5.5. Фінанси місцевих органів влади та міжбюджетні відносини


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

За своїми розмірами місцеві бюджети менші за феде-ральний і становлять близько 1 трлн дол. Але рівень місцевого оподаткування в США високий і про це свідчать такі дані: части-

на місцевих податків в бюджеті середньої американської сім'ї з 4-х осіб складає 8,8 % в середньому по країні, при цьому в зале-жності від штату цей відсоток коливається від 4,6 до 12,7 %.

Основу дохідної частини бюджетів штатів становлять прибут-ковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток корпорацій, податок із продажів. Якщо перші два податки вносяться у феде-ральний бюджет, як уже відзначалося, за єдиними ставками по всій території країни, то надходження в бюджети штатів відбува-ється за нормативами, що встановлюються місцевими органами законодавчої влади.

Наприклад, у штатах Аляска, Невада і деяких інших взагалі немає прибуткового податку з фізичних осіб, тоді як у Каліфор-нії він досягає 11 % від оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з фізичних осіб становить більше 30 % у загальному об-сязі надходжень штатів. Даний податок стягується майже у всіх штатах (в 44 з 50), в інших такими правами наділені органи міс-цевого самоврядування. Оподатковування доходів фізичних осіб у всіх штатах здійснюється по загальних принципах, однак різ-ними є розмір ставок і розмір надаваних по даному податку пільг. Мінімальна ставка дорівнює 2 %, максимальна — 11 %. Але з ме-тою уніфікації й зручності використання більшість штатів обчис-люють свої ставки як певний відсоток від базового, федерально-го, податку. У всіх штатах на кожного платника надається неоподатковуваний мінімум. Якщо платник податків є головою сімейства, то неоподатковуваний мінімум збільшується в 2 рази. Подібна пільга надається також і на кожного утриманця.

У кожному штаті можуть бути різні об'єкти оподаткування. В одних штатах це доходи проживаючих у них громадян, отри-мані в межах цих штатів, в інших — прибутки, що виникли за межами даних штатів. Є штати, у яких прибутковим податком обкладають всі доходи платників податків, що проживають або працюють у них, незалежно від місця їхнього одержання. Важли-во відзначити, що суми прибуткового податку, сплаченого плат-ником податків у бюджети штатів, відраховуються при визначен-ні його зобов'язань по федеральному прибутковому податку.

Така ж диференціація в ставках податку на прибуток корпо-рацій — від відсутності цього податку в Техасі, Південній Дако-ті— до максимальної ставки в розмірі 12,25 % у штаті Пенсіль-ванія. Иого частка в загальному обсязі податкових надходжень штатів становить приблизно 7 %. Цей податок є не стільки фіска-льним важелем штату, скільки інструментом, за допомогою якого уряд штату може впливати на його економічну ситуацію, розви-

ток найбільш вигідних для даної території напрямків виробницт-ва товарів і послуг. Податок на прибуток стягується майже у всіх штатах. Більшість штатів використають пропорційні ставки дано-го податку. Багато штатів надають компаніям податкові пільги. Насамперед, такі преференції передбачаються для тих корпора-цій, які інвестують свої кошти на даній території. Значні знижки мають і ті компанії, діяльність яких необхідна для штату.

Відповідно до американських законів загальним податком із продажів обкладається як валова виручка від реалізації на кож-ній стадії обігу товару, так і обіг виконаних для населення по-слуг. Об’єктами обкладання таким податком є бензин, тютюнові вироби, алкогольні напої. Серед штатів, де цей податок відсутній, штати Аляска, Делавер, Нью-Джерсі. В інших ставка коливаєть-ся, оскільки встановлюється урядами самих штатів. Найбільш ни-зька вона в Колорадо й Вайомінгу — 3 %, в Алабамі, Луізіанє, Мічигані, Джорджії, Південній Дакоті, Айові — 4, найбільш ви-сока — у Каліфорнії- 7,25, Іллінойсі - 8, Нью-Иорку — 8,25 %.

Інші податки не складають питому вагу в структурі податків штатів. Практично у всіх штатах стягується податок на майно. Иого сплачують як фізичні, так й юридичні особи. Ставки подат-ку розрізняються й варіюються в розмірах від 0,5 до 5 %. Частка даного податку в загальному обсязі податкових надходжень бю-джету штату становить приблизно 2 %. У деяких штатах повніс-тю звільняються від оподаткування компанії, уперше зареєстро-вані в цьому штаті. Преференції також передбачаються для певних видів виробництв, розвиток яких необхідно для конкрет-ної місцевості. У більшості штатів повністю звільняються від по-датку на майно й користуються правом прискореної амортизації корпорації по обладнанню, яке використовуєсться для очищення відходів виробництва й запобігання забруднення навколишнього середовища.

У деяких штатах замість податка на майно встановлений по-даток на добуті корисні копалини. Його платять власники цих ресурсів. Розмір ставок становить від 3 до 5 %. Такий податок стягується штатами у вигляді компенсації за розробку мінераль-них ресурсів на їхній території. Частка даного податку в загаль-ному обсязі податкових доходів бюджетів штатів у середньому становить 2 %.

Штатами стягується й податок зі спадщини. Його частка в за-гальному обсязі доходів штату становить приблизно 1 %. У більшості штатів податком обкладають доходи спадкоємця.

Ставки податку диференційовані залежно від ступеня споріднен-ня спадкоємця й спадкодавця, а також від розміру спадщини. Ра-зом з тим рівень податкових ставок розрізняється й по штатах. По податку зі спадщини існують певні пільги. Насамперед, мова йде про неоподатковуваний мінімум, що виключає з оподаткову-вання, розмір якого також варіюється по штатах. У деяких шта-тах даний податок не сплачується, якщо одержувачем спадщини є чоловік(а) померлого спадкодавця.

На рівні штатів стягуються всілякі акцизи. їх сплачують спо-живачі по різних ставках, розмір яких залежить від виду товарів або послуг. Всі штати стягують податок на різні види палива по своїх власних ставках. Вони встановлюються в центах з галона (1 американський галон = 3,78 л) палива. Ставки даного податку мають тенденцію до підвищення. Штатами збираються акцизи на спиртні напої. В одних ці податки встановлюються у відсотках від обсягу оптового або роздрібного продажу, в інші — ставки виражені в доларах з галона напою й розрізняються залежно від його міцності. Акцизними є також податки, що сплачують кор-пораціями з видобутку природних копалин: нафти, газу, вугілля, лісу.

Кожен штат стягує ліцензійні збори. їх щорічно сплачують юридичні особи за право займатися певними видами діяльності на території даного штату. У загальному обсязі податкових над-ходжень штатів їхня частка становить приблизно 6 %.

Ще одним податком, що сплачують компаніями на рівні шта-ту, є податок з капіталу, ставка якого дорівнює 0,75 %.

Роботодавці провадять обов'язкові відрахування на виплату допомога з безробіття. Ставки таких внесків варіюються по штатах і перебувають у межах від 2,7 до 7,5 % заробітної плати (з перших 8 млн дол.).

Деякі штати, наприклад Каліфорнія, стягують податок на ді-лову актжність. Податок включає два елементи: оподаткову-вання загального річного обігу підприємства в межах від 1 до 2,5 %, і податок на фонд заробітної плати. У Каліфорнії останній становить 1,6 %.

Основним джерелом надходження доходів у місцеві бюджети нижчих рівнів є податок на власність (табл. 5.5).

Майже п'яту частину місцевих бюджетів становить податок із продажів. У середньому близько 5 % коштів, отриманих від про-дажу товарів, медикаментів, наданих послуг надходять у бюдже-ти штатів у вигляді цього податку. Такий податок, наприклад, добавляється до податку штату Швнічна Кароліна і складає бли-

зько 2 % на долар. Штат визначає ставку та збирає усі податки разом зі своєю долею (4—7 центів на долар), обчислює витрати на збір податків та вертає частину округу, де цей податок був зі-браний.

Таблщя 5.5.

СТРУКТУРА ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В США

 

Джерела доходів       % до підсумку

Податок на власність           30—40

Субсидії штатів          20—30

Податок з продажу   10—15

Субсидії федерального уряду           7—10

Неподаткові доходи та збори          10

Інші податки  3—5

До джерел фінансування витрат місцевих бюджетів належать також доходи від послуг комунального господарства, надхо-дження від випуску місцевих позик та лотерей.

Таким чином, важливо підкреслити, що при єдності подат-кової системи США кожна адміністративна одиниця обирає свою структуру податків, ставки, а також правила їхнього стя-гування з урахуванням розмаїтості місцевих умов і рівня життя населення.

Дефіцит коштів у місцевих бюджетах незначний, і це поясню-ється як існуючими традиціями, так і наявністю чітких обмежень розміру бюджетного дефіциту в місцевих законах. Зокрема, по-чинаючи з 1960-х pp. протягом останніх десятиріч дефіцит або, навпаки, перевищення доходів над витратами в цілому в місце-вих бюджетах не становили більше 0,75 % ВВП, тоді як у феде-ральному бюджеті дефіцит досягав 4,1 % ВВП. У США не існує законодавчої норми, яка визначає, що федеральний бюджет по-винен бути без дефіциту, і федеральний уряд має право залучати позикові фінансові ресурси для фінансування дефіциту федера-льного бюджету. На противагу федеральному бюджету, законо-давство штатів у більшості випадків вимагає бездефіцитності ре-гіональних і місцевих бюджетів за поточними витратами. Положення, які регулюють порядок запозичень, містяться в кон-ституціях та законах штатів і, як правило, сильно варіюються в залежності від конкретного штату.

Основним способом державних та муніципальних запозичень у США є емісія облігацій штатів і муніципальних облігацій, які беруть участь в обігу без обмежень. При цьому процентний до-ход, отриманий за цими цінними паперами, не обкладається фе-деральним прибутковим податком.

Важливою ознакою бюджетної системи США є те, що феде-ральний уряд не несе відповідальності за цінні папери, випущені органами влади нижчестоящого рівня. У такій ситуації інвестори спираються на рейтинги приватних агентств, які, зрештою, і ви-значають ціну запозичень бюджетів штатів та муніципалітетів на відкритому ринку.

Міжбюджетне вирівнювання в США представлене складною системою бюджетних грантів, які виділяються бюджетам різних рівнів.

У Сполучених Штатах бюджетам нижчестоящого рівня нада-ється як цільова умовна, так і безумовна фінансова допомога. Основним видом безумовної фінансової підтримки є програма міжбюджетного дохідного вирівнювання, заснована на виділенні трансфертів, розрахованих згідно із законодавчо затвердженою формулою, яка враховує видаткові потреби і фіскальний потенці-ал. В даний час федеральний бюджет не здійснює нецільової фі-нансової допомоги бюджетам нижчестоящого рівня, хоча безу-мовна фінансова підтримка місцевим бюджетам з боку бюджетів штатів широко використовується.

Цільова фінансова допомога надається у вигляді грантів двох типів. Перший тип — блоки-гранти — виділяється на фінансу-вання досить широкого спектра видаткових статей при встанов-ленні обмежень на перерозподіл коштів між цими статтями. Іс-нують блоки-гранти на охорону здоров'я, соціальне забезпечен-ня, а також на фінансування інших видаткових груп.

Другим видом цільової фінансової допомоги бюджетам ниж-честоящого рівня є так звані категорійні гранти, у рамках яких виділяються кошти на фінансування окремої видаткової програми.

Структура місцевих органів також відчутно відрізняється в кожному штаті. Наприклад, у штаті Індіана основними «діючими особами» бюджетного процесу є скарбник і аудитор з відповід-ними службами та бюджетне управління. Бюджетне управління складає проект бюджету, здійснює його поквартальну розбивку, вносить, відповідно до діючого закону, зміни в ході його вико-нання, стежить за дотриманням бюджетних призначень розпоря-дниками кредитів. Зважаючи на те, що в США бюджетні засоби

перебувають на різних рахунках у багатьох банках, головна фун-кція казначейства — найбільш вигідне розміщення і збереження бюджетних коштів. А завдання аудиторської служби полягає, в основному, у виконанні всіх бухгалтерських функцій. Крім того, у штаті діють також структури, що займаються стягуванням по-датків, проведенням щорічних ревізій.

Трохи простіша структура місцевих фінансових органів в ад-міністративно-територіальних одиницях нижніх рівнів. Зокрема, у графстві Ремсі (штат Мінесота) усі функції з формування і ви-конання бюджету, а також бухгалтерську роботу виконує бюдже-тно-бухгалтерське управління, а функції скарбника і збирача по-датків — податкове управління.

Будь-якій адміністративно-територіальній одиниці США не потрібно чекати визначення, який відсоток від загальнодержав-них доходів, що збираються на цій території, буде зарахований у вищестоящий бюджет, оскільки для всіх регіонів існують єдині стабільні нормативи відрахувань у федеральний бюджет. Немає необхідності також гадати про можливий розмір субвенції для збалансування бюджету, оскільки субвенція з вищестоящого бю-джету в США дається під конкретні програми.

Особливістю бюджету цього графства є його бездефіцитність, що передбачено Хартією правил. Основну роль при збалансуван-ні бюджету відіграє податок на власність.

Ставка            тт _ .

Неоохідна сума надходжень податку на власність

податку -         100 %

на власність   Власність, що підлягає оподатковуванню

Разом з бюджетом затверджується також бюджетний план капітальних вкладень. Джерелом покриття витрат на капіта-льні вкладення є випуск облігацій графства Ремсі. Для того щоб не допустити безмежного зростання капіталовкладень, відповідно до законодавства штату Мінесота, розмір боргу графства перед власниками облігацій не повинен перевищу-вати 2 % від суми оподатковуваної власності. Узагалі для всіх рівнів бюджетної системи США характерним є те, що до складу бюджету входять усі кошти, які стягуються і викорис-товуються державою.

У графстві Ремсі будь-які зміни в бюджет має право вносити лише законодавчий орган, що затвердив бюджет (слід зазначити, що в законодавчий орган — Раду графства Ремсі - входить всього 7 виборних осіб).