12. ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ҐРУНТОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 12.1. Ґрунтові карти, картограми і їх призначення. Ґрунтовий нарис


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Кінцевим результатом досліджень ґрунтів є ґрунтова карта — документ про інвентаризацію ґрунтів на певній території. Це гра-фічне зображення у певному масштабі ґрунтів окремих територій. Добре складена і науково обґрунтована карта ґрунтів повинна бути зрозумілою і загальнодоступною для кожної зацікавленої особи. Для карти ґрунтів вироблені відповідні умовні позначен-ня, які пояснюють її зміст. Насамперед на карті зазначено типи, підтипи й різновиди ґрунтів за гранулометричним складом і ха-рактером ґрунтотворних порід. Карту ґрунтів розфарбовують так, щоб окремий ґрунтовий контур мав тільки своє характерне за-барвлення або колір і відрізнявся від інших різновидів ґрунтів.

За картою ґрунтів можна виявити ґрунти з високою і низькою ефективною родючістю, встановити контури орних ґрунтів, що потребують органічних і мінеральних добрив, проведення хімічної меліорації і протиерозійних заходів, дати агрохімічну характери-стику та визначити агровиробниче групування ґрунтів тощо.

До ґрунтової карти додатково складають, як правило, 2–5 картограми, причому їх складають у такому самому масштабі, що й ґрунтову карту, і показують на них одну або кілька найбільш виробничо важливих характеристик ґрунту. На картограмі зазна-чають також властивості ґрунтів, які не були достатньо відобра-жені на карті ґрунтів.

Картограми різних зон і областей неоднакові за змістом. Конкретний набір картограм у кожній області залежить від при-родних і господарських умов. Картограми складають на основі відповідних агрохімічних показників, причому на картограмі відоб-ражується вся ситуація картографічої основи і план внутріш-ньогосподарського землевпорядкування окремого господарства. Картограми відображують зміни властивостей ґрунтів за певний період між турами агрохімічних обстежень, що проводяться раз у 5 років.

12. Використання матеріалів ґрунтових досліджень

За призначенням картограми поділяються на загальні, тоб-то такі, що є обов’язковими для всіх зон, і регіональні, що зале-жать від специфіки природних умов господарства і його вироб-ничого напряму. До загальних належать агрохімічні картограми (вміст рухомих форм фосфору і калію), картограми агровироб-ничого групування та бонітування ґрунтів, а до регіональних — картограми еродованості земель та протиерозійних заходів, кис-лотності ґрунтів (рН сольовий), засолення, меліорації солонців, гранулометричного складу, вмісту гумусу тощо. Крім того, до ґрунтових карт і пояснюючого тексту картограм додається на-рис «Ґрунти господарства і рекомендації щодо їх використання». В ньому подаються результати аналізів ґрунтів, відомості про природні й економічні умови господарства, опис ґрунтів, агро-виробничі рекомендації та інші дані, добуті під час великомасш-табних ґрунтових обстежень. Нарис складається з кількох розділів (вступ, характеристика господарства, природні умови, ґрунти господарства, рекомендації щодо їх використання).

Уся земельно-господарська документація випускається в кількох примірниках і передається в господарство, відділи землекористу-вання і землеустрою районних та обласних управлінь сільського господарства. Документи, в яких відображені властивості ґрунтів і містяться рекомендації щодо практичного їх використання, є основ-ними при розробці заходів для раціонального землекористування.