20.1. Мікродобрива


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Джерелом мікроелементів для рослин є органічні добрива, зола, мінеральні добрива, добрива з мікроелементами, відходи промисловості. Значна частина мікроелементів міститься у тех-ногенних продуктах. Застосовують мікроелементи з урахуванням біологічних особливостей рослин і планового врожаю, доступної кількості мікроелементів у ґрунті, окупності витрат.

Ефективність застосування мікроелементів визначається з урахуванням величини врожаю, його якості та інших показників (лежкості, стійкості проти хвороб).

Сульфат марганцю MnSO4•5Н2О. Масова частка мангану становить 21–22%. Кристалічний порошок білого або світло-сіро-го кольору. Добре розчинний у воді. Солі мангану застосовують для передпосівної обробки насіння (табл. 43), підживлення, ос-новного внесення (5 кг/га).

Суперфосфат марганізований. Масова частка засвоюваних сполук фосфору становить 19–21%, водорозчинного мангану 1– 2%. Гранульований. Використовують для основного внесення, в рядки на ґрунтах з малим вмістом мангану.

Бура Na2В4О7•10H2O. Масова частка бору 11%. Біла крис-талічна сіль.

Борна кислота Н3ВО3. Масова частка бору становить 17,5%. Біла дрібнокристалічна речовина. Буру і борну кислоту застосо-вують для передпосівної обробки насіння, підживлення.

Суперфосфат простий з бором. Масова частка засвоюва-ної фосфорної кислоти становить 19–21%, водорозчинного бору 0,2%. Голубого кольору, гранульований. В Україні є великий

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Таб л и ц я 4 3 Норми солей мікроелементів для передпосівної обробки

насіння (за П. А. Власюком)

 

Культура        Сульфат марган-цю  Сульфат Сульфат цинку       міді      Борна кислота           Моліб-дат амо-нію

            Ha 100 кг насіння

Озима пшениця        45        35        20        20        40

Кукурудза       50        40        20        20        40

Люпин, горох            50        40        20        20        50

Льон-довгунець        100      -          20        20        80

Цукрові буряки               100 80        |      50 80

На 1 кг насіння

Помідори                          25 5          10      I      10  20

Капуста                             10            8          2,5     I     2,5  10

Конюшина                        10            -          3       |       3     10

досвід виробництва і застосування суперфосфату з манганом, молібденом, цинком.

Бор магнієве добриво. Містить 13% Н3ВО3 і 20% МgО. Роз-сипчастий порошок сірого кольору. Норма внесення 20–30 кг/га. Як джерело бору використовують боратове борошно (4–8% бору), осаджений борат магнію (1,5–1,8% бору і 25–35% магнію), бор-но-датолітове добриво (2,0–3,0% бору). Норма внесення 50 кг/га. Бор вносять під льон, особливо на вапнованих ґрунтах, конюши-ну, люцерну, горох, овочеві і плодово-ягідні культури. Від внесен-ня бору під цукрові буряки приріст коренеплодів збільшується на 30–40 ц/га при одночасному нагромадженні сахарози (табл. 44).

Молібдат амонію (NH4)2MoO4. Масова частка молібдену ста-новить 51–53%. Кристалічний порошок білого або світло-сірого кольору. Використовують для обробки насіння молібденом, оп-рискування, підживлення.

Сульфат цинку ZnSО4. Масова частка цинку становить 21,8– 22,8%. Як основне удобрення вносять 3 кг/га цинку. У садах проти розетковості проводять обприскування до початку розпускання бруньок 2–12%-ми водними розчинами сульфату цинку. Ефек-тивним є застосування цинку під цукрові буряки, кукурудзу, особ-ливо при внесенні високих норм фосфорних добрив.

20. Значення мікроелементів і мікродобрив

Та б л и ц я 4 4 Вплив добрив з мікроелементами на врожайність цукрових буряків і вихід цукру, ц/га (за П. А. Власюком)

 

Варіант досліду         Урожай-ність            Приріст          Вихід цукру

Гній + NPK – (фон)  432      -          80

Фон + сульфат марганцю    454      22        85

Фон + суперфосфат мар-ганізований         467      35        87

Фон + молібдат амонію       453      21        84

Фон (контроль)         443      -          82

Фон + борна кислота або боратовий суперфосфат          463      20        87

Фон + сульфат цинку           448      -          84

Фон (контроль)         479      -          77

Фон + суперфосфат з цинком         503      24        83

Фон + сульфат літію 494      15        82

Сульфат міді CuSO4• Н2О. Масова частка міді становить 24– 25%. Застосовують для обробки насіння, підживлення (0,02– 0,05%-й розчин), основного внесення (10–12 кг/га).

Піритні недогарки. Містять 0,2–1% міді. Вносять у нормі 5– 6 ц/га через 2–3 роки на торф’яних ґрунтах. Прирости врожаю озимої пшениці та ячменю від застосування міді становлять 4– 11 ц/га, льону насіння і волокна відповідно 2,1 і 10,2 ц/га, сіна і насіння багаторічних трав — 8–11 та 0,8–1,5 ц/га.

Для боротьби з хлорозом і направленого забезпечення рос-лин мікроелементами застосовують хелати заліза (ЕДТА, вміст заліза 13%; БТРА, вміст заліза 6%).

Застосування органічних і мінеральних добрив з мікроеле-ментами сприяє збільшенню в ґрунтах рухомих форм мікроеле-ментів. В мінеральних добривах мікроелементи є домішками, які нормуються технічними умовами їх виробництва. Дослідження-ми проведеними в стаціонарному досліді кафедри агрохімії НАУ встановлено, що щорічне внесення 13 т/га гною і 252 кг/га N, P2O5, K2O за 10 років не сприяло накопиченню в лучно-чорно-земному карбонатному ґрунті цинку, кобальту, нікелю, міді, свин-цю і кадмію. Аналогічні дані отримані в дослідах з добривами

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Донецькою, Запорізькою і іншими сільськогосподарськими дос-лідними станціями. Таким чином встановлено, що мінеральні добрива в оптимальних нормах не є джерелом забруднення ґрунту.

В Україні ГДК рухомих форм цинку становить 23 мг/кг ґрунту, нікелю — 4, мангану — 50, міді — 3, кадмію — 0,7, кобальту — 5, хрому — 6.