12.6. Реформи системи оподаткування в країнах Вишег-радської групи.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 

Загрузка...

Улютому 1991 р. президенти Польщі, Угорщини та Чехословаччини зустрілися в угорському місті Вишеград аби до-мовитися про співробітництво в процесі європейської інтеграції. Було оголошено, що країни «Вишеградського трикутника» став-лять за мету повну господарську, політичну й юридичну інтегра-цію до Європейського Союзу. Висловлено також намір увійти до

ma Слоеаччина) створили порівняно розвинені системи оподат-кування, які використовують усі основні податки. Цей процес го-ловним чином завершився в середині 1990-х років. Реформування системи оподаткування не відбувалося у вакуумі, а було части-ною процесу трансформації та стратегії цих країн щодо вступу до Європейського Союзу.

Табл. 12.6 та 12.7 надають основну інформацію про системи оподаткування та демонструє різницю між системами оподатку-вання цих країн1.

Таблщя 12.6

ПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ У КРАЇНАХ ВИШЕГРАДСЬКОЇ ГРУПИ У 1999-2002 PP., % ВВП

 

            Загалом

 

                        у тому числі:

 

           

                                                                                             

Польща           33,6     4,6       1,8       7,4       4,0       9,6       0,6       1,2       4,4

Словач-чина 31,0     3,5       2,0       7,4       2,9       12,7     0,4       0,2       1,9

Угорщина      37,6     7,5       2,4       8,4       3,6       11,3     0,8       0,2       3,4

Чехія   36,4     4,8       3,2       5,6       3,5       15,0     0,5       0,3       3,5

Зважаючи на те, що Європейський Союз здійснює гармоніза-цію непрямих податків й усі країни Вишеградської групи мали однакову стратегічну мету— вступ до ЄС, різниця в режимах оподаткування не є незначною, однак перебуває в рамках, узго-джених ЄС. Система оподаткування Словаччини найбільш прос-та й має незначну кількість ставок і податкових пільг. Три інші країни досі мають кілька ставок податку з доходів фізичних осіб. Найбільша ставка податку на прибуток підприємств у Чехії, але процес її зниження ще не завершено.

Джерело: Мітра, Прадіп і Ніколас Стерн. «Системи оподаткування в перехідних економіках» (Tax Systems in Transition), робочий документ Світового банку щодо дослі-дження політики № 2947, січень 2003 року.

Таблиця 12.7

ДОТРЖН^ЇЙТЦЖ'Е'ЙЖЇ^ВП

 

            1999-2002 pp. % ВВП

Польща           40,4

Словаччина   40,4

Угорщина      44,0

Чехія   41,1

Після 1994 р. можна було спостерігати три основні процеси. Перший стосувався збільшення надходжень від непрямих подат-ків і зменшення надходжень від прямих податків, в основному від податку на прибуток підприємств. Головні аргументи на ко-ристь такої стратегії — зниження ризику зменшення надходжень упродовж періодів сповільнення економіки та забезпечення бі-льшої об'єктивності в системі оподаткування (табл. 12.8). У цілому країни знизили ставки податку на прибуток підпри-ємств і зараз мають ставки нижчі, ніж у середньому в Європейсь-кому Союзі. Водночас вони зазвичай зберігали незмінною ставку ПДВ, але скасували пільги щодо його сплати і збільшили ставки акцизних зборів.

Таблщя 12.8

ОСНОВНІ НАДХОДЖЕННЯ ВІД ПОДАТКІВ УПРОДОВЖ ПЕРІОДУ ТРАНСФОРМАЦП, % ВВП

 

            Податок з доходів фі-зичних осіб    Податок на прибуток підприємств пдв +

+акцизні збори

 

 

307

 

Польща           8,2       4,6       4,4       1,8       10,2     11,4

Словаччина   5,5       3,5       7,7       2,0       12,5     10,3

Угорщина      7,0       7,5       3,5       2,4       11,6     12,0

Чехія   5,0       4,8       5,3       3,2       11,5     9,1

 

Фінансові системи країн Центральної та Східної Європи

Деякі країни, наприклад Угорщина, дуже активно надавали спеціальні податкові пільги для великих зарубіжних інвесторів. Ці процедури виявилися шкідливими й суперечили правилам на-дання державної допомоги, затвердженим Європейською комісі-єю; їх було скасовано до 1 травня 2004 року.

Другий процес мав зробити систему оподаткування сумісною із законодавством Європейського Союзу. Цього можна було до-сягти, наприклад, через підвищення ставок акцизних податків до мінімального рівня, якого вимагав ЄС, і скасування пільг щодо сплати ПДВ. Цей процес було розтягнено на багато років для уникнення інфляційних шоків.

Третій процес було розпочато для збільшення складності системи оподаткування через збільшення різноманітних пільг для того, щоб забезпечити досягнення різноманітних соціаль-них та економічних цілей, наприклад, збільшити попит на освіту, будівництво житла, витрати на науково-дослідні робо-ти тощо. Це призвело до високих витрат на виконання цих положень, проблем інтерпретації законодавства і зловживань з боку платників податків. Лише Словаччина була здатна зна-чною мірою подолати цю проблему через запровадження єди-ної фіксованої ставки ПДВ і одночасне анулювання більшості податкових пільг. Проблему перевантаження системи оподат-кування спеціальними задачами було посилено сумновідоми-ми змінами системи оподаткування впродовж процесу обго-ворення бюджету. Це означає, що більшість важливих поправок до різноманітних законодавчих актів про оподатку-вання було затверджено впродовж обговорення законів про бюджет. Ці зміни мали на меті задоволення різних потреб, що було зазначено вище. Податок з доходів громадян зазнав осо-бливо багато змін, але і зміни до ПДВ, і до податку на прибу-ток підприємств були також суттєвими й важливими в усіх чотирьох країнах. Цей процес зробив систему оподаткування непередбачуваною й дорогою і для податкових служб, і для платників податків.

В останні роки (з 2000 р.) можна було спостерігати тенденцію обмежувати спеціальні режими та пільги в системі оподаткуван-ня. Ця тенденція має на меті зменшення ставок податків, голо-вним чином податку на прибуток підприємств і податку з доходів фізичних осіб. Це означає, що до принципу ефективності системи оподаткування знову почали ставитися серйозно. Принцип ефек-тивності передбачає систему оподаткування, в якій рішення еко-номічних агентів не залежать від податків. Іншими словами, якби

системи оподаткування не існувало, економічні рішення були б такими самими.1

Питанням системи оподаткування присвячено велику увагу в основних законодавчих актах, а саме: Конституція Польщі пе-редбачає, що запроваджувати податки може лише парламент. Та-ким чином, згідно з податковим законодавством повноваження виконавчої влади обмежено лише до технічних елементів систе-ми оподаткування. Це обмежує можливості запровадження змін до законодавчих актів щодо оподаткування, але не вирішує про-блеми повністю.

Адміністрування податків стало одним з найважливіших пи-тань реформ системи оподаткування. Податки відігравали досить незначну роль у плановій економіці. Вони були частиною систе-ми розподілу поряд з фіксованими цінами, субсидіями та креди-тами. Кількість платників податків була низькою, а ступінь сво-боди дії податкових інспекторів — високим. Платники податків, здебільшого державні підприємства, не мали вагомих економіч-них стимулів зменшувати свої податкові зобов'язання (читай: шукати недогляди в податковому законодавстві). Ця ситуація ра-дикальним чином змінилася впродовж перехідного періоду. Зараз існує багато приватних компаній, які працюють у ринкових умо-вах і таким чином мають сильну мотивацію для зменшення своїх податкових зобов'язань.

Витрати на реформи в системі оподаткування включали також витрати податкових органів на навчання персоналу та капітало-вкладення на першому етапі податкової реформи. У цьому пи-танні є ще один аспект. Витрати й ефективність адміністрування податків залежать від якості навчання персоналу та обладнання податкових адміністрацій, а також від системи податків, системи оскарження рішень податкових інспекторів у судах і положень про роботу державних службовців. Недостатньо добре розробле-ні правила оподаткування, які є незрозумілими та неоднозначни-ми, збільшують витрати платника податків на виконання законо-давчих норм. Водночас податкові органи характеризуються ризиком корупції, а витрати на їх утримання досить високі.

Проблема складного і нечіткого податкового законодавства залишається, мабуть, найбільш важливою в цих країнах, за виня-тком Словаччини, яка вдалася до широкомасштабної реформи системи оподаткування 2004 року. Словаччина запровадила єди-ну ставку податку з доходів фізичних осіб на рівні 19 % і скасу-

Мачей Грабовський, Гданський інститут ринкової економіки (Польща).

вала більшість податкових пільг. Водночас було запроваджено єдину ставку ПДВ. Це означало, що пільгову ставку повністю скасовано, а всі товари й послуги оподатковуватимуть за єдиною 19 %-вою ставкою. Врешті-решт, ставку податку на прибуток підприємств було зменшено до 19 % для відповідності ставці по-датку з доходів фізичних осіб.

Ця проблема певною мірою обмежена судами з адміністрати-вних питань, які можуть скасувати або змінити адміністративні рішення податкових інспекторів. Утім, великою проблемою за-лишається інтерпретація податкових нормативно-правових актів.

Створення органів місцевого самоврядування — важлива час-тина процесу трансформації. їм було делеговано зобов'язання держави, але власні фінансові надходження були забезпечені не в повній мірі. Місцеві податки забезпечували лише незначні дохо-ди органів місцевого самоврядування, і трансферти з державного бюджету залишаються основним джерелом надходжень. Що бі-льше, правила надання трансфертів постійно змінюються, що об-межує спроможність органів місцевого самоврядування планува-ти багаторічні проекти.

Відношення податкових надходжень до ВВП у всіх країнах дуже високе, зважаючи на їхній рівень економічного розвитку. Водночас вони мають бюджетний дефіцит. Це означає, що змен-шувати податкові надходження через зменшення податкових ста-вок чи бази оподаткування потрібно поступово й дуже обережно.

Список податків та зборів, що містяться в системах оподатку-вання країн Вишеградської групи, дуже довгий. Деякі з них при-носять вкрай незначні державні надходження й водночас зумов-люють високі витрати на виконання податкового законодавства і адміністрування.

Узгодження податкового законодавства або, як каже ЄС, по-даткова інтеґрація може бути чинником, який здатний обмежити варіанти подальших кроків у реформуванні системи оподатку-вання, навіть якщо нова директива не буде ухвалена. Для цього існує кілька шляхів. По-перше, країни — члени ЄС можуть за-стосовувати тиск на інші країни, щоб обмежити податкову кон-куренцію, наприклад, щодо податку на прибуток підприємств. По-друге, Європейський Суд ухвалив кілька рішень щодо систем оподаткування, які ґрунтуються на правилах недискримінації та вільного руху капіталу, товарів, послуг і робочої сили, що міс-тяться в Договорі про заснування Європейського Співтовариства. У результаті Європейський Суд захищає ці правила та забороняє деякі податкові рішення, що перешкоджають їх виконанню.

Однак національні органи виконавчої влади можуть провади-ти державну політику щодо спроможності адміністрування пода-тків і вдосконалення податкового законодавства.