Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1.2. Інфляція попиту та пропозиції : Інфляція суть, форми та її оцінка : Бібліотека для студентів

1.2. Інфляція попиту та пропозиції


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 

Загрузка...

Залежно від причин і механізму зростання загального рівня цін розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат (інфляцію пропо-зиції).

Інфляція попиту пов’язана з дією монетарних факторів, насам-перед — з надлишковою емісією грошей, яка призводить до переви-щення попиту над існуючою пропозицією товарів та послуг. Інфляція попиту, як правило, виникає в умовах повної зайнятості та повної за-вантаженості виробничих потужностей. За таких умов зростання по-питу не супроводжується еластичним розширенням пропозиції, тому ціни зростають (рис. 1.5).

 

Рис. 1.5. Інфляція попиту:

AD — сукупний попит; AS — сукупна пропозиція;

P — рівень цін; Q — реальний ВВП

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Інфляція попиту пояснюється порушенням рівноваги між су-купним попитом ( AD ) та сукупною пропозицією ( AS ) з погляду перевищення сукупного попиту. Таку ситуацію в економіці характе-ризують так: «Надто багато грошей полюють за дуже малим обсягом товарів».

Чому так відбувається? Пояснюється це тим, що економіка може намагатися витрачати більше, ніж вона здатна виробити і запропо-нувати. Тобто економіка в цьому випадку прагне досягти точки, роз-міщеної поза кривою виробничих можливостей. Реальний сектор економіки не в змозі відреагувати на пред’явлений обсяг попиту збільшенням реального національного виробництва, оскільки всі на-явні ресурси задіяні та раціонально використовуються. За цих умов «отоварити» свої доходи можна, заплативши вищу ціну за бажані блага. Це зумовлює зростання цін при незмінному реальному обсязі виробництва. Тобто спостерігається інфляція попиту.

Більшість економістів вважають, що крива короткострокової су-купної пропозиції є висхідною і складається з трьох відрізків: майже горизонтального, проміжного і вертикального (рис. 1.5).

На горизонтальному (кейнсіанському) відрізку (відрізок 1) су-купний попит порівняно невеликий, отже, обсяг національного про-дукту значно відстає від його рівня за повної зайнятості. Це фаза депресії, яка не містить у собі інфляційної небезпеки. Інфляцію на цьому відрізку кривої AS називають передчасною. Така назва зумов-лена тим, що економіка не досягла потенційного обсягу виробництва і повної зайнятості. Передчасність інфляції на висхідному відрізку пояснюється нерівномірністю виходу різних галузей із депресії. Ті галузі, які ще не вичерпали запасів своїх виробничих потужностей, не спричинюють інфляційного зростання цін.

Ті галузі, які уже повністю використали свої виробничі потуж-ності, не в змозі відреагувати на зростаючий попит збільшенням об-сягу виробництва і тому їхню продукцію можуть придбати тільки ті, хто готовий заплатити вищу ціну. З іншого боку, зростання сукупно-го попиту означає зростання попиту на робочу силу. Ті працівники, які були зайняті лише частково, починають працювати повний ро-бочий день (тиждень, місяць, рік). Зростає їхня грошова заробітна плата. Зростають виробничі витрати, підприємства змушені підви-щувати ціни. Тиск профспілок теж впливає на зростання заробітної

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

плати. Підприємці зацікавлені в тому, щоб не допустити страйків у період, коли економіка розвивається по висхідній, і йдуть на задо-волення вимог профспілок, перекладаючи свій тягар на споживача через підвищення цін на свою продукцію. Отже, зміщення кривої сукупного попиту від ADt до AD2 (відрізок 2) зумовлює частково інфляційне зростання обсягу виробництва, оскільки приріст вироб-ництва Q -Q менший за відповідний приріст цін. У точці перетину кривої AD2 і AS економіка досягає повної зайнятості в усіх секторах виробництва. Спостерігається потенційний обсяг національного ви-робництва Q2. Це означає, що будь-яке подальше зростання сукуп-ного попиту не може бути задоволене наявними виробничими ресур-сами.

Виробничі можливості економіки за такого рівня технологій та виробничих потужностей вичерпані. I тому зростання сукупного попиту на вертикальному (класичному) відрізкові від AD2 до AD3 спричиняє не зростання обсягів виробництва, а суто інфляційне зрос-тання цін (відрізок 3).

Отже, зростання грошової маси (сукупного попиту AD ) на від-різках 2 і 3 призводить до зростання цін ( P ).

Підсумовуючи сказане, слід зазначити:

по-перше, на горизонтальному відрізку AS номінальний і реаль-ний обсяги виробництва зростають однаковими темпами;

по-друге, на висхідному відрізку кривої AS номінальний обсяг виробництва необхідно дефілювати, щоб визначити зміну реального обсягу;

по-третє, на вертикальному відрізку, незалежно від того, якими темпами зростає номінальний обсяг виробництва, зумовлений під-вищенням рівня цін, реальний обсяг виробництва ( Q2 ) залишається незмінним.

Причини інфляції попиту:

- Немонетарні: розширення державних замовлень: військових та соціальних; зростання попиту на засоби виробництва в умовах майже повної завантаженості виробничих потужностей; зрос-тання доходів населення в результаті узгодження дій профспі-лок; зміни в асортименті структури сукупного попиту ( AD ) призводять до зростання загального рівня цін, бо на нові товари вони вищі, ніж на традиційні.

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

– Монетарні: зростання номінальних касових залишків, яке зу-мовлене: зростанням грошової бази; вилученням грошей із сектора майна; використання фінансових активів і боргових зобов’язань як платіжних засобів.

Отже, ми розглянули інфляцію попиту. Перейдемо до розгляду другого типу інфляції — пропозиції.

Інфляція витрат виробництва (сукупної пропозиції) виникає вна-слідок змін витрат виробництва і пропозиції на ринку. Згідно з цією теорією, зростання цін пояснюється такими чинниками, які зумовлю-ють зростання витрат на одиницю продукції, тобто середніх витрат виробництва.

Інфляція витрат проявляється в зростанні витрат виробництва, які випереджають зростання реального доходу та продуктивності праці. Інфляційний процес розвивається під впливом немонетарних факторів, що зумовлюють зростання цін через збільшення витрат ви-робництва та збільшення собівартості продукції (рис. 1.6). Одним із різновидів інфляції витрат є інфляція, що зумовлена збільшенням за-робітної плати.

 

Рис. 1.6. Інфляція пропозиції:

AD — сукупний попит; AS — сукупна пропозиція;

P — рівень цін; Q — обсяг виробництва.

Розділ I. Інфляція, її види, причини та наслідки

Зростання витрат на одиницю продукції в економіці призводить до скорочення прибутку (за умови незмінності рівня цін). Це спону-кає товаровиробників до зменшення обсягу пропозиції, що, в свою чергу, призводить до зростання цін. Отже, графічно інфляцію витрат (пропозиції) можна проілюструвати зміщенням кривої AS ліворуч (див. рис. 1.6).

На рис. 1.6 показано, що зростання витрат зумовило зміщення сукупної пропозиції від AS1 до AS2 . Тобто, в умовах недостатньої пропозиції придбати блага можуть ті споживачі, котрі здатні будуть за них заплатити більшу ціну. Зростання ціни від P2 до P1 зумовить скорочення реального обсягу виробництва від Q1 до Q2 .

Інфляція пропозиції (витрат) має два основних джерела:

– зростання цін на енергію та сировину;

– зростання номінальної заробітної плати.

Інфляція, зумовлена непередбачуваним зростанням цін на енер-гію та сировину, спостерігалася в періоди світових сировинних та енергетичних криз. У 1973–1974 та 1979–1980 рр. суттєве зростання цін на нафту для країн-імпортерів зумовило зростання цін на енер-гію, що призвело до подорожчання виробництва та транспортування всієї продукції в економіці.

У перші роки незалежності України, коли Росія як головний по-стачальник для нашої країни нафти й інших енергоносіїв «відпусти-ла» на них ціни з метою наближення останніх до рівня світових, в економіці нашої країни відбулося стрімке зростання рівня цін, зумов-лене зростанням витрат виробництва. Так, у 1992 р. рівень інфляції в Україні становив 2100%, у 1993 р. — 10256%, у 1994 р. — 501%.

Інфляція, спричинена зростанням номінальної заробітної плати, є різновидом інфляції, зумовленої зростанням витрат виробництва, оскільки сама заробітна плата є однією зі статей витрат. Логіка цьо-го процесу може пояснюватися тим, що зростання загального рівня цін, зумовлене зростанням цін на сировину та енергоносії, потребує для збалансування попиту і пропозиції підвищення заробітної плати. Зростання заробітної плати, у свою чергу, впливає на зростання цін, зумовлене зростанням витрат, що знову ж таки змушує переглядати ставки заробітної плати з метою їх збільшення. У такий спосіб від-бувається «розкручування інфляційної спіралі»: «заробітна плата» — «рівень» цін …

Круш П. В., Клименко О. В., «Інфляція: суть, форми та її оцінка»

Інфляція попиту й інфляція пропозиції (витрат), не зважаючи на різні причини їх походження, мають здатність переходити одна в одну. Цей феномен пояснюється тим, що зростання рівня цін в еконо-міці (незалежно від того, якими факторами вони спричинені) спону-кає до вимог підвищення заробітної плати та розгортання програми компенсаційних заходів для населення. Це, відповідно, збільшує ви-трати підприємців і ціни на їхні товари та послуги. Посилює процес зростання рівня цін і соціальна політика держави. Хоча вона спрямо-вана на підвищення доходів найбідніших, найбільш вразливих верств населення, та як тільки рівень їхніх доходів зростає, активізуються вимоги інших (більш благополучних) верств стосовно підвищення доходів. Виникає надлишок платоспроможного попиту. Таким чи-ном, повністю виокремити один тип інфляції від іншого практично неможливо, адже, наприклад, зростання заробітної плати водночас виглядає і як інфляція попиту, і як інфляція витрат.