18.1. Азотні добрива


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Сировиною для виробництва азотних добрив є азот, аміак, азотна кислота. Азотні добрива виробляють у твердому й рідко-му стані. Тверді азотні добрива мають кристалічну будову, біль-шість з них гранульовані. Азотні добрива добре розчинні у воді.

На основі сечовини (карбаміду) виготовляють повільнодіючі сечовино-формальдегідні добрива.

Залежно від сполук, в яких міститься азот, азотні добрива бувають амідні (NH2) аміачні (NH3),амонійні (NH4+ ), нітратні ( NO3- ), амонійно-нітратні (NH4+ ,NO3- ), змішані (NH4+ , NO3- , NH2). До амі-ачних добрив належать аміак рідкий та водний; до амонійних — сульфат амонію, хлорид амонію; до нітратних — селітра кальціє-ва і селітра натрієва; до амонійно-нітратних — селітра аміачна; до амідних — сечовина, ціанамід кальцію; до змішаних — вод-ний розчин аміачної селітри і сечовини (КАС).

Селітра аміачна NH4NO3. Добувають при взаємодії аміаку з азотною кислотою. Масова частка азоту становить 32–35%. Доб-риво розчинне у воді, білого кольору, гігроскопічне, гранульова-не. Гранули розміром 1–4 мм становлять не менш як 95%. Для зменшення гігроскопічності і надання кращих фізичних властиво-стей до селітри добавляють диспергатори, сульфат амонію, фос-форитне борошно та інші матеріали. Вміст вологи — не більш як 0,3%. При неправильному зберіганні сильно злежується, вибухо-і пожежонебезпечне. Транспортується у поліетиленових мішках.

Аміачну селітру вважають фізіологічне кислим добривом. При внесенні в ґрунт селітра в ґрунтовому розчині дисоціює на іон амонію і іон нітратів. Амонійний азот поглинається рослинами, мікроорганізмами та ґрунтовим вбирним комплексом. Поглинан-ня іонів NH4+ ґрунтовим вбирним комплексом сприяє його закріп-ленню в ґрунті. Внаслідок обмінних реакцій іони NH4+ ґрунтового вбирного комплексу стають доступними для рослин. Амонійний азот може необмінно поглинатись мінералами ґрунту. Нітратний іон не поглинається вбирним комплексом. Він залишається у ґрунтовому розчині.

Рослини добре поглинають амонійний і нітратний азот. Ніт-ратні іони ґрунтом не поглинаються, тому вони переміщуються по профілю ґрунту, внаслідок чого можливі великі втрати їх у

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

результаті вимивання з орного шару. Вимивання нітратного азо-ту спостерігається на ґрунтах легкого гранулометричного скла-ду, при значній кількості опадів, неправильних поливах та нера-ціональному використанні високих доз добрив. На ґрунтах з кислою реакцією внесення аміачної селітри зумовлює підвищен-ня кислої реакції ґрунту внаслідок накопичення азотної кислоти. На насичених основами ґрунтах завдяки утворенню кальцієвої селітри кислотність ґрунту не підвищується.

У ґрунті азот аміачної селітри під впливом мікробіологічних процесів зазнає значних перетворень. Так, амонійний азот пе-ретворюється на нітратний, нітритний і вільний азот, який може звітрюватись в атмосферу.

Одночасно з описаними вище основними процесами взає-модії аміачної селітри з ґрунтом при вирощуванні рослин відбу-вається засвоєння ними амонійного та нітратного азоту. Від кількості засвоєного азоту рослинами залежать вміст поглинуто-го азоту ґрунтом та його втрати.

При внесенні високих норм аміачної селітри з метою ліквідації її фізіологічної кислотності треба частіше проводити вапнування. Аміачну селітру застосовують для підживлення, припосівного й основного внесення. Від внесення, аміачної селітри приріст зер-на становить 4–5 т, коренеплодів цукрових буряків — 25–30, бульб картоплі — 12–18, овочів — 15 т.

Сечовина (карбамід) CO(NH2) 2. Масова частка азоту ста-новить 46%. Сечовина — найбільш концентроване тверде орган-ічне добриво промислового виробництва. Білого кольору, добре розчинна у воді та добре розсівається, майже не злежується. Фізичні властивості гранульованої сечовини кращі, ніж аміачної селітри. Вміст гранул розміром 1–3 мм повинен становити не менш як 90%. Вміст біурету (CONH2)2 — NH не більш як 1,4% тому, що такий вміст його для рослин не шкідливий. Вартість одиниці азоту у сечовині дорівнює вартості азоту в аміачній селітрі або дещо нижча за неї. Високий вміст азоту і низька його вартість сприяють розширенню виробництва і застосуванню сечовини у сільському господарстві. Транспортується сечовина у поліетиле-нових мішках або навалом.

Сечовину використовують як основне добриво, вносять в ряд-ки, застосовують для підживлення, у тваринництві і для боротьби

18. Мінеральні добрива

з хворобами, наприклад проти парші у садах та раку картоплі. Оскільки сечовина у високих концентраціях (20–30%-і розчини) не спричинює опіків листя, її широко використовують для поза-кореневого підживлення озимої пшениці та кукурудзи.

Гідроліз сечовини у ґрунті відбувається швидко. У ґрунтах багатих на органічну речовину він закінчується за 2–3 доби. При внесенні у ґрунт сечовина під впливом ферменту уреази пере-творюється на карбонат амонію, який розкладається на NH3, Н2О і СО2. Тому можливі великі втрати азоту внаслідок звітрювання, особливо на луках і пасовищах. При поверхневому внесенні її потрібно одразу заробляти в ґрунт.

Підвищена температура і сухість ґрунту сприяють збільшен-ню втрат азоту сечовини. Значні втрати його спостерігаються на карбонатних і кислих ґрунтах. Органічні рештки також сприяють збільшенню втрат азоту. При зароблянні на глибину більш як 5 см втрат азоту за рахунок звітрювання практично не буває.

Якщо аміак не втрачається з ґрунту, то перетворюється на азотну кислоту. На насичених основами ґрунтах внаслідок розк-ладання сечовини утворюється кальцієва селітра. В місцях вне-сення сечовини не утворюються ділянки з підвищеним осмотич-ним тиском і кислотний залишок.

Сечовина може поглинатись ґрунтом у вигляді цілої молеку-ли через водневий зв’язок. Рослини засвоюють також сечови-ну у вигляді цілої молекули через коріння і листя. У коренях час-тина сечовини перетворюється на амінокислоти та аміди, а частина транспортується у надземні органи, де швидко вклю-чається у цикл перетворення азоту.

Та б л и ц я 2 6 Вплив форм азотних добрив на врожайність рису, ц/га

 

Добриво         Дослідні дані

 

            УкрНДІЗЗ              Кубанської РЗС

Без добрив     32,4              1                40,6

NH4CL           48,7              1                56,1

(NH4)2S04     49,2                               56,4

CO(NH2)2      47,7                               56,6

NH4 N03        45,8                               50,9

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

За ефективністю для більшості сільськогосподарських куль-тур сечовина при основному внесенні не поступається аміачній селітрі, крім цукрових буряків, де аміачна селітра має значні пе-реваги. Для удобрення рису сечовина є найкращим добривом (табл. 26).

Сульфат амонію (NH4)2SO4. Масова частка азоту становить 19–21%, сірки — 23–24%, вільної сірчаної кислоти — не більш як 0,05%, домішок роданіду амонію — не більш ніж 0,1%.

Сульфат амонію може бути білого, сірого або червонуватого кольору, легко розчиняється у воді, трохи злежується, добре розсівається, малогігроскопічний. Виробляють у вигляді кристалів та гранул. При взаємодії з ґрунтом сульфат амонію гідролізує на іони амонію і сульфату. Амонійний азот добре поглинається ґрун-том. Систематичне застосування сульфату амонію зумовлює підвищення кислотності ґрунту за рахунок наявної вільної сірча-ної кислоти, накопичення іонів сульфату і можливого перетво-рення амонійного азоту на нітратний. Тому сульфат амонію тре-ба застосовувати насамперед на ґрунтах з лужною реакцією при основному внесенні, проте при рядковому внесенні і підживленні його краще не застосовувати. При внесенні сульфату амонію на ґрунтах з кислою реакцією потрібно частіше проводити вапну-вання, застосовувати сумісне внесення з фосфоритним борош-ном, преципітатом.

Селітра кальцієва Са(NO)3•H2О. Масова частка азоту ста-новить 13–15%. Жовтуватого кольору, добре розчинна у воді, дуже гігроскопічна. Селітра кальцієва злежується. Для поліпшен-ня фізичних властивостей добриво гранулюють. Доцільно зас-тосовувати для підживлення озимих культур. За ефективністю переважає сульфат амонію і навіть аміачну селітру.

Кальцій добрива є не тільки елементом живлення, а й підси-лює процес нітрифікації і зменшує кислотність ґрунту.

Селітра натрієва NaNO3. Масова частка азоту становить 15– 16%. Кристалічна, білого або сірого кольору, добре розчинна у воді, при зберіганні поглинає воду. Доцільно застосовувати на кислих ґрунтах, особливо для рядкового удобрення посівів цук-рових буряків, які позитивно реагують на натрій селітри. На дер-ново-підзолистих та опідзолених ґрунтах ефективність натрієвої селітри вища, ніж аміачної.

18. Мінеральні добрива