Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : Бібліотека для студентів

22.4. Удобрення сінокосів і пасовищ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

магниевый скраб beletage

Обсяг виробництва продуктів тваринництва, їх собівартість і якість залежать від рівня розвитку кормовиробництва. Застосу-вання добрив дає можливість підвищити продуктивність сінокосів і пасовищ у 1,5–3 рази, а сумісне застосування добрив і зрощен-ня — у 5 разів і більше. Злакові трави врожайністю 50 ц/га сіна виносять 60–70 кг/га азоту, 30–35 Р2О5, 70–80 К2О, 30–45 кг/га СаО. У 1000 корм. од. корму, вирощеного на пасовищах, містить-ся 75 кг азоту, 7 — фосфору і 35 кг калію.

Удобрення на фоні проведення культуртехнічних робіт (хіміч-ної меліорації, регулювання водного режиму ґрунту, створення культурних пасовищ) — один з головних засобів підвищення

22. Система застосування добрив

продуктивності лук і пасовищ, поживної цінності кормів, змен-шення кількості бур’янів.

При кореневому поліпшенні лук і пасовищ застосовують вап-някові матеріали і добрива. При сівбі бобових та бобово-злако-вих травосумішей обов’язково треба проводити вапнування і вносити добрива. Солонцюваті ґрунти і солонці гіпсують при ко-рінному поліпшенні кормових угідь з внесенням гною, азотних і фосфорних добрив, проведенням дренажу.

Для підвищення ефективності азотних добрив їх вносять рано навесні після стоку надлишкових вод. В умовах достатнього зво-ложення азотні добрива вносять після кожного спасування тва-ринами травостою, а в посушливих — навесні або улітку. Фос-форні добрива високоефективні на низинних луках, у гірських районах Карпат, калійні — на осушених торф’яних ґрунтах. На ви-сокопродуктивних зрошуваних пасовищах калійні добрива вно-сять навесні і восени.

Перед освоєнням пасовищ вносять 30–50 т/га гною. Роз-бавлену гноївку (1:2–4) краще вносити (10–20 т/га) на луках рано навесні до початку росту трав, на сінокосах — після першого і другого укосів. Максимальна кількість азоту, яку вносять з рідким гноєм, не перевищує 400 кг/га. На природних суходільних сіно-косах застосовують повне мінеральне добриво.

Під насінники злакових багаторічних трав вносять 20–30 т/га гною або компостів, N30–50 Р40–60 К60– 80 у перший рік і N50–60 у на-ступні роки. При цьому половину норми азоту використовують навесні, а половину — влітку після збирання насіння. Під насінни-ки бобових багаторічних трав застосовують фосфорно-калійні добрива, наприклад, під насінники трав на осушених торф’яних ґрунтах під час сівби або підживлення вносять Р30–50К100–120. Раз за 3–4 роки вносять 20–25 кг/га сульфату міді. Бор (1,5–2 кг/га), молібден (150–200 г/га) вносять під насінники бобових трав.