11.6. Принципи організації оподатковування в ЄС, на-прямки гармонізації податкового законодавства.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

Європейський Союз не нормує податковий тягар у країнах-членах ЄС. Є держави де податкові ставки вищі або ниж-чі за ставки нових країні, що вступили в 2004 р. в Євросоюз. В ЄС встановлені мінімальні рівні податку з обороту й акцизних платежів, оскільки в даному випадку при наявності занадто вели-ких розходжень довелося б здійснювати перевірку товарів на границях. Якщо ж країна, будучи членом ЄС, побажає знизити податковий тягар своїх жителів, то для цього є різні можливості як у частині податкових платежів, для яких у ЄС установлені мі-німальні розміри (наприклад, податок з обороту, передбачений для продовольчих продуктів, води, високотехнологічних послуг і т. п.), так і в частині окремих галузей оподатковування, не регу-льованих Європейським Союзом (наприклад, прибутковий і соці-альний податок; розмір доходів, не оподатковуваних податками).

Можна виділити кілька загальних напрямків податкової полі-тики, проведених в останнє десятиріччя в європейських країнах і які мають регулюючий характер: по-перше, зниження податкових ставок при одночасному скороченні податкових пільг з метою стимулювання економіки та забезпечення ефективного розподілу ресурсів; по-друге, зменшення прогресивності та перехід до по-мірковано пропорційного оподатковування доходів; по-третє, підвищення, відповідно до концепції нейтральності, ролі непря-мих податків; по-четверте, регулювання зовнішніх ефектів, на-приклад, стимулювання споживання екологічно чистіших видів палива; по-п'яте, стимулювання окремих пріоритетних секторів економіки, зокрема, дрібного бізнесу, внутрішньофірмових до-сліджень і розробок, а також створення пільгових ощадних схем.

Найбільш гострою для європейських країн проблемою є висо-кий рівень безробіття, обумовлений, відповідно до розповсюдже-ної думки, надмірним податковим тягарем. Відповідно до звіту статистичного агентства Європейського Союзу (Eurostat) загаль-ний податковий тягар у ЄС, обмірюваний у відсотках до ВВП у 25 країнах ЄС у 2001—2002 pp. зменшився з 41,1 % до 40,4 %.

Найбільше співвідношення податків до ВВП у 2002 р. було у Швеції (50,6 %), потім ідуть Данія (48,9 %), Бельгія (46,6 %) і Фінляндія (45,9 %); завершують список Кіпр (32,5 %), Латвія і Мальта (по 31,3 %), Литва (28,8 %) і Ірландія (28,6 %). Податко-вий тягар зменшився в 16 країнах, найбільше скорочення відбу-лося в Польщі (на 2,1 %). У 8 країнах воно збільшилося, більше всього — у Люксембурзі (на 1,2 %).

Але треба робити інші висновки: в Європі в середньому пода-тки становлять близько 40 % ВВП, а рівень безробіття досягає 10 %, при цьому в США і Японії, де податковий тягар не пере-вищує 30 % ВВП, безробіття майже в два рази нижче.

коеої бази, процентна ж ставка як більш гнучкий елемент зали-шається в підпорядкуванні національної влади. Зусилля органів ЄС зосередилися на двох головних напрямках: на гармонізації ставок ПДВ і впровадженні акцизних зборів; на уніфікації пода-тків на доходи від цінних паперів і депозитів у банківських установах.

У більшості європейських країн максимальні надходження в бюджет забезпечують особисті прибуткові податки, при цьому в Данії за рахунок цього податку формується більше половини всіх податкових надходжень.

Податки на прибуток корпорацій становлять значно меншу в порівнянні з особистими прибутковими податками частку державних доходів. Старі європейські країни—члени ЄС можна розділити на три групи в залежності від діючих у них систем оподаткування прибутку, які розрізняються за способами опо-датковування частки, що розподіляється, і частки, що не розпо-діляється:

1)         у Нідерландах, Швеції, Люксембурзі та Іспанії діє класична система, відповідно до якої частина прибутку, що розподіляється, і частина прибутку, що не розподіляється, обкладаються за єди-ною ставкою, що призводить до подвійного оподатковування до-ходу (ця система також діє в США, Швейцарії, Австралії і Новій Зеландії);

2)         у Великій Британії, Франції, Бельгії, Данії, Ірландії, Італії застосовується так звана система умовного нарахування, при якій до всього прибутку застосовується єдина ставка податку, але при виплаті дивідендів сплачена компанією частка податку акціоне-рам компенсується (нині ця система, яка діє також в Канаді за-знає серйозної критики, оскільки, з одного боку, надає можливо-

сті для маніпуляцій з акціями та дивідендами, з іншого боку, створює перешкоди для діяльності ТНК);

3) в Австрії, Фінляндії, Греції вищеназвані частини прибутку обкладаються за різними ставками, аналогічна система викорис-товується в Норвегії та Японії.

ФРН складно віднести до якої-небудь групи, оскільки тут за-стосовується комбінована система: ставки податку на частини прибутку різні, але при цьому кінцеві акціонери одержують ком-пенсацію при розподілі дивідендів.

У Європейському Союзі встановлено, що розміри пенсій і бі-льшості соціальних видів матеріальної допомоги (по догляду за дитиною, по безробіттю, у зв'язку з нещасливим випадком на ви-робництві, по інвалідності, у зв'язку з утратою годувальника) по-винні складати не менш 40 % від розміру середньої заробітної плати простого робочого чоловічої статі. Але частка надходжень від внесків на соціальне страхування істотно відрізняється по країнах. Вони є основним джерелом доходів бюджетів країн у Франції, ФРН, Іспанії й Австрії. В Данії, навпаки, займають не-значне місце і компенсуються надходженнями від податків на доходи.

Значну частину державних доходів у всіх країнах ЄС форму-ють непрямі податки — ПДВ та акцизи. Цей вид податків домі-нує в Ірландп та Португаліі" Еисока рольподатку на додану ва-ртість, що діє у всіх країнах ЄС, є характерною рисою європейських податкових систем.

3 1977 р. у ЄС ПДВ нараховується за єдиною системою, хоча зберігається значна диференціація за кількістю і рівнями ставок. Значно більша розбіжність існує в акцизах, особливо — на вино та алкогольні напої. Усе це призводить до значних відхилень у цінах на той самий товар у різних країнах, до зловживань і обме-ження конкуренції. Виходячи з цього, в Білій книзі (1987 р.) Єв-ропейська Комісія запропонувала комплекс заходів для зближен-ня ставок ПДВ і акцизів країн—учасниць у рамках програми створення єдиного режиму.

Процес гармонізації ПДВ і акцизів чітко прослідковується в зменшенні середнього відхилення по непрямих податках у ЄС з 6,2 до 5,0, що перевищує аналогічні показники по Європі в ціло-му і країнах ОЕСР. Найменші відхилення в зоні євро практично по всіх видах податків, з одного боку, відбивають високий сту-пінь інтегрування економік цих країн, з іншого боку, дозволяють зробити висновок про те, що процес бюджетної конвергенції, який не має безпосередньо на меті вирівнювання податкових

структур, проте робить на них вплив не менший, ніж цілеспрямо-вана гармонізація.

Базовий рівень ПДВ визначений у межах 12—14 %; пільгові ставки встановлені на продукти харчування, ліки і т. д. (4—9 %); підвищені — на паливо, бензин та алкоголь. Такі рамки були об-рані не випадково. Досвід США показує, що відхилення ставок податку на 5 пунктів істотно не впливає на конкуренцію між су-сідніми країнами. В умовах ЄС для вільної дії ринкових сил до-сить обмежити розбіжність ± 2,5 пункти. Наприклад, якщо сере-дня ставка відсотка на будь-який товар становить 16,5 %, то це значить, що в країнах-учасницях одночасно може діяти до п'яти різних податкових ставок.

Так 16 липня 2003 р. після тривалих дискусій Єврокомісія схвалила проект, що дозволяє країнам ЄС знижувати до 5 % ста-вку ПДВ на широке коло товарів та послуг. Це стосується проду-ктів харчування, лік, книг, медичних послуг, квитків у кіно і теа-три, зняття готельних номерів та оплати ресторанних рахунків. Зараз ставки ПДВ на ці товари та послуги в різних країнах ЄС складають 17—21 %. Самим активним ініціатором проекту була Франція, що наполягала на різкому зниженні ПДВ у ресторанно-му бізнесі для залучення як можна більшої кількості іноземних туристів. За прогнозами експертів, цей проект, спрямований на зріст купівельного попиту і пожвавлення економіки, стане неза-баром об’єктом нових суперечок у Раді міністрів ЄС. Зниження ПДВ приводить до великих утрат бюджету. Наприклад, Німеччи-на стурбована тим, що за прикладом Франції власники її ресто-ранів теж почнуть вимагати зниження ПДВ у суспільному харчу-ванні. А це неприйнятно для уряду Німеччини в зв'язку з рівнем бюджетного дефіциту більшим за нормативне значення в 3 %.

У світовій практиці непрямі податки стягуються на підставі двох принципів: принципу країни походження і принципу країни призначення. Перехід з 1997 р. до пршщипу країни походження в торгівлі продуктами власного виробництва тісно пов'язаний зі скасуванням митного контролю на внутрішніх кордонах Союзу. Це означає, що система переміщення товарів усередині ЄС ана-логічна існуючій на території окремої країни. Поняття «експор-тер-імпортер» у масштабі ЄС було замінено не митним визна-ченням «постачальник-замовник». Угоди з експорту-імпорту між компаніями різних країн—учасниць стали в один ряд з подібни-ми операціями на національному рівні.

На основі аналізу зміни у податкових структурах індустріаль-но розвинутих країн, які відбулися з 1989 p. по 1995 p., можна

дійти висновку про зростаючий вплив процесів глобалізації і лі-бералізації на національну податкову політику. 3 1989 р. практи-чно по всіх групах країн спостерігається зближення податкових структур і по всіх видах податків зменшення середнього відхи-лення. Результатом вільного переміщення капіталів та конкурен-ції за інвестиції є зближення рівнів податкових ставок у всіх ін-дустріально розвинутих країнах, що, зрештою, відбивається на структурах податкових надходжень.

Більше порівняно з іншими групами країн в ЄС середнє відхи-лення по податку на прибуток корпорацій свідчить про необхід-ність подальшої податкової гармонізації з метою зниження кон-куренції між країнами за залучення інвестицій та забезпечення ефективності бюджетної політики.

Можна припустити, що під тиском провідних держав, у яких податкові ставки досить високі (ФРН, Франція), країни Євроленду можуть перейти до практики, аналогічної проведеній раніше відно-сно ПДВ, тобто встановлення мінімальн’го рівня податкових ста-вок. Хоча це може стати додатковим барєром на шляху приєднан-ня Великої Британії, Швеції і Данії до єдиного валютного союзу.