22.7. Програмування врожаю


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Програмування врожаю — це науково обґрунтована система вирощування високих урожаїв доброї якості. Програмування про-водять на основі таких основних показників: 1) лімітуючого при-родного фактора (вологість, теплота, фотосинтетична активна радіація, родючість ґрунту тощо); 2) потреби культури певного сорту в регульованому факторі (добрива, поливи); 3) величини застосування регульованого фактора на основі природних фак-торів, які впливають на врожай і створюють оптимальні умови для його формування (меліорація, агротехніка). Отже, в процесі про-грамування враховують не лише природні фактори формування врожаю, а й реалізацію комплексу заходів, що забезпечують зап-ланований урожай. Важливими з цього комплексу заходів є на-громадження і використання вологи, хімічна меліорація, засто-сування добрив, високий рівень агротехніки, використання високопродуктивних сортів, які сприяють отриманню продукції високої якості. При визначенні запланованого врожаю слід вра-хувати природні фактори і правильно оцінити можливість вико-ристання реальних ресурсів. Оскільки правильно керувати при-родними факторами (наприклад, погодою), особливо в посушливі періоди, неможливо, це зумовлює значне розход-ження між величинами запланованого і фактично отриманого врожаїв.

Для складання програм комплексного застосування засобів хімізації (хімічної меліорації, добрив, засобів захисту і регуляторів

22. Система застосування добрив

росту рослин) потрібно, крім результатів агрохімічного досліджен-ня ґрунтів, ураховувати баланс гумусу та поживних речовин у ґрунті, застосування інтенсивних технологій та комплексного аг-рохімічного обслуговування, зрошення, інтенсивність обробітку ґрунту і використання орних земель, можливості забруднення навколишнього середовища. План застосування добрив перед-бачає використання нормативу затрат на 1 т продукції із ураху-ванням наявної кількості поживних речовин у ґрунті, регламенту застосування азотних добрив, що спрямоване на зменшення накопичення нітратів в навколишньому середовищі і в продукції рослинництва.

При достатньому забезпеченні господарств засобами хімізації і комплексному застосуванні меліорантів та добрив для кожної сівозміни визначають, потребу в хімічній меліорації, необхідну кількість органічних і мінеральних добрив та мікроелементів.

Програмування урожаю, діагностика і управління факторами вирощування культур повинно бути єдиним, відповідати вимогам отримання оптимального урожаю доброї якості і збереженню родючості ґрунту.