18.2. Рідкі азотні добрива


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Аміак рідкий синтетичний NH3. Масова частка азоту стано-вить 82%. Безбарвна рухома рідина (1 л при 26,6°С важить 0,6 кг). Добувають зрідженням газоподібного аміаку. Рідина густиною 618 кг/м3 при 15,5°С. Температура зрідження –33,5°С. Тиск наси-чених парів аміаку при 20°С становить 875 кПа, а при 40°С збільшується до 1545 кПа.

Внесений рідкий аміак при взаємодії з вологою ґрунту утво-рює гідроксид амонію. Інтенсивність поглинання аміаку ґрунтом залежить від гранулометричного і мінералогічного складу ґрун-ту, кількості і складу органічної речовини, структури і вологості. Від цих властивостей ґрунту залежать час і глибина внесення рідкого аміаку. При внесенні аміак швидко переміщується у га-зовій фазі ґрунту, постійно взаємодіючи з вологою. За недостат-ньої кількості неактивних молекул у ґрунті аміак звітрюється. Внаслідок дисоціаціі NH4OH утворюються іони амонію, які погли-наються ГВК.

У зоні внесення рідкого аміаку внаслідок утворення гідрокси-ду амонію NH4OH відбувається зміщення рН ґрунтового розчину. Особливо значне воно (рН до 9) на малобуферних, бідних на органічну речовину ґрунтах. Через 1-2 тижні після внесення рідко-го аміаку внаслідок нітрифікації кислотність ґрунту підвищується до початкового рівня, а в деяких ґрунтах вона може навіть знач-но збільшитися. Тому для запобігання цьому негативному явищу необхідно частіше проводити вапнування ґрунтів. У зоні ґрунту, прилеглій до місця внесення рідкого аміаку, кількість мікрофло-ри значно зменшується. Через 10–14 діб її кількість зростає й активність мікрофлори знову посилюється. Проте нематоди в ґрунті гинуть.

У сухому, глибистому, ущільненому і перезволоженому ґрунті створюються умови для звітрювання аміаку. З метою зменшення його втрат рідкий аміак вносять на ґрунтах суглинистого і глинис-того гранулометричного складу на глибину 8–10 см, піщаного і су-піщаного — на 10–12 см. При правильному внесенні азот із рідко-го аміаку краще поглинається ґрунтом, ніж із твердих добрив.

Застосовують рідкий аміак для основного внесення, піджив-лення, збагачення кормів протеїном.

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

При внесенні 80–150 кг/га азоту сівбу проводять через 2–3 дні. Щоб зменшити утворення нітратного азоту, рідкий аміак восени доцільно вносити при температурі ґрунту нижче 10°С.

Рідкий аміак транспортують і зберігають у неізольованих ста-левих цистернах, розрахованих на тиск до 3 Мпа, або термоізо-льованих цистернах, розрахованих на тиск до 0,6 Мпа. Місткості для зберігання рідкого аміаку повинні мати грозозахист та бути заземлені від статичного струму, а при транспортуванні — бути заземлені від статичного струму. Місткості для зберігання рідко-го аміаку заповнюють на 67–85% загального об’єму.

У господарства від глибинних, пристанційних або розподіль-них станцій рідкий аміак доставляють спеціальні бригади, у роз-порядженні яких є заправники і машини для внесення рідкого аміаку.

Аміак водний технічний NН3 + Н2О (водний аміак). Це вод-ний розчин аміаку, в якому міститься 18–25% NH3 або 16,5–20,5% азоту. Безбарвна або жовтувата рідина з різким запахом наша-тирного спирту, Густина 0,9–0,98 г/см3. Основна кількість азоту міститься у формі NH3.

Температура замерзання аміачної води залежить від концен-трації в ній аміаку; 10%-й розчин водного аміаку замерзає при температурі –12°С, 20%-й — при –33°С, 25%-й — при –56°С.

Аміачну воду перевозять і зберігають у закритих баках і цис-тернах, розрахованих на тиск 0,15–0,2 Мпа.

Застосовують аміачну воду переважно у місцях виробництва. При внесенні аміачної води аміак поглинається рідкою і твердою фазами ґрунту, піддається процесу нітрифікації аналогічно азоту рідкого аміаку. Аміачну воду використовують для передпосівно-го внесення та підживлення, заробляючи на глибину не менш як 8–10 см на ґрунтах важкого і 10–12 см легкого гранулометрич-ного складу. Недопустиме її поверхневе внесення. Сучасні ро-бочі органи дають можливість вносити аміачну воду нижче і в бік від насіння під час сівби. Ефективність рідкого і водного аміаку практично однакова.

Водні розчини селітри аміачної і сечовини (КАС) NH4NO3 + + CO(NH2)2. Без аміачне з високою густиною (1,28–1,31 г/см3) добриво. Масова частка азоту становить 26 (КАС-26) — 34% (КАС-34). Температура кристалізації КАС-32 –2°С, КАС-28 –18°С.

18. Мінеральні добрива

Температура замерзання КАС-28 –28,2°С, КАС-32 –25,8°С; рН = = 7...7,5. Добриво не токсичне, але пожежо- і вибухонебезпечне.

Азот у добриві представлений амонійним, нітратним та амі-дним азотом. Відсутність аміаку дає можливість вносити КАС на поверхню ґрунту з наступним зароблянням у ґрунт, проводити кореневе і позакореневе підживлення, не спричинюючи опіків листя (концентрація розчину 30–35%).

КАС вносять також з інгібіторами нітрифікації, мікроелемен-тами, пестицидами, регуляторами росту, РКД, з поливною во-дою, що дає змогу поєднати кілька технологічних операцій.

Народногосподарське й агрохімічне значення КАС полягає в тому, що його застосування дає змогу зменшити капіталовкла-дення, затрати праці на 20–40% та втрати азоту, повністю меха-нізувати транспортування і внесення, досягти 100% рівномірності внесення і дозування, підвищити продуктивність праці.

Агрохімічна ефективність КАС рівнозначна ефективності твер-дих або рідких азотних добрив. Часто за рахунок більш рівномі-рного внесення та точного дозування, зменшення втрат азоту в газоподібному стані прирости врожаю збільшуються.

Рідка селітра кальцієва — амонізований водний розчин нітра-ту кальцію. Масова частка азоту становить 10–15%; рН = 7...10. Густина 1,4–1,6 г/см3. 50%-й водний розчин містить N 8,5–10,2%, Са — 12–15%. Не допускається застосування з РКД і водороз-чинними фосфатами.

Нітрат калію. 36% водний розчин. Містить N 4,2–5,2%, ка-лію — 15–17,2%.

Нітрат магнію. 37%-й водний розчин Mg(NO3)2 • 6Н2O. Азоту містить 7%, Мg — 6%.

Повільнодіючі азотні добрива. Для зменшення втрат азоту і розчинності азотних добрив, повільного вивільнення азоту, зменшення і нагромадження нітратів у сільськогосподарській про-дукції застосовують повільнодіючі добрива. Швидкість перетво-рення азоту повільнодіючих добрив в засвоювану форму зале-жить переважно від розміру часточок добрива.

Сечовино-формальдегідні добрива. Масова частка за-гального азоту становить 38–40%, водорозчинного — 25–35% від загального. Малогігроскопічне, білого або жовтуватого кольо-ру, не злежується. Застосовують як основне добриво у районах

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

зрошення, на перезволожених ґрунтах та ґрунтах легкого грану-лометричного складу. Більш висока вартість сечовино-формаль-дегідних добрив порівняно з сечовиною стримує їх застосування.