Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
6.3. Бюджетний устрій та бюджетна система Японії : Фінансові системи зарубіжних країн : Бібліотека для студентів

6.3. Бюджетний устрій та бюджетна система Японії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

Японія — конституційна монархія. Відповідно до дію-чої з 1947 р. конституції імператор є «символом держави і єднос-ті народу», його статус визначається волею всього народу, якому належить суверенна влада.

Вищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган — Парламент, що складається з двох палат: Палати представників (512 депутатів) і Палати радників (252 депутати). Термін повно-важень депутатів Палати представників — 4 роки, Палати радни-ків — 6 років (з переобранням половини складу кожні три роки). Виконавча влада здійснюється кабінетом міністрів на чолі з прем' єр-міністром.

Крім традиційного фінансування країни через поточний бю-джет, дохідна частина якого формується за рахунок податків, у Японії існує і паралельна, теж державна, система фінансування економічних проектів, але із залученням позабюджетних, у тра-диційному розумінні, коштів. Ця система називається Програмою фінансових інвестицій та позик і використовується для розвитку пріоритетних, з погляду держави, виробництв та об'єктів. Таким чином, фактично уряд Японії має реальний важіль проведення структурної та промислової політики.

Подібне розмежування в державному фінансуванні має в Япо-нії давню історію. Воно виникло ще в період Мейдзі (1868-1912 pp.) і бере свій початок з рішення уряду в 1878 р. використовува-ти поштові заощадження громадян з метою промислового розви-тку. Видатки по Програмі фінансових інвестицій та позик в останні роки складає 40-45 % загальних бюджетних видатків та 50-55 % всіх невідсоткових видатків.

Крім джерел надходження коштів, Програма державних по-зик та інвестицій відрізняється від загальнодержавного бю-джетного фінансування і тим, що її кошти виділяються на умо-вах зворотності, терміновості і платності. Капіталовкладення і позики, отримані компаніями в рамках цієї програми, підляга-ють повному поверненню з нарахуванням відсотків, які сього-дні встановлюються в основному на рівні приватних кредит-них установ.

Програма розробляється урядом одночасно з підготовкою проекту «звичайного» поточного бюджету, але окремо від нього. Японський інвестиційний бюджет, тобто Програма фінансових

інвестицій та позик також проходить щорічне затвердження в па-рламенті.

Донедавна ресурсна база цієї «Програми» формувалася за ра-хунок обов’язкового депонування засобів державних пенсійних і страхових інститутів у спеціальному Бюро довірчого керування фондами при Міністерстві фінансів. 3 2000 р. вона початку фор-муватися, головним чином, шляхом розміщення облігацій. У 2001-2002 фін. p. по Програмі фінансових інвестицій і позик державні облігації на суму 10,5 трлн ієн біли розміщені на ринку, облігації ще на 33,4 трлн ієн були прямо закуплені тими інститу-тами, що раніш депонували свої засоби в Міністерстві фінансів. Нарешті, на суму 1,1 трлн ієн були випущені облігації (без держ-гарантій) тих інститутів, що безпосередньо фінансують інвести-ційні проекти. Вважається, що ці перетворення сприяють підви-щенню ефективн’сті «Програми», оскільки нові інструменти, прив’язані до «обєктивних» ринкових оцінок, замінять «суб’є-ктивні» рішення урядових чиновників. Зрозуміло, що з чисто ста-тистичної точки зору намічена реформа веде до прискорення ро-сту державного боргу.