринок праці інерційний. Його здатність пристосовуватися до вимог ринку благ здійснюється з певним запізненням, що теж посилює розбалансування між попитом і пропозицією трудо-вих послуг.

Найпоширенішими формами безробіття є фрикційне, структурне та циклічне. Розглянемо їх зміст.

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

Фрикційне безробіття виникає у зв’язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю найманих працівників відповідного кваліфі-каційного рівня, які бажають працювати за наймом за певного рівня заробітної плати та умов праці, з одного боку, та кількістю і якістю робочих місць — з іншого, потребує певного часу. Ця форма безробіт-тя характеризується тим, що люди працездатного віку, маючи певні навички та кваліфікацію, активно шукають роботу, яка відповідала б їхнім вимогам. Для пошуку такої роботи їм необхідна інформація про вільні робочі місця, умови найму та час, необхідний для переїзду на нове місце чи просто на зміну місця роботи. Ця форма безробіття дає змогу найманим працівникам реалізувати своє право на пошук при-вабливішої за своїм змістом, умовами праці чи рівнем доходу роботи. Роботодавців така форма безробіття спонукає створювати належні умови для працюючих та забезпечувати відповідний рівень оплати трудових послуг.

Складовою фрикційного безробіття є безробіття очікувань, яке виникає, коли людина припиняє роботу за чинним трудовим дого-вором заради більш високооплачуваної роботи, приступити до ви-конання якої можна тільки з часом. Період між звільненням з однієї роботи та влаштуванням на іншу є періодом безробіття для такої ка-тегорії найманих працівників. Другою формою фрикційного безро-біття є спекулятивне безробіття, яке виникає у зв’язку з тимчасовим зниженням реальної заробітної плати. За такої ситуації деякі праців-ники зменшують пропозицію робочого часу, очікуючи вищих ставок заробітної плати в майбутньому. Це явище розглядають як тимчасо-вий перерозподіл робочого часу у відповідь на тимчасове зниження реальної заробітної плати.

Головною ознакою фрикційного безробіття є незначна його три-валість. Динамізм ринку праці дає змогу людям, які залишили попе-реднє місце роботи, порівняно швидко знайти більш прийнятне для себе робоче місце.

Отже, фрикційне безробіття зумовлене самим природним проце-сом життя. Працівник підвищує свою кваліфікацію і шукає відповід-но до змін, що відбулися в його здібностях до праці, нові умови робо-ти, інший рівень винагороди тощо. До зміни місця роботи найманого працівника може спонукати зміна сімейного становища: народження дітей потребує від батька пошуку більш високооплачуваної роботи, а

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

від матері — такої, яку можна виконувати вдома, і т. ін. Хтось вирішив змінити місце проживання у зв’язку зі станом довкілля, здоров’я чи якимись іншими причинами. Це зобов’язує їх міняти і місце роботи. Таких прикладів можна навести безліч.

Структурне безробіття пов’язане зі змінами, які відбуваються в структурі попиту і, відповідно, вимагають змін у структурі вироб-ництва. Відповідно до змін, що відбуваються у виробництві, робото-давці вимагають змін у кваліфікації, навичках та знаннях найманих працівників. Суперечність між якісно-кваліфікаційною структурою працівників та новими вимогами ринку, що потребує нових товарів для задоволення змін у сукупному попиті, виявляється в закрит-ті та банкрутстві деяких підприємств, які виробляли ту продукцію, від якої відмовляється ринок, у депресивній ситуації одних галузей і видів виробництва та стрімкому розвитку інших. За цієї ситуації ви-никає реальна можливість втратити роботу працівникам, котрі не мо-жуть (за віком, станом здоров’я, сімейними чи іншими обставинами) або не хочуть (знову вчитися, проходити тестування тощо) змінюва-ти свою спеціальність. Такі працівники втрачають роботу надовго, а дехто й зовсім втрачає надію працевлаштуватися.

Різновидом структурного безробіття є конверсійне безробіття. Воно зумовлене закінченням військових дій, переорієнтацією з вій-ськової на цивільні галузі. Суттєві зміни структури економіки при-зводять до витіснення та відмирання цілих галузей. Стають непо-трібними багато професій. І це явище, безумовно, має двобічну дію. З одного боку, це прогресивне явище, бо структура виробництва при-водиться у відповідність до нової структури потреб, створюючи умо-ви для інноваційних технологій та форм організації виробництва. З другого боку, це явище породжує соціальні проблеми, психологічно травмує багатьох людей, призводить до погіршення життєвого рівня тих, хто втратив роботу внаслідок структурних змін і тривалий час не може знайти собі нову роботу. На відміну від фрикційного безро-біття, структурне безробіття значно триваліше, потребує підвищення кваліфікації або перекваліфікації, мобільності (готовності до тери-торіальних переміщень стосовно місця роботи та місця проживан-ня). Структурне безробіття, зрештою, призводить до якісних змін у кваліфікаційно-професійній структурі сукупного працівника, потре-бує багато часу для перепідготовки та переміщення великої кількості

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

працівників, потребує значних витрат на працевлаштування вивіль-нених працівників.

Структурному безробіттю чинять жорсткий опір профспілки. Вони вимагають збереження робочих місць, пролонгування терміну дії трудових договорів і т.ін., чим посилюють інерційність ринку пра-ці, але не вирішують проблеми, а заганяють її в тупий кут. Без струк-турного безробіття не відбувалося б якісних змін у виробництві, не утворювалися б нові види та галузі виробництва, суспільство не мо-гло б задовольнити своїх нових, більших потреб тощо. Але ці процеси досить болісні для багатьох людей, що потерпіли від структурного безробіття і потребують соціального захисту з боку держави.

Циклічне безробіття породжується кон’юнктурними коливання-ми економіки і виникає в період падіння виробництва або депресії. У цей період суттєво зменшуються сукупні витрати, сукупний попит і зростає чисельність вивільнених внаслідок погіршення економічної кон’юнктури найманих працівників. Циклічне безробіття ще нази-вають безробіттям, пов’язаним із дефіцитом попиту. У фазі депресії чисельність безробітних зростає, а у фазі піднесення — зменшується.

Як правило, циклічне безробіття менш тривале, ніж структурне, але триваліше, ніж фрикційне. Воно теж потребує соціального захис-ту. Крім того, держава може впливати на обмеження його згубного впливу шляхом стабілізаційної антициклічної політики.

Крім основних трьох форм, існують й інші форми безробіття. Розглянемо деякі з них.

Сезонне безробіття, зумовлене нерівномірністю зайнятості у зв’язку зі специфічними умовами виробництва у певних галузях, які визначаються дією біологічних і кліматичних чинників. Ця форма безробіття спостерігається в сільському господарстві, риболовецькій галузі, лісництві, мисливській діяльності, туристських і будівельній галузях тощо.

Сезонне безробіття ототожнюють із фрикційною формою, а ін-коли розглядають як форму структурного безробіття. Доцільність виокремлення сезонного безробіття в особливу форму пояснюється тим, що така форма безробіття пов’язана не з бажанням людей зміни-ти місце роботи, а з дією об’єктивних причин природного характеру.

Наприклад, сезон цукроваріння триває 3–4 місяці. Продовження його в часі приносить значну втрату вмісту цукру в цукрових буряках.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Це технологічна причина, яка має суттєве біологічне підґрунтя. А, на-приклад, наплив абітурієнтів у великі міста в період липня-серпня пов’язаний з тим, що саме в цей період закінчується навчальний рік у вузах та школах і розпочинається набір абітурієнтів, значна частина яких не пройде за конкурсом і буде активно шукати роботу, тобто пе-рейде до складу безробітних.

Сезонне безробіття не є серйозною проблемою для економіки в цілому, адже повторюваність його прогнозована і до неї адаптуються. Але для окремих регіонів і для тих громадян, діяльність яких пов’язана із сезонним бізнесом, таке безробіття може мати досить відчутні нега-тивні наслідки. Наприклад, якщо в регіонах, які вважаються рекреа-ційними зонами, відбуваються якісь стихійні лиха або акти громад-ської непокори чи просто тривалий час спостерігається несприятлива погода, це зменшує наплив туристів і збільшує рівень безробітних, по-рушуючи рівновагу між попитом і пропозицією на ринку праці.

Дуже чітко в міжсезоння, коли попит на працю в цих регіонах падає, люди вдаються до самозайнятості або виїздять на тимчасову роботу в ті регіони, які недостатньо працезабезпечені.

Молодіжне безробіття спостерігається серед молоді, що впер-ше виходить на ринок праці й не може отримати роботу. Це можуть бути і випускники шкіл та коледжів, і випускники вищих навчальних закладів. Ринок виявляється не готовим забезпечити їх робочими місцями у зв’язку з тим, що часто молоді люди не мають належної фахової підготовки, необхідного досвіду, потребують пільгових умов праці у зв’язку з віком або суміщенням праці та навчанням тощо. Ці обставини створюють передумови, за яких молодь не може певний час знайти роботу. Ця проблема постійно турбує суспільство і по-требує неабияких зусиль роботодавців, держави та й самих молодих, здатних до найманої праці людей, прагнути готувати себе до того, щоб відповідати вимогам ринку, отримувати належну фахову підготовку, готувати себе до роботи в умовах жорсткої конкуренції.

Близьким за змістом до структурного безробіття є технологічне безробіття.

Технологічне безробіття пов’язане з вивільненням працівників, зумовленим впровадженням нової, як правило, автоматизованої, тех-ніки та технології. Технологічне нововведення, з одного боку, робить ненадійними робочі місця навіть у новітніх галузях економіки. З ін-Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

шого — воно зумовлює появу попиту на нові робочі місця, для ство-рення яких не потрібні надто великі затрати. Наприклад, створення мережі Інтернет значно розширює можливості працювати «вдома», удосконалює якість інформації щодо ринку праці, що теж сприяє зменшенню безробіття.

Для виникнення технологічного безробіття необхідно, щоб ціни на трудові послуги були негнучкими (жорсткими). Неокласики вва-жають таку ситуацію в економіці, коли ціни на працю негнучкі, тим-часовою і тому не надають належної уваги цій формі безробіття.

Регіональне безробіття виникає під впливом історичних, демогра-фічних і соціально-психологічних чинників. Ця форма безробіття може бути подолана тільки завдяки засобам економічної політики. Місцеві органи влади теж не в змозі її вирішити. Регіональне безробіття має і міжнародний аспект. У зв’язку з цим вплив на регіональне безробіття здійснюють як загальнодержавні, так і міждержавні цільові програми.

Залежно від активності пошуку роботи, засвідченого реєстрацією на ринку праці, розрізняють відкрите і приховане безробіття.

Відкрите безробіття — це така ситуація в економіці, за якої інди-від визнає, що він позбавлений роботи і реєструється на біржі праці, якщо це доступно для нього. Термін «відкрите безробіття» викорис-товується, як правило, стосовно країн, що розвиваються. Метою його використання є прагнення відділити повністю безробітних від тих, хто може розглядатись як безробітний з причини неповної зайнятості або перебування в ситуації прихованого безробіття.

Приховане безробіття пов’язане з наявністю людей, які припини-ли пошук роботи. Вважається, що ці люди могли б працювати, якби не вважали, що пошуки роботи безперспективні. Цією формою без-робіття охоплюються групи здатних до найманої праці людей, яким властива значна свобода дій при прийнятті рішення стосовно участі на ринку праці.

Зареєстроване безробіття у 2008 році та попит і пропозиція робо-чої сили у 2008 році представлені у таблицях 1.5 і 1.6 [128].

Є й інші форми безробіття. Незаперечно, можуть виникати нові його форми. Але цікава не стільки сама можливість існування різних форм безробіття, скільки зіставність та сумірність їх з природним без-робіттям. Іншими словами, цікаво, які форми безробіття є природ-ними, а які — ні.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Таблиця 1.5

Зареєстроване безробіття в 2008 р. (на кінець звітного періоду)

 

Місяць            Кількість зареєстрованих безробітних       Середній розмір до-помоги за місяць, грн

 

            тис. осіб         % до населен-ня працездат-ного віку       

 

            Усього            З них отримують до-помогу по безробіттю         

           

 

Січень 662,8   495,8   2,4       360,14

Лютий            671,1   496,2   2,4       391,31

Березень         639,6   469,6   2,3       391,74

Квітень           611,7   443,9   2,2       401,60

Травень          573,0   418,3   2,0       414,45

Червень          538,1   392,0   1,9       424,46

Липень           518,7   387,2   1,8       443,62

Серпень         509,5   377,9   1,8       461,09

Вересень        513,6   373,8   1,8       477,68

Жовтень         530,1   381,6   1,9       526,97

Таблиця 1.6

Попит і пропозиція робочої сили в 2008 р. (на кінець звітного періоду)

 

Місяць            Кількість незайнятих громадян, які пере-бували на обліку в

державній службі за-йнятості, тис. осіб     Потреба підприємств у працівниках на за-міщення вільних робо-чих місць та ва кантних посад, тис. осіб           Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну по-саду), осіб

Січень 691,2   175,0   4

Лютий            693,6   182,6   4

Березень         659,6   194,6   3

Квітень           624,1   194,7   3

Травень          592,1   205,6   3

Червень          555,0   207,2   3

Липень           537,5   201,8   3

Серпень         525,7   197,5   3

Вересень        538,2   198,6   3

Жовтень         560,5   177,5   3

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

Більшість зарубіжних і вітчизняних авторів відносять до природ-ного безробіття фрикційне та структурне, а до неприродного — ци-клічне [97].

А. Я. Лівшиц відносить до природного фрикційне, інституціо-нальне та добровільне, а до вимушеного (неприродного) — техноло-гічне, структурне, регіональне та приховане [96]. Деякі автори при родне безробіття ототожнюють зі структурним, оскільки не роз-межовують фрикційного і структурного [76].

М. Фрідман під природним розумів такий рівень безробіття, за якого ринок праці «розчиняється», а реальний рівень заробітної пла-ти сприяє рівновазі на всіх ринках.

Природне безробіття не є незмінним, тому що деякі його детермі-нанти мають інституційний характер (існування профспілок), інші — законодавчий (закон про мінімальну заробітну плату, обмежену три-валість робочого дня тощо).

Отже, є підстави стверджувати, що природний рівень безробіття пов’язаний значною мірою з власне добровільним безробіттям, яке реалізує природну свободу громадян щодо вибору сфери своєї діяль-ності. Фрикційне безробіття за своїм змістом є добровільним і тому визначає природний рівень і є його складовою. Інституційні компо-ненти, включаючи профспілковий вплив і законодавче поле, теж від-носять до «природного» безробіття, бо люди вільні живуть за закона-ми, а не всупереч їм.

Стосовно структурного безробіття слід зазначити, що воно за сво-їм змістом не є добровільним. Далеко не завжди ті, хто виробляє про-дукт чи послуги, попит на які зменшується, самі споживають цей про-дукт і усвідомлюють недоцільність його подальшого виробництва. Навпаки, цим працівникам часто здається, що держава або профспіл-ка не хоче відстояти та захистити їхні інтереси. Закриття виробництв змушує їх шукати собі інший вид діяльності. Така обставина формує хибне уявлення, що ця форма безробіття не має ніякого відношення до «природного» рівня.

Якщо згадати, що зміна структури виробництва відбувається не з волі чиновника, а спричинюється зміною суспільних потреб, то на-явність структурного безробіття, безумовно, слід включити як «при-родну» компоненту.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Циклічне безробіття — це безробіття, яке перевищує природний рівень. Якщо циклічне безробіття дорівнює нулю, економіка функціо-нує за умов повної зайнятості або природного рівня безробіття.

Природний рівень безробіття визначають дві групи факторів:

1)         частота безробіття, яка визначається двома чинниками:

– мінливістю попиту на трудові послуги, спричиненого мінливіс-

тю сукупного (споживчого та інвестиційного) попиту;

– інтенсивністю, з якою ринок праці задовольняє підприємниць-кий сектор новими працівниками;

2)         тривалість безробіття, яка визначається такими чинниками:

– демографічним складом робочої сили;

– здатністю та бажанням безробітних постійно шукати кращу ро-боту;

– наявністю (відсутністю) та рівнем допомоги у зв’язку з безро-біттям;

– організацією ринку праці.

Визначення природного рівня безробіття — справа складна. По-яснюється складність кількісного визначення цього феномена тим, що він вміщує в собі як власне економічну компоненту, так і елемен-ти економічної політики, які впливають, інколи суттєво, на функціо-нування ринку праці.

Але, підтримуючи безробіття на рівні, нижчому за природний, ма-кроекономічна політика не може не породжувати інфляції.

Саме тому з часом у визначення природного рівня безробіття вносять певні корективи, зумовлені тим, що безробіття та інфля-ція — явища взаємопов’язані.

Зазвичай рівень фактичного безробіття перевищує його при-родний рівень. За цих умов економіка працює з недостатнім коефі-цієнтом віддачі. Та іноді, за умов війни, стихійного лиха, серйозних технологічних аварій, коли мобілізується усе працездатне населення, робота організовується цілодобово, практично без вихідних і з по-вним використанням виробничих потужностей, фактичний рівень безробіття може бути меншим від природного.

Проте сам собою рівень природного безробіття не залишається незмінним. Зміни законодавчої бази та соціальних пріоритетів сус-пільства суттєво впливають на нього.

Перевищення фактичним рівнем безробіття природного рівня приносить суспільству значні втрати. Математично зв’язок між втра-

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

тами ВВП та перевищенням фактичним безробіттям його природ-ного рівня обґрунтував Артур Оукен. Він розрахував, що для США кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над при-родним зменшує обсяг ВВП порівняно з потенційним його рівнем на 2,5%. Цей закон прийнятний і для економік постсоціалістичних країн.

Виявивши залежність цих двох змінних (1 : 2,5 або 2 : 5), закон Оукена дає можливість математично розрахувати втрати, які сус-пільство несе за певного рівня безробіття. Наприклад, якщо рівень безробіття становить 11%, а природний рівень — 6%, то перевищення фактичного рівня безробіття над природним становить 5%. Помно-живши 5% на коефіцієнт Оукена (2,5), матимемо втрати реального ВВП відносно потенційного його обсягу (5 х 2,5 = 12,5%). Це озна-чає, що якби в певному році рівень безробіття дорівнював природно-му, то реальний ВВП був би на 12,5% більшим від фактичного.

Закон Оукена можна записати за допомогою рівняння

л       л *      п   Y — Y

U-U  =р          —.       100%,  (1.5)

Y

де   Р — коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття;

U — фактичний рівень безробіття;

0" - природний рівень безробіття;

Y" — потенційний обсяг національного виробництва в умовах по-вної зайнятості;

Y — фактичний обсяг національного виробництва;

I/ — {/* - рівень циклічного (кон’юнктурного) безробіття;

Y" -Y — кон’юнктурний розрив між потенційним і фактичним обсягами національного виробництва.

Величина коефіцієнта Оукена залежить як від технології вироб-ництва, так і від поведінки економічних суб’єктів на ринку праці. За-лежність коефіцієнта Оукена ( /? ) від названих факторів ілюструєть-ся кривою Оукена (рис. 1.7).

Як видно з рис. 1.7, крива Оукена Y(U) відображає зв’язок між рівнем фактичного безробіття (U) і величиною відхилення фактично-го обсягу національного виробництва (Y) від потенційного (Yj. Pyx no кривій Оукена показує зміну величини втрат ВВП ( Y ), пов язану зі зміною відхилення фактичного безробіття від природного рівня.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

 

Y

Y"

Y,

Y-i

0

 

 

i           ,A

            \           B

                        ^"-*-~^C

                        1          '■         ►

U

 

Рис. 1.7. Крива Оукена

Крива Оукена Y(U) може зміщуватись як праворуч угору, так і ліворуч вниз. На зміщення кривої Y(U) впливають:

-          зміни потенційного обсягу національного виробництва і дохо-ду, які зміщують криву праворуч вгору при зростанні Y та лі-воруч вниз в разі зменшення Y*;

-          зміни норми природного безробіття (и), які зміщують криву праворуч вгору при збільшенні и* та ліворуч вниз — при змен-шенні и*.

Розглянемо зв’язок інфляції та безробіття.

Дж. М. Кейнс розглядав інфляцію як таку ситуацію в економі-ці, коли крива сукупного попиту (AD\ перетинає криву сукупної пропозиції (AS) В ТОЧЦІ, ЯКІЙ відповідає рівень доходу вищий, ніж в умовах повної зайнятості, тобто коли наявний інфляційний розрив в економіці. Водночас він зрозумів, що інфляція, спричинена збурен-ням попиту, зумовить інфляцію пропозиції (витрат). Таке явище по-яснюється тим, що надлишково зайняті вимагатимуть для себе такої самої заробітної плати, яка властива повній зайнятості. За цих умов уряд уже не здатний належним чином впливати на економіку тіль-ки через попит. Він змушений буде втрутитись у політику заробітної плати щодо її обмеження.

Усвідомлення того, що саме інфляція, а не дефляція стає найваж-ливішою проблемою економічної політики, породжує дискусії щодо

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

взаємозв’язку таких проявів макроекономічної нестабільності, як ін-фляція і безробіття.

Ще на початку ХХ ст. американський економіст І. Фішер розкрив взаємозв’язок між інфляцією та безробіттям. Статистичні дані пока-зували, що у фазі піднесення рівень безробіття знижувався, а темп інфляції, навпаки, зростав. Протилежний хід подій простежувався у фазі спаду — рівень безробіття зростав, а інфляція знижувалася. Така динаміка інфляції та безробіття сприймалася економістами як належна, і глибинні її причини не досліджувалися. Лише в 1958 р. но-возеландський економіст А. Філіпс опублікував працю «Зв’язок між безробіттям і темпом змін грошової заробітної плати у Сполученому Королівстві в період 1861–1957 рр.». Він показав зв’язок між рівнем безробіття і темпами зростання середньої заробітної плати. Безробіт-тя високе, якщо заробітна платня зростає повільніше, і безробіття па-дає, якщо заробітна платня зростає швидше. Високий рівень інфляції зазвичай супроводжується низьким рівнем безробіття, і навпаки.

На підставі статистичних даних Філіпс побудував криву, що відо-бражала несподівано стійку обернену залежність між темпами зрос-тання зарплати та рівнем безробіття у Великій Британії упродовж 1861–1957 рр. (рис. 1.8). Пізніше цю залежність почали називати кривою Філіпса (англ. Phillips curve).

По вертикальній осі Філіпс відклав темпи зміни заробітної плати, а по горизонтальній — рівень безробіття. Точці, в якій крива пере-тинає вісь абсцис, відповідає рівень безробіття, за якого рівень цін на ринку праці незмінний (темп зростання заробітної плати — ну-льовий). Згідно з оцінкою Філіпса, такий рівень безробіття у Вели-кій Британії становив 5,5%. Ця крива не перетинає осі ординат, бо досягти абсолютного рівня зайнятості, тобто відсутності безробіття, практично неможливо. Початкову стабільну криву, побудовану на підставі емпіричних даних, називають ранньою кривою Філіпса. Ран-ня крива Філіпса зображена на рис. 1.8.

Отже, за низького рівня безробіття та жвавого попиту на працю заробітна плата зростає. При високому рівні безробіття та низькому попиті на працю заробітна плата перестає зростати та навіть може зменшуватись, оскільки трапляються безробітні, готові продавати свої трудові послуги за значно нижчу плату, щоб тільки влаштува-тись на роботу.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

 

 

 

 

0

 

            ►

Рівень безробіття, %

 

5,5 Рис. 1.8. Рання, або емпірична, крива Філіпса

У 1960 р. американські економісти Семюелсон і Солоу дещо ви-дозмінили криву Філіпса. їм удалося пов’язати рівень безробіття з рівнем інфляції, а не з темпами зростання заробітної плати, як то було раніше. Таке вдосконалення кривої Філіпса дало змогу засто-сувати її до дослідження національної економіки та використати в макроекономічній політиці.

Нова (модифікована) крива Філіпса перетинала горизонтальну лінію, яка відображала нульовий темп зростання цін, тобто нульо-ву інфляцію, за норми безробіття 2,5% для Англії та 4% — для США (рис. 1.9).

Відрізок кривої Філіпса, розташований ліворуч від точки N, ха-рактеризує інфляцію попиту, яка найчастіше є наслідком спроб дер-жави стимулювати високу зайнятість. Відрізок, розташований пра-воруч від точки N, пов’язаний із падінням цін у цей період кризи надвиробництва.

Ця крива показала неможливість досягти кейнсіанського ідеалу повної зайнятості як мети економічної політики без інфляції.

Стабільність цін та безробіття виявилися несумісними цілями, які суперечать одна одній і не можуть бути реалізованими одночасно. Тому економічна політика має зробити вибір між стабільністю цін і повною зайнятістю.

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

N         \N

 

                        ^         

^^      Рівень безробіття, %

2,5       4

Рис. 1.9. Модифікована крива Філіпса

Між інфляцією та безробіттям, який виражає крива Філіпса, іс-нує обернений зв’язок. Із наближенням національної економіки до рівня повної зайнятості на ринку праці виникають слабини та струк-турні проблеми. Річ у тім, що національний ринок праці містить ве-лику кількість індивідуальних ринків праці, які відрізняються один від одного і за структурою зайнятості, і за географічним розташуван-ням. У фазі піднесення повна зайнятість не досягається одночасно на кожному з ринків праці. Представники одних професій зайняті по-вністю, а серед представників інших професій ще багато безробітних. В одних регіонах країни рівень безробіття у фазі піднесення переви-щує природний, тоді як в інших попит на окремі види праці не за-довольняється. Це спричинює тут підвищення заробітної плати, що генерує зростання витрат і цін. Отже, ціни починають зростати ще до того, як національна економіка досягає повної зайнятості.

Ринок праці повільно усуває цю розбалансованість. В одних ви-падках безробітні просто можуть не знати, що десь є потреба в пред-ставниках їхньої професії, в інших — перекваліфікація може потре-бувати значних витрат часу і коштів або ж зміни місця проживання. Отже, ринок праці недостатньо пристосовується до змін у попиті й пропозиції робочої сили і не може стримати зростання витрат і цін, яке починається ще перед тим, як досягнуто повної зайнятості.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

У 60–70-х роках минулого століття більшість економістів вва-жали, що кожна країна стоїть перед проблемою вибору між двома лихами національної економіки — інфляцією та безробіттям. Інак-ше кажучи, якщо країна хоче досягти низького рівня безробіття, то вона змушена прийняти вищий рівень інфляції. І навпаки, щоб знизити темпи інфляції, нація мусить терпіти вищий рівень без-робіття.

Уряд, який вважає безробіття більшим злом, ніж інфляцію, оби-рає політику, спрямовану на рух по кривій ліворуч від точки N (рис. 1.9). Якщо ж уряд вважає більшим злом інфляцію, то він має здійснювати дії, які на рис. 1.9 позначаться рухом по кривій Філіпса праворуч від точки N. Отже, крива Філіпса визначала нижню межу можливого поєднання темпів інфляції та рівнів безробіття.

Відтак крива Філіпса стала основою макроекономічної політи-ки урядів багатьох країн. Вплив уряду на сукупний попит за допо-могою інструментів фіскальної та монетарної політики давав змогу переміщувати економіку по кривій Філіпса і вибирати певну точку на ній, тобто певну комбінацію рівнів інфляції та безробіття. Напри-клад, стимулююча макроекономічна політика збільшувала сукупний попит, а отже, й рівні національного виробництва та зайнятості. Про-те водночас вона індукувала вищий темп інфляції. Навпаки, стриму-вальна монетарна політика давала змогу знизити рівень інфляції, але ціною зростання безробіття, тобто зниження обсягу національного виробництва.

Однак на підставі статистичних даних 70-х років для однієї краї-ни можна було побудувати аж декілька кривих Філіпса. В аналітич-ній економії заговорили, що крива Філіпса вже не підтверджується. Проте подальші дослідження показали, що крива Філіпса може пере-міщуватися.

Крива Філіпса стабільна, якщо в національній економіці існує інерційний, тобто з року в рік однаковий, темп інфляції. Цей темп підтримується доти, доки немає збурень у сукупному попиті чи су-купній пропозиції. Збурення в сукупному попиті настають, напри-клад, тоді, коли рівень безробіття помітно нижчий за його природну норму. У цьому разі темп інфляції зростає, бо тиск до підвищення заробітної плати, що індукують незайняті робочі місця, перевищує

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

тиск до зниження заробітків, які генерує безробіття. Зростання темпу інфляції переміщуватиме криву Філіпса вгору.

Якщо рівень безробіття перевищуватиме природний, то темп ін-фляції знижуватиметься. Річ у тому, що тиск до зниження заробітної плати, індукований безробіттям, перевищує силу тиску до її зростан-ня, тому рівень заробітної плати і витрати знижуються, а відтак і ціни, що уповільнює темп інфляції. Тому крива Філіпса переміщується до-низу.

Збурення пропозиції бувають тоді, коли умови функціонування національної економіки різко змінюються, що впливає на витрати ви-робництва товарів і послуг, і внаслідок цього — на ціни, які встанов-люють підприємства. За несприятливих збурень пропозиції витрати виробництва зростають, а разом з цим — і ціни. Це означає, що темп інфляції змінюється і крива Філіпса переміщується вгору. І навпаки, за сприятливих збурень сукупної пропозиції, наприклад унаслідок зниження світових цін на нафту, темп інфляції знижуватиметься і крива Філіпса переміщуватиметься донизу.

Розглянемо як збурення у сукупних попиті та пропозиції пере-міщують криву Філіпса (рис. 1.10).

 

SRPC

 

Довгострокова крива Філіпса

Короткострокова крива Філіпса

0

 

Рівень безробіття, (%) Рис. 1.10. Переміщення кривої Філіпса

Круш П. В., Клименко 0. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Припустимо, що національна економіка функціонує за природ-ної норми безробіття, тобто продукує природний обсяг продукції та перебуває в точці A . Нехай унаслідок певних обставин, наприклад, стимулювальної політики уряду, сукупний попит почав швидко зростати. Рівень безробіття знижується, і фактичний ВВП переви-щує природний. Оскільки рівень безробіття спадає, фірми активно наймають працівників, а окремі з них енергійніше підвищують заро-бітну плату. У результаті зростають витрати, і ціни також починають зростати. Відтак заробітна плата і ціни уже прискорено зростають. В економіці відбуваються зміни, які можна зобразити переміщенням угору по кривій SRPC. Інфляційні очікування ще не змінюються, але нижчий рівень безробіття прискорює темп інфляції.

Із підвищенням заробітної плати та цін підприємства й наймані працівники починають очікувати вищої інфляції, що передбачають в угодах щодо зарплати і цін. Отже, інерційний темп інфляції зростає. Короткострокова крива Філіпса переміщується вгору. Нова крива Філіпса SRPC лежить вище від початкової кривої SRPC, показую-чи вищий очікуваний темп інфляції. У точці С рівень безробіття той самий, що й у точці В , але темпи інфляції вищі.

Кінець 60-х років XX ст. ознаменувався тим, що в багатьох краї-нах зростання інфляції не супроводжувалося зменшенням безробіт-тя. Одночасне існування інфляції та безробіття отримало назву стаг-фляції.

Розвиток національної економіки зрештою уповільнюється, і об-сяг виробництва повертається до природного, а рівень безробіття — до його природної норми. Внаслідок вищого рівня безробіття темп інфляції знижується (рух від точки С до точки Е ). Економіка по-вертається до точки Е. Тепер за природного рівня безробіття інер-ційний темп інфляції у точці Е вищий, ніж у точці A, яка також від-повідає природному рівневі безробіття. Учасники ринкового процесу очікують вищого рівня цін. Отже, у національній економіці рівень зайнятості буде тим самим, що й до піднесення, але всі номінальні по-казники зростатимуть швидпіе, бо темп інфляції буде вищий.

Загалом є підстави для таких тверджень. 3 відхиленням рівня безробіття від його природної норми темп інфляції змінюється. Доки рівень безробіття нижчий за його природну норму, доти темп інфля-ції зростатиме. I навпаки, інфляція зменшуватиметься доти, доки рі-

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

вень безробіття перевищуватиме природну норму безробіття. Коли ж у національній економіці рівень безробіття дорівнює його природній нормі, інфляція стабілізується, тобто темп інфляції є постійною ве-личиною.

Якщо є можливість керувати короткостроковою кривою Філіпса, можна зменшувати рівень безробіття, і нація тимчасово насолоджува-тиметься високим рівнем зайнятості, але за рахунок зростання інфля-ції. І навпаки, якщо інерційний темп інфляції надто високий, то, ви-кликавши спад і збільшивши безробіття, можна зменшити інерційний темп інфляції. У довгостроковому періоді крива Філіпса є вертикаль-ною прямою, інакше кажучи, показує відсутність залежності між рів-нем інфляції та природним рівнем безробіття (лінія ЕА на рис. 1.10). Тому зникає можливість вибору між інфляцією та безробіттям.

Початок 70-х років ХХ ст. продемонстрував одночасне зростан-ня інфляції та безробіття. Співіснування зростаючого безробіття та зростаючих темпів інфляції отримало назву сламфляція. У лекції з нагоди вручення Нобелівської премії в 1976 р. М. Фрідман зазначив, що стагфляція поступилася місцем сламфляції.

Сучасна крива Філіпса відрізняється від ранньої трьома осо-бливостями. По-перше, в сучасній кривій Філіпса темпи приросту номінальної заробітної плати замінено на темпи інфляції. Та це не має принципового значення, бо в періоди високих темпів зростання зарплати швидко зростають і ціни. По-друге, сучасна крива Філіпса враховує очікувану інфляцію. По-третє, вона враховує збурення су-купної пропозиції.

Рівняння сучасної кривої Філіпса записують так:

л = ле -р-(Б'-Б ) + &, (1.6 )

де   7і — темп інфляції;

п" — очікуваний темп інфляції;

Р — параметр, який показує, наскільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття, цей коефіцієнт завжди більший від нуля;

3 — збурення пропозиції;

Б' — рівень безробіття;

Б* — природна норма безробіття;

(Б' -Б*) — циклічне безробіття.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Вираз /З-(Б'-Б*) у рівнянні (1.6) показує, що відхилення безро-біття від його природної норми може прискорювати або стримувати розвиток інфляції. Якщо рівень безробіття перевищує його природ-ну норму, то темп інфляції знижуватиметься. За рівня безробіття, нижчого від природного, темп інфляції зростатиме. Це буде інфля-ція попиту, бо високий рівень сукупного попиту є причиною цього виду інфляції (рис. 1.11). Знак мінус перед показником циклічного безробіття стоїть тому, що коли воно існує в національній еконо-міці, темп інфляції знижуватиметься. 3 показує, що рівень інфля-ції підвищується або знижується внаслідок збурень пропозиції. За несприятливих збурень 3 має додатне значення, й темпи інфляції зростають. Це буде інфляцією витрат, бо несприятливі збурення пропозиції збільшують витрати виробництва. За сприятливих збу-рень сукупної пропозиції 3 має від’ємне значення, що уповільнює темпи інфляції.

 

 

 

Б*

 

Безробіття, Б'

 

 

Рис. 1.11. Вплив очікуваної інфляції на вибір між інфляцією та безробіттям

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

Отже, згідно з уявленнями економістів основного потоку макрое-кономіки, у короткостроковому періоді існує можливість вибору між інфляцією та безробіттям. Змінюючи сукупний попит, можна вибра-ти певну комбінацію рівнів інфляції та безробіття на короткостроко-вій кривій Філіпса. При цьому положення на цій кривій залежить від очікуваного темпу інфляції. Якщо він зростає, крива переміщується вгору, й вибір між інфляцією та безробіттям є менш сприятливим. У цьому разі за кожного рівня безробіття темп інфляції буде вищим.

Вибір між інфляцією і безробіттям існує лише в короткостроко-вому періоді. У довгостроковому періоді зберігається класична дихо-томія: крива Філіпса є вертикальною, а можливість вибору між ін-фляцією та безробіттям зникає.

Прихильники теорії раціональних сподівань заперечують наяв-ність спадної короткострокової кривої Філіпса, а отже, можливості вибору між інфляцією та безробіттям. Їхня логіка така. Споживачі, підприємці, наймані працівники та інші учасники ринкового процесу розуміють, як функціонує національна економіка. Вони використо-вують усю наявну інформацію для захисту своїх інтересів. Зокрема, вони враховують заходи економічної політики при ухваленні влас-них рішень і розуміють, як ці заходи впливатимуть на національну економіку та їхнє становище.

Якщо, наприклад, уряд проводить стимулювальну макроеконо-мічну політику, то працівники передбачають зростання інфляції та відповідне зниження реальної зарплати. Вони одразу висунуть вимо-ги про підвищення своєї номінальної зарплати, щоб нейтралізувати вплив очікуваної інфляції на свої реальні доходи. За правильного передбачення ними рівня зростання цін і відповідних вимог щодо підвищення номінальної зарплати жодного, навіть тимчасового, під-вищення обсягу національного виробництва і рівня зайнятості в на-ціональній економіці не відбудеться. Натомість розвинеться інфля-ція, і рівень цін зросте з А до Е (рис. 1.12). Отже, згідно з теорією раціональних сподівань, крива Філіпса є вертикальною не лише в довгостроковому, а й у короткостроковому періоді.

Якщо ж працівники неправильно оцінюють економічні події, на-приклад, вважають, що їхні реальні заробітки зростатимуть унаслідок макроекономічної політики уряду, то вони пропонуватимуть більше своєї праці, і безробіття знизиться. Отже, економіка переміститься

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

з точки A в точку B . Цілком можливо, кажуть прихильники теорії раціональних сподівань, що працівникам може здаватися, що їхня реальна заробітна плата знижується. Пропозиція праці зменшиться і безробіття зросте, а економіка переміститься в точку D. Якщо по-єднати точки B і D , то вони утворюють криву з від’ємним нахилом, яка нагадує криву Філіпса. На думку адептів теорії раціональних спо-дівань, економісти помилково роблять висновок, що існує стабільна короткострокова крива Філіпса.

 

 

Справжня ^короткострокова крива Філіпса

E

«Уявна»

A         короткострокова

s\^     D   крива Філіпса

            ►

Б*        Рівень безробіття

Рис. 1.12. Крива Філіпса з позиції теорії раціональних сподівань

Згідно з названою теорією, між безробіттям та інфляцією немає вибору і в короткостроковому періоді. Уряд не може впливати на ре-альні змінні — обсяг виробництва і рівень зайнятості, — і намагання стимулювати розвиток національної економіки лише підвищить за-гальний рівень цін. Зазначимо, що більшість економістів піддають сумніву положення теорії раціональних сподівань щодо кривої Фі-ліпса.

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки