7. ҐРУНТИ СУХОГО СТЕПУ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Південніше чорноземної зони простягаються сухі степи з ха-рактерними для них каштановими ґрунтами. Вони дістали свою назву завдяки темно-коричневому забарвленню ґрунтів, що на-гадує колір зрілих плодів каштана.

Каштанові ґрунти у зоні сухих степів України представлені двома підтипами: темно-каштановими і каштановими. Перші в цілому переважають у зоні Сухого Степу і займають безстічні рівнини вододілу рік Дніпро — Молочна, північну частину степо-вого Криму, а також понижені приморські плато Правобережжя Дніпра. Власне каштанові ґрунти займають вузьку смугу в При-сивасько-Причорноморській зоні сухого Степу, Лівобережжя Дніпра. На відміну від темно-каштанових ґрунтів вони суцільних масивів не утворюють, а залягають разом з каштановими солон-цями. Взагалі явища солонцюватості (наявність серед обмінних катіонів іонів Nа+) характерні для ґрунтового покриву Сухого Сте-пу. Сформувались каштанові ґрунти під полинно-типчаково-ко-виловою рослинністю. Основна ґрунтотворна порода — лес, хоча невеликі площі каштанових ґрунтів зустрічаються на алювіальних відкладах і глинах.

Ґрунтотворний дерновий процес відбувається в Сухому Сте-пу в умовах недостатнього зволоження. Це сприяє нагромаджен-ню в ґрунтовому профілі не тільки карбонатів кальцію та магнію, а й легкорозчинних солей натрію, що спричинює надходження катіонів натрію до ГВК.

Рослинний покрив Сухого Степу порівняно з чорноземною зо-ною значно бідніший. Така рослинність з невеликою біомасою над-земної і кореневої частин та малою кількістю опадів не сприяють нагромадженню гумусу. Так, кількість гумусу, в темно-каштанових ґрунтах України становить 2–3,5%, а в каштанових — 1,3–3%. Гу-мусований профіль темно-каштанових ґрунтів має потужність 60– 75 см, у супіщаних і легкосуглинкових різновидах — 80–100 см. Аналогічний профіль каштанових ґрунтів становить 40–60 см.

Характерною ознакою каштанових ґрунтів сухого Степу Украї-ни є чітка диференціація профілю за елювіально-ілювіальним типом, що пов’язано з солонцюватістю цих ґрунтів.

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Будову профілю темно-каштанових солонцюватих ґрунтів подано на рис. 11. Легкорозчинні солі і гіпс залягають на глибині 150–250 см. Для темно-каштанових ґрунтів характерне вузьке співвідношення між обмінним кальцієм і магнієм (2–4 : 1). Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабколужна (рНводний = 6,8...8).

Карбонати закипають на глибині 50–60 см. У зоні поширення темно-каштанових ґрунтів значно розвинуте зрошення, що при-звело до підняття підґрунтових вод, вторинного засолення ґрунтів, утворення глибистої структури та інших негативних явищ.

 

He

Hpi

Phk

Рк/s

Не(А) — гумусовий горизонт (0–30 см) темно-сірий з каштановим відтінком. порохувато-грудку-ватий, на структурних агрегатах помітна присипка SiO2 тонкопористий; перехід помітний;

Нрі(В1) — верхній перехідний горизонт (31–45 см) темнувато-сірий з буруватим відтінком, груд-кувато-зернисто-горіхуватий, на структурних аг-регатах присипка SiO2 і слабкий глянець; перехід поступовий;

Рhiк(В2) — нижній перехідний горизонт (46–80 см) бурувато-брудно-палевий з темно-сірими пля-мами і гумусними потьоками, горіхувато-призмо-подібно-грудкувата структура, на агрегатах доб-ре вираженнй глянець, зустрічається білозірка; перехід поступовий;

Рк/s(С) — палевий лес (80–120 см) з темно-бурим відтінком, багато білозірки, щільний, мож-лива присутність легкорозчинних солей.

Рис. 11. Будова профілю темно-каштанового солонцюватого ґрунту

У профілі каштанових ґрунтів (рис. 12) чіткіше виділяються гумусовий елювіальний та ілювіальний горизонти. Ознаки солон-цюватості в них виявляються краще. Тому при наявності натрію у ГВК (до 2,8 мг-екв/100 г ґрунту) верхній гумусово-елювіальний горизонт каштанових ґрунтів може бути розпиленим, безструк-турним, здатним запливати після дощу й ущільнюватись під час висихання.

7. Ґрунти Сухого Степу і їх використання

He

Hpi

РИік

Рк/s

Не(А) — гумусовий слабкоелювійований го-ризонт (0–25 см) коричнево-сірий, пилувато-по-рохувато-груднуватий, пухкий, пористий, перехід помітний;

Нрі(В1) — верхній перехідний горизонт (26– 40 см) каштаново-бурий, гру і кувато-зернисто-горіхуватий, ущільнений; перехід поступовий;

Рhік(В2) — нижній перехідний горизонт (41– 55 см} темнувато-бурий, горіхувато-призматич-ний, ущільнений, тонкопористий; перехід посту-повий;

Рк/s(С) — лес (56–100 см), зверху темнува-то-палевий з гумусовими потьоками, донизу па-левий, багато пухкої білозірки, наявні легкороз-чинні солі.

Рис. 12. Будова профілю каштанового ґрунту

У зв’язку з непромивним типом водного режиму солі в каш-танових ґрунтах містяться на глибині 80–170 см. Це переважно сульфат кальцію (гіпс), хлориди та сульфати натрію.

Родючість темно-каштанових ґрунтів вища, ніж каштанових, проте ці ґрунти в агровиробничому відношенні поступаються чорноземам внаслідок недостатнього природного зволоження. Однак потенційно вони багаті на поживні речовини, особливо на рухомі форми калію. Дещо менший у них вміст азоту, його кількість залежить від вмісту гумусу. Каштанові ґрунти недостат-ньо забезпечені рухомими формами фосфору.

Для підвищення родючості каштанових ґрунтів слід проводи-ти такі заходи, які сприяють збагаченню ґрунту вологою, запобі-гати пиловим бурям. Для цього треба насаджувати лісосмуги, проводити снігозатримання, запроваджувати куліси, застосову-вати систему обробітку ґрунту без обернення скиби. Ефективні на каштанових ґрунтах органічні добрива, а з мінеральних — азотні і фосфорні. Якщо в каштанових ґрунтах є добре вираже-ний ілювіальний горизонт, то його рекомендують зруйнувати,

Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

провівши плантажну оранку. При цьому переміщення з нижчих горизонтів у верхні карбонатів кальцію і частково гіпсу значно поліпшує фізико-хімічні властивості каштанових ґрунтів.

На зрошуваних каштанових ґрунтах урожаї всіх сільськогос-подарських культур підвищуються в 1,5–3 рази, але для збере-ження родючості цих ґрунтів потрібна висока культура зрошува-ного землеробства.