Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
18.5. Калійні добрива : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : Бібліотека для студентів

18.5. Калійні добрива


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

магниевый скраб beletage

В Івано-Франківській та Львівській областях знаходяться най-більше в світі Прикарпатське родовище калійних солей сульфат-но-хлоридного типу.

Залежно від вмісту сірки і хлору калійні добрива поділяють на дві форми: хлоридну та безхлорну (сульфатну). До хлоридної форми відносять калій хлористий, калійну сіль, каїніт; до безхлор-ної — калій сірчанокислий, калімаг, калійно-магнієвий концент-рат. Усі калійні добрива добре розчинні у воді.

В Україні прикарпатські родовища дають змогу виробляти безхлорні калійні добрива. Основними калійними добривами є калій хлористий і 40% калійна сіль змішана, калій магнезія.

Калій хлористий КСl. Масова частка калію становить 53– 60,6% К2О. Вологи не більш як 1%. Білого або червонувато-бу-рого кольору. Злежується. Для зменшення злежування добавля-ють аміни. Випускають у вигляді гранул, дрібних і крупних кристалів.

Часточок крупних кристалів розміром 1–4 мм повинно бути не менш як 90%. При внесенні у ґрунт КСl розчиняється і по-глинається ґрунтовим вбирним комплексом, який утримує калій, що запобігає його вимиванню. При внесенні високих норм ка-лію він може переміщуватись у підорні шари ґрунтів легкого гра-нулометричного складу.

Крім обмінного поглинання калію, може бути і необмінна фік-сація глинистими мінералами монтморилонітової групи і гідро-слюдами, що мають тришарову кристалічну решітку. Поперемін-не пересихання та зволоження ґрунту сприяє необмінному

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

поглинанню калію. Тому калійні добрива вносять у зволожені про-шарки ґрунту (в рядки, для підживлення та як основне удобрення).

Калійна сіль змішана 40%. Суміш калію хлористого і каїніту або сільвініту. Масова частка калію становить 40% К2О. Крім ка-лію містить магній, натрій, сірку, інші елементи. Сірого або чер-воно-бурого кольору. Мало гігроскопічна. Вносять у рядки, ви-користовують для підживлення та в основне удобрення.

Встановлена більша ефективність калійної солі порівняно з калієм хлористим і комплексними добривами при внесенні під цукрові і кормові буряки, застосуванні на луках і пасовищах.

Калій сірчанокислий К2SO4. Масова частка калію 48–52% К2О. Білого кольору з жовтим відтінком. Не гігроскопічний, не злежується. Випускають у гранульованому і не гранульованому вигляді. У гранульованому вигляді фракція 1–4 мм становить не менш як 90%.

Крім калію, цінною у цьому добриві є сірка. При внесенні під картоплю, виноград, тютюн, льон, хміль підвищується не тільки врожай, а й поліпшується його якість порівняно з внесенням ка-лію хлористого.

Калійно-магнієвий концентрат. Масова частка калію стано-вить 17,5–19,5% К2О, магнію — до 9% MgO. Містить також сірку, натрій, хлор, різні мікроелементи. Вміст вологи до 5%. Не зле-жується. Найбільш ефективний калійно-магнієвий концентрат при внесенні на ґрунтах легкого гранулометричного складу під картоплю, коренеплоди, капусту, трави.

Калімагнезія К2SO4 + MgSO4. Масова частка калію стано-вить 28–30% К2О, магнію — 8–10% MgO. Білого кольору з сірим або рожевим відтінком. Порошкоподібне або гранульоване, не злежується. Високоефективне на бідних на магній ґрунтах при внесенні під картоплю, виноград, льон, гречку. Удобрення кар-топлі калімагнезією підвищує вміст у бульбах вітаміну С та білка. Сприяє нагромадженню білка в зерні озимої пшениці.

Каїніт KCl•MgSO4•3Н2О. Масова частка калію становить 10– 14% К2О, 6–7% MgO, 15–17% S03, 22–25% Na2O, хлору — понад 46%. Сірого кольору з окремими червоними кристалами. Злежуєть-ся. При правильному застосуванні каїніту і 40% калійної солі при-рости врожаю основних культур однакові. При внесенні каїніту під зяблеву оранку, особливо на ґрунтах легкого гранулометричного

18. Мінеральні добрива

складу, значна частина хлору вимивається і це позитивно впли-ває на якість продукції. Каїніт доцільно вносити під цукрові буря-ки, на луках і пасовищах. Застосування каїніту вимагає частішо-го проведення вапнування з метою збагачення ґрунтів на кальцій та інші елементи, які вимиваються разом з хлором.

18.6. Комплексні добрива

Змішані добрива. Змішування добрив дає можливість отри-мувати комплексні добрива із заданим вмістом і співвідношенням поживних речовин з урахуванням величини та якості запланова-ного врожаю і характеристики ґрунту, на якому вирощуватиметь-ся певна культура. Змішують добрива на складах, пунктах хімізації. Такі добрива повинні відповідати певним вимогам: 1) мати пев-не співвідношення елементів живлення і високу їх концентрацію; 2) бути однорідними за розміром часточок; 3) мати добрі фізичні властивості; 4) добре розсіватись; 5) при змішуванні і зберіганні не повинні відбуватися реакції, які б могли зумовити втрати по-живних речовин або зменшити розчинність компонентів добрив.

При виборі компонентів змішаних добрив використовують таблиці змішування.

Технологія виготовлення змішаних добрив включає подрібнен-ня, просіювання, дозування за масою або об’ємом, змішування. Для змішування використовують механізми заводського вироб-ництва (УТС-30) або місцевих раціоналізаторів і винахідників.

Фірми почали випускати складні добрива торгових марок Мульти-К, Мg (КNО3 + MgO — 12:0:43, MgO — 1–4%), Mагнисал (MgNO3)2 — 11:0:0, MgO — 15%, Мульти-МАР (12:61:0), Mульти-МКР (0:52:34), Полифид — комплексне добриво (9:12:36 + 3% MgO + мікроелементи).

При змішуванні селітри аміачної, амофосу, подвійного супер-фосфату і калію хлористого отримують змішане добриво із вмістом 16% N, 16% Р2О5 і 16% К2О.

Складно-змішані добрива. Мало гігроскопічні, гранульова-ні,співвідношення поживних речовин близьке до одиниці. Най-більше використовують такі марки складно-змішаних добрив: 1:1:1; 0:1:1; 1:1:1,5; 1:1,5; 1:1,5. Так, при змішуванні селітри

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

аміачної, суперфосфату, калію хлористого, сірчаної і фосфорної кислот, аміаку отримують добриво марки 14,2:14,2; 14,2 зі вмістом 70–90% водорозчинної фосфорної кислоти. Сума азоту, фосфору (Р2О5) і калію (К2О) становить 30–44%.

18.6.1. Застосування комплексних добрив

Застосування комплексних добрив порівняно із змішаними добривами дає можливість зменшити затрати на їх перевезен-ня, зберігання і внесення, підвищити ефективність і продуктив-ність праці.

Амофос NH4H2PO4 + (NH4)2HPO4. Масова частка засвоюва-ної фосфорної кислоти становить 46–55% Р2О5, в тому числі водорозчинної 34–48% Р2О5,11–14% азоту. Вміст вологи не більш як 1%. Гранульований. Гранул розміром 1–4 мм не менш як 90–95%. Фізичні властивості добрі. Недоліком амофосу є широке співвідношення азоту й фосфору (1 : 4,1–5).

Як елемент живлення амонійний азот амофосу підсилює над-ходження фосфору у рослину. Агрохімічна ефективність близька до ефективності еквівалентної суміші простих добрив. Ефектив-ний на всіх ґрунтах, крім каштанових.

Діамофос (NH4)2Н PO4 + NH4H2РO4. Масова частка азоту становить 16–18%, загальної фосфорної кислоти 46–48%. Співвідношення N : Р2О5 = 1 : 2,5. Білого кольору, добре розчин-ний у воді, гранульований, не злежується.

Амонійний азот швидко перетворюється на нітратний. При основному і рядковому внесенні під ярі зернові, льон, картоплю ефективність діамофосу вища, ніж суміші простих добрив, на чорноземних ґрунтах — дещо вища за суміш простих добрив, а на посівах просапних культур — однакова. Доцільно використову-вати це добриво як базисне для виготовлення змішаних добрив.

Селітра калієва KNO3. Масова частка азоту становить 13– 14% N, оксиду калію 46,5%. Добре розчинна у воді. Має вигляд кристалічного порошку або гранульована. Характеризується доб-рими фізичними властивостями, малою гігроскопічністю. Висо-коефективна під картоплю, тютюн, овочеві і цитрусові.

Нітрофоски. Д. М. Прянишников уперше запропонував обробляти фосфатну сировину азотною кислотою. При цьому

18. Мінеральні добрива

утворюється складне добриво, яке містить азот і фосфор — нітрофос. Фосфатну сировину можна обробляти сумішшю азот-ної і сірчаної кислот. Після добавляння до нітрофосу калію отри-мують нітрофоску.

Головні елементи живлення рослин у нітрофосці входять до складу дикальційфосфату, фосфату і нітрату амонію, солей ка-лію. Оцінюють нітрофоски за вмістом не лише суми доступних сполук азоту, фосфору і калію, а й водорозчинних сполук фос-фору. Нітрофоски із вмістом 50% і більше водорозчинної фос-форної кислоти від засвоюваної кількості доцільно використову-вати для внесення в рядки і для підживлення.

Нітрофоска. Масова частка азоту становить не менш як 11%, засвоюваних сполук фосфору — 10% Р2О5, у тому числі водо-розчинної — не менш як 55%, калію не менш ніж 11% К2О. Сума поживних речовин 32–45%. Вміст вологи — до 1,5%. Гранули розміром 1–4 мм близько 90%. Заводи виробляють нітрофоски під марками 17:17:17 або 12:10:15, що вказує на вміст 17% і 12% азоту, 17% і 10% Р2О5, 17% і 15% К2О.

Транспортуються у затареному вигляді або насипом. Викори-стовують для основного внесення, внесення в рядки та для підживлення. Нітрофоски ефективніші на Поліссі і в Лісостепу. Марки нітрофоски 1:1:1 застосовують під зернові, картоплю і трави. Для оптимізації їх умов живлення необхідно довносити азот, фосфор і калій у виді простих добрив.

Нітрофос. Масова частка азоту становить 21–25%, фос-фору — 5–23% Р2О5. Водорозчинної фосфорної кислоти міс-тить 55–65% від засвоюваної. Гранул розміром 1–4 мм — не менш як 94%. Використовують для підживлення і рядкового внесення.

Діамофоска. Марка 10-25-25. Водорозчинної фосфорної кислоти містить 91–96% Р2О5 від загальної кількості сполук фос-фору. Ефективність діамофоски рівнозначна ефективності суміші простих добрив.

Комплексні добрива виробляють з певним вмістом мікроеле-ментів.

Поліфосфати. Рослини використовують більше фосфору з поліфосфатів, ніж з інших фосфорних добрив, їх доцільно вико-ристовувати на ґрунтах з високою біологічною активністю.

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Фосфор може утворювати полімерні сполуки, які здатні до іонного обміну та комплексоутворення. Більшість з цих сполук розчинні у воді, піддаються гідролізу, інтенсивність якого зале-жить від температури ґрунту.

Метафосфат кальцію Са(РО3)2. Масова частка цитратно-розчинної фосфорної кислоти становить 60–70% Р2О5. Процес виробництва дає змогу змінювати співвідношення цитратно- та водорозчинної фосфорної кислот (оптимальне співвідношення 1:1). Цитратно-розчинні сполуки в ґрунті поступово перетворю-ються на водорозчинні.

Метафосфат калію (КРОз)n. Масова частка фосфору ста-новить 57–59% Р2О5, калію — 38–40% К2О. У воді практично не розчинний, а розчиняється у 2%-у розчині лимонної кислоти. Фізичні властивості добрі, не гігроскопічний, не злежується.

Введення в це добриво цинку, міді сприяє утворенню водороз-чинної його форми. Ефективність метафосфату калію практично рівнозначна ефективності суміші суперфосфату і калію хлористого.

Метафосфат амонію (NH4PO 3)n. Масова частка азоту ста-новить 17%, фосфору — 80% Р2О5. При внесенні у ґрунт відбу-вається гідроліз метафосфату амонію до водорозчинних сполук. Ефективність метафосфату амонію аналогічна ефективності су-перфосфату.

Поліфосфат амонію (МН4)n Н2РnО3n + 1. Складається із суміші орто-, піро- та поліфосфатів амонію. Масова частка азоту стано-вить 16–17%, фосфору — 60–61% Р2О5. Малогігроскопічний, гра-нульований, не злежується. Високоефективний на кислих і вап-нованих ґрунтах.

Пірофосфат калію К4Р2О7. Масова частка фосфору стано-вить 37% Р2О5, калію — 49%. Фосфор із цього добрива менш інтенсивно поглинається рослинами, ніж із суперфосфату.

Вартість полі- і метафосфатів на багато більша, ніж сумішей з простих добрив.

18.5. Рідкі комплексні добрива

Застосування РКД залежить від погодних умов, часу їх внесен-ня та вирощуваної сільськогосподарської культури. Охолодження

18. Мінеральні добрива

рідких добрив призводить до виділення твердої фази та утво-рення осаду, що утруднює їх використання.

Рідкі комплексні добрива (РКД) можна рівномірно розподіля-ти і точно дозувати на поверхні ґрунту, повністю механізувати процеси, які пов’язані з їх транспортуванням, внесенням, знач-но зменшити затрати праці.

Комплексне рідке добриво марки 10-34-0. Містить амонійні солі орто- й поліфосфорних кислот різного ступеня заміщення. Масова частка загальної фосфорної кислоти не менш як 34% Р2О5, азоту — 10%. Азот і фосфор водорозчинні. Не містить вільного аміаку. Ступінь конверсії не менш як 55%. Близько 55% фосфору від загальної його кількості перебуває у формі поліфос-фатів, які підвищують розчинність поживних речовин і подовжу-ють строк зберігання, рН-6...7. Густина 1,4 г/см3, в’язкість — не більша за 50 МПа. Виробляють РКД марки 11-37-0.

Зберігають у закритих місткостях із залізобетону, вкритих захисною плівкою. Строк зберігання влітку 3 міс., узимку — 6 міс. Улітку при зберіганні РКД поліфосфати можуть перетворю-ватися на ортофосфати, внаслідок чого утворюється осад, який утруднює транспортування і внесення добрив.

Технологія застосування РКД така: 1) транспортування від за-воду до пристанційного складу; 2) транспортування від пристан-ційного складу до глибинного; 3) транспортування від глибинного складу до поля і заповнення агрегатів для внесення; 4) внесення.

Спрощення схеми транспортування від заводу до поля сприяє зменшенню затрат на застосування РКД. Вносять РКД обприс-куванням поверхні поля з наступним зароблянням у ґрунт, одно-часно з сівбою, у міжряддя при міжрядному обробітку і піджив-ленні, з поливною водою. Застосовувати РКД у вітряну та туманну погоду не рекомендується.

Використовують РКД як базисний розчин, до якого добавля-ють сечовину, аміачну селітру, калійні добрива, мікроелементи, пестициди. Ефективність РКД та твердих добрив практично од-накова на чорноземах, дерново-підзолистих, сірих опідзолених і темно-каштанових ґрунтах (табл. 29).

Вища ефективність РКД пояснюється більш рівномірним роз-поділом по поверхні поля, меншим поглинанням фосфору дея-кими ґрунтами.

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Та б л и ц я 2 9 Ефективність РКД, виготовленого на основі поліфосфор-ної кислоти, на дерново-підзолистих ґрунтах (за Ф. В. Янішевським)

 

Культура        Приріст від внесення, ц/га

 

            РКД    еквівалентної суміші простих добрив

Озима пшениця        10,2     10,6

Озиме жито   7,9       8,6

Ячмінь            8,0       8,2

Картопля       55,9     57,5

Суспензовані рідкі комплексні добрива (СРКД). При добав-лянні до РКД суспензованих глин утворюються суспензовані рідкі комплексні добрива.

Введені в РКД глини затримують кристалізацію насичених розчинів, що дає змогу зберігати СРКД тривалий час. Їх вико-ристовують як базисні розчини для виготовлення добрив марок 12-12-12, 10-30-10, 12-25-10.