1.4. Взаємозалежність фінансових систем різних країн, глобалізм у світовій економіці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

Світова економічна інтеграція відбувається і буде від-буватися в першу чергу як фінансова глобалізація, розвиток та зміцнення міжнародних фінансових відносин.

Глобалізація (від фр. global — загальний, всесвітній, від лат. globus — куля) — сукупність явищ, дій, процесів, які стосуються багатьох країн, народів, усього людства і майбутнього планети.

Те, що ми сьогодні називаємо «глобалізацією», почалося не в останні 2—3 десятиріччя, як іноді помилково вважають, а вже на зламі XIX і XX ст. Період 1870—1913 pp. також характеризувався швидким зростанням світової торгівлі, міжнародного руху капіталу і значними цифрами міграції робочої сили в країни «нового світу». Аналогічних темпів зростання згаданих показників вдалося потім досягти лише після 1970 р. У деяких аспектах (наприклад, зростання експорту та імпорту і міжнародного руху капіталу стосовно ВВП) процеси на зламі XIX—XX ст. були навіть глибшими, ніж сьогодні1.

Потім вони були перервані з 1914-го по 1950 р. двома світовими війнами, а також міжвоєнним періодом, який характеризувався полі-тикою автаркії, що проводилась більшістю ьфаїн. Ця політика поля-гала в підвищенні імпортних тарифів та накладанні обмежень на від-тік капіталу, що вилилося зрештою у Велику кризу 1929—1933 pp., a потім у тривалу депресію світових економік, яка закінчилася лише після Другої світової війни. У післявоєнний період після укладення в 1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГУТТ), створення Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Світового банку (СБ) гло-бальні процеси у світовій економіці стали відновлюватися.

Якщо спробувати дати зразкову характеристику найважливі-ших рис, властивих сучасному процесу глобалізації як багатомі-рному явищу, що впливає на макроекономічні показники і на фо-рмування загальної моделі розвитку країн, то можна виділити чотири значних специфічних компоненти подібного явища:

—        зростаюча інтеграція фінансових ринків та збільшення фі-нансових потоків між країнами;

—        уніфікація умов діяльності на світовому ринку в напрямку створення єдиного простору для виробництва і торгівлі (органі-заційних, фінансових та інших умов);

—        збільшення кількості господарюючих суб'єктів, які керу-ються при формуванні своєї індивідуальної стратегії транснаціо-нальними або глобальними стратегічними інтересами;

—        формування та зміцнення транснаціональних систем регу-лювання господарських процесів (наприклад, загальна позиція країн Європейського Союзу, їх спільна модель поведінки часто відбивається в діяльності міжнародних організацій, де країни ЄС

Цит. за Мщек С. А. Следует ли России бояться глобализации? // Финансьі и кре-дит. — 2002. —№12. — С. 2.

виступають з єдиною платформою, що особливо характерно для економічних форумів).

Позитивними наслідками глобалізації є усунення фінансових потоків угору (щорічний приріст світового ВВП становить 3,5 %; світової торгівлі — 6 %); збільшення виробництва, прискорення економічного зростання і зменшення масштабів безробіття за ра-хунок створення транснаціональних компаній (ТНК) та вільно-економічних зон (ВЕЗ), за рахунок впровадження вже існуючої ТНК на національний ринок.

3 іншого боку, ідея «золотого мільярда», відповідно до якої лише шоста частина населення планети в майбутньому буде вес-ти достойний спосіб життя, стає реальністю.

Негативні наслідки глобалізації: впровадження нових техно-логій призвело до скорочення робочих місць у промисловості, підсилило соціальну напруженість; ТНК, які вийшли на перший план, нерідко ставлять власні інтереси вище державних; експорт-на орієнтація виробництва ставить країну в залежність від змін світових цін, коливань світового попиту, конкуренції на світово-му ринку, тобто сучасна тенденція глобалізації економіки вима-гає від регіональних і локальних економік гармонізації та син-хронізації своїх національних стратегій із глобальними процеса-ми орієнтування на передові країни світу.

Наслідком глобалізації також є зростання взаємозалежності економік різних країн. Взаємозалежність є як позитивним, так і не-гативним наслідком глобалізації. Якщо відбувається збільшення до-ходу в одній країні і відповідно доходу в іншій країні, то це викли-кає відповідний попит на імпорт у третіх країнах через взаємозв'язок відтворювальних процесів. Ступінь впливу пожвав-лення в одній країні залежить від впливу та її експорту на наступ-ний приріст доходу. На основі економічної моделі міжнародного зв'язку ОЕСР були підраховані розміри ефекту передачі економіч-ного зростання чи взаємозалежності. Розрахунки показали, що збі-льшення витрат у США на 1 % призводить до зростання внутріш-нього доходу на 1,47 %, а у ФРН— на 0,23 %, у Японії— на 0,25 %, у Канаді — на 0,68 %, у країнах OECP1 в цілому — на 0,74 %.

1 До країн ОЕСР належать високорозвинені індустріальні країни з доходом на душу населення, значно вищим за середній. До них належать 24 країни світу, які і формують ОЕСР (Організацію економічного співробітництва і розвитку): Австралія, Австрія, Бель-гія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксем-бург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, ФРН, Швейцарія, Швеція та Японія. За даними Світового банку, в цих країнах проживає 15,4 % населення планети, що використовує 72,2 % світових доходів. На них припадає 82 % світового експорту і 80 % світового імпорту.

Іншим прикладом є торгівля на міжбанківській валютній біржі Forex. Долар США прийнятий як резервна валюта в усьому світі, тобто всі національні валюти так чи інакше, прив'язані до курсу долара. Купують долари і продають зовсім не тому, що комусь подобається зберігати зелені папірці замість своїх рідних гри-вень, рублів, крон, фунтів стерлінгів...

Нестаток у щоденних продажах і покупках валюти виклика-ний тим, що економічні системи різних країн тісно взаємозалежні через діяльність ТНК і міжнародних фінансових систем.

Якщо, приміром, аргентинська філія «Фольксвагена» повинна щодня звітувати перед своєю штаб-квартирою в Німеччині, то неминуче виникає переведення аргентинських песо в євро, а це впливає як на курс євро щодо долара, так і на курс долара відно-сно песо і на безліч інших курсів.

Щодня з однієї валюти в іншу в усьому світі переводиться від 1 до 3 трлн доларів (в 50 разів більше, ніж річний бюджет Украї-ни) і зв'язано з тим, що в країнах різні валютні системи.

Характерною рисою фінансової глобалізації є фінансове доміну-вання невеличкої групи країн фактична монополія на фінансові ре-сурси та контроль за фінансовими потоками у світовому просторі. Для відображення цієї ситуації сьогодні часто використовують термін «асиметрія». У фінансовому плані вона виявляється у спря-муванні основних фінансових потоків у промислово розвинені краї-ни, здійсненні своєрідного фінансового обміну між ними та хро-нічному фінансовому «недоживленні» периферійних країн досить вказати на те, що майже дві третини іноземних інвестицій поглина-ють «центральні ьфаїни». Про їхні масштаби дає уявлення табл. 1.1.

Таблиця 1.1

МІЖНАРОДНИЙ РУХ ПРИВАТНОГО БАНКІВСЬКОГО КАШТАЛУ, МЛРД ДОЛ.

 

Країна Залучення      Надання

США   1358,4443       451,872

Велика Британія        1145,113         564,175

Німеччина      711,033           1569,893

Японія            387,063           969,425

Швейцарія     374,745           489,826

Франція          453,367           636,221

Італія   432,704           219,467

Для однієї частини світу глобальна економіка— найкраща річ, для іншої найгірша. Найбільші вигоди дістаються промисло-во розвиненим країнам. Хоча за умілої та продуманої політики її можуть мати і периферійні, як ми це бачим на прикладі Китаю. Але обов'язковою умовою при цьому с врахування небезпек, що генеруються глобальними фінансовими ринками, і належна про-тидія їм. Адже ігнорування їх та недооцінка можуть завдати країні чималих втрат. Реєстр таких загроз значний і головні з них такі:

—        небезпека перекидання на країну світових фінансових криз (Так, криза 1994—1995 pp. вразила Мексику й Аргентину, Гон-конгська криза 1997 р. відразу перекинулася на Таїланд, Ма-лайзію, Швденну Корею, Індонезію та Філіппіни, пізніше — на Росію, Білорусь та Україну, інші пострадянські країни і докоти-лася до Бразилії. Україні тоді було завдано значних фінансових збитків, в полум’ї кризи «згоріли» мільярдні кошти банків, дева-львація гривні сягнула 40 %. Від більших втрат країну врятувала слабка інтеграція у світові фінансові ринки);

—        загроза виникнення внутрішніх фінансових криз унаслідок стихійних міграцій короткострокових іноземних капіталів та аг-ресії з боку міжнародних «фінансових мисливців» (Досить вказа-ти на таку, що стала вже хрестоматійною, гру на пониження англійського фунта стерлінгів у вересні 1992 p., яка принесла Дж. Соросу 1 млрд дол. прибутку. А це лише один епізод у його бур-хливій історії збагачення. За деякими оцінками, його фонди «Квантум» володіють капіталом у 20 млрд дол.);

—        «втеча» національного капіталу за кордон, криміналізація фінансово сфери, пов'язана з «відмиванням брудних грошей» (Так, за даними НБУ, таким чином з країни «вимито» у 2000 р. 385 млн дол., у 2001 р. — 898 млн, у 2002 р. — уже 2271 млн дол. Осідаючи переважно в офшорних зонах, вони знекровлюють і без того фінансово анемічну українську економіку, позбавляють її ресурсів економічного зростання);

—        зростання зовнішньої заборгованості та поява боргових криз;

—        підрив фінансового суверенітету країни;

—        політичний вплив США (Світ втім зацікавлений не в про-довженні цього курсу, який є загрозою всьому міжнародному співтовариству, а в його провалі та відбудові загальноприйнятих норм та правил ведення міжнародних справ).

Глобалізація призводить до того, що економічні наслідки трагі-чних подій у США торкнулись практично усього світу. Експерти

00Н підрахували, що наслідки вересневих терористичних актів 2001 p. у США призвели до скорочення глобального виробництва на суму приблизно в 350 млрд дол. Найбільше постраждали від потрясінь у США Африка, Азія і Латинська Америка. Найменше відчули на собі негативний ефект Китай та країни Східної Європи. Проблема теперішнього дефіциту бюджету США актуальна і для України. Вона, щоправда, не дуже постраждає від утрати ри-нків США, де українські товари і без того представлені слабко. Однак Україна може дуже добре відчути дисбаланс на азіатських і європейських ринках, куди значною мірою орієнтований екс-порт нашої країни.