Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
16. ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : Бібліотека для студентів

16. ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Способи і строки внесення добрив залежать від біологічних і сортових особливостей культури, попередників, ґрунтово-кліма-тичних умов, організаційно-господарських можливостей. Ґрунто-во-кліматичні умови, рівень забезпечення рослин поживними речовинами значною мірою визначають способи внесення доб-рив. Як правило, застосовують розкидний і локальний способи внесення добрив. Розкидне та локальне внесення добрив може бути основним, припосівним удобренням і підживленням.

Розкидне внесення добрив. При розкидному способі вне-сення добрив вони рівномірно розподіляються по поверхні ґрун-ту чи посіву з обов’язковим наступним зароблянням при основ-ному, припосівному обробітку ґрунту та боронуванні.

При зароблянні добрив плугом з передплужником понад 80% гранульованих добрив потрапляє у шар ґрунту 8–18 см, а при зароблянні добрив плугом без передплужника вони рівно-мірно розподіляються по всьому орному шару. Культивація або боронування призводять до того, що 50–60% добрив зосеред-жується в шарі ґрунту 0–2 см, а 81–100% — в шарі ґрунту 0–6 см. Внесення добрив у верхню частину орного шару ґрунту сприяє зниженню оплати одиниці добрива урожаєм, що особливо важ-ливо в умовах недостатнього зволоження. Внесення азотних добрив без заробляння у ґрунт на глибину менш як 5 см зумов-лює значні газоподібні втрати азоту. При розкидному способі внесення добрив без заробляння у ґрунт спостерігають найбільші втрати поживних речовин внаслідок змиву та вивіт-рювання сполук азоту. Мінімальний обробіток (без оранки) зу-мовлює недостатнє перемішування добрив з ґрунтом, що зу-мовлює підвищення концентрації азоту, фосфору, калію й інших елементів живлення, посилює іммобілізацію і зменшує кількість доступних поживних сполук азоту, фосфору в основній зоні зо-середження кореневої системи.

Головною вимогою до розкидного способу внесення є рівно-мірність розподілу добрив по поверхні ґрунту або посіву. Не-рівномірність розподілу добрив призводить до зниження врожай-ності на 10–19%, нерівномірності дозрівання врожаю, полягання

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

рослин і зниження якості продукції. Так, недобір урожаю озимої пшениці за рахунок полягання досягає 25–60%. Локальне вне-сення добрив. При локальному внесенні добрива розміщують-ся екраном (суцільним шаром), суцільною або пунктирною стрічкою, розрізненими гніздами. Локальний спосіб порівняно з розкидним дає можливість зменшити площу взаємодії добри-ва з ґрунтом, що сприяє підвищенню коефіцієнта використання рослинами поживних речовин, особливо з фосфорних добрив.

Локально добрива вносять в основне удобрення, припосів-не і в підживлення. Добрива вносять у рядки або ямки. Розмі-щують стрічку добрив в основному і припосівному внесенні упо-перек до майбутнього напряму сівби рядками. Локально добрива вносять за допомогою сіялок, культиваторів-рослино-підживлювачів, комбінованих агрегатів та інших механізмів.

При внесенні основного добрива локальним способом гли-бина заробляння добрив у Поліссі і Лісостепу становить 10–12, у Степу — 12–15 см. Відстань між стрічками при основному удоб-ренні зернових культур і культур суцільного посіву 12–17 см, про-сапних — 20–30 см. Ширина стрічки 2–4 см. Глибина припосів-ного локального внесення становить 12–15 см.

Оптимальні норми локального внесення добрив на 10–30% менші, ніж розкидного. Застосування для локального внесення норм добрив, вищих за оптимальні, зумовлює значно більше зниження врожайності, ніж при розкидному. При локальному внесенні добрив порівняно з розкидним підвищується вро-жайність зернових культур на 2–5 ц/га, зерна кукурудзи — на 5– 8 ц/га. При нормах добрив 60–90 кг/гa NPK і вище та високій родючості ґрунту ефективність локального внесення добрив мен-ша, ніж розкидного.

Строки внесення добрив. Із урахуванням біологічних особли-востей вирощування культур, створення оптимальних умов жив-лення рослин, ґрунтово-кліматичних умов добрива вносять в основне і припосівне удобрення, під час вегетації рослин (піджив-лення).

Основне внесення добрив передбачає внесення органічних і мінеральних добрив під час основного обробітку ґрунту. За ра-хунок основного удобрення створюють певні умови живлення для рослин протягом вегетаційного періоду. Норми внесення доб-16. Застосування добрив

рив встановлюють згідно з системою удобрення та планом ви-користання добрив, проектно-кошторисною документацією.

Високоефективним є сумісне застосування мінеральних і органічних добрив (гній, компости), особливо на фоні проведе-ної хімічної меліорації. У польових сівозмінах найефективніше використовувати органічні добрива під цукрові буряки, картоп-лю, кукурудзу, озиму пшеницю.

Оптимальною нормою підстилкового гною на Поліссі і в Лісо-степу під просапні культури є внесення 30–50 т/га гною, під озимі — 20–30, у Степу — відповідно 30–40 і 20–25, при зро-шенні — до 60 т/га. Оплата 1 т гною приростом урожаю на Поліссі становить 0,69 ц з.о. (зернових одиниць), у Лісостепу і Степу — 0,44 і 0,26 ц. В умовах зрошення оплата гною зростає вдвічі порівняно з умовами богару і становить 0,52 ц.

Внесення органічних добрив (гною, компостів) навесні зу-мовлює подовження строків виконання польових робіт, що врешті-решт призводить до недобору значної кількості врожаю, зниження оплати одиниці добрива, значних втрат поживних ре-човин.

Під час основного удобрення культури вносять 75–80% річної норми мінеральних добрив із запланованої для її удобрення кількості; 20–25% норми добрив застосовують припосівне вне-сення та для підживлення певної культури. Враховуючи ґрунто-во-кліматичні умови, особливості живлення рослин азотом, час-то частину азотних добрив з основного внесення переносять на весняно-літній період. Це стосується насамперед ґрунтів легко-го гранулометричного складу.

Дроблення норми мінеральних добрив на основне, припосів-не внесення та підживлення малоефективне, особливо в умовах недостатнього зволоження. В основне внесення в першу чергу використовують низькопроцентні, не гранульовані добрива. На ґрунтах з кислою реакцією з фосфорних добрив використову-ють важкорозчинні фосфорні.

В умовах виробництва часто доводиться довносити певну кількість добрив, яка не була внесена з осені, навесні під перед-посівний обробіток ґрунту. Такий спосіб внесення добрив не по-вною мірою сприяє підвищенню врожайності і зумовлює змен-шення оплати одиниці добрива врожаєм.

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Припосівне удобрення. При внесенні добрив у рядки і ямки при посіві поліпшується живлення рослин певними елемента-ми живлення період проростання. Добрива в рядки та ямки вносять на 2–3 см нижче і в бік від насіння. Для припосівного внесення використовують водорозчинні висококонцентровані тверді і рідкі (РКД, КАС) добрива. Поживні речовини вносять у рядки з розрахунку 8–10 кг/га NPK. Оплата добрив, особливо суперфосфатів, при рядковому внесенні значно вища, ніж при внесенні добрив під передпосівний обробіток ґрунту навесні. Ефективність рядкового внесення добрив невелика при висо-кому рівні забезпечення рослин елементами живлення і знач-ному насиченні сівозміни добривами.

Підживлення рослин. Основним завданням підживлення є поліпшення живлення рослин у певні періоди, посилення інтен-сивності формування окремих органів рослин, вплив на відтік поживних речовин і підвищення якості продукції. Необхідність у проведенні підживлення визначається за результатами рослин-ної і ґрунтової діагностики, вмістом вологи у ґрунті.

Найчастіше проводять кореневі і позакореневі підживлення. При кореневому підживленні добрива вносять у зону розташу-вання основної маси коріння. При позакореневому підживленні розчини добрив наносять на поверхню рослин. Проводять під-живлення на початку вегетації рослин (ранньовесняні) та пізні підживлення. Для підживлення використовують водорозчинні ви-сококонцентровані добрива. Особливо підживлення високоефек-тивні коли не застосовують основного і рядкового удобрення.

В сучасних технологіях використовують позакореневі піджив-лення сечовиною в певні фази органогенезу озимої пшениці з метою підвищення її врожаю та збільшення біосинтезу білка в зерні. Часто позакореневі підживлення поєднують з внесенням пестицидів (табл. 25).

В умовах зрошення використовують три варіанти внесення мінеральних добрив: 1) проведення підживлення додатково до основного і припосівного удобрення сухими добривами; 2) якщо менша частина річної норми внесена під основний обробіток, то додатково вносять залишок норми добрив у вигляді розчинів разом з поливною водою протягом вегетаційного періоду; 3) усю норму добрив у вигляді розчинів вносять з поливною во-16. Застосування добрив

Таб л и ц я 2 5 Вплив добрив і пестицидів на врожайність і якість зерна

озимої пшениці

 

Варіант досліду         Урожай-ність, ц/га    Приріст врожаю, ц/га від     Вміст

білка,

%

 

           

            добрив           пести-цидів  

 

1. N30P90K90 - фон 48,1     -          -          10,2

2. Фон + N30 (II етап) + N30 (IV етап)      55,3     7,2       —        12,3

3. Фон + N30 (II етап) + N30 (IV етап) + N30 (VIII етап)            60,2     12,1     —        12,7

4. 1 варіант + пестициди     55,5     7,4       7,4       10,7

5. 2 варіант + пестициди     63,9     15,8     8,6       11,7

6. 3 варіант + пестициди     68,5     20,3     8,3       13,1

дою перед посівом, у період вегетації рослин і після збирання врожаю.

Вносити добрива можна з поливною водою як до сівби, так і при проведенні вологозарядкових, зволожувальних і освіжаю-чих поливів у період росту і розвитку рослин.

При дощуванні допустима така концентрація розчинів міне-ральних добрив, %: азотних — 0,5, фосфорних — 2, калійних — 2–3, складних розчинів — 0,5.

Основне та припосівне внесення добрив і підживлення здійснюють за допомогою прямоточної, перевантажувальної та перевалочної технологій. За прямоточною технологією добрива вносять за схемою: склад — агрегат для внесення добрив — поле; за перевантажувальною: склад — перевантажувач — агре-гат для внесення добрив — поле; за перевалочною: склад — ав-тосамоскид — перевантажувальний майданчик — агрегат для внесення добрив — поле.