25.1. Біологічні особливості бур’янів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 

Загрузка...

Біологічні особливості бур’янів дуже різноманітні, і це дає їм змогу рости на полях, незважаючи на заходи боротьби, які там проводять. Висока плодючість є однією з особливостей багатьох бур’янів. За даними О. І. Мальцева, О. В. Фісюнова та інших авто-рів, одна рослина деяких бур’янів дає десятки і навіть сотні ти-сяч насінин. Так, одна рослина амброзії полинолистої може дати близько 5 тис. насінин, осоту польового — 35, грициків — 70, вовчака і лободи білої — 100, щириці звичайної — 500, сухореб-рика — 700 і більше тисяч насінин. Висока плодючість бур’янів доповнюється високою пристосованістю їх до поширення насіння на значні відстані від материнської рослини. Коробочки куколю, блекоти, фіалки польової при дозріванні розтріскуються, а насіння висипається на певну відстань від материнської рослини. У вівсю-га звичайного остюки від зміни вологості повітря скручуються, внаслідок чого зернівки переміщуються на поверхні ґрунту та заглиблюються у нього. Кульбаба, осот та інші бур’яни мають насіння з летючками, які сприяють рознесенню їх вітром. Іноді вітер переносить цілі рослини, наприклад перекотиполе, а ра-зом з ними і достигле насіння. Лопух та череда звичайна мають на насінні гачечки, за допомогою яких воно прикріплюється до тварин, людей тощо. Насіння бур’янів переносять також птахи, наприклад пасльону чорного, омели.

В умовах зрошуваного землеробства, а також під час дощів велика кількість насіння бур’янів та їх плодів розноситься водою. Дуже часто причиною засмічення ґрунту насінням бур’янів є ви-користання свіжого гною. Насіння багатьох бур’янів (щириці, лободи, щавлю горобиного тощо) не втрачає схожості навіть після проходження через травний канал тварин. Крім насіння, значна частина багаторічних бур’янів розмножується вегетативними органами. За даними О. І. Мальцева, на 1 га поля, забур’яненого пирієм повзучим, може бути до 28 т кореневищ загальною дов-жиною 4950 км з 260 млн бруньок, кожна з яких здатна дати нове стебло. Осот жовтий на 1 га утворює 10 т коріння довжиною до 800 км з 160–170 млн бруньок на ньому. Однією з біологічних особливостей бур’янів є тривалий неодночасний і розтягнутий період проростання насіння, тоді як період проростання насіння

25. Бур’яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур’янів

культурних рослин після сівби триває 5–15 днів. Так, насіння бур-куну білого зберігає схожість протягом 75 років, талабану польо-вого — 30, дурману і пасльону — 40, мишію сизого та плоскухи звичайної — 5–7 років.

Насіння бур’янів здатне проростати лише з певної глибини ґрунту. Наприклад, насіння вівсюга проростає навіть при загор-танні його у ґрунт на глибину 25–30 см, тоді як насіння повитиці конюшинної не проростає з глибини понад 4 см, а зернівка мет-люга звичайного погано проростає вже з шару ґрунту 1–3 см. При збільшенні глибини залягання насіння сходи бур’янів з’яв-ляються пізніше. Так, сходи мишію сизого з глибини 1 см з’явля-ються на 8-й, а з 12 см — на 17-й день. Цю біологічну особливість бур’янів треба враховувати при визначенні глибини післяжнив-ного, поверхневого та основного обробітку ґрунту.