1.4. Суть ґрунтотворного процесу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Ґрунт — це верхній шар земної кори невеликої потужності (за виразом В. І. Вернадського «благородна іржа землі»). Саме в цьому поверхневому шарі літосфери відбуваються процеси, пов’язані з кругообігом речовин і потоками енергії.

Згідно з В. В. Докучаєвим, ґрунт — це самостійне природне тіло, що формується в результаті складного процесу взаємодії п’яти факторів ґрунтоутворення: ґрунтотворних порід; рослинних і тваринних організмів; клімату; рельєфу; віку країни. Утворення ґрунту та його розвиток відбуваються при поєднанні геологічно-го, біологічного та біогеохімічного кругообігу речовин. В. А. Ков-да називає геологічним кругообігом речовин усю сукупність про-цесів утворення земної кори, магматичних і осадових гірських порід та мінералів, формування її стратиграфічних горизонтів, кори звітрення і форм рельєфу, денудації, водного, твердого та хімічного стоку, седиментації й акумуляції речовин, принесених наземними і підземними водами та еоловим шляхом. Біологіч-ний кругообіг включає суму циклічних процесів, обміну речовин та енергії між ґрунтом і сукупністю рослинних і тваринних організмів. Біологічні й абіотичні процеси трансформації і пере-сування речовин у ґрунтах пов’язані в єдиний біогеохімічний кру-гообіг. Він є системою узгоджених у просторі і часі потоків ре-човин, що утворюються або за участю живих організмів, або в неживих фазах ґрунту. Є дві важливі особливості біологічного та біогеохімічного кругообігів речовин. Перша — це вибіркове по-глинання організмами необхідних елементів з навколишнього середовища, друга — циклічність, пов’язана з ритмічністю над-ходження на поверхню Землі сонячної радіації, що зумовлює цикли розвитку рослинних і тваринних організмів.

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Ґрунтотворний процес належить до категорії біофізико-хімічних процесів. За визначенням О. А. Роде, ґрунтотворним процесом називається закономірне поєднання явищ перетво-рення і пересування речовин та енергії у ґрунтовій товщі.

Ґрунтоутворення починається з часу поселення живих орга-нізмів на скальних породах або на продуктах їх вивітрювання. Чинниками ґрунтоутворення є живі організми та продукти їхньої життєдіяльності, кисень повітря та вугільна кислота.

Найважливішими складовими ґрунтотворного процесу є:

1)         нагромадження на поверхні, а також у верхній частині ґрунто-вого профілю органічних залишків та поступова трансформація їх;

2)         нагромадження (акумуляція) у верхній частині ґрунту біо-фільних елементів і насамперед елементів живлення;

3)         перетворення мінералів ґрунтотворної породи, з якої ут-ворюється мінеральна частина ґрунту;

4)         взаємодія мінеральних та органічних речовин з утворен-ням складної системи органо-мінеральних сполук;

5)         пересування продуктів ґрунтоутворення з низхідним током вологи в ґрунтовому профілі.

Мінеральні, органічні та органо-мінеральні речовини, що ут-ворюються в процесі ґрунтоутворення, характеризуються різною рухомістю. Вона залежить від розчинності речовин і типу водно-го режиму для певної кліматичної зони. Мінімальна рухомість продуктів ґрунтоутворення приводить до формування профілю ґрунту з гумусово-акумулятивним типом розподілу речовин. Якщо рухомість продуктів ґрунтоутворення добре виражена, то фор-мування ґрунтового профілю відбувається за елювіально-ілюві-альним типом розподілу речовин.

Прояв зазначених вище складових ґрунтотворного процесу на різних етапах виникнення і розвитку ґрунту має свої особли-вості, що дає змогу говорити про кілька стадій ґрунтотворного процесу. Генезис (походження) будь-якого ґрунту складається з трьох послідовних стадій.

1.         Початок ґрунтоутворення, який інколи називають первин-ним ґрунтотворним процесом.

2.         Стадія розвитку ґрунту, за якої субстрат материнської по-роди послідовно набуває характерних ознак ґрунту: формують-ся добре виражений профіль ґрунту, своєрідні фізико-хімічні та

1. Походження, склад і властивості ґрунтів

водно-фізичні властивості. Відсутність рівноваги з факторами ґрунтоутворення на цій стадії є причиною розвитку ґрунтотвор-ного процесу.

3. Стадія сформованого (зрілого) ґрунту, за якої переважають циклічно обернені процеси. Ґрунтоутворення за незмінних при-родних умов вступає у фазу рівноваги з факторами середовища.

Важливе значення у зміні ґрунтів та умов ґрунтоутворення має господарська діяльність людини, яка виділяється як особливий фактор ґрунтоутворення. Різноманітність властивостей порід, рослинності, клімату, рельєфу, а також особливості використан-ня ґрунтів у сільськогосподарському виробництві визначають швидкість та якісний напрям розвитку ґрунтотворного процесу.